Історичний факт. Його оксамитовий голос лунав в центрі Харкова (фото, відео)

Пам'ятаємо! Цього дня, 27 лютого, в 1901 році в Маріуполі у робітничій сім'ї народився Михайло Гришко - оперний співак (володів драматичним баритоном), народний артист України.

З 11 років працював учнем токаря на Маріупольському металургійному заводі.

В 1926 році закінчив Одеський музично-драматичний інститут.

У 1926-1927 роках — соліст Одеського, у 1927-1936 - Харківського (того часу - Українська державна столична опера у Харкові, а нині Харківський національний академічний театр опери та балету імені Лисенка / СХІД ОПЕРА), у 1941-1944 - Грузинського, у 1936-1941 і 1944-1960 роках - Київського театрів опери та балету.

Мав рідкісний за красою і силою голос, могутній і разом з тим м’який, багатий на обертони, гнучкий, польотний і водночас рівний, вільного й легкого звучання в межах усього діапазону.



Майстерно володів диханням, кантиленою, піанісимо, філіровкою звука, чіткою дикцією. Створив понад 30 музично-сценічних образів.



Основні партії: Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» М. Лисенка), Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Богдан Хмельницький (однойменна опера К. Данькевича, 1-е виконання, партію написано спеціально для Гришка), Кармелюк (однойм. опера В. Костенка), Штубе («Розлом» В. Фемеліді), Ахмет («Перекоп» Ю. Мейтуса, В. Рибальченка, М. Тіца), Шибак («Милана» Г. Майбороди, 1-е виконання), Мазепа, Євгеній Онєгін, Томський («Мазепа», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Кіазо, Мурман («Даїсі», «Абесалом і Етері» З. Паліашвілі), Альмавіва («Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта), Ріґолетто, Амонасро, Жермон, Ренато, Яґо («Ріґолетто», «Аїда», «Травіата», «Бал-маскарад», «Отелло» Дж. Верді), Скарпіа, Пінґ («Тоска», «Турандот» Дж. Пуччіні), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Невер (Ґуґеноти» Дж. Мейєрбера), Рафаель («Намисто мадонни» Е. Вольф-Феррарі) та багато інших.

Жив у Києві в будинку на вулиці Хрещатик, 15 (1981 року на будинку встановлено меморіальну дошку з його бронзовим барельєф-портретом (скульптор М. Ропай, арх. А. Ігнащенко)).

Помер в Києві 3 червня 1973 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Фото та матеріал: відкриті джерела