Пам'ятаємо! Цього дня, 29 жовтня, в 1906 році народився відомий скульптор-монументаліст - митець і педагог Михайло Лисенко (1906-1972). Творчість нашого земляка видатного українського скульптора, народного художника, академіка Михайла Григоровича Лисенка широко відома в Україні та за її межами.
Він народився 29 жовтня 1906 р. на Сумщині, в селі Шпилівка в селянській сім’ї. Навчався спочатку в місцевій школі. Після смерті батьків хлопець виховувався в Сумському дитячому будинку, де познайомився з відомою в місті особистістю – професійним художником та засновником Сумського художньо-історичного музею Никанором Онацьким. Ця зустріч стала визначальною для Михайла Лисенка. На уроках і під час індивідуальних занять вчитель знайомив учня з основами малюнка, живопису, а також скульптурою. Саме з цим видом мистецтва буде пов’язане його творче життя. Сповнений бажання отримати професійну освіту. З 1926 до 1930 року Михайло Лисенко навчався у Харківському художньому інституті.
Він народився 29 жовтня 1906 р. на Сумщині, в селі Шпилівка в селянській сім’ї. Навчався спочатку в місцевій школі. Після смерті батьків хлопець виховувався в Сумському дитячому будинку, де познайомився з відомою в місті особистістю – професійним художником та засновником Сумського художньо-історичного музею Никанором Онацьким. Ця зустріч стала визначальною для Михайла Лисенка. На уроках і під час індивідуальних занять вчитель знайомив учня з основами малюнка, живопису, а також скульптурою. Саме з цим видом мистецтва буде пов’язане його творче життя. Сповнений бажання отримати професійну освіту. З 1926 до 1930 року Михайло Лисенко навчався у Харківському художньому інституті.
Далі працював у Києві.
Митець працював у галузі станкової і монументальної пластики. Особливостями його творів є емоційність, романтична піднесеність, поетичне сприйняття життя, повага до класичної спадщини. Лисенко був художником–реалістом, відображав реальні образи в контексті історії і сучасності. Одна з знакових робіт автора - «Вірність» та «Думи мої, думи».
Лисенко автор пам'ятників: Тарасові Шевченку, Івану Франку, «Пам'ятник мирним жителям і військовополоненим, розстріляним у Бабиному Яру» у Києві, Миколі Лисенку та іншим видатним діячам у різних містах. Герої Лисенка М.Г. – люди цілісних характерів, великої мети і сильних почуттів, бо їх творець завжди був у пошуках прекрасного, завжди прагнув до вершин мистецтва.
Важливе місце у творчому доробку Михайла Лисенка посідає постать Тараса Шевченка. Скульптор виконав кілька творів, присвячених видатній особистості. Один із них у зібранні Сумського художнього музею. Він надійшов від автора в 1947 році – це «Погруддя Т.Г. Шевченка» (гіпс,1945р.). Великомасштабність, пластична виразність надають твору монументального характеру. Митець створив яскравий і глибокий образ невтомного борця, натхненного художника і великого поета. М. Лисенко зумів відобразити безкомпромісність вдачі українського генія, глибоку людяність, величний розум, далекосяжний погляд. Шевченко зображений в українському одязі – вишиваній сорочці, що підкреслює його зв'язок з рідною землею і своїм народом.
Помер у Києві 8 травня 1972 року.
На батьківщині митця, в місті Суми, працює відома в Україні Сумська дитяча художня школа ім. М. Г. Лисенка, вихованці якої своїми талантами і творчістю звеличують свою країну. До 115-річчя митця у його рідному місті проходила присвячена йому виставка робіт автора і його учнів.
В 2002 році в Україні було випущено ювілейну монету «Михайло Лисенка», номіналом 2 гривні.
До того ж 29 жовтня в 2004 році у Харкові вшанували художника Проніна Олександра Федоровича (31.10.1934-10.02.2002), який вважається родоначальником вітражного мистецтва, яке колись процвітало на Слобожанщині. Він жив та творив в Харкові, до останнього подиху.
У місті художнику встановили меморіальну дошку за адресою Німецький (раніше Пушкінський) в'їзд, 6 (робота студентів творчої майстерні скульптора О. Рідного).
Харків став для нього другою батьківщиною. Він віддав місту всю силу своєї творчої наснаги, створивши вітражі у Палаці спорту, у ХТДЮ (Харківський театр для дітей та юнацтва), у низці навчальних закладів.
1995 року було відкрито третю лінію Харківського метрополітену. Академіку архітектури О. М. Бекетову, чиє ім'я стоїть в одному ряду з іменами людей світової культури, присвятили архітектори та художники станцію у самому центрі міста. Олександр Федорович вкотре представив свої чудові вітражі.
Над ескалатором розмістили експозицію "Харків". У цьому місті зосереджені найкращі бекетівські споруди. У торці платформи встановлена композиція, що окремо стоїть. Циркульна форма цього вітража - "Академік архітектури О. М. Бекетов" - колірна домінанта на платформі. Класична арка у поєднанні з хрестоподібною структурою є тлом для портрета О. М. Бекетова, виконаного у графічній манері.
Зазначимо, вітражі Проніна можна побачити на станціях харківського метро – «Левада» («ЛевадаПроспект Гагаріна»), «Масельського», «Академіка Барабашова» та «Архітектора Бекетова», а також
серед його робіт – вітражі ресторану «Старе Місто» та в академії міського господарства.
Фото та матеріали: відкриті джерела
