Позначка: виставка

Діти Харкова і їх наставники малюють оновлення природи, свої мрії і надії (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

“Стояла я і слухала весну вона мені багато говорила….” – цими словами Лесі Українки передають своє відчуття весни митці Харкова.

Метелики і квіти і цього року не лише на локаціях міста, а й на малюнках юних митців та їх наставників.

З початком весни на безпечних локаціях представлено 190 робіт учнів та викладачів мистецьких шкіл Харкова. Роботи виконані у різних техніках можна подивитися на 6 станціях метро: «Наукова», «Салтівська», «Студентська», «Академіка Барабашова», «Ярослава Мудрого», «Історичний музей».

Зокрема, Харківська державна академія дизайну і мистецтв запрошує усіх харківців та гостей міста відвідати станцію метро «Ярослава Мудрого», де відбувається виставка живописних робіт випускників освітньої програми «Станковий живопис» «Prima vera», що в перекладі з латини означає весну. Prima vera – своєрідна метафора народження краси, жіночності та оновлення природи У полотнах митців жіночі образи оживають крізь живу фактуру мазка, ніжну колористичну гаму та глибину поглядів. Вічна жіноча краса переплітається з талантом і майстерністю харківських художників, даруючи відчуття гармонії й натхнення.

“Жінка-весна” – так цьогоріч свою виставку назвали учасники від Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І. Ю. Рєпіна, їх роботи можна побачити на станції метро «Історичний музей».

Учасники весняної виставки на станції метро «Академіка Барабашова» запрошують своїх гостей ще й залишити відгуки.

“Весняну симфонію” учнів Харківської дитячої художньої школи № 2 ім. П. О. Левченка (вул. Світла 15 (у приміщенні ХГ №84, конт. моб. тел. – (050) 301-20-84) розміщено на станціях метро «Салтівська» та «Студентська». Викладачі додали свої контакти, щоб заохотити завітати бажаючих до них у школу.

“Весни натхнення” від учнів художнього відділення КЗМО “Дитячої школи мистецтв № 6” можна побачити на станції метро «Наукова».
“Це присвята життю, любові та незламності! Це вдячність усім, хто дає життя, хто дає надію, а сьогодні й мужньо захищає право жити. У часи випробувань дитяче мистецтво стає для Харкова справжнім маяком надії. Кожна лінія, кожен колір – це дитяча молитва за мир і наше спільне світле завтра. Харків завжди вмів народжувати красу навіть із попелу і сьогодні наші діти доводять це знову. – наголошують автори робіт. – Попри все життя продовжується. Як кожного року приходить весна і все навколо розквітає, так і Україна, Харків, ми всі будемо жити і розвиватися далі Нас ніхто і ніщо не зламає! Ми вдячні нашим ЗСУ, захисникам захисницям. Завдяки вашій мужності ми живемо, надихаємось і знаємо, що завтра обов’язково настане. Нехай ця виставка наповнить наші серця справжнім весняним теплом, а чисте натхнення дітей додасть сил для нових звершень і спільної Перемоги. Віримо в Перемогу і бажаємо всім нам миру!”

Виставки у вестибюлях станцій метрополітену триватимуть до 16 березня.

Захід проходить за підтримки Департаменту культури Харківської міської ради.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, міськрада

Я малюю під обстрілами: художниця-аматорка дарує терапію мистецтвом читачам бібліотеки (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Війна спонукала багатьох заповнити внутрішню порожнечу красою мистецтва. Серед незламних харківців і Олена Зотова. Щоб заглушити тривогу в душі і за вікном, вона бере краски і малює.. Чарівна вихователька з Харкова не лише малює, а ще й танцює, готує, надихає подруг. З легкої руки однієї з них, вирішила розділити свій внутрішній світ у малюнках з читачами бібліотеки сімейного читання № 29.

Кожна робота була створена за натхненням, кожна омріяна і має свій сенс. а ось перші відвідувачі виставки розгледіли у роботах щось особисте і навіть містичне. Хтось побачив очі мужнього чоловіка у картині… Комусь дівчина закутана у хустину здалася близькою людиною, що ховає свій смуток… Комусь руда лисичка нагадала незламну авторку… А хтось зажадав у картинах більше світла і надії, як от на картині з дівчиною біля водойми… Зима, весна, літо, осінь… Тварини й квіти, петриківський розпис і веселкові мотиви… Авторці так багато є чого розказати, до речі, 6 березня вона зустрінеться з відвідувачами бібліотеки знову.
Перші глядачі подякували Олені і поділилися враженнями, а ось завідувачка бібліотеки Вікторія Гришко розповіла, що такі заходи в закладі регулярні, вона радо заохочує талановитих читачів, ще й на офіційній сторінці бібліотеки сімейного читання № 29 викладає звіти про події і запрошує на нові заходи. Бібліотека працює попри все за розкладом: вихідний – вівторок, обслуговування читачів з 10.00 до 17.00 в усі інші дні.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Олена Зотова, бібліотеки сімейного читання № 29

Харків згадує. В кожній українській родині є й свій особистий відлік болючих втрат (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На календарі березень, а в душі лютий… Кожного ранку о 09.00 ми згадуємо і молимося за кожного, чиє життя забрала кривава війна з росією…

“На жаль, майже, в кожній родині є й свій особистий відлік болючих втрат – саме 4 березня росіяни вбили Анатолія – батька моєї невістки Тетяни… І це ім’я не останнє серед близьких… Андрій, Дмитро…. Антон… Коли палає свічка губи матерів, дружин, близьких шепочуть зі сльозами їх імена… – розповідає журналістка Наталя. –
Незламний Харків – це форпост на шляху ворога! Наше місто стало одними з перших, де Захисники України зустріли й досі стримують ворога”.

До четвертих роковин початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, 24 лютого 2026 року, в місці сили Харкова – в підземці лунав концерт-реквієм, місто вшанувало загиблих Героїв”.

Це був не єдиний захід в незламному місті…
Саме до роковин в “Майстерні на 23 серпня“ (за адресою, 23 серпня, 27) художниця Марина Айрапетян представила виставку своїх робіт, яка так і називається “22.02.2024”. Митець запрошує разом, хоча б на мить, повернути відчуття миру.
Світлинами та відео з відкриття експозиції поділилася Олена Старостенко.

Відкривав захід галерист і митець Геннадій Мироненко. Підтримати авторку зібралися митці і поціновувачі мистецтва. Лунала бардівська музика у виконанні Юрія Чайки.

Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Олена Старостенко, Геннадій Мироненко

Світ вшановує маленьких янголів: болючі світлини з Харківщини побачать в Європі (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цьогоріч, 24 лютого 2026 року, вже буде 4 роки повномасштабного вторгнення рф. Ворожа армія увесь цей час вбиває наших дітей, жінок, чоловіків… Ми пам’ятаємо кожного…

Напередодні цієї дати, 22 лютого 2026 року, в місті Ґент (Бельгія) відкриється для відвідування виставка “Ангели Харківщини”, присвячена українським дітям, які були вбиті внаслідок російської агресії під час війни проти України. Пам’ять про дітей присутні вшанували службою, а ініціаторка події Тетяна Матяш-Мирна поділилася материнским болем, її 11-річний син Марк теж став жертвою рашистів.
Ініціативу українки було підтримано Громадською організацією “Харківська правозахисна група” та Харківською обласною прокуратурою, які виступили співорганізаторами проєкту.Організатором виставки в Ґенті (Бельгія) виступає Антидискримінаційний центр “Меморіал” — Брюссель.Вперше представлена в Харкові, виставка “Ангели Харківщини” до 20 березня пробуде в Ґенті, а потів вирушить далі в європейське турне, щоб вшанувати пам’ять вбитих дітей і нагадати про страшні наслідки воєнної агресії росії проти України, закликати міжнародну спільноту домагатися розслідування кожного з цих воєнних злочинів та стати на захист кожної жертви. Ця експозиція є нагадуванням про те, що війна забирає найцінніше — дитячі життя, і про необхідність якнайшвидшого відновлення миру.

Нагадаємо, наприкінці 2025 року мати вбитого одинадцятирічного Марка, Тетяна Матяш-Мирна, стала ініціаторкою виставки “Ангели Харківщини”, яка проходила в Харківському Медіахабі за адресою: площа Свободи, 5, п’ятий під’їзд.

На жаль, наразі дитинство в Україні під прицілом російської зброї (це фіксують прокурори, митці і усі, кого торкається біда).

З початку повномасштабної війни рф проти України російські окупанти вбили – 684 дитини, 2369 отримали поранення.

До того ж на 22 лютого. відомо про злочини, вчинені військовими рф під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Зокрема, жертвами повномасштабної війни стали 111 дітей на Харківщині (ще 643 — постраждали).
Найменшим з вбитих на Харківщині було лише два місяці (ще олені 4 місяці і 26 днів – вона загинула під час ворожої атаки по Шевченківському району міста Харкова у травні 2022 року), найстаршим – 17 років…

Про це повідомив керівник Харківської обласної прокуратури Юрій Папуша.

На жаль, список імен за час війни лише зростає…

Так 10 лютого 2026 року росія знову вбила дітей, 13 лютого відбулося прощання з Григорієм Шикулою та його трьома дітьми: дворічними Іваном та Владиславом і однорічною Мирославою.

В ніч на 18 листопада армія рф своїм ракетним ударом по Берестину вбила 17-річну Карину Бахур. Дівчина була чемпіонкою України та Європи з кікбоксингу і козацького двобою, 19 листопада вона мала б вирушити на кубок світу, а 5 грудня — святкувати своє 18-річчя.

Пам’ятає Харків і 9 лютого 2024, коли від ворожого обстрілу у вогні згоріла ціла родина– мати тримала дітей, обіймаючи та притискаючи до грудей… Біль втрат не забути… Внаслідок атаки безпілотником у Харкові рашистами були вбиті: прокурор Ольга Путятіна, її чоловік та троє їхніх дітей — хлопчики віком 7 років, 3 роки та 10 місяців.

Дмитрик навчався у 17-й школі Харкова, яку окупанти зруйнували у 2022 році. Того ж року 20 липня на зупинці міського транспорту снарядами росіян було вбито хлопчика – 13-річного Дмитра Кубата. Вбитий горем батько понад 2 години тримав його за руку та читав молитви над тілом, а в цей час його донька, 15-річна Ксенія, скалічена уламком снаряда, боролася за життя… Яка жорстока доля… Саме 20 липня відзначають Міжнародний день шахів та День шахів в Україні, а мати Дмитра та Ксенії – відома тренерка з шахів клубу «Пішак» Вікторія Кубата.

Серед вбитих росіянами – 10-річний Андрій Сєднєв із села Грушівка Куп’янського району на Харківщині. У той роковий для нього день, 20 вересня 2022 року, вранці хлопчик пішов до друга, аби разом відремонтувати вудку. Уламок ворожого касетного снаряда обірвав хлопчачі мрії…

Просто вийшла на поріг: касетна бомба, скинута росіянами, обірвала життя юної циркачки – 12-річної Альбіни Біцман з Ізюма на Харківщині. Дівчинка загинула разом зі своїми друзями 23 березня 2022 року від касетних снарядів, якими російська армія обстрілювала цивільні квартали Ізюма.

Максимкові Дуднику було лише шість років, коли в його дім прийшла війна. Родина хлопчика не евакуювалася – залишилася в Ізюмі. Від вибухів переховувались у підвалі. І ловили нечасті хвилини тиші, щоб вийти на вулицю і хоч трохи погрітися. 22 березня 2022 року було дуже сонячно й тихо. Ніхто не очікував, що смертоносний снаряд уже летить…

Катруся була єдиною дитиною, яка дивом народилася… Вона мріяла стати лікарем та любила дельфінів, а ще знала усе про Чорнобиль…. Під час окупації села Новий Бурлук на Харківщині у перші дні війни російські солдати вбили 10-річну Катрусю Вінарську. З першого разу дитину лише поранили, з другого – убили…

Боляче читати кожне ім’я…

Нагадаємо, в червні 2023 року в Харкові була встановлена скульптура з маленькими янголами в пам’ять про вбитих росією дітей в Україні. Монумент зображує дітей, які злітають на крилах над вибухом. Один з маленьких янголів зворушливо тримає у руці ведмежа…

Кожного дня біля скульптури з маленькими янголами зупиняються люди – вони не ховають сліз і фіксують пам’ятку про тяжкий злочин росіян на світлинах. зроблених на свої телефони та фотоапарати. Старі та зовсім юні, військові та матері з дітьми – люди йдуть і йдуть…

20 листопада 2025 року поряд із скульптурою встановлено кубики, на яких викарбовано імена вбитих рф дітей.

Символічно, що монумент розташований біля постраждалої від ракетного удару росіян будівлі Палацу дитячої та юнацької творчості.

Нагадаємо, у Харкові у вестибюлі станції метро «Майдан Конституції» в червні 2023 року було відкрито фотовиставку «Втрачене дитинство».

Експозиція, була присвячена дітям, які загинули через війну, не залишає байдужими навіть найстриманіших (фото та відео у новині GX).

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, ХОВА, Ольга Солапанова, відкриті джерела

Харків у XXI столітті. 19 лютого місто дарує увагу двом чарівним жінкам (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 19.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

В день, коли було затверджено Державний Герб незалежної України. В краю, де народився один з його авторів – Василь Кричевський. Згадують події незламного міста в наш буремний час і головне – його яскравих людей.

Саме цього дня, 19 лютого, ми вітаємо заслужену артистку України Олену Старікову.

В 2023 році попри жахи війни видатна харківська артистка представила ювілейний концерт-бенефіс, даруючи радість людям незламного міста.

Докладніше в новині GX.

Її неймовірне сопрано, артистичність та почуття гумору зривали овації залів у Іспанії, Італії, Німеччині, Австрії, Швеції, Швейцарії, Туреччині, але серце її назавжди в Україні – в її рідному Харкові.

Олену Петрівну з особистим ювілеєм та 25-річчям на сцені в 2023 році привітали керівник театру Ігор Тулузов, керівництво міста, колеги та шанувальники творчості харківської зірки.

А ви знали? Улюблений музичний уривок, який є у репертуарі Олени, пов’язаний з її ім’ям – “Болеро Олени” з опери “Сицилійська вечірня” (Дж. Верді). Про це харківська зірка розповіла журналістці GX напередодні першого концерту після карантину у липні 2020 року.

Довідка: Заслужена артистка України Олена Старікова – випускниця Харківського державного університету мистецтв ім. І. Котляревського (клас М.І. Червонюк).

В театрі працює з 1998 року, провідний майстер сцени.

Дипломант Міжнародного конкурсу вокалістів ім. М. Лисенка (1998 р.).

Лауреат Всеукраїнського конкурсу вокалістів у номінації «Золотий голос України» (2001р.).

Партії в репертуарі:

Віолетта («Травіата» Дж. Верді);
Джильда («Ріголетто» Дж. Верді);
Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні);
Цариця ночі («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта);
Сюзанна («Весілля Фігаро» В.-А. Моцарта);
Мюзетта («Богема» Дж. Пуччіні);
Марфа («Царева наречена» М. Римського-Корсакова);
Лючія («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті);
Партія сопрано («Реквієм» В.-А.Моцарта);
Партія сопрано («Карміна Бурана» К. Орфа);
Мадам Герц («Директор театру» В.-А.Моцарта);
Фанні («Шлюбний вексель») Дж. Пуччіні.

Брала участь у гастролях по містах Іспанії, Італії, Німеччини, Австрії, Швеції, Швейцарії, Туреччини.

А ще, саме 19 лютого (за 5 днів до початку кривавої війни з рф), в згодом понівеченом серці Північної Салтівки (в шістнадцятиповерхівці на вулиці Наталії Ужвій, 82, яку побачив увесь світ), в бібліотеці №50, яку відкрили напередодні війни відбулася перша виставка робіт відважної художниці Олександри Суфіянової – “Бути у моменті”.

Мабуть, не випадково ця подія відбулася у миле неофіційне свято – День змішування різнокольорових фарб.

Після страшного обстрілу російськими окупантами у перші дні війни роботи було втрачено, але згодом відновлено небайдужими людьми. Наразі й саму Північну Салтівку відновлюють будівельники, волонтери та її мешканці…

А ще Олександра розповіла GX про “картини, що не горять“.

До того ж незламна авторка випустила серію листівок та артбук зі своїми роботами, продаж яких став вкладом у допомогу ЗСУ.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Олександра Суфіянова, ХНАТОБ

Унікальна матеріали зібрали в Харкові до однієї з найважливіших подій в історії України (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Експозицію, що присвячена Дню Соборності України, зберігається в архівах ІВЦ «Бузок».

Сьогодні День Соборності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

З ранку країну привітав Президент України Володимир Зеленський.

Вітають незламну націю звідусіль й усі, хто цінує нашу країну і її народ.

А ось в архівах ІВЦ «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) зберігаються матеріали, які підготовлені науковими співробітниками комунального підприємства “Регіональний інформаційний центр”. Усі охочі мають змогу доторкнутися до унікальних архівних документів та фото з тих самих часів, коли відтворювалася наша єдина та незламна Україна.

Історична довідка. Український календар містить дві знаменні події, які сталися 22 січня: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки; рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки проголошено об’єднання УНР і ЗУНР в єдину суверенну державу.

Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 1917–1921 років і загалом історії України XX століття. IV Універсал Української Центральної Ради став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції. Розпочавшись у березні 1917-го, він за один рік пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації і зрештою до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас на проголошення незалежності значний вплив справили зовнішні обставини – збройна агресія більшовицької Росії, а також переговори в Бересті про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу.
Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир
з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся Листопадовий чин, унаслідок якого згодом було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками.

Утім, у цей час владу в Україні перебрала Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками. Тож 1 грудня 1918 року у Фастові представники УНР і ЗУНР підписали Передвступний договір між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію із 65 осіб, яку очолив Лев Бачинський.

Нагадаємо, в 2024 році журналістка новинного порталу GX зафільмувала унікальні світліни та підготувала відео екскурс для тих, хто не має можливості відвідати експозицію особисто.

Також у інформаційному пості фото з виставки вишитих картин “Натхнення душі” від харківських майстринь.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ІВЦ «Бузок»

В кожен витвір й навіть штрих вкладено душу і віру в перемогу: харківська художниця запрошує на виставку (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Напередодні Різдва в Харкові відкрилася виставка робіт Тетяни Таран – “Штрихи мого життя”.

Кожен визирунок має сенс… Калина – то незламна воля українська, адже не дарма гімн січових стрільців саме про неї співають! Хмель – то родюча сила козацького роду.

Нагадаємо, за часи війни художниця неодноразово презентувала свої роботи на різних локаціях Харкова та столиці України, а деякі з робіт були вивезені за кордон. Її роботи мають українську душу, створені з любов’ю і до різних урочистих подій.

Зокрема, тематичні писанки Тетяни створені з посилом на відродження України.

А ось люльки – то «душа» вільних козаків. Вони до неї ставилися з такою ж пошаною, як і до «світлої зброї» – шаблі чи доброго коня. Навіть знаменитий Сагайдачний проміняв «жінку на тютюн та люльку, необачний…».

Наразі авторка свої роботи прикрашає синьо-жовтими кольорами, щоб підкреслити їх Українське коріння.

З теплом авторку представила заслужена журналістка України Тетяна Бабіна, а сама художниця розповіла про кожен штрих свого життя, яке вона втілює у мистецтві.

Нагадаємо, журналістка GX була особисто в гостях у авторки і бачила, що її роботи – то і справді її життя… Стіл, лави, посуд, прикраси, годинник (який, до речі, був на виставці) – все працює і використовується у щоденному побуті. Навіть люлька у чоловіка Тетяни зроблена дружиною.

Творчі люди завжди підтримують один одного, особливо це відчутно під час війни. На відкриття виставки до Тетяни з творчим дарунком завітав відомий Харківський бард Микола Воловик (композитор, музикант, виконавець власних пісень на 12-струнній гітарі), який заспівав гостям художниці свої пісні, які мають дуже актуальний зміст…

І це дуже символічно, адже нещодавно відзначався Міжнародний день бардівської пісні (22 грудня). А ще заслужена журналістка України Тетяна Бабіна нагадала присутнім, що Микола є засновником українського гурту – “Гамалія”.

Більше фото з відкриття виставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Довідка. Тетяна Таран народилася в місті Харкові у 1980 році в робітничій родині, де батьки працювали на заводі ім. Малишева. Ще з раннього дитинства в неї проявилися здібності до малювання та образотворчого мистецтва.

3.1986 року вона навчалася у Харківській загальноосвітній школі №136 та з третього класу відвідувала гурток ізостудії та декоративного мистецтва, де брала участь у різних художніх заходax

Отримала перше місце у художньому конкурсі дитячого малюнка Харкова та Харківський області, в якості призу – книгу про життя та творчість видатної української художниці флористки Катерини Білокур. Репродукції і картин, авторська подача квітів і рослин справили на Тетяну глибоке враження та остаточно сформували уявлення про її майбутній творчий шлях. Надалі тема квітів неодноразово з’являтиметься у графічних роботах і декоративному розписі художниці.

У шкільні роки активно брала участь у художніх заходах, конкурсах та театральных постановках у ролі декоратора. Паралельно змагалася в дитячих та юнацьких конкурсах з образотворчого мистецтва у Харкові та області, неодноразово займаючи призові місця.

Після закінчення школи вступила до Харківського державного коледжу будівництваa ma архітектури на факультет «Архітектура», який закінчила у 1999 році, здобувши спеціальність техніка-архітектора. Того ж року розпочала роботу за спеціальністю в «Харківському інституті Укргорбудпроект» у майстерні Самойленка, а згодом – на будівельному українсько-словацькому підприємстві «Найс», де брала участь у різних будівельних проектах Харкова.

Паралельно Тетяна захоплювалася різними техніками образотворчого мистецтва, працюючи в акварелі, гуаші та графіці. Вагомий внесок у її становлення як художниці зробила й праця в Харківській обласній дитячій бібліотеці, де вона експериментувала з художніми стилями, авторськими шрифтами, каліграфією та декоративними прийомами. Також Тетяна з 2010 року займається декоративним розписом по дереву методом випалювання, поєднуючи з кольоровим розписом акрилом.

Нещодавно художниця приймала участь в п’яти визначних творчих заходах.
Зокрема, участь та перемога у 7 му етапі міжнародного арт-марафона “Покоління війни”. Участь у виставці “Покоління війни. Третій рік” до Дня Захисників та Захисниць України у Арці Свободи у Центральному парку в місті Київ (з 01.10-21.11 2004 року).
Участь у виставці 24.02.2025 р. “Козацькі люльки – це символ свободи мислення та козацького духу впродовж поколінь”
Перша персональна виставка художниці Тетяни Таран під назвою “Ніжність” відбулася у Харківському музеї видатних харків’ян, урочисте відкриття відбулося у березні 2025 року.
Участь у виставці “Покоління війни. Четвертий рік”, що відбулася в рамках ХІ міжнародного фестивалю української культури (9-15.09.2025).
Участь у виставці “Покоління війни. Четвертий рік”, до Дня Незалежності України (4-11.09.2025).

Нагадаємо, журналістка GX висвітлювала відкриття виставки «Земля козаків» – «Terra Cosaccorum», на якій харківські митці, кожен по-своєму розповіли про історію України козацької, з шляхетним корінням та унікальними традиціями. Були на заході й роботи Тетяни (докладніше в новині GX).

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Тетяна Таран

В Харківському метро в святкові дні працює виставка дитячого мистецтва (фото, відео, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вже 24 грудня в Харківському метрополітені відкрилася виставка робіт лауреатів і дипломантів VI міського конкурсу «До різдвяних і новорічних свят» (77 робіт).

З картинами юних авторів Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна можна ознайомитися у вестибюлі станції метро «Історичний музей» до 6 січня (фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX).

Експозиція картин молодих харківських митців створена спеціально до зимових свят і вже створює атмосферу 2026 року – Червоного Вогняного Коня.

До того ж на ст. м. «Наукова» (два виходи) представлені роботи учнів Дитячої школи мистецтв №6. Ця виставка працюватиме до 10 січня. До неї увійшли роботи юних художників школи – виставка під назвою «Зимовий Вернісаж» знову чекає на вас у метро!

Роботи юних харківців привертають увагу і дорослих і малечі. Адже вони відчувають серцем усе, що бачать: прекрасне і незламне рідне, колядувальників, красу природи, зимову казку і ще багато чого… Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

“Минулі роки стали викликом для всіх нас. Але мистецтво продовжувало залишатися нашим світлом. Попри труднощі, ми вчили дітей творити, мріяти та знаходити красу! – наголошує колектив школи мистецтв. – І дивлячись у 2026 рік, ми сповнені віри та надії. Нехай цей рік принесе нашій країні довгоочікувану Перемогу. Бажаємо, щоб він зміцнив нашу єдність і подарував кожній родині мир та спокій. Ми вдячні Воїнам, які щодня захищають нашу свободу та право на мирне життя. Низький уклін нашим Героям! Ми віримо в силу Збройних Сил України та незламність кожного українця. Вітаємо Вас шановні харків’яни та гості нашого міста з прийдешніми Різдвом та Новим Роком!
Нехай у 2026 році у ваших домівках панує здоров’я і тепло рідних обіймів. Ми впевнені, що разом подолаємо всі перешкоди. Разом ми побудуємо щасливе майбутнє для наших дітей. Запрошуємо вас поринути у світ дитячої фантазії! Нехай картини юних митців додадуть вам святкового настрою та зігріють у ці зимові дні”.

Організатори – Департамент культури Харківської міської ради.

Нагадаємо, в 2024 році працювала виставка «Станція 1654» з надією на “Перемогу”!

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, міськрада

Відомий харківський митець запрошує на зустріч (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Харків пам’ятає останню виставку родини Погрібних в мирні часи в Харкові (докладніше в новині GX). Вона так і називалася – “Quiet world” (“Тихий мир”).

Одна з картин була пророча (Харків Другої світової – біль минулого)… Адже потім була війна…

З перших днів повномасштабного вторгнення Артем почав малювати дні війни…

Це стало підтримкою, надією, мрією, спогадом для поціновувачів таланту митця.

І ось сьогодні, 26 липня, о 17.30 його картини знову будуть дарувати радість харківцям. Харківський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну (вул. Квітки-Основ’яненка, 4/6) гостинно прийняв митця в своїх стінах з виставкою живопису “Харків Дмитра Яворницького”.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Артем Погрібний

Казка і спогади: “Палітра життя” Олександри Торяник надихає світлою душевною енергією (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Митці по-особливому відчувають світ! Кожен їх спогад стає казкою і наповнює світлом “палітру життя”…

В ІВЦ «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) 22 листопада відбулося урочисте відкриття виставки робіт художниці Олександри Торяник, яка так і називається «Палітра життя».

Довідка. Олександра Торяник народилась 5 липня 1967 року в місті ХАРКІВ. Вищу освіту здобула у Харківському політехнічному інституті. Інженер теплоенергетик. З дитинства обожнювала малювати, майструвати, творити щось своїми руками, дуже захоплювалася фотозйомкою. Мріяла перенести на полотно свої фотографії, краєвиди, квіти. Але дорога до здійснення мрії була довгою.
Тільки у 2009 році почала займатися у художній студії Art People під керівництвом Світлани Юдіної.
У 2015 році навчалася в школі декоративно-прикладного мистецтва та креативного рукоділля «Шовковий шлях» під керівництвом Качалової Світлани Борисівни.
Закінчила базовий курс печворка, курс вишивки шовковими стрічками, валяння. Приймала участь у конкурсах та виставках декоративно-прикладного мистецтва.
Але, найголовніше – це студія Art People. Курс академічного малюнка, акварельний курс, скетчінг, батик, різні майстер-класи. Декілька разів приймала участь у виставках студії Art People у виставковому центрі «Бузок».
2020 рік – брала участь у виставці у приватній художній галереї Генріха Семирадського «Вдячні нащадки геніальному майстру».
Після початку війни заняття в студії зупинились.
Згодом ми, хто залишився у рідному місці, невеличка група «Шалені Бджілки», відновили заняття. Під час війни організували три колективні виставки.
2024 рік, травень – групова виставка «Миттєвості» в галереї «Бузок».
2024 рік, липень – друга виставка «Миттєвості» у великій залі галереї «Бузок», виставка «Акварельні миттєвості» у малій залі галереї. 2025 рік, травень, червень – персональна виставка «Миттєвості» в галереї ДІАЗ міста Умань.
Мої картини знаходяться у різних куточках світу – Німеччина, Іспанія, Америка, Литва.
Більше 50-ти картин я подарувала своїм друзям. Але з початком війни творчість відійшла на другий план. Маю посвідчення донора, маю посвідчення волонтера.
Кожні два місяця здаю кров для наших захисників.
Постійно займаюсь волонтерством. Збираю речі, продукти, смаколики для військового шпиталю.
Організувала групу «Донат» з небайдужих друзів для закупки необхідних речей для наших воїнів.
Маю подяки від спецпідрозділа Kraken, від військових волонтерів за допомогу.
Тільки завдяки ЗСУ ми продовжуємо жити у нашому рідному місті та цінувати всі миттєвості нашого життя.

Більше фото з виставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX