Руйнування дамби на Каховському водосховищі 6 червня призвело до руйнівних наслідків для всього регіону: під водою опинилися кілька десятків населених пунктів, тисячі людей з обох берегів Дніпра втратили усе майно. Кількість постраждалих у цій трагедії оцінити поки ніхто не береться. Адже більшість підтоплень стались саме на окупованій росіянами території. Водночас, окрім лиха для місцевого населення, терористичний акт завдав непоправної шкоди й для української природи. Збитки для екології, за підрахунками уряду, вже сягнули 55 млрд грн. А вартість повного відновлення станції оцінюють у 2 млрд євро. Детальніше про наслідки російського екоциду на Херсонщині – в матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.
З аграрного регіону – в пустелю
Херсонщина – традиційно "овочевий" регіон – може перетворитись на пустелю, вважають в уряді. Річ у тім, що клімат півдня України є доволі спекотним, а дощі влітку – майже відсутні. Вирощування тисяч тонн продуктів у цій частині держави відбувалось завдяки системам зрошування. Воду забирали із водосховища. Нині практично вся система – зруйнована. Постраждали та сусідні області.
“Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі. Без Каховського водосховища постраждають не лише аграрії та водокористувачі, а й джерела питного водопостачання населених пунктів”, – повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Тонни мастила у Дніпрі
До 450 тонн мастила вилилось у Дніпро внаслідок підриву греблі на Каховській ГЕС. Це вплине на якість питної води у багатьох регіонах. Однак, це не весь обсяг хімікатів, яким може забруднитись Дніпро.
“Забруднення паливно-мастильними матеріалами від потрапляння з автозаправних станцій. Велике питання – склади агрохімічної продукції, агрохімікати, пестициди, які можуть потрапити. Склади промислових підприємств. Це буде великий вплив, на жаль, на навколишнє середовище на багато десятиліть”, – пояснив Дмитро Заруба, перший заступник голови Держекоінспекції під час брифінгу у Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Під загрозою – рибне господарство
Мор риби, яку викинуло хвилею із водосховища, в регіоні спостерігали із перших днів катастрофи. В Мінагро прогнозують: збитки для рибної галузі можуть сягнути 95 тисяч тонн лише дорослих особин, що еквівалентно близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд грн.
Водночас екологи вже відстежують наслідки техногенної катастрофи та для Чорного моря. Внаслідок потрапляння туди води з водосховища, море почало опріснюватись, повідомили у Держекоінспекції. Рівень солоності води на деяких пляжах Одещини знизився втричі. Це також може призвести до мору риби.
Загинуть і десятки інших видів фауни. Затоплена Нова Каховка і територія вниз до Дніпро-Бузького лиману входила до Нижньодніпровського природного парку – пояснює еколог Владислав Балінський.
"На цій території проживали сотні видів тварин, рослин, комах і як мінімум 70 видів тварин і 30 видів рослин внесені в червоні списки Європи, України та області", — зазначив еколог.
