Борітеся і поборете. Митці готують безліч сюрпризів до ювілейної річниці Кобзаря (фото, відео)

1967
Колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА береться і робить все майстерно і на радість і підтримку людям.

Сьогодняшній ранок нагада в рядки Тараса Шевченка - "Світає, край неба палає..." І не випадково, адже 20 листопада о 17.00 можна буде почути в піснях тугу митця за батьківщиною. Йому не судилося вмерти в рідному краї, але думкою він завжди був в Україні. Цьогоріч світ відзначав 210 років з дня народження Кобзаря.

Тому в музичному салоні театру і сьогодні лунатимуть пісні на вірши Шевченка, українські народні пісні та твори українських композиторів:

  1. М. Лисенко - "Безмежнеє поле" (Д.Маклюк);
  2. Укр.н.п. в обр. Кос-Анатольського «Маєва нічка» (В.Мостова);
  3. Л.Колодуб. Два монологи з опери "Поет" (М.Маринчак);
  4. Укр.н.п. в обр. Л.Кауфмана "Нащо мені чорні брови" (В.Коваль);
  5. В.Верменич. "Підкручу я чорнії вуса" (Є.Лисицький);
  6. Я.Степовий "Зацвіла в долині червона калина" (Ю.Кудрявцев);
  7. І.Куштлер. "Ой маю, маю я оченята" (Г.Маринчак);
  8. М.Лисенко "Огні горять" (Р.Гордєєв);
  9. Л.Колодуб. Тріо "Зоре моя вечірняя" (Ю.Кудрявцев, М.Маринчак, С.Леденьов).
  10. М. Лисенко «Садок вишневий коло хати» (О.Старікова);
  11. Ю. Рожавська «Вітер з гаєм розмовляє» (А. Панчишко);
  12. А. Кос-Анатольський. «Ой, піду я межи гори» (Ю. Антонова);
  13. М. Лисенко. «Реве та стогне Дніпр широкий» (А. Слободянюк);
  14. М. Аркас. Речитатив та арія Андрія з опери "Катерина" (О. Золотаренко);
  15. Г. Алчевский. «Чого мені тяжко» (В. Козлов);
  16. А.Кос-Анатольський. «Солов'їний романс» (О. Старікова).

Концертмейстерки: Анна Леонова, Тетяна Козлова.

 

Головною ж подією 2025 обіцяє бути неймовірна постановка "ТГШ. Подорож у часі ", про яку вже вголос заявив колектив СХІД ОПЕРА.

Яскраву ідею легендарного митця Мі́ська Барбара, оживити Тараса, підхопили і втілюють на сцені ХНАТОБ.

Повне ім'я українського співака та актора, колишнього вокаліста рок-гурту «Мертвий Півень» - Михайло Ярославович Барбара, до речі, він народився 14 листопада 1971 у Львові і, на жаль, помер 11 жовтня 2021 року у Харкові). 2021 року Міської пишов, але він почав писати…

Головний режисер СХІД ОПЕРА, заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян захопливо розповідав, як вперше обговорював з Михайлом цікаву ідею, як мріяли разом її втілити у життя… Але Мі́сько Барбара пішов так рано, тепер його колеги і друзі, вшановуючи митця, просто забов’язані довести його мрію до кінця. До речі, на зустрічі в Харкові картина з його обличчям стала центром уваги усіх присутніх.

Найдивовижне те, що проєкт розпочали два фізики - заслужений діяч мистецтв України Ігор Тулузов та заслужений діяч науки і техніки України Борис Гриньов… На зустрічі з харківцями Ігор Тулузов наголосив, що ідея цього проєкту народилася ще до війни, адже театр має чималий досвід по успішному втіленню цікавих грантових проєктів Українського культурного фонду. Це буде абсолютно український продукт про національного генія, який створюють у ці буремні часи виключно українські митці в українському Харкові.

За музичне оформлення "ТГШ. Подорож у часі " взявся Золтан Алмаші - заслужений артист України, лауреат премії "Київ" ім. А.Веделя, сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім». На зустрічі із харківцямі він був присутній віртуально – передав вітання і розповів про перші кроки у створенні музики до проєкту. Через гастролі композитор не зміг приїхати на першу зустріч з глядачем до Харкова, але він надіслав відеопривітання, побажавши успішної презентації твору та плідної праці над втіленням опери на сцені.

Подорожувати у спогадах, створювати лібрето запросили талановиту письменницю, авторку та кураторку цікавих культурних проєктів Олену Павлову. Дзвінок Армена, його захоплююча оповідь захопили Олену… І вона з радістю погодилася працювати над постановкою "ТГШ. Подорож у часі". До речі, з майбутньою лібретисткою, режисера познайомила давня подруга, дружина Місько Барбари, режисерка театру "Арабески" Світлана Олешко. Саме Світлана першою зателефонувала Олені Павловій і запропонувала написати лібрето до опери.

Можна подорожувати у спогадах, навіть, просто читаючи книгу.... І ця подорож для України буде разом із Шевченко!

Рядок - «Борітеся і поборете!» - став знаковим для авторки лібрето, бо саме цей уривок з поеми «Кавказ» Шевченка з'явився на білборді звільненої від російських окупантів Балаклії під зірваними гаслами рф. І ця мить війде в виставу.

Олена з натхненням розповідала служачам про свої перші нариси.

Про те, що молодий Тарас був богемним поетом, вмів морочити голови жинкам і закохував у себе княгінь... В майбутній опері авторка прописує дві любовні лінії: відносини Тараса з княжною Варварою Репніною, аристократкою, яка була закохана в Шевченка і все життя йому допомагала; а ось з красуні Ганни Закревської юний Тарас малював портрети і потім писав їй вірші зі заслання. Шевченко постане живим, сучасним парубком, зрозумілим молоді і цікавим кожному. Адже Шевченко, то не завершений роман, митці продовжують те, що було розпочате в 20-30 роках відродження, що стріляє у відповідь…

До речі, вже завтра, 21 листопада, світ разом з Україною відзначатиме 10-ту річницю Революції Гідності. В опері теж є сучасні миті з Майдану і не тільки..

А ще авторка лібрето з гумором додала, що в "ТГШ. Подорож у часі" навіть Смерть за нас!

Усі, хто хоч раз був у Харкові закохуються в наше незламне місто. Ось і Олену Павлову причарувало «Черемшеве небо Харкова»… Авторка з радістю прокоментувала свою роботу над оперою та залишила відеопобажання харківцям в інтерв’ю журналістці GX.

Почули глядачі на зустрічі з митцями й уривок з майбутньої опери.




Молодий соліст театру Святослав Судік та струнний оркестр СХІД ОПЕРА (під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка) виконали увертюру до опери та арію Шевченка.

Святославу 28 років. Він викладач і музикант, завдяки своєму неймовірному басу був обраний зіграти Шевченка в літах. Але він додає персонажу своєї сили і харизми, якими й насправді володів Кобзарь.

Чарівні слова про Місько знову роблять свою справу, від музики Золтона течуть сльози, лібрето Олени Павлової надихає, а харківські митці спроможні на дива… Отож бо чекаємо на прем’єру "ТГШ. Подорож у часі" і віримо: «Свобода - це те, що нам дається від народження і триває на цьому світі. Заборонити дар Божий - це великий гріх. Свобода поведе на барикади без заборон писати й малювати».

До речі, кожна подія завжди має обличчя і його створили і втілили юні харківські дізнайнери - студенти Харківської академії дизайну та мистецтв на чолі зі своєю викладачкою Галиною Жереховою розробили декілька дизайн MERCH, які можна було побачити на шанувальниках творчості ХНАТОБ, які отримали їх у дарунок. Армен Калоян навіть запросив постійну глядачку театру Наталю Юрченко на сцену, де вона продемонструвала цей чудовий продукт. Окрім трьох футболок були представлені ще й толстовки із трьома видами авангардного зображення Кобзаря.



Задум молоді високо оцінив відомий харківський дизайнер Констянтин Пономарьов, який теж був присутній на презентації твору.

 

Довідка. 

Золтан Алмаші, заслужений артист України, лауреат премії "Київ" ім. А.Веделя, сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім».
Народився у родині музиканта-скрипаля. В 1993 р. закінчив Львівську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені С. Крушельницької. Вищу освіту здобув у Львівському вищому державному музичному інституті імені М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка) по двох спеціальностях в класі Юрія Ланюка: як віолончеліст (1998) та композитор (1999). В 1999-2002 рр. навчався в асистентурі-стажуванні на кафедрі композиції Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у Євгена Станковича; у 2008 р. стажувався у Польщі в композитора Алєксандра Лясоня. Від 2001 р. член Національної спілки композиторів України. З 2000 р. – соліст-інструменталіст Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Спів- працював з ансамблями сучасної музики «Рикошет», «Нова музика в Україні», «Nostri temporis», віолончеліст і артдиректор Струнного квартету ім. Левка Ревуцького. Лауреат міжнародного конкурсу «На батьківщині С. Прокоф’єва» (Маріуполь) у номінації «віолончель» (1998) та «композиція» (2000), премії імені Л. М. Ревуцького (2003) та премії імені Б. М. Лятошинського (2013). Як виконавець і композитор брав участь в чисельних фестивалях сучасної музики та сучасного мистецтва в Україні. Його твори виконують у Німеччині, Франції, Швейцарії, Польщі, Нідерландах, Молдові, Сполучених Штатах Америки, Чилі та інших країнах.
З. Алмаші позиціонує себе як полістилістичного композитора. Мистецький стиль творця являє собою синтез традиційного і новаторського, неоромантичних тенденцій з сучасними засобами композиційного письма.
У творчому активі З. Алмаші понад 70 творів, серед яких є симфонічні, численні камерно-інструментальні та інструментальні твори, зокрема: Симфонія № 2 «Острів» для великого симфонічного оркестру, Концерт для двох скрипок і струнних «Невимовлені слова», Камерна симфонія № 1 для камерного оркестру, присвячена Валерію Матюхіну, Камерна симфонія № 2 «Розмова двох п’яниць про сенс буття» для скрипки, віолончелі та струнних, Камерна симфонія «Genesis» для альта і струнних, «Concerto grosso № 4 “Пори року”» для скрипки і камерного оркестру, Камерна кантата для скрипки і струнних, «Супрун-рапсодія» для альта та струнних, «Mirasteilas» для двох скрипок і струнних, Сонати №1 і № 2 «Грані» для віолончелі й фортепіано, «Сходами...» для флейти, кларнета, скрипки, віолончелі та фортепіано та ін., автор опери «Пеніта».



Олена Павлова, письменниця, авторка та кураторка культурних проєктів
Закінчила Києво-Могилянську Академію. Керувала відділом культури журналу «Країна», була шеф-редакторкою сайту Osvitoria.Media, зараз веде колонку на «Українському Тижні». Займається власними культурними проєктами, найвідоміший з яких — Кіт Інжир, мальований персонаж, що має понад 60 тисяч читачів у соцмережах і популяризує українську культуру. Програмна менеджерка фестивалю «Земля Поетів» у Львові. Авторка двох поетичних збірок — «Шкіра міст» та «Світлочутливі». Членкиня PEN Ukraine.



Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Читайте також: