З усіх великих українських наукових центрів Харків найбільше постраждав від російської агресії: 90% установ НАН та 96% освітніх закладів Харкова зруйновані або зазнали пошкодження.
Під час торішньої вступної кампанії харківські виші зіштовхнулися з дефіцитом абітурієнтів. У другу воєнну вступну кампанію-2023 у Харкова забрали так звану «квоту-2» - пільги для абітурієнтів з окупованих та прифронтових регіонів.
Як нині прифронтовому і завжди прикордонному Харкову залишити за собою статус великого студентського і наукового центру?
Саме про це відверто говорили керівники харківських вишів, шкіл, наукових закладів, бізнесмени за віртуальним «круглим столом», організованим ХГУ "НУА". Обговорювали становлення та розвиток соціального партнерства як нову соціальну функцію вищої освіти. Дискутували щодо необхідності консолідації університетської спільноти, влади та бізнесу, аби гідно відповідати викликам часу.
«Програма збереження Харкова як центру освіти та науки, розвитку міста має бути довгостроковою та системною. В іншому випадку - нас чекає доля фронтирного міста, міста на узбіччі й не більше», - зазначила під час онлайн-зустрічі ректор ХНУ «НУА», доктор історичних наук, професор Катерина Астахова.
За її словами, нині Харків посідає впевнену 2-у позицію за кількістю вишів та наукових установ в Україні, після Києва.
«Однак уже зараз на п’яти наступає Одеса, Дніпро та Львів», - стверджує професор, підкресливши, що Харкову є що розвивати, зберігати, чим пишатися і про що турбуватися.
Основа майбутнього - наука та освіта. Все інше – похідне
«Майбутнє країни складається з майбутнього таких провідних інтелектуальних центрів як наше місто. І в основі завжди були й залишаються наука та освіта. Все інше – похідне», - переконаний академік НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України та МОН України, доктор фізико-математичних наук, професор, харків'янин Володимир Семиноженко.
«Втрата Харковом статусу одного з провідних освітніх, а відповідно - і наукового центру стане в повоєнний час черговою серйозною проблемою для України, яка може призвести до колапсу багатьох галузей економіки країни. Адже економіка, в першу чергу, має бути забезпечена кваліфікованими фахівцями», - попереджає академік.
Серед причин для занепокоєння він називає недобір студентів практично усіма університетами Харкова під час вступної кампанії-2022.
«В умовах правил бюджетного фінансування, тобто співвідношення студенти-викладачі, це загрожує скороченню науково-викладацького персоналу регіону. І наслідки можуть бути незворотними», - переконаний Семиноженко.
Він пропонує для Харкова, як і інших прифронтових міст, на час воєнного стану та рік після нього ввести особливі правила бюджетування закладів вищої освіти з урахуванням вкрай нерівномірного розподілу студентів по Україні.
«Не може бути однаковий підхід до Харкова, Києва чи Львова», - каже Володимир Семиноженко.
Учений-харків’янин пропонує освітянам згуртуватися і розпочати діалог, дискусію з урядом, профільним міністерством, парламентом.
«Потрібно готувати нашу позицію у вигляді харківської платформи. Харків має стати у повоєнний час освітнім хабом для студентів зі східних регіонів, але для цього необхідно зберегти освітні заклади та кадровий потенціал регіону», – переконаний академік.
Ректор автомобільно-дорожнього університету, доктор технічних наук професор Віктор Богомолов також має свої рецепти збереження за Харковом освітньо-наукового центру:
- «Необхідно відновити скасовану «квоту-2» для студентів з Харкова, Запоріжжя, Дніпра та інших прифронтових регіонів».
- «Ввести (повернути) конкурсний додатковий бал для абітурієнтів, які закінчили профільні технічні коледжі. У випускників коледжів та шкіл мають бути різні умови для прийому до вишів».
- «Замовлення фахівців має робити місто, регіон, оскільки саме вони знають, які фахівці потрібні регіону. Для цього має бути відповідне фінансування – можливо, з державного, міського, регіонального бюджетів».
Що пропонує бізнес
Засновник компаній та інвестор в альтернативну енергетику Андрій Санін:
- «Бути другим регіоном з 25-ти – це може бути добре. Але ми розуміємо, що багато студентів пізнають навчання за кордоном. Бар’єри, щоб скористатися закордонною освітою, стають все меншими. Тому питання лідерства: серед чого, де і як?»
- «Програма дій має бути викладена в межах стратегії розвитку регіону, з поєднанням і створенням освітньо-індустріального кластеру. Така програма має бути розроблена і включена до стратегії міста і презентована країнам донора - для фінансування масштабних проєктів в регіонах, що будуть відновлюватися».
Директор «Української вагової компанії Іван Мовчан:
- «Стосовно інвестиційної привабливості: західні регіони уже привозять інвесторів і показують індустріальні парки. У них перевага – віддаленість від зон бойових дій. Харків має запропонувати щось значно цікавіше».
- «Канадські інвестори цікавляться Харковом та Одесою. Але їх цікавлять фахівці».
- «Студент піде туди, де безпечно, цікаво, і де буде потенціал заробити гроші».
- «Але щоб прийшов студент, треба повернути виробництво. Щоб повернулося виробництво, потрібні умови й довгострокові гарантії бізнесу».
- «Я, як роботодавець, скажу: щоб повернути своє виробництво до Харкова, мені потрібні трудові ресурси. Я прихильник дуальної освіти».
- «Для того, щоб Харків був цікавим для студента, він має запропонувати щось цікаве - інноваційне в масштабах країни, у масштабах світу»
- «Нам уже зараз треба зрозуміти, чи зможуть харківські виші перестати конкурувати й вийти єдиним фронтом, аби зацікавити студентів, повернувши фокусування до спеціалізації, і вводити дуальну освіту».
- «Гроші мають йти за студентом, як у реформованій медицині: куди студент вирішив вступити - туди держава направляє гроші. Це підвищить якість освітньої послуги, бо студент автоматично стає її замовником. Він приходить у виш, може перевестися з одного до іншого, і гроші підуть за ним».
Асоціації випускників
Засновник Благодійного фонду «Добрі вчинки разом», голова Асоціації випускників ХГУ «НУА» Роман Майборода вважає, що настав час випускників підставити плече своїм Альма матер. За його словами, 40% коштів, які Народна академія зібрала на відновлення свого навчального корпусу, зруйнованого російською ракетою, надали саме випускники.
«Благодійні фонди та волонтери – це унікальне явище. І ми, як наукова спільнота, маємо використати їх. Ініціатором цього волонтерського руху мають бути університети. Асоціація випускників НУА готова виступити ініціатором "круглого столу", за яким зібрати асоціації випускників інших вишів, щоб поділитися досвідом, як можемо допомагати нашим університетам і нашому місту», - запропонував бізнесмен і волонтер Роман Майборода.
Діалог матиме продовження
«У Харкова є освітній код, і його треба зберігати. Харків має власне обличчя – молоде, інтелектуальне. І Харків не повинен його втратити. Інші міста ще повинні багато зробити, щоб до нього підтягнутися, дотягнутися до такого коду, - сказала насамкінець Катерина Астахова. - І ця зустріч є лише початком розмови, як донести до керівництва держави, міста, що розглядати одну ланку освіти без взаємодії з іншими – це дуже суттєва помилка».
Галина Половик
