Перейти до основного вмісту

Позначка: прощання

У Харкові попрощалися з артистом. Калюжного любили усі, навіть тварини (фото, відео)

За церковними традиціями, наступного дня після поховання родичі покійного відвідали цвинтар. Вони прийшли до могили вранці, щоб пробудити душу…

Віримо, що наша публікація не тільки сколихне всесвіт, а й достукається до небес та возрадує душу нашого улюбленого артиста, жартівника та веселуна, Андрія Калюжного. Але він був такий різний, за свої 25 років кар’єри у більш ніж 45 ролях у театрі йому доводилось грати і злодіїв, і тиранів, і мучеників. Впевнені, він побачить, як його проводжали, любили та цінували.

Навіть природа подарувала йому справжній сонячний літній день посеред осені.

В узенькому дворику біля моргу Обласної лікарні 25 вересня зібралися близькі, друзі, колеги. шанувальники творчості Андрія… Було сказано багато добрих слів, а ще згадали про його талант, який і досі дарував би радість людям та давав наснаги Андрію жити. Але не судилося… У нього вже не було сил боротися… Це була вже п’ять операція…

Сказати останні слова прощання і подарувати оплески та квіти в Харкові, крім рідних, прийшли його колеги та шанувальники, а в місті Люботин, що його родинно прийняло, зібралися усі, хто тільки зміг прийти: родичі, сусіди, знайомі. Адже його бас був окрасою Пісочинського та Люботинського храмів – його знали та поважали.

“Можете навіть не питати людей стосовно нього… Лише подивиться, як його любили тварини”, – кажуть сусіди.

Боляче…

У цей день він був поряд з кожним, хто його згадував та любив… 

А ще він був у обліку свого сина…

Смерть Андрія – це непоправна втрата…  Але його голос лунатиме у записах, перед очима будуть фото його сценічних героїв, а для близьких будуть найдорожчим спомини про час поряд з Андрієм…

Він стільки ще хотів встигнути… Навіть у наш буремний час готувався до великого закордонного проєкту, кожного дня тренувався – співав під звуки синтезатора та чекав на запрошення знов вийти на сцену ХНАТОБ.

“І хто знає? – якби не війна, можливо й не сталося б такої сумної події… «Який жах…» «Він же молодий, як так?» «Світла пам’ять…» «Царство небесне…» – не можуть вгамувати біль колеги. Ми всі відчуваємо біль від цієї втрати і щиро співчуваємо його рідним. Світла пам’ять, Андрію, нехай легкою буде та зоряна дорога, на яку довелося ступити так рано…” – такими словами його друзі висловили усю свій біль.

День прощання відбувся під спів його найближчих побратимів по церковному співу та рідних за духом людей: Олексія Чернікіна (Заслужений діяч мистецтв, головний хормейстер ХНАТОБ), Олени Чернікіної, Романа Ялпути. Їхні голоси лунали і на кладовищі, і на поминальному обіді.

Віримо, він їх чув і навіть співав разом, але вже з небес! Світла пам’ять та царство Небесне талановитому сину Харківщини – Андрію Калюжному!

Наостанок додамо слова дружини Андрія.

“Мені так важко, що не вимовить словами,
Для мене світ у темряву звалився,
Ніхто не може втішить, навіть мама,
Я хочу лиш одне, щоб ти з’явився…

Душа болить, а серце рветься на шматки…
Я не бажала б для тебе такої ролі,
Та вирішила доля навпаки
І ти відправився до Бога на гастролі”, – присвятила вона йому рядки, сповнені печалі та відчаю.

Нагадаємо, Андрія Калюжного не стало 22 вересня 2023 року (подробиці у новині GX).

Фото, відео, матеріали: Наталія Бойченко, GX, Олена Калюжна 

Якби не війна, цього могло б не статися. Харків прощається з талановитим артистом (фото, відео)

Сумна звістка від колективу Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка 22 вересня облетіла сторінки співробітників і прихильників: раптово і так невиправдано рано з життя пішов соліст театру, прекрасний бас Андрій Калюжний.

У Андрія був не простий, але цікавий шлях. Він закінчив ХПІ, пішов працювати майстром на завод ХТЗ, завідував збиранням кабін тракторів. Потім перейшов на завод “Світло шахтаря”. Працюючи там, з дозволу керівництва вступив на підкурс консерваторії – у 27 років. Потім за неймовірні вокальні данні він був зарахований відразу на другий курс, з якого і поступив в театр, неймовірно майстерно виконавши свою першу партію. На початку лютого 1998 року Андрій Калюжний вже дебютував на сцені.

У ХНАТОБ імені М.В. Лисенка він почав працювати ще в студентські роки, а щойно закінчивши Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського (2000, клас заслуженої діячки мистецтв України, професорки Тамари Веске), пов’язав свою долю з колективом назавжди.

У театрі одразу звернули увагу на талановитого хлопця. Дебютував він у партіях Малюти Скуратова («Царева наречена» М. Римського-Корсакова) та Доктора Гренвіля («Травіата» Дж. Верді). А невдовзі став лауреатом І Міжнародного конкурсу молодих вокалістів «Солов’їний ярмарок» ім. Анатолія Солов’яненка (Донецьк /Україна/2000). Далі було чимало ефектних ролей – Фараон і Рамфіс («Аїда» Дж. Верді), Цуніга («Кармен» Ж. Бізе, Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) та інші. Це було італійською, німецькою, іспанською, французькою та рідною українською мовами.

Останньою роллю Андрія Калюжного став Шептицький з опери А. Загайкевич на лібрето С. Жадана «Вишиваний. Король України» – постать символічна, котра допомагала героєві усвідомити свій шлях. І співакові вдалося зробити цей образ надзвичайно цікавим.

Журналістка GX мала змогу зафільмувати артиста на репетиції постанови.

Його колега Тарас Куценко, вшановуючи пам’ять артиста, поділився яскравими фото з вистави і не тільки цієї…

Сотні коментарів зі словами шани артиста, словами співчуття рідним і близьким Андрія Калюжного…

“Яка печаль… Царство Небесне тобі, друже Андрій…”Вже не побачимось ніколи”… і від того серце крається до сліз. Ти був гідною людиною, талановитим актором і співаком, хорошим товаришем. Вічна тобі пам’ять”, – написав голова Харківського обласного відділення Асоціації діячів естрадного мистецтва України, соліст-вокаліст Ян Харитонов.

“Прощавай, любий друже… Прощавай, блискучий актор, талановитий виконавець, чудовий бас, і… просто добра, світла людина! Я так мріяв, що після війни ми обов’язково зустрінемося, і я вкотре почую твоє виконання, побачу тебе у виставах. Тобі, Андрію, мої прощальні оплески! Зустрінемось на небесах, і ти ще мені заспіваєш… Світла пам’ять, друже…” – з болем і світлими спогадами написав поціновувач творчості артиста Сергій Володарський.

Друг і колега Андрія, Констянтин Улибін, присвятив його пам’яті вірш.

Лише 6 вересня Андрій Калюжний святкував свій день народження – це завжди приємні спогади…


А ще цього року, якби не війна, Андрій Калюжний мав би святкувати 25-ліття свого перебування на рідній сцені ХНАТОБ…

“І хто знає? – якби не війна, можливо й не сталося б такої сумної події… «Який жах…» «Він же молодий, як так?» «Світла пам’ять…» «Царство небесне…» – не можуть вгамувати біль колеги. Ми всі відчуваємо біль від цієї втрати і щиро співчуваємо його рідним. Світла пам’ять, Андрію, нехай легкою буде та зоряна дорога, на яку довелося ступити так рано…” – такими словами колеги артиста висловили увесь свій біль.

“Мені казали, закрийте дзеркала, бо він прийде, і щоб його не плутати, повинні ви й не включати ТБ, або й його завісою окутать, а я взяла улюблений халат, що досі запах та тепло боронить, і спать лягла під цокіт когтенят, які “татусю” в серці не хоронять” – слова Олени Калюжної до коханої людини стискають серце болем.

“В останню путь Андрій Калюжный відправиться в понеділок, 25 вересня. З 12 до 12:30 усі охочі зможуть попрощатися на території обласної лікарні (пр.Незалежності, 13, або на вул. Літературній, 6, біля моргу), а потім на кладовищі м. Люботин (Деркачева гора, вул. Лесі Українки, орієнтовно о 13-10)”, – повідомила подробиці прощання Олена Калюжна.

Колектив новинного порталу GX приєднується до слів співчуття рідним та близьким! Світла пам’ять нашому талановитому земляку – Андрію Калюжному!

Фото, відео та матеріал: ХНАТОБ, GX, архів Олени та Андрія Калюжних, Наталія Бойченко, Сергій Володарський, Тарас Куценко, Констянтин Улибін

Під вий сирен, молитви та оплески. Харків простився із зіркою (фото, відео)

Вона прожила насичене життя, зіграла десятки улюблених ролей, зустріла чоловіка своєї мрії, подарувала життя сину, дочекалась онука… Всього у цьому житті вона досягала сама, кропіткою працею і завдяки божому дару. Колеги і її вірна подруга Наталя запалили свічки, щоб її душа відчула їхню присутність… Сказали багато добрих слів, які нададуть їй крила… Вислухали молитви отця Павла… Та після останніх теплих слів керівника театру – заслуженого діяча мистецтв України, директора ХАТМК Ігоря Коваля, за давньою традицією під оплески проводили Аллу Борисівну в останню путь… (Фото та відео у пості на фейсбук-сторінці GX).

Колектив новинного порталу GX висловлює слова співчуття рідним і близьким Алли Хорольської! Світла пам’ять справжній харківській зірці!

Прощання відбулося в фойє Харківського академічного театру музичної комедії (Благовіщенська, 32), за заповітом артистку було кремовано.

Докладніше про життя Алли Хорольської в новині GX.



А ще, ви можете на офіційній сторінці театру (
Харківський академічний театр музичної комедії ) подивитися стрічку з уривками яскравих вистав театру, де сяяла своїм талантом артистка.

Поховання Алли Хорольської відбудеться 18 травня об 11.30 на 2 цвинтарі Харкова.

Фото, відео: GX, Наталія Бойченко

На фронті загинув медик і музикант з передмістя Харкова (фото)

Кожна така звістка – це страшний біль… Але ми будемо писати і дякувати за подвиг – країна повинна знати своїх героїв…

На своїй сторінці в соцмережах головний адміністратор Харківського театру для дітей і юнацтва Марина Мілованова поділилася постом пам’яті за загиблим земляком.

“Ніколи не думала, що писатиму тобі цей некролог, але життя розпорядилось інакше… Дякую за наш захист. Ти Герой, який назавжди залишиться у серцях кожного, хто тебе знав. Співчуття родині й сил пережити непоправну втрату”, – з болем у серці написала Марина.

Південну міську територіальну громаду знову сколихнула страшна звістка: у боротьбі з російськими окупантами, під час виконання бойового завдання у місті Бахмут Донецької області обірвалося життя нашого земляка – Андрія Віталійовича Мельника.

Вболіваючи за долю України, будучи справжнім патріотом він приходив на допомогу завжди, тож не дивно, що з початку повномасштабного вторгнення він пішов служити бойовим медиком та героїчно рятував життя побратимів.
Лейтенант Андрій Мельник був заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення 2 стрілецької роти в/ч А 7402.
Він мріяв повернутись додому, бо вдома на нього з нетерпінням чекали дружина і мама, друзі, рідні, колеги, безліч амбітних планів, мрій, задумок та перспектив.
Але усе обірвалося в одну мить.
“Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль і гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про нього стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував, – так написали про Андрія на сторінці Південної міської територіальної громади. – Герої не вмирають, вони стають янголами, щоб боронити рідні землі у небесному батальйоні”.

Андрій народився у м. Південне Харківської області, тут зростав, займався музикою, кожен у місті знає його чудовий голос, який відтепер навіки залишиться у серцях. Закінчив Південний ліцей, а після Харківський національний медичний університет, отримавши спеціальність лікаря-стоматолога. Творчий, харизматичний, чуйний, щирий, товариський, надійний друг, прекрасний чоловік і син, безмежно талановита людина.

Вісім років був гітаристом, а чотири з них вокалістом групи «Останній Дракон».
Член Школи Медіапатріотів, саме він створив та записав Гімн цієї школи. Він мав дивовижний дар до створення власної авторської музики…

Колектив новинного порталу GX приєднується до слів співчуття рідним та близьким Героя! Світла пам’ять!

Прощання із загиблим героєм відбудеться 11 травня об 11.00 у м. Південне. Його проведуть в останню путь з прапорами та квітами вздовж вулиці Паркової від його рідної школи (вул. Громадська) до Алеї героїв.
Фото, матеріал: Південна міська територіальна громада, Марина Мілованова, архив Андрія Мельника

Її душа відлетіла до зірок. Харків прощається з жінкою-легендою (фото, відео)

Вона бачила перші кроки улюбленого театру. Скільки ролей, скільки років у стінах рідного театру… Харківський академічний театр музичної комедії сьогодні з ранку повідомив сумну звістку – відлетіла до зірок душа заслуженої артистки України Алли Хорольської.

“У Харківському академічному театрі музичної комедії Алла Хорольська дебютувала в 1963 році, виконавши партію Фредерики в опереті Йоганна Штрауса «Король вальсу». Каскадна артистка з яскравою харизмою, яка володіла мистецтвом діалогу, кожною своєю роллю захоплювала серця глядача, – розповіли її колеги. – Колектив Харківського академічного театру музичної комедії висловлює свої найглибші співчуття рідним та близьким. Це величезна і непоправна втрата. Світла пам’ять про Аллу Борисівну назавжди залишиться у наших серцях. Пам’ятаємо…”

Десятки слів співчуття заполонили фейсбук-сторінку театру (докладніше про життя артистки у пості театру)…

Закінчилося земне життя яскравої зірки музичної комедії, видатної заслуженої артистки України, лавреата творчої премії Харківської міської ради імені В. Чистякової –– Алли Хорольської, –  словами співчуття закінчила свою розповідь керівник літературно-драматургійної частини ХАТМК Алла Прихожаєва, яка, як справжній майстер своєї справи, знає про кожного з колег сокровенне – її матеріали – це докладна сповідь. – Скільки я її пам’ятаю, Алла Хорольська завжди була яскравою, темпераментною, і цих якостей із роками не ставало менше. Її відхід у засвіти — це непоправна втрата для всіх — для близьких, глядачів, артистів, її колег. Висловлюю щирі співчуття рідним, друзям, колегам і всім, хто знав і шанував Аллу Хорольську з приводу цієї невимовної та непоправної втрати. Вона назавжди залишиться в моєму серці. Вічна та світла пам’ять…”

Алла Борисівна прожила насичене і яскраве життя. Ми її будемо пам’ятати як прекрасну актрису і гарну людину. Вічна їй пам’ять!” – написав артист театру, наш герой-захисник Сергій Сеник.

“Яскрава, харизматична, ні на кого не схожа. Ця актриса вписала свою сторінку в історії харківської оперети. Світла пам’ять, вічний спокій!” – додав свої спогади Олександр Іванов.

Царство небесне Аллі Борисівні… Блискучій АКТРИСІ, що пройшла яскравий професійний шлях та стала незабутньою сторінкою історії нашого театру… Світла памʼять!” – написала про колегу Валентина Орлова.

“Так боляче… Аллочка Хорольська, я її пам’ятаю на сцені ще в дитинстві, а все, що пов’язано з дитинством, завжди боляче віддається в душі… Світла пам’ять…”, – написав у коментарі-спогаді відомий харківський мистецтвознавець Сергій Володарський.

Неймовірно талановита, добра, світла, чуйна, турботлива людина…. Я близько знала їх лише мить, але спогад, який подарував Сергей Володарский, назавжди залишиться в серці… Як вона грала … Справжня запальна грузинська жінка – бабуся Ануш…. На сцені вона була вогонь…. Чарівна, з твердим характером, мудра та любляча, в той день на виставі Г. Канчелі “Витівки Хануми” я відчула в ній дух і своєї бабусі – справжньої козачки…. Ми зробили разом фото на пам’ять – вона була тендітна наче дівчина, але в ній відчувався твердий характер … Світла пам’ять!” – додала журналіст Наталія Бойченко.
Її любив, як глядач, так і колеги… 
Ще одна зірка засяяла на небосхилі пам’яті театру…
Існує неймовірно чуттєва традиція: проводжати артистів в останню путь оплесками… Так ми й зробимо – це уривок з останнього виступу Алли Хорольської у грудні 2021 року… Глядач був у захваті від улюбленої виконавиці – бабусі Ануш (вистава Г. Канчелі “Витівки Хануми” ).
Колектив новинного порталу GX висловлює слова співчуття рідним та близьким Алли Хорольської! Світла пам’ять справжній харківській зірці!
Прощання з заслуженою артисткою України – Аллою Хорольською, відбудеться 12 травня об 11:00 в фойє Харківського академічного театру музичної комедії. За адресою: Благовіщенська 32.
Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

Харків проведе в останню путь свого музиканта-героя (фото)

— Я шукатиму тебе в тисячі світів і десяти тисячах життів, доки не знайду…
— Я чекатиму тебе в кожному із них.

Саме ці слова спливають на думку, коли дивишся на малюнок Катерини Дербілової, на якому зображена вона з коханим чоловіком.

“Цієї ніжності вистачить на багато життів…” –  так написала Наталія Овсяннік про своїх друзів.

В середу, 12 квітня о 10.45 (зустріч біля входу), в останню путь проведуть музиканта, художника, скульптора Антона Дербілова.

Антона буде поховано на Алеї Героїв.

Всі, для кого це важливо, можуть прийти 12 квітня на прощання з нашим героєм.

Він гідно жив і загинув як Герой. У боях за Луганщину. Докладніше про життя та військову службу Антона – у новині GX за посиланням.

Колектив новинного порталу GX висловлює співчуття рідним та близьким Антона Дербілова! Світла та вічна пам’ять! Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях!

Він готувався святкувати ювілей. У Харкові попрощалися із зіркою театру (фото, відео)

Він готувався 13 травня святкувати з колегами, синами та їх сім’ями своє 80-річчя… але доля вірішила інакше… 27 січня на небосхилі пам’яті театру засяяла ще одна зірка…
У понеділок, 30 січня, колектив Харківського академічного театру музичної комедії під оплески проводив в останню путь заслуженого артиста України Віктора Побережця.

Фото та відео з прощання у публікації журналіста GX. 

Скільки було сказано теплих слів, скільки спогадів…

А на цвинтарі, в мить прощання, крізь хмари визирнуло сонце, осяюючи та приймаючи на небосхил нову зірку (докладніше про Віктора Побережця у новині GX).

Колеги приїхали попрощатися навіть з передової (Володимир Ярошенко на фото)…

До речі, артисти ХАТМК (Іван Лаврушин, Ілля Сєнічєв, Володимир Ярошенко, Володимир Космін, Сергій Сеник і це не всі імена героїв) захищають Україну на передовій, про це на своїй фейсбук-сторінці розповіла Заслужена артистка України, солістка театру Елеонора Джулік, а її пост доповнив уточненням Заслужений діяч мистецтв України, головний режисер та директора ХАТМК Ігор Коваль.

Нагадаємо, восени 2022 Заслужений діяч мистецтв України, головний режисер та директора ХАТМК Ігор Коваль розповів про життя театру під час війни.

Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, архів Елеонори Джулік

Харків готується провести в останню путь свого зіркового сина (фото)

Пішов у засвіти артист-епоха, один із найталановитіших вокалістів Харківського академічного театру музичної комедії, Заслужений артист України Віктор Побережець.
Кожен його образ був психологічно глибоким, щирим і мав особливу захопливу харизму, яка відрізнялася неповторним стилем виконання.
Здатність до перевтілення, майстерне володіння усією палітрою акторських засобів дозволяли Віктору Побережцю блискуче створювати образи в класичних оперетах: графа Панательяса («Перікола»), Фалька («Летюча миша»), Наполеона («Баядера»).
Віктору Побережецю підкорювалися ролі комедійного і героїко-романтичного амплуа, що дозволяло йому виконувати не тільки складні партії в оперетах та мюзиклах, але й створити незабутні образи в рок-операх – демонічного Іуди Іскаріота («Ісус Христос – суперзірка») та романтичного графа Рєзанова («Юнона і Авось»).
Природне обдарування, органічність, музикальність, гостре почуття гумору, гарний художній смак допомогли йому створювати різноманітні сценічні образи, наповнені психологічною правдою та підвищеним емоційним забарвленням. Резонансними образами стали: відважний Безсмертний («Севастопольський вальс»), мрійливий Швандя («Товариш Любов»), пихатий Уточкін («Зірковий час»).
Особливе місце в творчості майстра сцени займали комічні образи іронічного філософа Альфреда Дуліттла («Моя прекрасна леді»), актора Бабса Баберлея, який вимушений був зіграти тітку з Бразилії («Донна Люція», або «Здрастуйте, я ваша тітка!»), іронічного Скорика («Сватання на Гончарівці»), кумедного Солопія Черевика («Сорочинський ярмарок»), гротескного Яшку («Весілля в Малинівці»).

Він був неперевершеним актором естрадного жанру та імпровізації. Його концертні номери постійно викликали захоплення у глядачів, колег та критиків.

“Висловлюю щирі співчуття рідним, друзям, колегам і всім, хто знав і шанував Віктора Побережця з приводу цієї невимовної і непоправної втрати. Він назавжди залишиться в моєму серці. Вічна, світла пам’ять…” – словами співчуття закінчила свою розповідь керівник літературно-драматургійної частини ХАТМК Алла Прихожаєва, яка, як справжній майстер своєї справи, знає про кожного з колег сокровенне – її матеріали – це докладна сповідь.

“Назавжди в пам”яті у нас…” – написав про друга та поділився спільними фотоспогадами з вистав ХАТМК Заслужений артист України Олександр Беділо.
Ще одна зірка засяяла на небосхилі пам’яті театру…
Прощання з заслуженим артистом України – Віктором Побережцем, розпочнеться 30 січня об 11:15 у фойє Харківського академічного театру музичної комедії (вулиця Благовіщенська, 32).

Колектив новинного порталу GХ вислювлює співчуття рідним та близьким Віктора Побережця. Світла пам’ять!

Нагадаємо, восени 2022 заслужений діяч мистецтв України, головний режисер та директора ХАТМК Ігор Коваль розповів про життя театру під час війни.

Фото, відео та матеріали: ХАТМК, керівника літературно-драматургійної частини ХАТМК Алли Прихожаєвої, архів Олександра БедІло

Він завжди відстоював свої ідеали. Харків прощається зі своїм захисником (фото, відео)

Йому назавжди – 48! Синьоокий блондин з янгольскою посмішкою… Його любили усі – рідні, близькі, друзі, одногрупники, колеги та хлопці, які з ним пліч-о-пліч захищали Україну… 

“Він  загинув миттєво… Потрапили під мінометний обстріл, перебував у бліндажі, але через вікно в бліндаж залетів уламок дерева та влучив у шию, – зі сльозьми у голосі розповіла його старша донька Поліна. – Це сталося 3 грудня біля села Стариця”. 

Дівчина поділилися останніми фото та відео свого героїчного батька.


Мені здається, я знаю його все життя. Є такі друзі, які поряд, навіть коли далеко -далеко… Ми жили через вулицю, а познайомилися у ХНУРЕ. Наша група була як сім’я. Ми були і є горою один за одного, а я була їх мамою-старостою. Він завжди усміхався, був добрий, чуйний, щедрий, відвертий, вірив у краще, був готовий відстоювати свої ідеали… Так і зробив! – поділилися спогадами його одногрупниця Наталія. – Я пам’ятаю і перші дні в університеті, і кожну щорічну зустріч групи (остання у серпні 2021). Ми усі мріяли, будували плани…. Ніхто навіть уявити не міг усього жаху, що коїть ворог на нашій землі. Він першим привітав нас з чоловіком з народженням донечки, а вона потім вчила його старшеньку іноземній мові. Моя мама проводила його весілля, а чоловік багато років працював пліч-о-пліч”.
“Він був люблячим сином, братом, чоловіком, батьком, другом, нашим одногрупником та Захисником України! З перших днів він був на фронті за кермом авто улюбленої марки “Toyota” (до війни він працював з цими машинами у салоні). Він захищав свій любий Харків до останнього подиху, загинув під мінометним вогнем рашистів 3 грудня. Посмертно нагороджений медаллю “За оборону міста-героя Харків”.  Вічна слава! Світла пам’ять! Велике дякую за твій подвиг! Ми тебе ніколи не забудемо!”, – закінчила свою розповідь Наталя.

Колектив GX приєднується до слів співчуття рідним та близьким Андрія!

Вона вміла вдихати життя у картини. Харків попрощається із легендою (фото, відео)

Під час війни так багато втрат, які крають наші серця… Але кожне ім’я залишиться у нашій пам’яті… Особливо, коли це ім’я на вустах багатьох… Вчора колектив Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка (Схід Опера) поділився сумною звісткою – після важкої хвороби пішла у вічність головний художник ХНАТОБ, заслужена художниця України Надія Швець.

“Сьогодні після важкої хвороби пішла у вічність головний художник нашого театру, заслужена художниця України Надія Швець – людина фантастично обдарована, різнобічна, креативна, завдяки якій на сцені нашого театру з’явилися тисячі прекрасних костюмів, неординарні візуальні образи десятків вистав, сотень концертів. Маючи потужну художню освіту, Надія Федорівна не вдовольнилася тільки нею. Закінчила ще два виші – спочатку як мистецтвознавець, а згодом – як режисер (дипломною роботою стала вистава “Весілля Фігаро”, де мисткиня виступила як постановниця, сценограф та автор костюмів). І це не дивує тих, хто її знав – адже в ній рівнозначно співіснували тонка художня інтуїція та аналітичне мислення, інтелектуальна зрілість, – підкреслили у театрі. Але пишаємося тим, що саме з виставами нашого театру пов’язані найвищі злети художниці. І хоча їй довелося працювати над костюмами і для лондонської балетної трупи, і для участі у світових чемпіонатах та олімпіадах збірних України з синхронного плавання та фігурного катання, і для інших численних проєктів, у тому числі державного рівня, саме сценічне вбрання до поставленого у ХНАТОБ балету “Весна священна” І.Стравінського вважав геніальним один з найвидатніших хореографів ХХ століття, славетний Моріс Бежар. І дійсно – цю дивовижну роботу художниці забути неможливо, як і багато інших її творінь. А з яким феєричним успіхом проходили виставки створених нею костюмів!”

У Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М.В.Лисенка Надія Швець працювала з 1993-го. Менш як за рік відзначалося б 30-річчя її діяльності у колективі Схід Опера. 
Надія Федорівна мала і звання, і відзнаки, і лауреатства, і визнання, але всього цього замало, щоб адекватно оцінити її художній талант. Небагатьом відомо, що Надія Швець мала ще й літературний хист – незадовго до війни вона видала книгу, а також працювала над сценарієм до 300-річчя Г.С. Сковороди.
Вона вміла вдихати життя у свої картини. Одна з незабутніх миттєвостей – створення за її ескізам костюмів до однієї з найкращих прем’єр довоєнного часу балету “Спартак”.

Тут Надія Федорівна ділилася своїми нарисами та обговорювала їх з Олексієм Князьковим, виконавцем головної ролі в постанові.

Аж ось очікувана нагорода – аншлаги, оплески, овації та захоплені погляди глядача.
Харків не забуває своїх героїв –  ім’я Надії Швець назавжди залишиться в історії міста. 
Сотні слів співчуття вилилися в коментарі до посту.

Колектив новинного порталу “GX” приєднується до слів співчуття. Світла пам’ять Надії Федорівні!

Фото, відео та матеріал: GX, ХНАТОБ


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.