1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості й розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему. Ризик інфікування ВІЛ під час війни зростає. Велика кількість травм, поранень, які супроводжуються масивними кровотечами, та потребують невідкладної домедичної допомоги. Ще один із характерних злочинів війни – сексуальне насильство, коли, на жаль, статевий акт незахищений та досить травматичний. Способи захиститися від ВІЛ є, вони доступні, безкоштовні, не потребують багато часу, а лише Вашого свідомого рішення.
За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування — антиретровірусну терапію. А вона своєю чергою рятує життя.
Синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД) – тривала інфекційна хвороба, яка розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (далі – ВІЛ) та характеризується прогресуючим зниженням імунітету, розвитком імунодефіциту та приєднанням хвороб, що обумовлені збудниками, які зазвичай, не викликають захворювань у людини з міцною імунною системою.
Перший випадок СНІДу у світі було зареєстровано у 1983 році. На сьогодні ВІЛ/СНІД продовжує залишатися серйозною глобальною проблемою людства. Україна є країною з високим рівнем поширення ВІЛ.
Після зараження організму ВІЛ у більшості людей не спостерігається симптомів. Але іноді, через декілька днів після інфікування, раптово з’являється лихоманка, слабкість, збільшення лімфовузлів, висип тощо. Ці ознаки за кілька тижнів минають самі собою.
З ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, починаючи з 1988 року, 1 грудня відзначається як Всесвітній день боротьби зі СНІДом, головною метою якого є привертання уваги до такої важливої для кожної особистості та суспільства в цілому теми.
Існує лише 3 шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
- ⇒ незахищений статевий контакт із ВІЛ-інфікованою людиною;
- ⇒ при проникненні інфікованої крові у внутрішні середовища організму:
• при сумісному використанні голок та іншого ін’єкційного обладнання,
• при використанні нестерильного інструментарію для татуювань та пірсингу, при відвідуванні салонів краси,
• при переливанні крові, що містить вірус.
- ⇒ від ВІЛ-позитивної матері до дитини (під час вагітності, пологів, через грудне молоко).
ВІЛ не передається:
- ⇒ при кашлі, чханні, обіймах, рукостисканні;
- ⇒ через побутові предмети (посуд, їжу, одяг, взуття, телефон, туалет);
- ⇒ через укуси тварин та комах.
Але, щоб захистити себе, кожен повинен розуміти що:
- ⇒ статеві контакти – найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараження – уникати випадкових статевих контактів і використовувати презерватив.
- ⇒внутрішньовенне введення наркотиків значно підвищує можливість зараження вірусом.
- ⇒ будь-який інструментарій як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління тощо), де може міститися кров людини, потрібно стерилізувати після обробки дезрозчинами. А краще – використовувати одноразовий інструментарій.
