Конкурувати з вишами ЄС. Харківські освітяни поділилися унікальним досвідом, набутим під час війни (фото)

1696

Українська освіта є важливою складовою європейського освітнього розмаїття і попри війну вона продовжує конкурувати з іншими вишами Європи. 

Про це розповіли харківські учені-педагоги на престижному міжнародному освітньому майданчику. Вперше на шпальтах журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU), яка об’єднує 600 університетів зі 130 країн і співпрацює з ЮНЕСКО, виступили науковці-практики Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» (ХГУ «НУА).

Ректор ХГУ «НУА», доктор історичних наук, професор Катерина Астахова, проректор з навчально-методичної роботи, доктор соціологічних наук, професор Катерина Михайльова та завідувачка кафедри теорії та практики перекладу вишу Ірина Гусленко поділилися унікальним досвідом розвитку української вищої школи в умовах війни.

«Минулого року Народна українська академія була представлена у двох міжнародних освітніх рейтингах: у Всесвітньому рейтингу впливу університетів ( World University Impact Ranking), з позиціями від 400+ до 1000+ серед 1400 університетів, та у Світовому рейтингу університетів (World University Ranking) як reporter. Після цього нас запросили взяти участь в обговоренні міжнародної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в контексті тих змін, які відбулися у світі у 2022 році», - розповіла «GX» співавтор публікації  Катерина Михайльова.

Жовтневий випуск журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU)

У статті харків'ян зазначається, що в умовах тривалої збройної російської агресії українській освітній системі, де 386 вишів і понад 1 млн студентів, довелося адаптуватися до нових умов – повністю перейти на oнлайн-навчання, пережити масову міграцію школярів, студентів, викладачів.

«Люди рятувалися, і про працю насправді мало хто думав. Цей баланс між особистим і соціальним був дуже тонким», - каже доктор соціологічних наук, яка з початку війни разом з колегами з НУА продовжувала працювати в Харкові і навчати студентів, розкиданих у перші місці війни по 17 країнах світу.

За словами Катерини Михайльової, масова міграція, спричинена війною, стала викликом не лише для вітчизняної, а й для всієї європейської освіти.

«Ніхто не був готовий до такої великої кількості нових людей на своїй території. Просто не знали, як їх приймати, як адаптувати до життя в іншій країні, до своєї системи освіти. Брати українських школярів до своїх навчальних закладів чи ні? І як бути з викладачами, які приїхали з України, чи потрібно їх працевлаштовувати? Чи надавати соціальну підтримку, якщо вони отримують зарплату в Україні? Для всієї освітньої системи – і вітчизняної, і західної - це був виклик. Однак будь-який виклик - це проблема, з одного боку, а з іншого - це нові можливості», - зазначила професор.

Так починали навчатися учні ліцею ХГУ "НУА". Харків, березень 2022 

За її словами, в НУА вдалося взяти під контроль освітній процес у перші тижні війни: уже з 15 березня в університеті відновили заняття в онлайн за розкладом - і для студентів, і частково для школярів.

«Звичайно, не всі викладачі мали можливість викладати (хтось ще був в дорозі), не всі студенти, учні, розкидані по світу, могли підключатися до занять. Перші лекції в онлайн викладачі читали з Німеччини і Харкова, хтось із квартири, хтось із підвалу. Деякі викладачі включилися у навчальний процес тільки через два місяці, коли вийшли з укриттів. Свою першу воєнну лекцію я читала з підвалу. Пам’ятаю, дуже переживала, чи буде кому читати. Так, у мене був інтернет, але як справи у студентів? Проте вони вийшли на пару. Я була щиро рада побачити половину аудиторії моїх третьокурсників. І вони були щасливі знову побачити один одного. Це була наша перша маленька перемога», - пригадує Катерина Геннадіївна.

Перші пари в  ХГУ "НУА". 15 березня 2022 

Історію української культури читає кандидат філософських наук, професор  Н. Чібісова 

Паралельно студенти, викладачі, випускники академії активно займалися волонтерством, допомагали як цивільним, так і військовим. Перед університетською адміністрацією постало нове завдання - фінансова, соціальна підтримка викладачів, студентів, незалежно від того, де вони знаходяться. Крім того, важливо було зберегти наше культурно-освітнє середовище.  

«Зберегти єдність академічного співтовариства стало нашим головним завданням. Раніше цю функцію у значній мірі вирішували корпоративні заходи. А коли, студенти, школярі, викладачі розкидані по 17 країнах і мали лише онлайн-спілкування – це завдання ускладнилося. Але ми впоралися. Організовували онлайн-зустрічі, а якість навчання поставили у пріоритет: повноцінні онлайн-заняття відбувалися виключно за розкладом. Тим, хто не міг підключитися, давали завдання, і вони продовжували в асинхронному режимі вивчати матеріал. Цим ми відрізнялися від багатьох вишів, які зазвичай навчальні матеріали розміщували на хмарних ресурсах, використовували Гугл-клас», - додала Катерина Геннадіївна.

Однак не все було однозначно, як свідчить дослідницький проект НУА, в рамках якого були зібрані нарративи щодо практик освіти під час війни: емоції, оцінки, міркування про відновлення навчання і включення в освітній процес.

«Одні стверджували, що заняття їх врятували: "Нас змусили переключитися на якісь завдання. Навчання стало опорою". А хтось говорив про те, що треба призупинити навчання: "Який це навчальний процес, коли довкола війна". Такі крайні позиції. Але ми рухалися далі, бо не могли дозволити війні зруйнувати майбутнє наших студентів», - продовжує проректор.

Перший воєнний набір. Студенти I курсу ХГУ "НУА". Вересень 2022 

За словами Катерини Михайльової, якщо відкинути усі мінуси онлайн-занять у воєнний час, то навчальний процес в НУА навіть став якісно кращим, ніж до війни.

«У нас збільшилася кількість іноземців серед викладачів, професури. У навчальному процесі стало більше викладачів-практиків з числа наших успішних випускників, які ділилися досвідом управління бізнесом, персоналом в умовах обмежень та змін, які демонстрували власну підтримку Alma mater тоді, коли вона особливо потребувала її. Більше того, ми значно підсилили іноземні мови. Якщо на факультеті «Референт-перекладач» раніше вивчали дві мови, то тепер є можливість вивчати третю. На факультетах «Бізнес-управління» та «Соціальний менеджмент» додалася також друга іноземна, на вибір. Ми розуміємо, що ті студенти, які поїхали за кордон, отримали перевагу мовного середовища. Тому тим, хто залишився, ми надаємо можливість підвищити власну конкурентоспроможність, давши додаткові мовні навички та компетентності», - відзначила професор.

Крім того, в академії в умовах війни стали активніше використовувати можливості відкритих онлайн-курсів провідних університетів світу.

«Рекомендуємо конкретні тематичні курси, щоб інтегрувати наших студентів в європейську освіту, щоб вони, залишаючись в Україні, знали, що можуть на рівні з іншими користуватися можливостями західних університетів», - додає Катерина Михайльова.

Літня сесія бакалаврів в ХГУ "НУА", червень 2022 

Більше того, спільно з двома іншими харківськими вишами (Харківській національний університет ім. В. Н. Каразіна та Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця) НУА у 2022 році стала учасником німецької програми DAAD щодо стипендіальної підтримки студентів, які залишилися в Україні.

«Така фінансова підтримка свідчить про те, що в Європі розуміють та підтримують тих, хто продовжує вчитися чи викладати в Україні, - стверджує педагог. - У першому семестрі ми мали 21 стипендіата із 100 на Харків за цією програмою. Студенти отримували щомісяця 200 євро, вивчаючи 2-3 дисципліни англійською мовою. Крім того, міжнародні партнери запустили програми підтримки для викладачів: розробка та викладання предметів іноземною мовою для українських студентів. Це також мотивує. Зокрема, мій англійський став трохи кращимШукаємо різні варіанти, щоб і викладачі, і студенти, які працюють в Україні, могли розвиватися та напрацьовувати на університет, на вітчизняну систему освіти, на Харків. Щоб бути міцними в перспективі».  

Харківські учені підкреслюють: в умовах, коли представники академічної спільноти занурюються в університети та соціальний простір інших країн, треба докласти максимум зусиль, аби зберегти вітчизняну освітню систему. А тому навіть у війну наша вища школа має заново позиціонувати себе, зберігати привабливість, конкуруючи з університетами в Європі. І майже річний досвід довів це: розвиватися та бути змістовно привабливими можливо навіть в умовах воєнного стану!

 

Фото: ХГУ "НУА".

Нагадаємо в університетській типографії Харківського гуманітарного університету «НУА» вийшла друком колективна праця вчених України та зарубіжжя – монографія «Генеалогічний конкурс: "Історія моєї сім’ї": аналіз соціально-культурних можливостей». 

У харківському виші, що постраждав від ракетного обстрілу, відкрили виставку.

Харківський педагог: Ніхто з нас раніше не вчив дітей під час війни.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

 

Галина Половик

Читайте також: