А ви знали? В останній день осені на Сонці знову було зафіксовано дуже потужний спалах силою M9.82, що наближається до спалахів X класу, тобто найсильніших з можливих. Він в рази сильніший ніж той, що спостерігався у вигляді полярного сяйва 5-6 листопада (докладніше у новині GX).
Того дня харківський астроном Володимир Кажанов, як і планував, зумів зробити цікаві кадри полярного сяйва над Харковом.
Готувався вчений знімати й цього разу, адже такий геомагнітний шторм очікувався 1 грудня, то можна було знову побачимо полярне сяйво.
"Звісно, будемо спостерігати. Камери напоготові, - напередодні 1 грудня прокоментував подію для читачів GX Володимир Кажанов. - Щє й корональна діра знову повертається до Землі, як тоді".
На жаль, погода 1 грудня не сприяла спостереженням. Зранку летів сніг, а потім ще й дощ пішов...
Але 2 грудня в мережі з'явились фото NASA, на яких зафіксовано, як виглядає зараз корональна діра на сонці.
До речі, вона може стати причиною потужної магнітної бурі найближчим часом. З нетерпінням чекаємо на подробиці від вченого. Нагадаємо, він поділився дослідженнями, які прогнозують багато клопоту землянам — у світі може статися повний блекаут. 
Довідка. Корональні діри — області у сонячній короні, де знижена густина та температура плазми. Як правило, густина в таких областях приблизно в сто разів менша, ніж у звичайних областях корони. Поява корональних дір фіксується за допомогою зображень, отриманих у рентгенівському діапазоні за допомогою супутників.
Появу корональних дір пов'язують з періодом ремісії — часом мінімальної сонячної активності. Корональні діри є важливим елементом сонячно-земної фізики. Ці діри призводять до різних ефектів космічної погоди, зокрема вони приводять до зміни геомагнітної активності. Часто корональні діри є основним чинником, що впливає на іоносферу та магнітне поле Землі. Розташовані вони зазвичай у полярних районах Сонця, проте в період максимуму можуть спостерігатися на всіх широтах.
Нагадаємо, у квітні на Харківщині вже спостерігали полярне сяйво у квітні.
Фото та матеріал: Володимир Кажанов, відкриті джерела
