У ніч проти 27 лютого в Україні стався землетрус. Підземні поштовхи силою 3,3 бали за шкалою Ріхтера було зафіксовано на глибині 2 км в районі селища Велика Добронь Закарпатської області.
Як повідомили в Головному центрі спеціального контролю, землетрус такої сили належить до сильно відчутних. Підземні поштовхи можуть спровокувати дрижання вікон, дверей, посуду, меблів скрипіння підлоги і стін.
GX звернувся до історичних джерел і з’ясував, коли відбувалися землетруси у Харкові та області.
Цілком можливо, що землетрус на Русі, який стався 1 травня 1230 року, а також землетруси у XVII-XVIII століттях могли зачепити територію Харківщини, але джерела про це мало говорять. Інша справа – XIX століття. Вже 1815 року у Харкові стався значний землетрус, про який писали всі газети. Через чотирнадцять років – у 1829 році – ще одне. Через сім років (1836) Харків відчув утретє підземні поштовхи.
Далі — за наростаючою. Не минуло й двох років, як 11 січня 1838 року о 9 годині 25 хвилині вечора місто знову трясло. Щоправда, недовго — землетрус тривав 30 секунд.
«Усередині будинків гойдалися меблі, люстри, ляскали відчинені двері і віконниці, де-не-де зупинився годинник. А крізь ці звуки був чути крик свійської птиці та гавкіт переляканих собак. Поштовхи сильно відчувалися на Московській вулиці, забудованій кам'яними будинками. У штукатурці деяких будинків з'явилися тріщини», — писала газета «Харківські губернські відомості».
У харківському обласному архіві зберігся документ, у якому місцеві чиновники рапортували міністру внутрішніх справ про надзвичайну подію: «Речі в будинках прийшли у сильне коливання о дев'ятій сорок пополудні. Більше інших землетрус відчули ті, хто на той момент перебував у ліжку».
Крім Харкова підземні поштовхи відчувалися в інших частинах Харківської губернії – Сумському повіті, Богодухові та Охтирці.
Наприкінці березня — на початку квітня 1844 року стався обвальний землетрус біля села Бунаківка Зміївського повіту. На раніше рівній місцевості піднялися таємничі пагорби. А потім на тих же місцях утворилися розколини та провали. Як повідомляв очевидець у газеті «Харківські губернські відомості», «…від сильного виверження з цих розщелин і з самих пагорбів утворилися височини та западини у зріст людини, з яких випливало чимало води. Ця зміна поверхні, збільшуючись з кожним днем, досягла 50 сажнів (100 метрів)».
Потім була перерва у 32 роки – до 1876 року, коли Харків знову згадав, що це за катаклізм. Далі проміжки між ними зростали. Повторний землетрус у Харкові зафіксували 1915-го. Наступний - 1940 року. Це були досить сильні відгомони землетрусу в Румунії, що стався у листопаді. Як згадують очевидці, рипіли меблі, гойдалися лампи, обвалювалися внутрішні стіни в будинках. З того часу харків'ян трясло лише кілька разів. Зокрема, 24 вересня 2016 року мешканці багатоповерхівок повідомили, що на верхніх поверхах розгойдувалися люстри, картини, хиталися меблі, а на нижніх поверхах коливання майже не помітили.
Згодом з'ясувалося, що до Харкова докотилася сейсмічна хвиля з Румунії. Тоді підземні поштовхи відчули також у Києві, Дніпрі, Одесі, Кропивницькому, Херсоні, Запоріжжі, Кривому Розі, Вінниці та багатьох інших містах.
Вчені запевняють, що мешканцям Харкова боятися нема чого – значні руйнування будівель від поштовхів у нашому регіоні неможливі. Від глобальної НП людей уберігає так званий «український щит». Максимум, що може статися, це зсуву ґрунту на Журавлівці, вулиці Клочківській та біля НТУ «ХПІ».
Харків та вся Східна Україна перебувають у відносно сейсмічно стабільній зоні, і руйнівні землетруси нам не загрожують. Гранітний масив, який тягнеться по діагоналі України та місцями виходить на поверхню – серйозна перешкода, яка захищає нас від землетрусів у Криму та Карпатах. Навіть якщо там буде землетрус у 6-8 балів, які можуть призвести до руйнувань будівель, так званий бордюр значно пом'якшить поштовхи, і в нашому місті вони не перевищуватимуть чотирьох балів.
