Грантова система існуватиме паралельно із державним замовленням. А розмір гранту залежатиме від того, як абітурієнт складе національний мультипредметний тест. На нього цьогоріч також чекають певні зміни. Як усе працюватиме, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
58 тисяч вступників можуть отримати гранти
Вже за кілька місяців частина українських студентів може почати навчатися на грантовій основі. 5 січня відповідний законопроєкт погодив Кабінет Міністрів. Зараз документ перебуває на розгляді Верховної Ради. У Міністерстві освіти сподіваються, що депутати ухвалять його оперативно, і нова система фінансування вищих освітніх закладів запрацює вже з осені. У МОН також прогнозують, що на бюджетну форму навчання зарахують майже 49 тисяч вступників, а державні гранти отримають — понад 58 тисяч.
Гранти планують видавати на 4 роки, максимум можна отримати 55 тисяч гривень на рік. Суму індексуватимуть відповідно до інфляції, тобто, в разі збільшення вартості навчання, зросте й сума гранту. Якщо студента відрахують, повертати витрачені за грантом гроші — не потрібно. Той, хто раніше не завершив освіту “на бюджеті”, теж зможе отримати грант для продовження навчання. Але в такому разі вже муситиме відшкодувати державі витрачені раніше кошти.
У МОН також повідомили, що державне замовлення збережуть для спеціальностей, в яких є суспільна потреба: безпека та оборона, державний сектор, медицина, мистецтво, педагогіка. Варто пам’ятати, що студентам, які навчатимуться за державним замовленням, пропонуватимуть підписати контракт з певним роботодавцем (можна відмовитися, але тоді доведеться перейти на контракту форму навчання). Студенти, які отримають гранти, не матимуть зобов'язань щодо відпрацювань.
Розмір гранту, на який претендуватиме вступник, залежатиме від результатів національного мультипредметного тесту. Кошти можна буде витратити на навчання в обраному виші на обраній спеціальності.
Історія України — серед обов’язкових предметів
Пробні завдання до цьогорічного мультипредметного тесту вже з’явилися на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Тож абітурієнти зможуть почати тренуватися проходити їх: наприкінці кожного наведені правильні відповіді.
Саме тестування проходитиме з 14 травня до 19 липня. У цей період відбудеться й основна, і додаткова сесії. На відміну від минулого року, коли обов’язковими були лише два предмети — українська мова та математика — цьогоріч таких дисциплін стало три: додалася ще історія України. Серед предметів на вибір — українська література, іноземна мова, біологія, хімія, фізика чи географія. Як і минулого року, тестування відбудеться у спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях — тимчасових екзаменаційних центрах: як в Україні, так і за кордоном. Всі 4 предмети випускники складатимуть в один день.
«Знаю, що тестування з чотирьох предметів протягом одного дня може бути чималим навантаженням. Але вкотре наголошую, що це робимо передусім заради безпеки вступників та створення для всіх рівних умов. Така модель дає можливість вступникові з’явитися в пункті тестування лише один раз. Особливо актуально це для тих, хто змушений їхати для складання НМТ до сусіднього населеного пункту. До того ж, більше сесій = більша вірогідність потрапити на повітряну тривогу», — пояснив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
260 тисяч абітурієнтів складатимуть тест
У Міністерстві прогнозують, що у вступній кампанії братимуть участь близько 260 тисяч абітурієнтів. Саме стільки складали національний мультипредметний тест минулоріч. З них 20 тисяч робили це з-за кордону. Заступник очільника МОН з питань вищої освіти Михайло Винницький припускає, що цьогоріч кількість «іноземних» абітурієнтів буде меншою, адже, за його інформацією, чимало українських учнів повертаються на Батьківщину.
«І, до речі, факт повернення і взагалі написання НМТ вступниками в українські університети, які знаходяться фізично за кордоном — переважно в країнах ЄС, які їм пропонують пільговий вступ у свої ж заклади — це ознака того, що у нас і освіта хороша. Абітурієнти “голосують ногами” за нас», — заявив Винницький.
