Сьогодні, 25 грудня, у 670 день героїчного спротиву російським окупантам, незламні українці відзначають одне з найважливіших християнських свят — Різдво Христове!
Одним з символів Різдва в Україні вже давно став “Щедрик” Миколи Леонтовича. Його співають багатьма мовами в різних куточках світу. Не випадково, саме з “Щедрика” розпочав свій святковий виступ колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.
Глядачі оплесками вітали артистів, підспівували та фільмували на пам’ять. А ще свій флешмоб до свята влаштувала харківська малеча.
Це були хвилини просвітлення, навіть сирени не завадили дійству… Але диво тривало не довго… Пролунав сигнал тривоги (не вперше й не в останнє за день), і всі вирушили у сховище. Цього разу не Грінч вкрав початок різдвяного концерту, казковий персонаж разом із артистами став заручником ворожих дій, але незламні харків’яни навіть у сховищі жартували та наспівували.
Публіка дочекалася свята й оплесками зустріла яскраву подію до Різдва Христова – великий святковий концерт Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка. Святкова програма так і називалася – «Щедрик», бо розпочалася і завершилася твором видатного українця. (докладніше про «Щедрик» Миколи Леонтовича в новині GX).
Цього вечора для харків’ян співав хор та солісти ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, грав оркестр театру та виступали артисти балету:
1. М.Леонтович “Щедрик” (хор);
2. Дж. Уільямс “Somewhere in my mеmогу» з к/ф “Один вдома» (хор, балет);
3. 1. Yorre “Joy to the world” (О.Золотаренко, О.Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, хор);
4. Е.Хокінс “О happy day” (Ю.Форсюк, жін. хор);
5. Дж.Стайн “Let it snow” Ю.Кудрявцев;
6. А.Адан “O holy night” (О.Старікова, О. Золотаренко);
7. Ірвінг Берлін “White Christmas” (В. Козлов, Є. Лисицький);
8. Перозі Лоренцо “Gesu Bambino” (Ю. Антонова);
9. Уолтер Афанасьєфф “All I want” (оркестр);
10. Ф.Грубер “Silent night” (О. Старікова);
11. Х.Фелісіано «Feliz Navidad» (С. Лєдєньов, Т.Король);
12. Ч.Вуд «Ding Dong! Merrily on high» (Ю. Антонова);
13. 12. К. Андерсен “На санчатах” (балет);
14. Л.Коен “Halleluja” (О.Старікова, Ю. Форсюк, Ю.Антонова та всі солісти святвечора);
15. А. Уорелл “We wish you a merry Christmas” (О. Старікова, Ю. Форсюк, О. Золотаренко);
16. Дж. П’єрпонт “Jingle bells” (О. Старікова, О.Золотаренко, артисти балету);
17. Цей номер став сюрпризом – «Carol of the Bells» – це нове аранжування “Щедрикf” М.Леонтовича (солісти, хор, балет);
18. Б. Андерссон “Happy New Year” (усі солісти, хор).
Більше фото та відео в пості на фейсбуці та онлайн-трансляціях новинного порталу GX зі святвечора.
Нагадаємо, концертний марафон «Разом до Перемоги!» триватиме до 6 січня на станціях Харківського метрополітену “Південний вокзал” – з 16.00 до 16.40; “Університет” – з 17.30 до 18.10; “Історичний музей” – з 18.30 до 19.10.
Наступні виступи в метро солістів ХНАТОБ заплановані на 26 та 29 грудня, а також на 6 січня на станціях “Університет” (о 17-30) та “Історичний музей” (о 18-30).
Наступні зустрічі з оркестром Національної академії НГУ та чарівною солісткою — заслуженою артисткою естрадного мистецтва України Ольгою Полежакою заплановані на 26 грудня та 3 січня о 16.00 на станції метро «Південний вокзал».
Також на харків’ян та гостей міста чекають зустрічі з артистами театру народної музики України «Обереги», Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського та Харківської обласної філармонії.
У фоє станції “Наукова” до 20 січня працюватиме виставка студентів Харківської державної академії дизайну та мистецтв “Щастя у квадраті“.
А ще на станції метро «Майдан Конституції» виставка дитячих робіт до Різдвяних і Новорічних свят учнів художньої школи ім. І. Рєпіна — до 6 січня 2024 року.
Дякуємо усім за музичні та творчі дарунки до свят!
І насамперед подяка Богові та ЗСУ за можливість відчути свято у незламному Харкові!
Довідка. Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича, українського композитора і хорового диригента, прозвучав на Різдво у грудні 1916 року у Києві. Її виконав хор Київського університету, де працював композитор. Свою композицію він створив на основі дохристиянської пісні “Щедрик, щедрик, щедрівочка…”, яку українці співали на Новий рік, який за давнім календарем наставав навесні. Понад 10 років Леонтович аранжував твір до його першого виконання.
У 1919 році диригент Олександр Кошиць узяв “Щедрика” до репертуару Української республіканської капели для світового турне, яке тривало до лютого 1924 року. Український музичний колектив мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Ініціатором такого проекту був голова Директорії УНР, головнокомандувачем Української республіканської армії Симон Петлюра.
Лист МЗС УНР до іноземних представництв України в світі з проханням сприяння
Українській Республіканській Капелі за кордоном, 23 березня 1919 року
Концертна афіша Української Республіканської Капели: турне Європою та Америкою.
Фото з відкритих інтернет-ресурсів
Прем’єрний концерт відбувся 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги.
Протягом п’яти років світового турне Українська республіканська капела дала концерти в 17-ти країнах світу. “Щедрик” лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади. У Західній Європі “Щедрик” став своєрідною візитівкою України.
“Виступи капели охопили у цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. Усього було дано понад 600 концертів”, – стверджує наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Тіна Пересунько.
За її даними, в англомовній версії “Щедрик” уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики. Його виконав хор, диригентом якого був американець українського походження Пітер Вільховський. Саме він і написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську «Carol of the Bells» (Колядка дзвонів). 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher».
“Відтоді український “Щедрик” поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою “Carol of the Bells”,- зауважує Тіна Пересунько й додає, що загадка популярності цього твору – в його простоті, універсальності та витонченій досконалості. Вона називає його справжнім мистецьким, культурним, комунікаційним феноменом, який варто досліджувати і розвивати.
Фото та відео: GX, Наталія Бойченко
