Перейти до основного вмісту

Позначка: книги

24 вересня в історії Харкова: яскраві особистості та цікаві події минулого і сьогодення

24 (12) вересня 1801 року народився Михайло Остроградський – український математик, механік і фізик, один із найвідоміших випускників Харківського університету.
Належав до козацько-старшинського роду Остроградських. Михайло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст. У 2001 році ЮНЕСКО внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку видатних математиків світу.

Народився Михайло в селі Пашенівка (нині в Полтавської області, Україна) в аристократичній родині. Дитинство проходило у рідному маєтку села Пашенівка біля Козельщини. Уже в ранньому віці у нього проявилося значне зацікавлення до математичних обчислень і він вимірював різні предмети: вози, дерева, глибину ярів та криниць.
1809 його відвезли до Полтави в гімназію, де він навчався до 1816 року, коли надумав стати військовим. Михайло мав вступити до гвардії, але дорогою вони з батьком заїхали до дядька, і той намовив Остроградського вступати до Харківського університету
1816 року вступив до Харківського університету. У 1820 році з відзнакою склав кандидатські іспити. Проте харківська професура домоглася позбавлення Остроградського атестату кандидата наук та диплома про закінчення університету, оскільки він не відвідував лекції з богослов’я.
У 1822 році поїхав до Парижа, де в Сорбонні та Колеж де Франс продовжував вивчати математику, відвідував лекції знаменитих французьких вчених – Лапласа, Фур’є, Ампера, Пуассона та Коші.
Завдяки видатним науковим заслугам М. В. Остроградський був обраний членом-кореспондентом Паризької Академії наук, членом Американської, Римської та інших академій та наукових товариств.
Автор 40 праць із математичного аналізу, математичної фізики, теоретичної механіки. Світ знає його дослідження з теорії чисел, алгебри, теорії імовірностей та варіаційного числення. Відомий популяризатор наукових знань. Власним коштом видав твори Л. Ейлера, К. Гаусса та ін. Автор низки науково-популярних статей, підручників та навчально-методичних видань.
Мав близькі стосунки з родинами Лисенків і Старицьких, був знайомим з Тарасом Шевченком.
Помер 1 січня 1862 (20 грудня 1861 року). Похований в рідному селі Пашенівка.
Пам’ятник-погруддя академіку Остроградському встановлено у Полтаві на вулиці, яка носить його ім’я.
НБУ, до 200-річчя з дня народження видатного науковця, випустив монету присвячену Михайлу Остроградському.

24 вересня 2007 року один із найвідоміших письменників Харкова – Вадим Левін презентував у рідному місті нові книги. Зокрема, «Королівські томати» були написані давно, але 2007-го видано вперше.
Цього автора, свого часу в «Літературній газеті» друкували з приміткою: «переклади з англійської настільки нові, що більшу частину з них англійці ще не встигли написати своєю мовою», – писали ЗМІ.

Довідка. Вадим Олександрович Левін народився 19 листопада 1933 року в Харкові. Український дитячий поет та автор численних книг з педагогіки, педагог, кандидат психологічних наук (1984).
Закінчив Харківський політехнічний інститут, а згодом — філологічний факультет Харківського університету.
У Харкові 20 років вів міську дитячу літературну студію.
З 2001 року живе в Німеччини, в Марбурзі.

Його дочка — Ольга Левіна — чотириразова чемпіонка світу з міжнародних шашок — з 1995 року проживає в Хайфі (Ізраїль).

Фото та матеріал: відкриті джерела

Вони плекають світ незламної душі Харкова: місце, де шанують книгу, святкує ювілей (фото, відео)

«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується та зберігається духовність. Пам’ятаємо, що в давнину бібліотеку називали: “Дім життя”, “Притулок мудрості”, “Аптека для душі”», – так казав про бібліотеки видатний український педагог, публіцист, письменник Василь Сухомлинський.

Під час війни бібліотека – це ковток “свіжого повітря” та мудрості, навіть під виття сирен. У часи, коли рашисти нищать наш національний спадок (музеї, театри, бібліотеки, ВНЗ, цілі міста і села…), дуже важливо зберегти надбання нашого народу.

Незламний Харків і усі, хто доторкнувся до їх світла, сьогодні вітають колектив однієї із найстаріших бібліотек України із ювілеєм. Саме 30 серпня Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка відзначає свій день народження – 195 років. Колектив новинного порталу GX приєднується до привітань і дарує новину незламним працівникам храму, де народжується та зберігається духовність!

Фонд ХДН бібліотеки ім. В. Короленка навіть в умовах війни доступний харків’янам.
Нагадаємо, у ХДН бібліотеки ім. В. Короленка з 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, під час обстрілів було пошкоджені близько 5000, до того колективом закладу було винесено близько 2 тони скла. На щастя рідкісні видання вціліли… Зараз тисячі книг з 7 мільйонного фонду бібліотеки знаходиться у вільному доступі для відвідувачів закладу.
Отож бо Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка і наразі залишається другою за обсягом фондів в Україні.

Нагадаємо, на Харківщині було понад 780 бібліотек, за час війни їх кількість зменшилася до 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні.

В цей святковий день про минуле і сьогоднішній день книгозбірні «Громада. Груп» створила сюжет.

А колектив новинного порталу GX додає свої особисті спогади про кроки відновлення “Притулку мудрості” і його сучасне життя.

А ви знали? З даху бібліотеки можна побачити найвищій в Україні флагшток із синьо-жовтим прапором нашої країни.

Тут зустрічаються видатні харківці, які не бачилися роками, і дарують книги митці.


Тут розповідають історію рідного краю у картинах і роботах харківських майстрів, а ще з любов’ю дарують усмішки.

До речі, часи роботи, майже, не змінні.

А скільки видатних гостей вони до себе запрошували не злічити…

А ще це так приємно, коли з даху не тече вода, а у світлій залі можна отримати потрібну книгу… Саме куточок читача для відвідувачів відділу міського абонемента облаштовано за кошти спонсорів у місці напівзруйнованої з вибитими шибками зали бібліотеки.

Минув час після нашої останньої зустрічі під дахом Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Короленка. Влітку 2023 року він був пробитий уламками російських ракет, але світова спільнота та благодійні фонди не залишилися осторонь. До свята Всеукраїнського дня бібліотек, 30 вересня, дах було відремонтовано. Докладніше в пості журналістки GX Наталії Бойченко, на фото та відео GX.

Руками колективів бібліотек у різних куточках країні, зокрема Харкова і Харківщини, врятовано багато книг і цінних експонатів.

У читацькому корпусі та книгосховищі бібліотеки замінені вікна. Ця визначна подія для бібліотеки стала можлива у рамках віконної програми, яка створена американською організацією Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Howard G Buffett Fondation (HGBF).



До речі, вибиті вітражі куполу над сходами наразі теж мають тимчасовий захист, а в майбутньому планується відновлення Бекетовських вітражів.

Директор ХДН бібліотеки ім. В. Короленка Наталя Петренко докладно розповіла про перші кроки відновлення.

Створено справжній куточок “Терапії для душі”.

А ще надбанням куточка споживача є «Валізка з книжками», яка стала «аптечкою для душі», як для дітей, так і для дорослих.

Нагадаємо, цей проєкт мав нечуваний ажіотаж — було подано понад 4500 заявок з усієї України, а самих валізок – 250! І серед бібліотек-переможниць – наша Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Сьогодні до українських дітей прийшла війна. На жаль, ми не можемо повністю захистити їх від психологічних травм, ізолювати від обставин сьогодення, але можемо допомогти відволіктися завдяки книгам та грі. Саме з таких, «терапевтичних» міркувань і були зібрані «Валізки». Вони неодмінно стануть в пригоді батькам та педагогам, допоможуть діточкам читати, говорити, сміятися, сподіватися, радіти… У цій валізці — 22 книжки українських та зарубіжних авторів, які допоможуть дітям потоваришувати зі своїми емоціями та обговорити те, що їх турбує. До речі, у валізі є й книжка про улюбленця усіх українців – пса Патрона, й книжка з малюнками видатної художниці України – Ольги Гайдамаки.


Фонд ХДН бібліотеки ім. В. Короленка навіть в умовах війни доступний для харків’янам.

Зараз тисячі книг з 7 мільйонного фонду бібліотеки знаходиться у вільному доступі для відвідувачів закладу.

Кількість читачів ХДН бібліотеки ім. В. Короленка у наш важкий час поступово зростає.

До дня народження Т. Шевченка вірші Кобзаря з «Валізки з книжками» у Покотилівці лунали багатьма мовами.

Пані Вікторія додала до розповіді Наталі Валентинівни, що її відділ роботи з іноземною літературою підготував переклади творів Шевченка японською, корейською та багатьма європейськими мовами.

В ХДНБ ім. В. Короленка відвідувачі мали змогу побачити історію людей і книжок часів війни: “Урятоване Євангеліє” (про головний експонат Ізюмського краєзнавчого музею – напрестольне Євангеліє 1707 року, фоліант, оклад якого оздоблений сріблом та позолотою), “Замах на пошту” (про атаку на “Нову пощту” та врятовану посилку з книжками, які поповнили фонд дитячої бібліотеки), “Я – не студент…” (про один з найвідоміших університетів міста – ХНУМ господарства імені О.М. Бекетова, який зазнав значних руйнувань від російських обстрілів), “Неспортивний постріл“, “Світ має знати правду“.

Докладніше про книжки та картини, що не горять у ворожому вогні, в новині GX.

Харків’яни від малого до старого йдуть до “Аптеки для душі” за мудрістю, спокоєм та знаннями.

Для тих, хто не має змоги завітати до бібліотеки, але потребує матеріали видань, які знаходяться в бібліотеці, або сам хоче передати свої видання по Україні або за кордон, в найбільш захищеній кімнаті беззупинно працюють бібліотекарі. Вони сканують видання та відправляють їх замовникам, а ще поповнюють електронну бібліотеку закладу.

Більше фото з відвідин ХДН бібліотеки ім. В. Короленка — в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Нагадаємо, на Харківщині було понад 780 бібліотек, за час війни їх кількість зменшилася до 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні. Наразі, у ХДН бібліотеки ім. В. Короленка з 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, пошкоджені близько 5000, було винесено 2 тони скла. На щастя рідкісні видання вціліли…

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХДН бібліотеки ім. В. Короленка

Харківців запрошують до розмов про незламність

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка запрошує всіх охочих на презентацію книги Олександра Красовицького «Харків. 20 розмов про незламність», яка відбудеться 12 березня о 13.00 у читальному залі міського абонемента ХДНБ ім. В. Г. Короленка (пров. Короленка, 18). Вхід вільний.

Пишаємося, адже Незламний Харків 6 березня 2022 року отримав почесну відзнаку «Місто-герой України» за стійкість містян у відсічі збройної агресії росіян. Свій статус харківці підтверджують щодня.
Які виклики постали з перших днів війни перед мешканцями Харкова, адміністрацією області та міста, правоохоронними органами, рятувальниками, пожежниками, волонтерами, згадують безпосередні учасники подій — герої книжки Олександра Красовицького «Харків. 20 розмов про незламність».
Приходьте, щоб разом відчути силу незламного Харкова та надихнутися історіями, які змінюють наше сьогодення.

Довідка. Олександр Красовицький — український письменник та видавець, засновник та генеральний директор видавництва «Фоліо».

Довідки про подію за номером (063) 259-68-29 або пишіть питання на електронну адресу  -bookkorolenkakharkiv@gmail.com

Книголюби Харкова зберуться на важливу подію разом із відомою гостею (фото, відео)

А чи пам’ятаєте ви, що 14 лютого не лише день закоханих, але й Міжнародний день дарування книжок?
Це особливе свято для всіх книголюбів світу — день, коли хочеться поділитися любов’ю до читання та подарувати книги тим, хто їх найбільше потребує: дітям із малозабезпечених сімей, бібліотекам та благодійним фондам.

Традиція дарувати книги у цей день бере свій початок з волонтерської ініціативи 2012 року і сьогодні об’єднує понад 44 країни світу, серед яких і Україна. Кожен може долучитися: придбати нову книгу, передати вже прочитану або зробити пожертву на підтримку дитячих бібліотек. Давайте разом зробимо світ трохи добрішим і наповнимо його сторінками чудових історій! Навіть одна книга може відкрити двері у світ знань, натхнення та нових можливостей!

Саме цього дня, 14 лютого, у Міжнародний день дарування книг буде підбито підсумки акції «Даруй українську! Читай українською!». А ще працівники Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка пропонують відзначити це неформальне свято в приємному товаристві та запрошують 14 лютого о 16.00 на творчу зустріч із Анною Гін, відомою харківською журналісткою, письменницею, блогеркою, психологинею, авторкою книги «Як ти там?», відомою не тільки в Україні, але й далеко за її межами.
Зустріч відбудеться в читальному залі міського абонемента бібліотеки імені В.Г.Короленка ( провулок Короленка, 18, 2-й поверх, кімната 20).

На дарувальників книг чекає приємний бонус — участь у розіграші книги з автографом знаменитої гості — Анни Гін.

Нагадаємо, наприкінці 2024 року Авторк прийняла участь в проєкті фонду громади Харкова «Толока», який зібрав шанувальників мистецтва на унікальну подію Toloka Talks: ця подія поєднала знайомство з культурною спадщиною Слобожанщини, зокрема з унікальною школою гри на цимбалах, і благодійний збір коштів для її підтримки. А саме на благодійному аукціоні збирали кошти на нові цимбали для Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Адже реліквія ВНЗ – 80-річні цимбали були пошкоджені під час бомбардувань рашистами університету у 2022-2024 роках. Наразі студенти і викладачі вимушені постійно лагодити інструмент (докладніше в новині GX).

Перший патріотичний лот – обереги з квітів та уламків снарядів з багатостраждальної Салтівки був з любов’ю власноруч зроблений харків’янкою Анною Гін. Її щоденник жахливих подій з перших днів війни став книгою-сповіддю, яка стала основою вистави Андрія Лебедя «Як ти там?». Події бестселеру на сцені втілили артистки «Театру для людей»: заслужена артистка України Ольга Двойченкова, Вікторія Біла, Світлана Симоненко, Віра Михайленко.

До речі, авторка із своїм вірним другом Гектором презентувала книгу «Як ти там?» на виставі театру, а ще саме в ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Авторка розповіла журналістці GX, як сторінка за сторінкою з’явилася її книга.

А ще, пригадаємо. саме до цієї дати в 2024 році  бібліотека отримала дарунок новиq скарб – «Валізкe з книжками».

Проєкт «Валізка з книжками» мав нечуваний ажіотаж — було подано понад 4500 заявок з усієї України, а самих валізок – 250! І серед бібліотек-переможниць – наша Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.

Сьогодні до українських дітей прийшла війна. На жаль, ми не можемо повністю захистити їх від психологічних травм, ізолювати від обставин сьогодення, але можемо допомогти відволіктися завдяки книгам та грі.

Саме з таких, «терапевтичних» міркувань і були зібрані «Валізки». Вони неодмінно стануть в пригоді батькам та педагогам, допоможуть діточкам читати, говорити, сміятися, сподіватися, радіти…

У цій валізці — 22 книжки українських та зарубіжних авторів, які допоможуть дітям потоваришувати зі своїми емоціями та обговорити те, що їх турбує.


Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

Янгол-охоронець для Українського Радіо: у бібліотеці Короленка відбулася чуттєва зустріч до свята (фото, відео)

У наш час кожного дня, як ковток повітря ми потребуємо інформації, особливо наразі під час війни. Ми стежимо за подіями на фронті, політичною ситуацією у світі, надихаємося і лікуємо душі мистецтвом, читаємо книги та дивимося фільми… І все це пов’язно з святом, яке ми відзначали цього тижня – День працівників радіо, телебачення та зв’язку України!

До 100-річчя цієї надзвичайної події колектив ХДНБ ім. В.Г.Короленка запросив у гості до своїх читачів відомих харківських журналістів – редакторів Українського Радіо – Тетяну Кривоніс та Романа Кривко, а ще журналістку новинного порталу GX Наталію Бойченко, яка і в мирні часи, і під час війни розповідає місту і світу про цікаві заходи бібліотеки (докладніше про захід в новині GX від 21.11.2024 р.).

Зустріч видалася чуттєвіша за офіційні заходи, адже прийшли люди, для яких це цікаво і важливо, прийшли з запитаннями, пропозиціями і відповідями.Відомі журналісти розповіли, яке це було понад 100 років тому… Адже саме з Харкова почалася історія Українського радіо. Харків – колиска українського радіомовлення. Професійне свято працівників радіо, телебачення і зв’язку було започатковане 16 листопада 1924 року. А ось завідуюча соціокультурним центром ХДНБ ім. В.Г.Короленка Олександра Іванівна Крутас знайшла для гостей та постійних читачів газету від 21 листопада 1924 року, у якій було надруковано про ефір першої в Україні радіопрограми.

Одним із постійних друзів-письменників, а ще й журналістом, ХДНБ ім. В. Г. Короленка є Ігор Мацкевич. Він цікаво розповів про свої спогади того часу, а ще про свої видання. Він вірить, що саме ми повинні рухати культуру вперед ,а ще запропонував розмістити на фасаді Харківської філармонії пам’ятну табличку про події того часу.

До речі, на самого пана Ігоря на зустрічі чекав сюрприз. Серед читачів опинилася його сусідка з багатостраждальної під час війни Салтівки, Людмила Федорівна Сілаєва.

Вони не бачилися майже 42 роки, а колись поруч жили в будинку біля ст. на ст. м. “Студентська”. Саме про події на “Студентській 5/5” йдеться в книзі “Піґулки оптимізму: антистресові студії” Ігора Мацкевича. А ще письменник готує презентацію нової книги у галереї “Бузок” 1 грудня о 14.00 з Юрієм Путніком та у супроводі артистів, а потім обов’язково у ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

До речі, перший екземпляр книги автор особисто вручив Олександрі Крутас за її невтомну працю і любов до читачів.

Питань було багато і всі цікаві. Так читач з 40-річним стажем, Четверіков Микола Пилипович, привітав і подякував журналістам. А ще побажав, щоб кожна зустріч у ці складні часи не лише надихала і підтримувала, а й наближала до перемоги.
А ось мешканка села Ліпці згадала дивину того часу – рупор, з якого лунали новини, а ще перший приймач, який придбав батько… До речі, перша антена була на Успенському храмі – найвищій будівлі тих часів, коли радіо усі називали – “брехунцем” (гумор – багато хто так вважає і зараз).Читачка Олійник Тетяна нагадала усім, що в місті тепер є вулиця Миколи Пильчикова,, який стояв у витоків створення радіозв’язку.
Олександр Іванівна подякувала пану Роману і пані Тетяні за цікаву зустріч, від якої у кожного з присутніх загорівся вогник. Вона побажала, щоб цей вогонь палав і зігрівав усіх.

Журналісти отримали квіти колективу бібліотеки, а від читачки Карасьової Лідії Федорівни пані Тетяна повезла до колективу Українського Радіо янгола-охороця.

До речі, один з її витворів врятував Олександру Крутас, чия домівка постраждала від ворожих обстрілів. Саме Лідія Федорівна згадувала, як її батько ходив за 40 км з Ліпців у Харків, щоб побачити антену на храмі і почути перші новини з рупору.

Зустріч важко було зупинити, але гріла надія, що вона не остання.

Більше фото та відео в пості на фейсбуці.

Довідка. Радіо — одне з реальних чудес ХХ століття, винахід, який докорінно змінив світ, надавши можливість миттєво повідомляти й отримувати звістку мільйонам людей.
З нагоди 100-річчя Українського радіо до ХДНБ ім. В. Г. Короленка завітають його відомі журналісти, редактори Тетяна Кривоніс та Роман Кривко. Зустріч відбудеться 22 листопада о 12.00 у залі міського абонемента.



Харків — колиска українського радіомовлення. Професійне свято працівників радіо, телебачення і зв’язку було започатковане 16 листопада 1924 року. Того дня у Харкові, тогочасній столиці УРСР, в ефір вийшла перша в Україні радіопередача. 100 років тому саме з Харкова почалася історія Українського радіо.
100 років поспіль Українське радіо повідомляло про найважливіші події в країні та й досі лунає там, де потрібні підтримка і зв’язок. Воно виконувало і виконує не лише базові функції засобів масової інформації — інформує, розважає та навчає, а ще й консолідує суспільство, дає українцям почуття єдності.
Інформаційна хвиля Українського радіо, позивними якого вже понад 80 років є мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий…», триває і допомагає українцям вірити в перемогу.

Символічно, 20 листопада до заходів, пов’язаних з 210-ю річницею з дня народження Кобзаря, хор ХНАТОБ виконав «Реве та стогне Дніпр широкий» (М. Лисенко). 

Фото, відео та матеріал: ХДНБ ім. В.Г.Короленка, Наталія Бойченко, GX

Терапія душі. В Харкові знову працює місце, де шанують книгу (фото,відео)

«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується та зберігається духовність. Пам’ятаємо, що в давнину бібліотеку називали: “Дім життя”, “Притулок мудрості”, “Аптека для душі”», – так казав про бібліотеки видатний український педагог, публіцист, письменник Василь Сухомлинський.

Під час війни бібліотека – це ковток “свіжого повітря” та мудрості, навіть під виття сирен. У часи, коли рашисти нищать наш національний спадок (музеї, театри, бібліотеки, ВНЗ, цілі міста і села…), дуже важливо зберегти надбання нашого народу.

Це так приємно, коли з даху не тече вода, а у світлій залі можна отримати потрібну книгу… Саме куточок читача для відвідувачів відділу міського абонемента облаштовано за кошти спонсорів у місці напівзруйнованої з вибитими шибками зали бібліотеки.

Минув майже рік після нашої останньої зустрічі під дахом Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Короленка. Влітку 2023 року він був пробитий уламками російських ракет, але світова спільнота та благодійні фонди не залишилися осторонь. До свята Всеукраїнського дня бібліотек, 30 вересня, дах було відремонтовано. Докладніше в пості журналістки GX Наталії Бойченко, на фото та відео GX.

Руками колективів бібліотек у різних куточках країні, зокрема Харкова і Харківщини, врятовано багато книг і цінних експонатів.

І знову позитивні новини у ці весняні дні — у читацькому корпусі та книгосховищі бібліотеки замінені вікна. Ця визначна подія для бібліотеки стала можлива у рамках віконної програми, яка створена американською організацією Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Howard G Buffett Fondation (HGBF).



До речі, вибиті вітражі куполу над сходами наразі теж мають тимчасовий захист, а в майбутньому планується відновлення Бекетовських вітражів. 

Директор ХДН бібліотеки ім. В. Короленка Наталя Петренко докладно розповіла про перші кроки відновлення.

Створено справжній куточок “Терапії для душі”.

А ще надбанням куточка споживача є «Валізка з книжками», яка стала «аптечкою для душі», як для дітей, так і для дорослих. 

Нагадаємо, цей проєкт мав нечуваний ажіотаж — було подано понад 4500 заявок з усієї України, а самих валізок – 250! І серед бібліотек-переможниць – наша Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Сьогодні до українських дітей прийшла війна. На жаль, ми не можемо повністю захистити їх від психологічних травм, ізолювати від обставин сьогодення, але можемо допомогти відволіктися завдяки книгам та грі. Саме з таких, «терапевтичних» міркувань і були зібрані «Валізки». Вони неодмінно стануть в пригоді батькам та педагогам, допоможуть діточкам читати, говорити, сміятися, сподіватися, радіти… У цій валізці — 22 книжки українських та зарубіжних авторів, які допоможуть дітям потоваришувати зі своїми емоціями та обговорити те, що їх турбує. До речі, у валізі є й книжка про улюбленця усіх українців – пса Патрона, й книжка з малюнками видатної художниці України – Ольги Гайдамаки.


Фонд ХДН бібліотеки ім. В. Короленка навіть в умовах війни доступний для харків’янам.

Зараз тисячі книг з 7 мільйонного фонду бібліотеки знаходиться у вільному доступі для відвідувачів закладу. Попри відсутність опалення обслуговування користувачів триває, всі виконують свої обов’язки.

Кількість читачів ХДН бібліотеки ім. В. Короленка у наш важкий час поступово зростає.

До дня народження Т. Шевченка вірші Кобзаря з «Валізки з книжками» у Покотилівці лунали багатьма мовами.

Пані Вікторія додала до розповіді Наталі Валентинівни, що її відділ роботи з іноземною літературою підготував переклади творів Шевченка японською, корейською та багатьма європейськими мовами.

В ХДНБ ім. В. Короленка відвідувачі мали змогу побачити історію людей і книжок часів війни: “Урятоване Євангеліє” (про головний експонат Ізюмського краєзнавчого музею – напрестольне Євангеліє 1707 року, фоліант, оклад якого оздоблений сріблом та позолотою), “Замах на пошту” (про атаку на “Нову пощту” та врятовану посилку з книжками, які поповнили фонд дитячої бібліотеки), “Я – не студент…” (про один з найвідоміших університетів міста – ХНУМ господарства імені О.М. Бекетова, який зазнав значних руйнувань від російських обстрілів), “Неспортивний постріл“, “Світ має знати правду“.

Докладніше про книжки та картини, що не горять у ворожому вогні, в новині GX.

Харків’яни від малого до старого йдуть до “Аптеки для душі” за мудрістю, спокоєм та знаннями.

Нагадаємо, ХДН бібліотеки ім. В. Короленка працює для відвідувачів лише один день на тиждень – вівторок з 10.00 до 13.00, але вже влітку буде більше часу.

До того ж колектив активно веде свої сторінки у соцмережах, ще й акції проводить.

Для тих, хто не має змоги завітати до бібліотеки, але потребує матеріали видань, які знаходяться в бібліотеці, або сам хоче передати свої видання по Україні або за кордон, в найбільш захищеній кімнаті беззупинно працюють бібліотекарі. Вони сканують видання та відправляють їх замовникам, а ще поповнюють електронну бібліотеку закладу.

Більше фото з відвідин ХДН бібліотеки ім. В. Короленка — в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Нагадаємо, на Харківщині було понад 780 бібліотек, за час війни їх кількість зменшилася до 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні. Наразі, у ХДН бібліотеки ім. В. Короленка з 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, пошкоджені близько 5000, було винесено 2 тони скла. На щастя рідкісні видання вціліли…

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко

14 лютого – не тільки День закоханих. Харків’ян запрошують на цікаву зустріч (фото)

А чи пам’ятаєте ви, що 14 лютого не лише день закоханих, але й Міжнародний день дарування книжок?

Працівники Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка пропонують відзначити це неформальне свято в приємному товаристві та запрошують 14 лютого о 13.00 на онлайн-зустріч з талановитою поетесою і прозаїчкою, активною учасницею сучасного українського літературного процесу Юлією Баткіліною.

В програмі зустрічі гостя розповість:

  • – про її новий роман «Перехід», опублікований 2023 року видавництвом «Комора»;
  • – про вже реалізовані проєкти та мрії на майбутнє;
  • – про культурні й світоглядні зміни, які відбулися і продовжують відбуватися у нашому суспільстві;
  • – про виклики й радощі творчого процесу в ці складні часи;
  • – про літературні вподобання і читацьке натхнення.

Окрім цього, буде оголошено проміжні підсумки благодійної акції «Даруй українську, читай українською!» та проведемо серед її учасників книжкову лотерею.

Посилання для підключення: https://us04web.zoom.us/j/78507967448?pwd=gMI1WGSWfo4Kua4QoBoaSQLzh5xmWA.1

Ідентифікатор конференції: 785 0796 7448

Код доступу: 5mUZL

До речі, бібліотека вже отримала дарунок до Міжнародного дня дарування книжок. Книгозбірня поповнилась новим скарбом – «Валізкою з книжками».

Проєкт «Валізка з книжками» мав нечуваний ажіотаж — було подано понад 4500 заявок з усієї України, а самих валізок – 250! І серед бібліотек-переможниць – наша Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.

Сьогодні до українських дітей прийшла війна. На жаль, ми не можемо повністю захистити їх від психологічних травм, ізолювати від обставин сьогодення, але можемо допомогти відволіктися завдяки книгам та грі.

Саме з таких, «терапевтичних» міркувань і були зібрані «Валізки». Вони неодмінно стануть в пригоді батькам та педагогам, допоможуть діточкам читати, говорити, сміятися, сподіватися, радіти…

У цій валізці — 22 книжки українських та зарубіжних авторів, які допоможуть дітям потоваришувати зі своїми емоціями та обговорити те, що їх турбує.

Незабаром бібліотекарі проводитимуть зустрічі з книгою для малечі й не тільки.

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Харківські бібліотеки продовжують поповнювати “польські полиці” (відео, фото)

Комплект із 20 видань, куди увійшли твори класиків та сучасних письменників Польщі, лягли на так звану «польську полицю», яка з’явилася у книгозбірні перед війною. 

За словами директорки Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Наталі Петренко, «польська полиця» — це пілотний проєкт, за умовами якого Інститут книги в Польщі надає гранти на видання книг польських авторів іншими мовами, в тому числі українською.

«Цей проєкт був започаткований ще у 2017 році, але Україна долучилася до нього 2021 року. Тоді ми отримали перші книги для «польської полиці». Зараз у межах Національного тижня читання отримали ще 20 примірників нової літератури. Усі книги українською мовою, перекладені з польської. Сам проєкт реалізується за ініціативи Українського інституту книги спільно з Інститутом книги Польщі за сприяння міністерств обох країн — Міністерства культурної спадщини Польщі та Міністерства культури та інформаційної політики України», – розповіла Наталі Петренко.

До нового комплекту, зокрема, ввійшли історичні книги «Потоп», «Вогнем і мечем», «Пан Володийовський», «Аква Вадіс», фантастика Яцика Дукая «В краю невірних», праці відомого у світі педагога та гуманіста Януша Корчака, «Воєнні спогади» Кароліни Лянцкоронської, дитячі книжки.

За інформацією Наталі Петренко,  у рамках українсько-польського проєкту до кінця поточного року 34 бібліотеки Харкова мають отримати такий комплект книг для «польської полиці». Саме стільки публічних книгозбірень подавали заявку  на участь у книжковому проєкті.

Нагадаємо, до Національного тижня читання, який триває з 4 по 10 грудня 2023 року Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка оголосила глобальну акцію «Даруй українську. Читай українською»  – харків’ян  просять приносити книги, щоб поповнювати фонди міського абонементу. 

 

Марія Купрієнко

Фото: GX

Харків’янка створила картини, якими започаткували нові проєкти (фото, відео)

Журналісти GX багато писали про неймовірні історії, пов’язані з незламною харків’янкою, чиї “картини не горять“.

Понівеченим серцем Північної Салтівки можна назвати шістнадцятиповерхівку на вулиці Наталії Ужвій, 82, яку побачив увесь світ. Саме в ній розташована бібліотека №50, яку відкрили напередодні війни. За іронією долі в цій шістнадцятиповерхівці відбулася перша виставка робіт художниці Олександри Суфіянової – “Бути у моменті”. Після страшного обстрілу російськими окупантами у перші дні війни роботи було втрачено, але згодом відновлено небайдужими людьми. Наразі й саму Північну Салтівку відновлюють будівельники, волонтери та її мешканці…

Можна сміливо сказати, що Олександру оберігають янголи, та й вона сама, як янгол.

Смілива та наполеглива, обдарована та цілеспрямована… Вона і хворобу перемогла, й обстрілів не злякалась, зробила свої картини не лише метою, а й справжнім інструментом допомоги ЗСУ. Адже з перших днів війни художниця малює перемогу та українські мотиви, програмуючи на здійснення мрію усіх українців.

Картини Олександри не лише дарують радість її друзям та шанувальникам, а ще й продаються заради допомоги ЗСУ. 

До того ж картини стали поштовхом до нових проєктів. Олександра з подругами-поетасами створила картини-листівки з віршами. 

Докладно про співавторів, їхні вірші та обрані картини художниця розповіла для читачів GX.

А ще 17 жовтня художниця Олександра Суфіянова, напередодні Міжнародного дня шкільних бібліотек, приємно здивувала презентацією свого артбуку працівників та відвідувачів бібліотеки № 43 для дітей Київського району міста Харкова.

До речі, Міжнародний день шкільних бібліотек святкується в багатьох країнах щороку четвертого понеділка жовтня (починаючи з 1999 року з ініціативи ЮНЕСКО).  Цього року дату відзначали 23 жовтня. 

Подарувала свій час і віртуальний екскурс по сторінках свого артбуку художниця і читачам GX. Олександра докладно розповіла про ідею та мету створення книги, а також про кожну картину, що увійшла до артбуку.
Ця книга стала дарунком, як самій майстрині, так і усім поціновувачам творчості незламної авторки.


Колектив GX вітає Олександру Суфіянову з новими цікавими проєктами й зичить досягнення нових вершин у творчості. А ще миру та перемоги нам усім. Нехай посил картин митця обов’язково спрацює.

Нагадаємо сумні факти: на Харківщині було понад 780 бібліотек, через війну зараз працюють лише 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні.
У Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Короленка з 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, пошкоджено близько 5000. На щастя рідкісні видання вціліли… І це дарує надію…

А ще надію подарувала новина, яка облетіла сьогодні усі ЗМІ.

Випадково чи Божею волею, Харківська обласна бібліотека для дітей до свята отримала ще один дарунок. Цього разу від “Нової пошти”. За повідомленням пресслужби Харківської облради, до бібліотеки передали книги, які вціліли після ракетного удару рашистів по терміналу “Нової пошти”.

Отримана посилка має важливу помітку – червоно-чорну наліпку, на якій є напис: “Ця посилка вціліла після ракетного удару. 21.10.2023. Харків”.

“Нова партія книжок займе особливе місце у фонді бібліотеки. На знак пам’яті про загиблих у Коротичі, про ціну, яку змушена платити Україна, ці книги будуть марковані такою самою наліпкою, яка стала черговим свідченням російської агресії”, – наголосили в пресслужбі Харківської облради

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, архів Олександри Суфіянової, відкриті джерела

    

Россияне уничтожают библиотеки. Как выглядит одно из наибольших книгохранилищ Европы после обстрела Харькова (фото, видео)

Российские военные своими бомбами и ракетами уничтожают культурный Харьков. От оружия оккупантов пострадала одна из самых больших в Украине и Европе библиотек – Харьковская государственная научная библиотека им. Короленко.

Во время ракетного удара по центру Харькова взрывной волной повреждено уникальное здание, где хранится фонд национального значения – более 7 млн экземпляров документов на разных языках. Выбиты окна, витраж, повреждены два книгохранилища, главный корпус и рояль, на котором играл композитор Сергей Рахманинов.

Все это видно на видео «Суспільного».

Предварительно, на восстановление библиотеки понадобится 4 млн грн – посчитали в Министерстве культуры и информационной политики Украины.

 


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.