Харків-культурний 27 січня святкував схід зірки. Адже саме 27 січня 60 років тому почалася кар’єра балерини Світлани Коливанової-Попеску. За тихим поступом її пуантів вже тоді відчувалася хода майбутньої королеви харківської сцени. Справжня легенда Харкова мала змогу виступати на багатьох сценах світу (Канади, Америки, Італії, Бразилії, Польщі, Чехословаччини, Німеччини), але обрала рідне місто та рідний театр. Сценічна біографія славетної прими-балерини охоплює понад 50 партій в різних виставах. Вона вміло поєднувала на сцені витончений ліризм і палку характерність: волелюбну Кармен і тендітну Панночку, пристрасну Есмеральду та натхненну Жізель, полум’яну Лауренсію та чарівну Попелюшку, ніжну Одетту та жорстоку Оділію…
Кажуть, зірка яскраво сяє, коли закохана і щаслива. Саме такою в колі друзів та колег була наша легендарна балерина, почесна громадянка міста Харкова, кавалер ордену Княгині Ольги, педагог і балетмейстер, народна артистка України Світлана Коливанова-Попеску на святковій зустрічі до 60-річчя її творчої діяльності.
Вона закохана в саме життя, в улюблену справу, у творчий процес вихоання нових зірок балету, яким вона передає увесь свій досвід. А ще… Вона й досі закохана в свого чоловіка – Теодора Попеску, він назавжди в її серці. “Він народився 28 січня”, – тихо з любов’ю прошепотіла Світлана Іванівна, коли зі сцени згадали про їхній неймовірний дует (мабуть, не випадково 28 січня оркестр театру грав мелодії кохання).
В архіві ХНАТОБ є стрічка, на якій танцюють Світлана Коливанова та Теодор Попеску.
“Відома і її “легенда про кохання” – про те, як в училищі зустріла свою людину, свого Теодора, з яким танцювала першу головну партію в балеті з символічною назвою “Берег щастя”. Вони доповнювали одне одного, адже були дуже різними і в житті, і на сцені: він – експресивний, мужній, азартний, вона – саме втілення жіночності, спокою, витончено-невагома і водночас дуже земна, що давало змогу розкривати абсолютно полярні за характером образи. Обидва – Теодор 1957-го, Світлана 1959-го – розпочали хореографічну кар’єру в Києві, де були запрошені до театру як найкращі студенти курсу. Пізніше Теодор Попеску став солістом Державного театру опери та балету імені Алішера Навої, а за два роки до Ташкенту приїхала за ним і Світлана Коливанова”, – такі цікаві подробиці про початок їхнього кохання розповів краєзнавець Володимир Дятков.
Існує легенда, що кожна душа має змогу зрідка опинитися знову на цьому світі та через очі доброї людини побачити кохання усього свого життя. Віримо, Теодор Попеску очима усіх, хто був у залі 27 січня, з помноженим десятикратно коханням бачив свою Світлану.
Неймовірно чуттєво була зрежисована програма ювілею. Її відкрила зовсім юна балерина, яка надихалася відеоспогадами з виступів Світлани Іванівни.
А потім на сцену вийшла головна героїня дійства – справжня харківська легенда Світлана Коливанова-Попеску. В цю мить в голові одразу промайнув вислів – “Зійшла зірка – гасіть світло!”
Як відомо, кожна зірка має свою таємну кімнату у театрі, де відбуваються дива перетворення.
Саме таку чарівну гримерку з афішами та вбраннями легендарної балерини було відтворено на сцені, саме в ній Світлана Іванівна приймала вітання від керівництва театрів, міста, області, колег та своїх випускників, шанувальників її творчості й навіть з-за кордону від трупи ХНАТОБ, що в рамках гуманітарного туру «Європейський шлях» дарує світ мистецтва України і розповідає про війну в країні нашим іноземним сусідам.
Нагороди, подяки, квіти, дарунки, теплі слова, танці, музика та співи… Світлана Іванівна аплодувала, посміхалась, згадувала, дякувала, раділа і пишалася, пишалася своїми учнями. Адже вона відіграла важливу роль у формуванні харківської балетної школи. Її вихованці всюди, де б не були, демонструють високий рівень харківської школи.
Глядач був у захваті від яскравих танцювальних номерів учнів Харківської хореографічної школи та фахового коледжу мистецтв, аматорського танцювального колективу “Джерельце”, запального виступу артистів оперети (ХАТМК), гумору театру драми (ХАТД) та заслуженого артиста України, голови правління Харківського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, керівника Будинку актора Ігора Арнаутова (який на знак підтримки артистів балету показав танцювальні па).
А ще Світлана Іванівна несподівано отримала власного дракона, символ її року народження, який буде керувати у 2024-му.
Увесь зал навіть зробив перші па на уроці директора Харківської хореографічної школи Наталії Ржевської.
До сліз всіх розчулили виступи колег Світлани Іванівни – солістів, хору та оркестру ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА. Пролунав бренд цього року, майже маленька вистава “Щедрик” М.Леонтовича у виконанні оркестру, Наталії Бабарук (скрипка) та артистів балету; вальс з опери «Фауст» Ш. Гуно; за традицією театру артисти хору заспівали “Многая літа” під керуванням головного хормейстера, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна; під звуки та рухи танцю “Фламенко” у виконанні артистів балету та оркестру ноги винуватиці свята, мабуть, мріяли теж понестися в танок; оркестр під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка зіграв запальний канкан Ж. Оффенбаха; а у фіналі солісти театру заспівали Застільну пісню з опери Дж.Верді “Травіата”.
Останні акорди свята… і в імпровізовану гримерку потягнулася черга з прихильників зірки, як в найкращі та мирні часи. Якби усі, хто любить і цінує Світлану Іванівну могли потрапити на свято, ми б святкували ще й досі…
Журналістка Наталія Бойченко від себе особисто та колективу новинного порталу GX висловила слова вітання і вдячності зірці, що своїм світлом об’єднує ціле місто. Многая літа, здоров’я та довгих років творчості!
Дякуємо Богові та ЗСУ, що видалася можливість подарувати свято цій неймовірній жінці-легенді!
Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ
