Помер 24 квітня 1992 року в Києві.
19 грудня 2020 року перестало битися серце відомого харківського режисера та педагога, заслуженого діяча мистецтв України, завідувача кафедри режисури Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського Олександра Аркадійовича Аркадіна-Школьника. Він помер від коронавірусу прямо на лікарняному ліжку. Йому було 68 років.
Про смерть Аркадіна-Школяра повідомили його колеги та учні у соцмережах.
Він народився 29 лютого 1952 року в місті Харків.
З дитинства мріяв присвятити своє життя театру і тому вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Вже на 4 курсі зробив свою першу режисерську роботу – він був запрошений до чернівецького театру ім. Кобилянської, де поставив дитячу «Казку про злих брехунів і чотирьох сміливців», яку шість разів показали по центральному телебаченню. "У спектаклі була справжня бричка та живий оркестр – це незабутньо", - говорив режиссер в інтерв'ю GX.
У 1976 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Після отримання диплома Аркадіна-Школьник запросили до Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т. Шевченка, де він пропрацював не один рік (1976-1986 роках) – і режисером-постановником, та художнім керівником театру. Багато років викладав у Харківському національному інституті мистецтв ім. І. П. Котляревського виростив не одне покоління талановитих учнів.
А ще 20 років був режисером-постановником або запрошеним режисером у Донецькому державному музично-драматичному театрі.
Багато років тому до 60-річного ювілею режисера журналісти GХ готували інтерв'ю з Аркадіним-Школяром. Тоді він працював художнім керівником у театрі ім. Шевченко і готував до виходу чергову прем'єру - виставу «Навіжений Журден», яка стала своєрідним подарунком до його дня народження. На його рахунку понад 50 постановок.
Основні вистави: «Зойчина квартира» (1989), «Навіжений Журден» (2005, також автор сценіч. композиції) М. Булгакова, «Народний Малахій» М. Куліша (1994), «Темна історія» П. Шеффера (2000), «Соло для годинника з боєм» О. Заградника (2001), «Контрабас» (2005), «У джазі тільки дівчата» (2006) за мотивами к/ф Б. Вайлдера, «Боїнґ-Боїнґ» М. Камолетті (2008).
Помер 19 грудня 2020 року в Харкові.