Мистецтво – то їх життя, не вагаючись вони вирішили, що ворогу їх не зупинити – мистецтво в Харкові буде завжди і в їх творчому просторі раді кожному. Попри те, що багато хто каже – «Не наразі!» «Навіть, коли люди покидали місто, ми вирішили працювати, - наголошує директор галереї Геннадій Мироненко. – А ще захотілося створити ювілейну виставку до ювілею міста».
Свої слова митці підтверджують реальними справами. Так в художніх майстернях цього річ відбулася навіть виставка робіт юних митців - «Мистецькі бруньки».
На цей час, з початку війни, відбулось вже 20 виставок, остання була присвячена Дню Харкова та Дню Українського Прапора. До цих важливих дат міста та країни в галереї відбулася експозиція, на яку роботи зібрали поважні митці, як ті, що живуть і працюють у Харкові, так і ті, хто вимушено виїхав за кордон. Майже всі вони члени харківської спілки художників, окрім митця-самоучки Владислава Мокана. Зокрема, представлено 32 роботи від 12 авторів: Народний художник України, академик Віктор Ковтун (8 робіт), Владислав Мокан (3 роботи), Віктор Курсін (2 роботи), Дмитро Чурсін (2роботи), Олександр Гладкий (3 роботи), Вадим Петров (3 роботи), Олена Горбаль-Сохацька (2роботи), Олександр Смородін (2 роботи), Геннадій Мироненко (2 роботи), Олександр Брагін (1 робота - графіка), Володимир Бондаренко (1 робота), Таріель Чекурішвілі (1 робота). Виставка запланована до 23 вересня, але роботи цікаві і можливо буде подовжена.
Кожен митець у своїй картини закладає якийсь потайний зміст, який можна відкрити лише поринувши у світ картин, а ще цікаво послухати самих авторів і дізнатися трохи про них і їх творчість. Пропонуємо доторкнутися до світу митців, переглянувши фото та відео журналістки GX з творчої майстерні.
Кожна з 8 робіт Віктора Ковтуна, як і планували організатори виставки про рідний Харків. 
Але не тільки рідне місто було в роботах, кожен надав щось найдорожче, чим хотів поділитися…
Зокрема, Таріель Чекурішвілі брав участь ще в першій виставці галереї часів війни і для нього важливо, щоб люди бачили, що він працює. Отож бо він представив одну з улюблених робіт.
«Мої роботи кажуть самі за себе… Але, нажаль, наразі важко працювати - натхнення немає... Бо я люблю мир, добро, світло! Чекаю на перемогу! А ще планую нову виставку! - із сумом та гумором ділився Таріель з журналісткою GX. – На ювілейній виставці представив роботу, на якій зображено святого Мамаса Кіпрського, якого дуже шанують мешканці острова. Адже він виборов собі право не платити податки (докладно в сюжеті від автора)».
До речі, роботи Таріеля Чекурішвілі під час війни ще виставлялися в недільній школі храму Відродження.
Це фортепіано, теж робота Таріеля...
А ось Володимир Бондаренко представив роботу юності, якій майже півстоліття. Автор розкрив таємниці її створення і свої думки, які вирували у голові того часу. Його «Картина маслом!» - це справжнє відчуття єдності великого колективу. Того часу були в моді квартирники не лише у музикантів, а й художників. Погляд митця після творчої зустрічі впав на звичайну попільничку і він побачив у кожному недопалку людину… Потім творча робота, як підкреслити те, що розгледів… Підпалив газету, зробивши рамку, а в середину висипав зміст попільнички – «До суду і після»! Захопило… Став малювати акриловими фарбами, вони більш легкі. Так із захопленням згадував автор... А потім додав про своє життя зараз.
«Наразі живу і працюю в місті Дюсельдорф (Німеччині,) але заради виставки приїхав в Харків. Я люблю малювати добі світлі картини, я не можу малювати біль, - із сльозами на очах розповідав Володимир Бондаренко. - За кордоном працюю із дітьми, а ще розмальовую будівлі інфраструктури міста».
До того ж в галереї багато неймовірних декоративних речей створених Бондаренко. Він підкорює інтер'єру річ, кажуть його колеги.
А ще на виставці є работи митця-самородка – боксера Владислава Мокана, який малює красу, яку бачить навколо...
Краєвиди з вікна любить малювати Віктор Курсін – «Синагога», «Гольдбергівська церква», а ще квіти Харкова.
Продовжувач династії художників Олександр Гладкий, чий батько Андрій відомий харківський митець, малює чудову графіку. 
Його технікою захоплюються навіть його колеги.
А ось Геннадій Мироненко в сутність своїх роботи закладає провокатативність мистецтва, а ще створює вишукані вітражі.
«Я теж міг би малювати натюрморти та природу, але це не моє... Я люблю провокатативні картини - із запитаннями, - наголосив директор галереї Геннадій Мироненко. - Він докладно розповів про картину, яку сам вважає щоденником подій 2022 року… На якій новорічний настрій перетинається з жахом початку війни, а ще є біль трагедії у родині малюка, який зображений в його роботі…»
Інша його картина більш агресивна - на тлі териконів присутні - прапор УПА та тризуб – можна уявити, як країна горить… Адже прапор - то чорне та червоне - вугілля, що горить... 
З першого погляду здається, що хлопчик на ній біжіть від біди, але картина має назву «Переможець» і ми віримо в перемогу. Віримо, виставки потрібні і митцям, і глядачам... Це, як ковток свіжого повітря!
В майстерні ніколи не буває порожньо, адже номер телефону на вході до галереї відкритий кожному – дзвінок, зустріч на «мистецькому балконі» і нові картини на стінах галереї вже дарують радість відвідувачам.
Отож бо, хто не встиг відвідати святкову виставку, за нею буде наступна… До речі, вже 1 жовтня Україна вітає своїх захисників, а 21 листопада відзначає 10 річницю початку Євромайдану та Революції Гідності, які змінили хід історії країни і усього світу. Митці обов’язково творчо відреагують на ці події…
Ми віримо - зараз виставки для нашої спільноти важливі, як снаряди для наших захисників. Вони підтримують і надихають крокувати далі.
Що до Харкова-культурного, на головній вулиці міста з'явилися Прапор України та Герб Харкова.
Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко
