У Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» тривалий час реалізуються проєкт «Книга року». В академії обирають книгу, найбільш актуальну до часу, читають, аналізують, а навесні, зазвичай, збираються на обговорення.
Цьогоріч в академії читали працю канадсько-американського вченого Стівена Пінкера - «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу».
Фінальна зустріч «Роздуми над книгою в НУА-2023» була особливою. У ній взяв участь автор книги Стівен Пінкер - професор Гарвардського університету, експериментальний когнітивний психолог, один із 100 найвпливовіших мислителів за версією Time та Foreign Policy.
«Ми маємо сьогодні унікального гостя, який належить до категорії людей, котрі намагаються утримати світ від обвалення у прірву ненависті», - відкрила онлайн-зустріч ректор ХГУ «НУА», доктор історичних наук, професор Катерина Астахова.
Стівен Пінкер подякував за запрошення і запевнив, що для нього - честь виступати перед мужніми українцями, харків’янами. Він пообіцяв після перемоги приїхати до Харкова, щоб ще раз зустрітися зі студентами та викладачами, але уже в офлайн.
«Я хочу розповісти про події в Україні у контексті історії війн у світі. Для мене це важливо, тому що український переклад моєї книги «Добрі янголи людської природи» мав бути надрукованим саме на тому тижні, коли путінські війська здійснили напад на Україну. Я вивчав історію насильства у світі, і у цьому контексті - події, що відбуваються в Україні», - розповів на початку зустрічі Стівен Пінкер.
На його переконання, відновлення довготривалого миру, яким учені називають період з 1945 року, це невідворотний процес.
«Довготривалий мир - невідворотний. Немає такої магічної сили, яка б могла відвернути світ від того, щоб війни закінчилися», - вважає професор, який твердо вірить у розум та в його перемогу
За вченням Пінкера, становище людства неухильно покращується, хоча новини начебто свідчать про протилежне.
«Якщо вам здається, що світ котиться у прірву, озирніться довкола: люди тепер живуть довше, вони здоровіші, вільніші й щасливіші, ніж будь-коли», - стверджує професор, демонструючи цифри, графіки прогресу не лише Заходу, а й усього світу.
При цьому Пінкер наполягає, що світ має дотримуватися ідеалів просвітництва – розуму, науки та гуманізму, аби мати надію на подальший прогрес.
«Для мене прогрес - не мрія, не судження. Він дійсно відбувається навколо нас. Саме тому написав «Просвітництво сьогодні...». Якщо відкинемо усі ідеї прогресу, тоді ідеї Путіна переможуть», - зазначив Стівен Пінкер.
Тези Стівена Пінкера, озвучені під час зустрічі:
«Війна - поза законом. Наразі жодна країна не може завойовувати іншу, крім ситуації, коли захищає себе. Раніше, коли одна країна «відкушувала» територію іншої, це вважалося нормальним. І так залишалося в історичному процесі. Але зараз таке неприйнятне. Світ цього не визнає».
«В авторитарному режимі лідер може самостійно ухвалити рішення про початок війни, а люди, які вмирають на війні, не мають жодного вибору. Водночас у країнах демократії вони мають вибір, можуть сказати – чи потрібна їм ця війна».
«Путін не досяг жодної зі своїх цілей: не відновив велику Росію зі всіма її провінціями, які були; не посіяв розбрат і роз’єднання в Україні; не зміг завадити Україні зближуватися із Заходом; не зміг припинити розширення НАТО; не заробив жодної поваги до Росії та її армії. Путін не ввійде в історію, як Петро I».
«Замість просвітницького гуманізму Путін є послідовником романтичного націоналізму. Його ідея полягає в тому, що найбільшою цінністю є нація, етнічна група, а уряди або сильні лідери уособлюють престиж етнічної групи. Нації борються одна з одною за сфери впливу у світі та щоб виправити історичні несправедливості».
«Чи зможе Путін зруйнувати довготривалий мир? Відповідь – точно не знаємо. Можливо, ні, не обов'язково це має відбутися. На даний момент США та ЄС відмовляються посилати власні військові сили для війни з Росією. І саме тому війна між великими державами не відбувається».
«Організація, яка передбачає усі військові конфлікти і дає найточніші інформацію та прогнози, оцінює вірогідність ядерного удару менше ніж 1%; ймовірність повномасштабної війни - одна третина відсотка».
«Люди, які мають між собою економічні відносини, менше здатні починати війну. Якщо ви здійснюєте торгівлю, то дешевше купляти товар, ніж красти його. Якщо ви бізнесмен, то ви не матимете бажання вбивати своїх покупців».
«Прогрес відбувається тоді, коли хтось висловлює думку, а хтось може пояснити, що не так з цією думкою. Спільноти науковців, філософів можуть сприяти прогресу попри те, що кожен із них окремо має свої недоліки».
«Штучний інтелект не може бути загрозою для людства. Це машина, яку ми використовуємо. Якісь роботи вона виконує добре, а якісь погано. Люди плутають слова розумний, обізнаний і усезнавець. Це різні речі. Людський розум трохи розумний, трохи жадібний, тому що людина - продукт еволюції, а еволюція завжди відбувалася у боротьбі. Штучний інтелект не проходив цю еволюцію. Він не боровся і йому немає сенсу боротися за владу».
Порада студентам: «Знати про обмеження людського розуму: жоден з нас не є таким розумним, мудрим і високоморальним, як вважаємо. Завжди бути відкритим для дебатів, критики, готовим, що хтось не погоджується з ним».
Виступ професора С. Пінкера перекладали студенти ХГУ " НУА"
Довідка. Стівен Пінкер (англ. Steven Pinker, нар. 18 вересня 1954, Монреаль, Квебек) — канадсько-американський науковець, який працює в галузі експериментальної психології та когнітивних наук, він є також автором праць з популяризації науки. Пінкер відомий як активний прихильник концепції еволюційної психології та «обчислювальної теорії розуму».
У 2004 році Пінкер був названий журналом Time одним зі 100 найвпливовіших науковців та мислителів у світі. Журнал «Foreign Policy» 2010 року включив його до списку 100 сучасних мислителів.
Серед його праць: «Мова як інстинкт» (1994), «Як працює розум» (1997),«Чистий аркуш» (2002),«Матерія думки» (2007), «Найкраще у нас» (2011), «Субстанція мислення: Мова як вікно в людську природу» (2013), «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу» (2018).
Нагадаємо, у лютому 2023 року в ХГУ "НУА "відбулася ХХІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена розвитку освіти в сучасних умовах. Тема наукового форуму – «Привабливість навчального закладу: складові та тренди».
Вперше на шпальтах журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU), яка об’єднує 600 університетів зі 130 країн і співпрацює з ЮНЕСКО, виступили науковці-практики ХГУ «НУА».
В університетській типографії Харківського гуманітарного університету «НУА» вийшла друком колективна праця вчених України та закордоння – монографія «Генеалогічний конкурс: "Історія моєї сім’ї": аналіз соціально-культурних можливостей».
Галина Половик
