Як повернути студентів до харківських вишів. У освітній столиці східної Європи назвали умови (фото)

1969
Харків попри масовані обстріли, всупереч постійним відключенням електроенергії продовжує жити й реалізовувати проєкти, спрямовані на розбудову післявоєнного мегаполіса і його освітнього потенціалу, зокрема.

У п'ятницю, 10 лютого, у Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» (ХГУ «НУА») відбулася традиційна ХХІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена розвитку освіти в сучасних умовах. Тема наукового форуму – «Привабливість навчального закладу: складові та тренди».

Актуальна тематика конференції в онлайн-форматі зібрала 114 учених, викладачів-практиків вищої та середньої шкіл не лише з України, а й з Швеції, Німеччини, Польщі, Литви, Норвегії, Нідерландів. Практично – на тому ж авторитетному рівні, що і в мирні часи. Серед учасників наукового диспуту – академіки та члени-кореспонденти, доктори та кандидати наук, керівники вишів і шкіл, фахівці в галузі історії освіти, економіки, соціології, представники бізнесу.

Доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, відкриваючи форум, подякувала усім присутнім, хто, долаючи відстані та технічні перепони, долучився до експериментального освітнього майданчику НУА з більш як тридцятирічною історією.

«Історія науково-практичних конференцій, які проводяться в НУА з різних аспектів освіти, розпочалася у 1992 році. А міжнародний статус експериментальний освітній майданчик на базі нашого університету отримав у 2002 році. З того часу щороку у лютому в НУА збираються фахівці, керівники, викладачі авторитетних навчальних закладів, аби обговорити актуальні питання в освітній галузі. І нинішній рік – не виключення», - зазначила Катерина Астахова.

Вона також підкреслила, що тематика нинішньої дискусії - формування іміджу, привабливості навчального закладу - була обрана ще задовго до війни. Але тоді ніхто не міг передбачити, які виклики постануть перед українськими, зокрема, харківськими навчальними закладами. Тому природно, що акценти щодо визначення привабливості освітніх структур дещо змістилися.

«Ще минулої зустрічі ми обговорювали ризики освіти в ситуації, коли обрії прогнозів зменшилися до 1-2 років. Зараз ми практично не маємо і цього. І сьогоднішній ранок нам це підтвердив. Однак, не вибудувавши стратегічні напрямки, не зазираючи за обрії, ми не зможемо рухатися далі», - зауважила Катерина Астахова.

За її словами, нові соціальні виклики призвели до переформатування всього і для всіх: нова реальність жорсткіша за все те, що турбувало до лютого 2022 року.

«Усі перетворення, що спіткали систему освіти в цілому та кожен заклад окремо, змінили звичні речі. І повернення до минулого стану не буде», - попередила ректор ХГУ «НУА».

За словами Катерини Астахової, йдеться навіть не стільки про жахливі втрати матеріально-технічної бази освітніх закладів, скільки про зміну умов, в яких буде надалі рухатися вітчизняний інститут освіти, окремі регіони, міста, конкретні навчальні заклади.

«Перш за все виникає потреба розуміння необхідності формування преадаптивних механізмів. Саме преадаптивних, бо адаптуватися і запізно, і неконструктивно. Стратегічні вектори повинні бути спрямовані на випередження ситуації, а не тільки на відновлення та відбудову зруйнованого», - переконана професор.

З чого складається привабливість навчального закладу 

За офіційною статистикою, з 2015-го до 2018 року контингент учнів загальноосвітніх шкіл України зібльшився до 4 млн 042 тис. У 2021-му, останньому довоєнному році, в Україні налічувалося 4 млн 222 тис. школярів. Демографічна ситуація дозволяла спрогнозувати поступове зменшення чисельності учнів – до 3 млн 700 тис у 2025 році. І до цього готувалися вищі навчальні заклади.

Однак війна призвела до нечуваної одночасної масової міграції населення в межах країни та за кордон. За різними даними, близько 2,5 млн неповнолітніх виїхали з країни через повномасштабну агресію рф. Офіс віце-прем’єра України з питань європейської та євроатлантичноі інтеграції констатував, що наприкінці літа за межами країни перебувало 2 млн 331 тис. дітей. Левова частка – школярі.

Реальна картина зміни контингенту учнів може бути дещо іншою, але вже зараз зрозуміло, що система вищої освіти країни втратить майбутніх абітурієнтів в декілька разів більше, ніж за довоєнними розрахунками.

«І це вимагатиме швидкого реагування та нетрадиційних рішень: з одного боку, треба зберегти вітчизняний сектор університетської освіти, а з іншого, адекватно зреагувати на важкі зміни. І не лише статистичні. Значна кількість студентів теж опинилася за кордоном. Яка частка з них повернеться, а яка продовжить навчання в університетах інших країн – питання відкрите. Міжнародна конкуренція для українських вишів миттєво загострилася. І вона досить швидко призведе до відчутної стратифікації вітчизняних університетів», - зазначила Астахова.

За її словами проблеми відтоку здібних абітурієнтів існували і раніше. Але зараз країни з успішною економікою та розвинутою системою освіти отримали додаткові можливості акумулювати у себе кращі інтелектуальні ресурси через запрошення та утримання талановитих українських абітурієнтів.

І ця проблема безпосередньо стосується провідного освітнього центру східної Європи – Харкова, який з перших днів війни опинився у зоні бойових дій і досі перебуває у небезпеці. Тому уже сьогодні треба знаходити «точки зростання», спираючись на які можна з обережним оптимізмом дивитися у майбутнє студентської столиці, - вважає ректор НУА. 

«По-перше, це якість людського капіталу, яким володіє місто. По-друге, унікальний імідж та авторитет Харкова, який набув незвичних рис під час війни, але всі вони склали «додану вартість». По-третє, визнання міста як провідного освітнього центру міжнародними партнерами, допомога яких виявиться досить впливовою. По-четверте, традиційне єднання освітньої та наукової спільноти міста. По-п'яте – університетський сектор може проявити себе для Харкова своєрідним містоутворюючим фактором, який на деякий час врівноважить втрати промислового та транспортного секторів», - вважає Катерина Астахова.

Серед інших перспективних факторів повернення привабливості Харкову як освітнього центру розглядається потужний IT-сектор, що може відіграти своєрідну роль «локомотиву» для розвитку сучасної університетської освіти. 

Доктор соціологічних наук, професор, академік НАН України, член-кореспондент НАПН України, радник ректора Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Віль Бакіров також вважає, що Харків зіткнувся із реальною загрозою втратити статус студентської столиці України, що може суттєво змінити історичну долю нашого міста, якщо не втрутитися в ситуацію.

«Перед харківськими вишами стоять два надзвичайно важливі і складні завдання. По-перше, зробити так, щоб випускники харківських шкіл залишалися в Харкові, вступали саме до харківських університетів. А по-друге, зробити так, щоб наші студенти, які зараз навчаються в закордонних вишах, поверталися додому й продовжували навчання у вишах Харківщини. І в зв’язку із цим нам треба глибоко замислитися над тим, що може зараз приваблювати студента в університеті, й що необхідно зробити, аби ця привабливість по можливості посилювалася», - зазначив екс-ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

За його словами, серед головних чинників привабливості вишу є якісна освіта і повноцінна професійна підготовка. Про це, зокрема, свідчать довоєнні соціологічні дослідження. Найпопулярнішою причиною вступу до закладу вищої освіти 66% студентів назвали бажання здобути знання та стати хорошим спеціалістом. Другим за популярністю чинником привабливості університету є думка, що з дипломом легше знайти хорошу, престижну роботу. Так вважали 42% опитаних.

Але  в умовах військової агресії війни на перший план привабливості виходять фізіологічні й безпекові потреби студентів і викладачів.

«Проблема небезпеки змушує вищі навчальні заклади в тих місцях, де тривають обстріли, де є пряма загроза життю учасників навчального процесу, максимально відмовитися від офлайн-занять. Але це само собою не додасть привабливості університету, якщо стабільно не буде забезпечено високу якість дистанційного навчання, використання ефективних інформаційно-комп’ютерних технологій. Тому на перший план виходить забезпечення засвоєння й упровадження цифрових технологій, навчання й спілкування викладачів, студентів, співробітників, переведення управлінських комунікацій і документообігу в електронний формат, - зазначив Бакіров.

Серед інших сучасних трендів розвитку навчального закладу, що можуть впливати на його конкурентоздатність, учасники конференції назвали волонтерство у інформаційно-медійному напрямку роботи вишу.

«Медіаволонтерство стало надзвичайно актуальним інструментарієм для формування іміджу навчального закладу та його просування на ринку освітніх послуг під час війни. Якщо кілька років тому ми говорили про медіаволонтерство як добровольчість, спрямовану на популяризацію соціальних проєктів, то сьогодні медіаволонтерство перестало бути суто соціальним проєктом. Це потреба часу при вимушеному переході навчання і науки в режим онлайн, можливо, медіаволонтерство може стати навіть новітнім феноменом у журналістиці» - зауважила кандидат юридичниих наук, заслужений журналіст України Вікторія Маренич.

За її словами, медіволонтерство може стати сучасною тенденцією розвитку брендінгу та інтегрованих маркетингових комунікацій закладів вищої освіти. А у ролі медіаволонтерів можуть виступити викладачі, студенти, випускники, батьки, створюючи цікавий контент у соціальних мережах та на офіційних сторінках вишів. І не лише. Йдеться про організацію челенджів, батлів, флешмобів і квестів у соціальних мережах.

Крім того, медіаволонтерство може бути окремим модулем для навчання роботі з інформацією.

«Можливе створення Центру медіаволонтерства, де всі, хто мають бажання, творчі здібності, сучасні гаджети та навички роботи в соцмережах, можуть спробувати себе як фотографи, журналісти, фахівці із SMM, блогери, дизайнери, відеооператори. Звичайно, під керівництвом досвідченого тьютора, який знається на сучасних інформаційних технологіях та основах маркетингу», - резюмувала Вікторія Маренич.

Випускники про критерії вибору навчального закладу 

Також учасники конференції акцентували увагу на тому що:

  • - привабливість навчальних закладів необхідно розглядати виключно в контексті проблеми привабливості освіти взагалі і вирішувати проблеми одночасно;
  • - привабливість навчальних закладів пов’язана зі змістом освіти і, насамперед, на етапі загальноосвітньої та дошкільної підготовки;
  • - нинішні освітні програми потребують змін, інакше перетворення будуть болісними;
  • - українським університетам варто об’єднуватися і інтегруватись в освітню систему ЄС;
  • - українські університети – стали центрами активного спротиву російській агресії.

Критерії вибору освітнього закладу Україні та Литві - схожі 

Підсумовуючи роботу конференції, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, зазначила, що під час форуму проблеми привабливості освітніх закладів були лише окреслені, а обговорення буде продовжено на інших диспут-майданчиках.

«Ми повинні єднатися. Разом наближати Перемогу. І нам разом з вами треба готуватися до миру», - підкреслила Катерина Астахова і запросила присутніх на наступну зустріч.

За планом, 9 лютого 2024 року має відбутися ХХІІ Міжнародна науково-практична -конференції. Її тема уже відома – «Університетські спільноти та їхня роль в умовах дифузності сучасного університету».

Публікації ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Привабливість навчального закладу: складові та тренди» – за посиланням. 

Довідка. З 2002 року щорічно у лютому у ХГУ "Народна українська академія" проходить міжнародний науковий форум, у якому беруть участь викладачі шкіл та вишів, науковці та провідні фахівці у галузі освіти. Тематика обговорень пов'язана із актуальними проблемами сфери освіти.

За більш як 20 років такі зустрічі стали ефективним майданчиком обміну думками між дослідниками – представниками різних наук та напрямів: історії, соціології, економіки, педагогіки, психології, політології, правознавства, управління у сфері освіти та іншими. За минулий період у конференції взяли участь представники різних міст України (Дніпро, Запоріжжя, Київ, Харків, Житомир, Одеса, Вінниця, Тернопіль, Львів, Черкаси, Полтава) та інших країн (Німеччина, Казахстан, Литва, Латвія, Польща, США, Франція, Швеція, Естонія, Туреччина, Албанія).

 У 2018 році Збірнику матеріалів конференції присвоєно ISNN 2616-9770. Він увійшов до наукометричної бази даних Index Copernicus (онлайн-база даних інформації, наданої користувачами, включаючи профілі вчених, а також наукових установ, публікацій та проектів).

Фото, відео: ХГУ "НУА"

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Читайте також: