Харківського артиста обрано на посаду президента (фото)

1924
Важливе повідомлення облетіло сторінки соцмереж, зібравши десятки слів поваги та привітань.


Вже наступного тижня, 24 серпня, Україна святкуватиме День незалежності. Під час війни з рф українці як ніколи раніше усвідомили нашу єдність, мужність, незалежність, віру в перемогу, волю та віру в світле майбутнє. Справжнім дарунком напередодні свята стало повідомлення про обрання Сергія Сеника на посаду президента Міжнародної асоціації розслідувачів та експертів з кризових ситуацій.

Журналісти GX неодноразово писали про мужнього артиста і воїна ЗСУ з Харкова.



Колектив GX щиро вітає Сергія Сеника з обранням на таку відповідальну посаду!

Нагадаємо, Сергій Сеник - артист Харківського академічного театру музичної комедії, з перших днів війни захищає рідну Україну, свій народ, свою родину.


За мужність та відвагу Сергій був нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни» і не тільки...


Наприкінці травня Сеник отримав важке порання та був прооперований за кордоном, тривала реабілітація не змусила мужнього воїна скласти руки - він боровся за країну словом.




Одне з перших інтерв'ю Сергія.


"Прошу не звертати увагу на мою поведінку під час ефіру, просто болі ще трохи докучають" - написав Сеник у коментарі до відео.



Ці строки Омара Хайяма ("Рубаї") відображають сутність духу воїна:

Не з тих я, хто тремтить, коли в могилу гляне.
Той світ надійніший за це життя обманне.
Дав душу в позику мені Господь — і я
Знов поверну її, коли мій строк настане...

Бережи Вас Боже! Янгола-охоронця Вам, Сергію, та усім захисникам України! Бережіть себе, нам ще Перемогу святкувати!

А ще про нашого героїчного земляка - читайте (за посиланням) на перших шпальтах відомого американского журналу Chicago Magazine.

Докладніше про Сергія Сеника читайте у новинах GX: "Харківський артист пішов до армії: сцена зачекає", "«Я - офіцер». Актор харківського театру два дні домагався, щоб його призвали до армії", "Актор харківського театру удостоєний військової нагороди".

Фото, відео, матеріал: архів Сергія Сеника

Читайте також: