Війна залишає і залишає багато шрамів... Харківський академічний драматичний театр неодноразово потрапляв під обстріли росіян, але холодні розірвані батареї, вибиті шибки та уламки ракет на даху не зламали колектив - вони працюють вже над другою прем'єрою, а першу з приголомшливим успіхом більше десятка разів відіграли у Харкові, попри сумніви та відключення світла представили її в столиці й не тільки...
А все почалося з віри! Вони повірили в Бога, в ЗСУ, в себе, у свого глядача... "Люби ближнього твого — сказав Христос. Люби ближнього — повторив Ремарк. Навіть коли навколо суцільна темрява".
А ви знали? Роман Еріха Марія Ремарка "Возлюби ближнього свого" в Україні ще ніхто не ставив на сцені!
"Я б мріяв, щоб події роману не стали дійсністю..." - скаже на зустрічі з глядачем у перші прем'єрні зимові дні режисер Володимир Давиденко.
У грудні 2023 року, коли Харків після обстрілів рашистів постійно поринав у темряву, колектив театру засвітив світло своєї вистави на всю Україну. І поставив головне питання, яке під час війни ставлять собі тисячі українців: "А на що ви спроможні заради ближнього свого?"... "Заради коханої людини?"
Покинути країну, щоб кохана була у безпеці? Поїхати народжувати у спокійне місце? Віддати останній флакон парфуму, який був статком? Під дощем шукати ліки? Сісти за ґрати? Ризикнути усім? Повернутися туди, де чекає пастка? Віддати своє життя? Запалити свічку надії? Купити квіток у театр?
Давайте разом до Міжнародного дня театру згадаємо ті події.
Режисер "Возлюби ближнього свого" Володимир Давиденко дякує своєму глядачеві - і дійство оживає...
Наше життя, як вокзал - зустрічі та прощання... І у кожного своя валіза, як шафа з прихованими скелетами... 
Кого тільки не зустрінеш, доки чекаєш й чекаєш...
Може зустрінеш першу любов, а може втратиш? 
Це час, щоб помріяти й згадати...
Хто від чого тікає? Хто що знайде? І все це в той час, коли навколо війна...
Війна давня, а питання та відповіді такі ж самі, що й зараз...
"За що з нас так знущаються, адже ми нічого не зробили?"
"Рядом може хтось помирати, а тобі байдуже.... Це найстрашніше!"
Але... В темні часи добре помітно світлих людей! Навіть коли втрачено майже все, можна знайти прихисток у друзів.
Але підступний ворог може чекати на тебе тоді, коли ти менш за все розраховуєш...
І коли в твоїх руках життя коханої людини...
А що далі?
Далі... "Навіть маленький вогник може об'єднати закохані серця, де б вони не були..."
"Нічого не страшно, поки той, кого ти любиш, ще живий", - Еріх Марія Ремарк (з роману "Возлюби ближнього свого"). Це головне і зараз!
Повернутися туди, де чекає пастка? Віддати своє життя заради коханої? Залишитися вірним коханій, собі і ближнім!
Глядач аплодував стоячи, а хтось навіть плакав...
Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.
А потім посипалися запитання та відповіді на них, слова вдячності та підтримки...
Режисер розповів хто він і звідки...
Скільки готувався спектакль і які були труднощі...
Хто був загадковим піаністом?..
Музичні рішення й таланти акторів...
І наостанок трохи посміялися над тим, як дуже холодно було працювати і що гріло артистів у ті часи...
До речі, хто ще не бачив прем'єру за романом Еріха Марія Ремарка "Возлюби ближнього свого", колектив театру запрошує 8, 9, 22 та 23 квітня о 15.00 у Харківський академічний драматичний театр (Портал на Гоголя 8).
Вітаємо з Міжнародним днем театру! Дякуємо за світло в нашому житті! За вашу незламність, за яскраву прем'єру під час війни й нові проєкти!
А ще, вже 7, 21, 29 та 30 квітня на глядача чекає прем'єра експериментальної вистави створеної акторами - "О, цей чудовий світ!"
Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, Харківський академічний драмтеатр
