Тиждень після Великодня традиційно знаменний щоденними богослужіннями (правиться великодня літургія з хресним ходом), покладанням плащаниці на престол, дзвоном у церквах та храмах.
У перший тиждень після Великодня церковнослужителі рекомендують займатися благодіяннями, допомагати ближнім і нужденним.
Великодній тиждень також називається Світлим, Славним, Великим, Радісним і триває до Червоної гірки, протягом цього тижня було прийнято, щоб священнослужителі, а також парафіяни ходили по домівках з хрестом та іконами, традиційно служили великодні молебні.
Що можна і що не можна робити у Світлий тиждень – тиждень після Великодня
- • Попри те, що тиждень після Великодня – дуже радісний час, все ж представники церкви не рекомендують вінчатися весь тиждень, хоча можна хреститися.
- • Незважаючи на те, що ніхто не забороняє працювати цей тиждень, все ж краще побільше відпочивати, а не працювати, так що відкладіть на потім ті справи, які не є терміновими.
- • Пам'ятайте про те, що Світлий тиждень має бути сповнений приємних емоцій, радісних подій, щасливих моментів, намагайтеся максимально відпочивати та насолоджуватися життям.
- • У жодному разі не можна проводити панахиди і тужити за померлими, що робиться лише на Червону гірку (наступна неділя після Великодня; у 2023 році – 23 квітня), коли саме відбувається поминання предків - у цей день згадують померлих, йдуть прибирати на цвинтарі, ставлять квіти біля могил. Цей день знаменує початок Радоницького тижня.
- • Загалом традиції та звичаї на Світлому тижні виглядають наступним чином: ходіння по гостях та паралельно оглядини наречених, розпалювання вогнищ, танці, веселощі, освячення великодніх яєць і пасок, катання на гойдалках, весняно-літні гуляння хлопців та дівчат.
Світлий Тиждень
Перший день
З понеділка можна ходити в гості. Першим до родичів у хату заходить чоловік. На святковий стіл гість приносить паски, крашанки та символічні подарунки. Якщо чоловік має сім'ю, його дружина і, якщо є дочка, залишаються цього дня вдома.
Другий день
А от у вівторок, який називають Світлий вівторок, уже жінки починають ходити в гості, а їхні чоловіки цього дня не відвідують рідних. Але ці традиції зараз відходять і їх практично не дотримуються. Все частіше у гості приходять родинами. Раніше в деяких місцях із вівторка, а частіше з середи дівчата починали водити хороводи, тому середа називалася «хороводниця». Хороводи продовжувалися з цього дня до Трійці.
Третій день
У середу багато хто з селян влаштовували танці та веселощі. І дорослі, і діти збиралися «на музику», щоби проводити святки. Ці три дні Великодніх свят були щасливим часом гостей, молодіжних ігор і забав. Дорослі шукали цими днями квіти рясту (чубатка), а знайшовши — топтали їх, примовляючи: «Щоб і того року дочекатися рясту топтати».
Четвертий день
Першого четверга після Великодня дівчата зазивали весну, виконуючи на пагорбах зворушливі пісні. Починаючи з четверга, можна було влаштовувати оглядини, і молоді люди придивлялися до наречених.
Святкування до четверга вже закінчується, але на столах ще можуть стояти паски, крашанки та звучати: «Христос воскрес - Воістину воскрес!» Так дозволялося вітатися протягом 40 днів – до самого Вознесіння.
П'ятий день
У п'ятницю був прощений день, який особливо пишно та урочисто відзначався молодятами, до яких приходили близькі родичі. Цього дня за традицією дівчата умивалися крижаною водою, яка, вважається, допомагає цілий рік залишатися здоровою.
Шостий день
Цей день – розпал молодіжних ігор і гулянь. Наприклад, було популярно грати у катання яєць. Усі охочі складали півколом свої крашанки біля невисокої гірки, після чого один із них скочує своє яйце зверху, намагаючись збити якнайбільше чужих. Усі збиті крашанки гравець забирає собі, але якщо нічого не вийшло, то своє він втрачає.
Сьомий день
Молоді люди або дівчата, одягнені в яскраве вбрання, збиралися у групи і гукали своїх товаришів, які торік одружилися. Вони ходили своїм селом і найближчими сусідніми. Для молодят цей день мав велике значення, оскільки до нього чоловік не міг залишати дружину одну, але вже потім міг надовго виїхати працювати, переклавши на плечі жінки весь тягар господарських турбот. Цього дня проводжали Великдень, проводили обряди зустрічі весни, масові гуляння.
