Позначка: історія

З “Шедриком” — до перемоги! Діти та артисти Харкова разом співали до свята Різдва (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.12.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 25 грудня, у 670 день героїчного спротиву російським окупантам, незламні українці відзначають одне з найважливіших християнських свят — Різдво Христове!

Одним з символів Різдва в Україні вже давно став “Щедрик” Миколи Леонтовича. Його співають багатьма мовами в різних куточках світу. Не випадково, саме з “Щедрика” розпочав свій святковий виступ колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

Глядачі оплесками вітали артистів, підспівували та фільмували на пам’ять. А ще свій флешмоб до свята влаштувала харківська малеча.

Це були хвилини просвітлення, навіть сирени не завадили дійству… Але диво тривало не довго… Пролунав сигнал тривоги (не вперше й не в останнє за день), і всі вирушили у сховище. Цього разу не Грінч вкрав початок різдвяного концерту, казковий персонаж разом із артистами став заручником ворожих дій, але незламні харків’яни навіть у сховищі жартували та наспівували.

Публіка дочекалася свята й оплесками зустріла яскраву подію до Різдва Христова – великий святковий концерт Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка. Святкова програма так і називалася – «Щедрик», бо розпочалася і завершилася твором видатного українця. (докладніше про «Щедрик» Миколи Леонтовича в новині GX).

Цього вечора для харків’ян співав хор та солісти ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, грав оркестр театру та виступали артисти балету:

1. М.Леонтович “Щедрик” (хор);

2. Дж. Уільямс “Somewhere in my mеmогу» з к/ф “Один вдома» (хор, балет);

3. 1. Yorre “Joy to the world” (О.Золотаренко, О.Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, хор);

4. Е.Хокінс “О happy day” (Ю.Форсюк, жін. хор);

5. Дж.Стайн “Let it snow” Ю.Кудрявцев;

6. А.Адан “O holy night” (О.Старікова, О. Золотаренко);

7. Ірвінг Берлін “White Christmas” (В. Козлов, Є. Лисицький);

8. Перозі Лоренцо “Gesu Bambino” (Ю. Антонова);

9. Уолтер Афанасьєфф “All I want” (оркестр);

10. Ф.Грубер “Silent night” (О. Старікова);

11. Х.Фелісіано «Feliz Navidad» (С. Лєдєньов, Т.Король);

12. Ч.Вуд «Ding Dong! Merrily on high» (Ю. Антонова);

13. 12. К. Андерсен “На санчатах” (балет);

14. Л.Коен “Halleluja” (О.Старікова, Ю. Форсюк, Ю.Антонова та всі солісти святвечора);

15. А. Уорелл “We wish you a merry Christmas” (О. Старікова, Ю. Форсюк, О. Золотаренко);

16. Дж. П’єрпонт “Jingle bells” (О. Старікова, О.Золотаренко, артисти балету);

17. Цей номер став сюрпризом – «Carol of the Bells» – це нове аранжування “Щедрикf” М.Леонтовича (солісти, хор, балет);

18. Б. Андерссон “Happy New Year” (усі солісти, хор).

Більше фото та відео в пості на фейсбуці та онлайн-трансляціях новинного порталу GX зі святвечора.

Нагадаємо, концертний марафон «Разом до Перемоги!» триватиме до 6 січня на станціях Харківського метрополітену “Південний вокзал” – з 16.00 до 16.40; “Університет” – з 17.30 до 18.10; “Історичний музей” – з 18.30 до 19.10.

Наступні виступи в метро солістів ХНАТОБ заплановані на 26 та 29 грудня, а також на 6 січня на станціях “Університет” (о 17-30) та “Історичний музей” (о 18-30).

Наступні зустрічі з оркестром Національної академії НГУ та чарівною солісткою — заслуженою артисткою естрадного мистецтва України Ольгою Полежакою заплановані на 26 грудня та 3 січня о 16.00 на станції метро «Південний вокзал».

Також на харків’ян та гостей міста чекають зустрічі з артистами театру народної музики України «Обереги», Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського та Харківської обласної філармонії.

У фоє станції “Наукова” до 20 січня працюватиме виставка студентів Харківської державної академії дизайну та мистецтв “Щастя у квадраті“.

А ще на станції метро «Майдан Конституції» виставка дитячих робіт до Різдвяних і Новорічних свят учнів художньої школи ім. І. Рєпіна — до 6 січня 2024 року.

Дякуємо усім за музичні та творчі дарунки до свят!

І насамперед подяка Богові та ЗСУ за можливість відчути свято у незламному Харкові!

Довідка. Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича, українського композитора і хорового диригента, прозвучав на Різдво у грудні 1916 року у Києві. Її виконав хор Київського університету, де працював композитор. Свою композицію він створив на основі дохристиянської пісні “Щедрик, щедрик, щедрівочка…”, яку українці співали на Новий рік, який за давнім календарем наставав навесні. Понад 10 років Леонтович аранжував твір до його першого виконання.

У 1919 році диригент Олександр Кошиць узяв “Щедрика” до репертуару Української республіканської капели для світового турне, яке тривало до лютого 1924 року. Український музичний колектив мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Ініціатором такого проекту був голова Директорії УНР, головнокомандувачем Української республіканської армії Симон Петлюра.

Лист МЗС УНР до іноземних представництв України в світі з проханням сприяння

Українській Республіканській Капелі за кордоном, 23 березня 1919 року

Концертна афіша Української Республіканської Капели: турне Європою та Америкою.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів

Прем’єрний концерт відбувся 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги.

Протягом п’яти років світового турне Українська республіканська капела дала концерти в 17-ти країнах світу. “Щедрик” лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади. У Західній Європі “Щедрик” став своєрідною візитівкою України.

“Виступи капели охопили у цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. Усього було дано понад 600 концертів”, – стверджує наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Тіна Пересунько.

За її даними, в англомовній версії “Щедрик” уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики. Його виконав хор, диригентом якого був американець українського походження Пітер Вільховський. Саме він і написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську «Carol of the Bells» (Колядка дзвонів). 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher».

“Відтоді український “Щедрик” поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою “Carol of the Bells”,- зауважує Тіна Пересунько й додає, що загадка популярності цього твору – в його простоті, універсальності та витонченій досконалості. Вона називає його справжнім мистецьким, культурним, комунікаційним феноменом, який варто досліджувати і розвивати.

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

Історичний факт: цього дня народилися два харківські актори

Опублікував(ла) новина GX , 22.12.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В цей день, 22 грудня, в 1889 році в Білопіллі на Харківщині народився Данило Антонович (справжнє прізвище — Антонович-Будько; 1889-1975) — український актор, театральний педагог.

В 1919 році закінчив Київський музично-драматичний інститут імені Лисенка (нині Київський національний університет театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого).

З 1920 року працював із Лесем Курбасом у трупі пересувного театру «Кийдрамте», з якою у 1922 році увійшов до створеного театру «Березіль».
В 1926 році, після переїзду театру «Березіль» (з 1935 року — Харківський український драматичний театр імені Шевченка) до Харкова, Антонович повернувся до театру і знову став одним із провідних акторів.
З 1946 року викладав у Харківському театральному інституті (нині Харківський національний університет мистецтв імені Котляревського).
Помер у 1975 році в Харкові. Похований на 2-му міському цвинтарі Харкова.

У цей день, 22 грудня, в 1912 році народився Ізакін Гріншпун (1912-1990) – відомий харківський актор та режисер.

В 1934 році закінчив Харківську студію сценічного мистецтва.

В 1934–1938 роках режисер-асистент Харківського російського театру, з 1938 року – режисер Харківського ТЮГу.

Після 1946 року працював у Львові та Одесі (і не тільки) .

У 50-70-х роках знімався у телевиставах: «Біла акація», «Сорочинський ярмарок», «Дощ – гарна погода», «Мистецтво комедії», «Циліндр».
Автор спогадів “Про друзів моїх та вчителів” (Київ, 1986).

Пам’ятаємо!

Фото та матеріал: відкриті джерела

Символ весни нагодує восени та взимку (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 19.11.2023. Опубліковано в Здоров'я.

Осінь – час збирання врожаю. Не останнє місце у саду відводять сливам. Дачники вирощують у своєму господарстві популярні сорти: “ренклод”, “Стенлі”, “яєчну”, “Угорку”, “Мірабель”, “Тернослив”, канадську сливу та інші.

В Японії слива — символ весни, що тріумфує над зимою: вона уособлює чесноту і мужність, що долають труднощі, а також шлюб і щастя.

У нас люблять сливу як свіжу, солодку, стиглу, тільки з гілки, так і приготовані зі сливи варення, компоти, джеми. Також усім відомий своїми корисними якостями чорнослив.

Чи знаєте ви, що для чорносливу потрібно вибрати правильний сорт? В ідеалі – це сливи, що мають дрібну кістку, цукру не менше 12% та кислоти не менше 1%. Знавці вважають найкращим сортом для чорносливу «Угорку». Сушити плоди можна ті, які впали з дерева або навіть трохи пов’яли на гілці, а ось недозрілі сливи на чорнослив не годяться.

Вирощувати сливи, з яких виробляється чорнослив, і висушувати їх, люди почали ще в VI столітті до н. е. , а ось у нас слива з’явилася лише у ХVІІ столітті, коли кілька саджанців цього дерева завезли з Азії.

До речі, про користь чорносливу. Він славиться великою кількістю цінних речовин і вітамінів: це й органічні кислоти (щавлева, лимонна, яблучна), і клітковина, і пектинові речовини, а також кальцій, магній, фосфор, залізо.

Чорнослив рекомендують при анемії та авітамінозі, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при інфекційних захворюваннях та як антибактеріальний засіб. А ще чорнослив має жовчогінну та сечогінну дію, ефективно очищає організм. Вживаючи в їжу чорнослив можна значно знизити ризик виникнення гіпертонії, захворювань серця і нормалізувати обмін речовин.

Обережно, в силу його калорійності, вживати сухофрукт слід при ожирінні і діабеті, а мамам (що годують грудьми), через його проносну властивість, варто відмовитися від цього продукту, щоб не викликати розлад шлунка і кольки у немовлят.

Ну і, звичайно, чорнослив незамінний на кухні для приготування апетитних і пікантних страв: м’ясо з чорносливом, компоти, киселі та коктейлі, та й просто як ласощі в десертах та шоколаді.

Насамкінець, рекомендуємо ласунам рецепт сирних ролів з чорносливом. Для десерту потрібно: 200 г сиру, 8 шт. чорносливу, 2 ч. л. сметани, 1 ч. л. меду, 50-100 г родзинок, 10 г гіркого шоколаду, 1 ст. л. кокосової стружки, 1 ст. л. кунжуту, 10 шт. мигдалю (або інших горіхів). Перетріть сир через сито і змішайте з медом та сметаною. Чорнослив поріжте якомога дрібніше. На харчову плівку насипте рівним шаром кокосову стружку і кунжут, а зверху акуратно викладіть сир і розрівняйте ножем. Родзинки розпарити в гарячій воді і просушити. Розкладіть на сир чорнослив і родзинки. Підніміть один край плівки і згорніть у рулет. Дайте десерту застигнути у холодильнику протягом 30-40 хвилин. Перед подачею на стіл наріжте рулет на роли, полийте їх розтопленим шоколадом і зверху прикрасьте горіхами.

Насамкінець, пропонуємо вам цікавий рецепт «оливок» з терену.

Візьміть – 2 кг терну, 1 л води, 1 ст. л. солі, 1 ст. л. цукру, 4 ст. л. оцту, чебрець, лавровий лист. Плоди помийте, залийте окропом, накрийте кришкою і залиште на 15 хвилин. Лавровий лист зламайте на невеликі шматочки. Воду з-під терену злийте в каструлю, додайте сіль і цукор, доведіть до кипіння. Зніміть каструлю з маринадом з вогню, додайте оцет і розмішайте. Терн перекладіть у стерилізовані банки, перемежаючи ягоди листям чебрецю та шматочками лаврового листка. Залийте вміст банок гарячим маринадом до самого верху, закатайте кришками, переверніть дном догори та накрийте чимось теплим до повного остигання. Смачного!

Фото та матеріал: відкриті джерела

Цього вечора у Харкові горять свічки пам’яті (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 16.11.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Пам‘ять про кожного видатного сина України житиме у віках, поки ми їх згадуємо, поки не тьмяніє світло, поки горить свічка!

Саме 16 листопада в 2021 році перестало битися серце Почесного громадянина Харківської області, скульптора, народного художника України Сейфаддіна Гурбанова.
Багато його робіт стали візитівкою Харкова, визначаючи нинішній скульптурний вигляд міста: «Скрипаль на даху», «Перша вчителька», «Інспектор ДАІ», «Сім чудес Харкова», пам’ятник у Сквері мислителів та інші твори майстра назавжди захопили серця харків’ян…

“Нагору… в Небеса… Харків космічний був його мрією та проєктом!” – писала директорка Харківського планетарію Галина Железняк.

Довідка. Сейфаддін Гурбанов Алі огли народився 19 жовтня 1962 року в Нахічеванській Автономній Республіці. У 1989 році закінчив Харківський художньо-промисловий інститут.

У 2004 році Сейфаддіну Гурбанову було надано звання Заслуженого художника України, а 2010 року — Народного художника України. Почесний громадянин Харківської області. Нагороджений Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава», Міжнародним орденом «Свята Софія», Міжнародною нагородою «Сократ» британського університету в Оксфорді.

Автор низки пам’ятників у Харкові: Нобелівському лауреату Іллі Мечникову, архітектору Олексію Бекетову, «Скрипаль на даху», «Перша вчителька», «Інспектор ДАІ», «Древо життя», пам’ятника Муслиму Магомаєву в Києві, Григорію Сковороді в Любляні та ін.

Світла пам’ять!

Роком раніше цього дня, 16 листопада 2020-го, трагічно загинув Леонід Садовський, режисер театру «Майстерня 55», професора Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського. Він помер у лікарні після тяжкої травми, отриманої від вуличних грабіжників. Але пам’ять про нього житиме у віках “Поки не тьмяніє світло! Поки горить свічка!” Адже його учні творитимуть і нестимуть світло людям із пам’яттю про свого вчителя.

Світла пам’ять видатним синам Харкова! Колектив новинного порталу запалює свою свічку пам’яті кожного року!

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

Чим корисні “ласощі гномів” (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 16.11.2023. Опубліковано в Здоров'я.

Морква була відома давнім грекам та римлянам ще за 2000 років до нашої ери. З давніх-давен морква овіяна легендами та цікавими звичаями. За німецькими середньовічними оповідями, морква вважалася улюбленими ласощами гномів — маленьких чарівних лісових чоловічків. За повір’ям: якщо ввечері віднести до лісу миску з пареною морквою, то на ранок лісові чоловічки замість улюбленої страви залишать вам зливок чистого золота.

Ми звикли вважати, що морква помаранчева, але спочатку коренеплід був жовтого, білого, фіолетового, червоного і навіть чорного кольорів. Свій нинішній помаранчевий колір морква набула лише у XVI столітті завдяки високому вмісту каротину. Але й інші сорти моркви містять безліч різних вітамінів і корисних речовин, які надають їм різні кольори: жовте забарвлення овочу надає лютеїн, червоне – лікопін, бордове – бетаїн, фіолетові, сині та чорні кольори виходять внаслідок вмісту в них антоціану, а ось біла морква позбавлена пігменту, який відповідає за колір.

Щодо користі цього яскравого коренеплоду, то морква позитивно впливає на імунну систему, зміцнює стінки судин, покращує зір, захищає від впливу ультрафіолету, виконує роль антиоксиданту й здатна пригнічувати різні віруси. За вмістом вітамінів морква перевершує не тільки всі овочі, але навіть молочні та м’ясні продукти. Вважається дуже корисним для організму вживання моркви як у сирому вигляді, і після термічної обробки. Обережно вживати в їжу цей коренеплід варто алергікам. Та й не варто переїдати.

З давніх-давен господині готують неймовірну кількість страв з морквою, адже навіть на руїнах Помпеї археологи на стінах будинків виявили зображення пучків моркви. З неї готують сік, смажать на грилі або пательні, тушкують, варять пюре та бульйони, сушать, створюють десерти та прикраси для столу.

Пропонуємо вам скуштувати найпростішу, найдешевшу, але дуже смачну страву – котлети з моркви. Нам знадобиться: морква – 600 г, крупа манна – 30 г, соєвий соус – 1 ст. л., сухарі панірувальні – 3 ст. л., вода – 100 мл, олія рослинна – 2 ст. л. та для смаження. А для соусу підготуйте: великі печериці – 5 шт, майонез – 150 г, соєвий соус – 1 ст. л. та зелень на свій смак.

Моркву натріть на дрібній тертці. На сковороді на середньому вогні розігрійте олію та обсмажте на ній моркву до напівготовності 3-4 хвилини. Влийте соєвий соус та воду. Тушкуйте на повільному вогні під кришкою до м’якості моркви. Потім всипте манку та ретельно перемішайте. Зніміть з вогню і дайте трохи охолонути. З отриманого фаршу зліпить котлети, обваляйте їх у панірувальних сухарях і обсмажте в олії до золотистого кольору з кожного боку по 2-3 хвилини.

З печериць зніміть шкірку, помийте і висушіть. Закип’ятіть невелику кількість води, додайте соєвий соус та гриби. Варити 5 хвилин. Потім печериці відкиньте на друшляк, поріжте кубиками, змішайте з майонезом і зеленню. Подавайте соус разом із гарячими морквяними котлетами.

Фото та матеріали: відкриті джерела

На посиденьках в Харкові розкажуть про цікаві події жовтня (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.10.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У наш буремний час стало доброю традицією кожного місяця спілкуватися з поважним гостем в бібліотеці в рамках проєкту «Етнографічні посиденьки з Михайлом Красиковим».

Цього місяця – тема: «Жовтень у традиційній народній культурі українців». Зустріч відбудеться 26 жовтня о 16.00, на z00m-платформі.

На зустрічі ви дізнаєтеся багато цікавого:

– чому казали «На Трохима не проходить щастя мимо…»;
– що робили пасічники на свято Саватія та Зосими;
– як дівчата принаджували хлопців на вечорниці;
– як і навіщо на свято Зачаття Івана Предтечі молодиці «засиджували гребінь»;
– для чого вранці на Покрову дівчата йшли в церкву і покривали ікону Божої Матері хусткою;
– чому на Луку верхню скоринку хліба дівки перекидали через дах, а їхні матері зв’язували горщики докупи;
– звідки пішов вираз «дурний, як ціп» і чому при обмолоті збіжжя не лаялися і нічого не позичали сусідам.

Більше інформації на сайті Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г.Короленка у розділі “Заходи”.

Зустріч відбудеться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.

Телефон для довідок: (067) 91-014-91.

Контакти:

Михайло Михайлович Красиков, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Гната Хоткевича НТУ «ХПІ», провідний методист ХООМЦКМ (тел.: (067) 91-014-91, е-mail: mmkrasikov@gmail.com).

Олександра Іванівна Крутас, завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: (096) 353-61-17, е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

Наталія Юріївна Саліна, завідувачка сектору розвитку бібліотеки та зв’язків із громадськістю Харківської обласної бібліотеки для дітей (тел.: (097) 920-05-28, (099) 429-88-08, е-mail: nataly.sal.23@gmail.com).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка

Козляча ягода дивує своїм смаком та властивостями (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.10.2023. Опубліковано в Здоров'я.

Як тільки не називали цю смачну і корисну ягоду: козляча ягода, вівсяна слива, чорна колючка, кисла слива, терен, тернина, тернослив, терня тощо.

Родом цей чагарник сімейства розоцвітих із Європи, Північної Африки, Малої Азії. У розкопках пальових споруд тисячолітньої давності на території Швейцарії виявлено кісточки терну, що свідчить про поважний вік цієї культури. Невипадково, що терен – родоначальник багатьох відомих нам сортів слив.

Здавна християни вважали терен символом випробувань, страждань, убогості та суєти.

Божий вогонь для Мойсея спалахнув із тернового куща, повідомляючи, що йому судилося стати правителем свого народу. З терновника ж люди зробили вінець для Ісуса Христа.

За народними прикметами: гілка терну над дверима відлякує злих духів, а ось букет з квітів терну в будинку – вірний привід для початку розбратів і сварок.

Але не тільки у нас за колючки та стійкість до негараздів прославляють тернину. Так, ірландці вважають тернину одним з восьми «дерев вождів». Стародавні римляни вважали, що гілка білого терну здатна відлякати від житла «біду і напасти». Це колюче деревце в кельтських та германо-скандинавських сакральних традиціях стоїть в одному ряду з дубом та ясенем. На Близькому Сході тернину висаджують як огорожу. У міфах і казках тернина є не лише перепоною на шляху до таємниці, а й будиночком, в якому живуть феї – так вважають в Ірландії.

На Синайському півострові за стінами монастиря Святої Катерини росте найвідоміший тернина, в якій, згідно зі Старозавітними переказами, Мойсеєві, що втік з Єгипту, з’явився сам Бог.

Терн застосовується у кулінарії, фармацевтиці, столярній справі, побутовій сфері.

Якщо говорити про його користь, то тернина допомагає при хворобах шлунково-кишкового тракту, нирок і печінки, а також при порушенні обміну речовин, при нестачі вітамінів в організмі, його використовують для підвищення еластичності судин, для поліпшення метаболізму в клітинах, підвищення захисних сил організму. Він є гарним потогінним та жарознижувальним засобом. Його сік має противірусні властивості: терен результативний при лікуванні гельмінтозу, дизентерії, харчових інтоксикацій та колітів.

Особливих протипоказань при вживанні терну чи препаратів з його плодів, кори, квітів та гілок не виявлено, крім індивідуальної непереносності чи передозування. Виняток, насіння плодів мало використовують, т.к. вони містять отруйний глікозид амигдалін, що дає синильну кислоту.

Що тільки не роблять господині з терну: сік, оцет, квас, вино, наливку, варення, компот, желе, його маринують і в’ялять, а ще сік його плодів і кору застосовують як природний барвник червоного кольору, листя ж, що містить вітамін С можуть служити добавкою до чаю.

Насамкінець, пропонуємо вам цікавий рецепт «оливок» з терену.

Фото та матеріал: відкриті джерела

Пам’ятаємо. Творами талановитого харків’янина захоплювалися діти й дорослі

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.10.2023. Опубліковано в Культура.

Цього дня, 12 жовтня, в 1930 році в Харкові народився Радій Полонський (1930-2003) — письменник, драматург, перекладач, публіцист та журналіст.

Навчався у 102 міській школі.

В 1952 році Полонський закінчив факультет журналістики Харківського держуніверситету. Протягом десяти років працював у газетах Закарпаття, Києва та Харкова.

На початку 1960-х років – кореспондент Українського радіо в Харківській області.

У 1960–1990 роках – у керівництві Харківської письменницької організації.

Радій Полонський працював понад півстоліття, приділяючи особливу увагу змалюванню національного минулого України. Написав понад 20 книжок прози та драми (оповідань, повістей, романів).

Радій Федорович — є автором книжок для дітей “Чому мовчав телефон” (1962), “Таємниця країни суниць” (1964), “Казка про вкрадену зозулю” (1986), повістей і романів “Сто годин сумніву” (1981), “Коротке замикання” (1978), “Яблука пахнуть снігом” (1967), “Острів диваків” (1978), п‘єс “День важких рішень” (1975), “Мирний двадцять перший” (1980) та інших творів.

За мотивами казки “Таємниця країни Суниць” студією “Київнаукфільм” у 1973 році було створено однойменний мультфільм. Гадаємо цей повчальний сюжет слід побачити багатьом не лише дітям, а й дорослим.

Серед іншого, Радій Полонський написав два науково-фантастичні твори — роман «Між нами Всесвіт» (1963) та повість «Змова безодні» (1981). Також Полонський перекладав твори американського фантаста Рея Бредбері.

Помер Радій Федорович 5 травня 2003 року.

Світла пам’ять видатному харків’янину!

Фото, відео та матеріали: відкриті джерела

Краса та біль. У Харкові стартував бал хризантем (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 02.10.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У неділю, 1 жовтня, у Фельдман Екопарку стартував “Бал хризантем”. Це свято до війни було традиційним вже багато років поспіль, але після початку повномасштабного вторгення рф, це стало ще й викликом ворогові.

А ви знали? Сакуру багато хто вважає одним із символів Японії – і заслужено. Але все-таки справжньою священною квіткою «Країни Сонця, що сходить» є хризантема – “кіку”. З VII століття золотиста хризантема вважається символом японського імператорського будинку. Саме хризантема зображена на всіх японських закордонних паспортах — офіційного герба у цієї країни немає, але замість нього використовується малюнок імператорської печатки: жовта або помаранчева квітка з 16 пелюстками, навколо яких йде ще одна, прихована за першою, низка пелюстків. Квітка хризантеми зображується тим самим ієрогліфом, що й сонце, і вважається священним символом богині Аматерасу — прародительки імператорського роду (докладніше в пості GX).

Хризантема цінується не лише в Японії, а й у Китаї (зокрема, осіння повня у китайців зветься Місяць Хризантеми) за красу та “волю до життя”. Це дуже символічно для “Балу хризантем” саме в Україні під час війни, саме в екопарку, який зазнав не лише руйнувань від обстрілів рашистів, а й втрат серед людей і тварин.

До сліз… Саме так виглядає вольєр, де жили загиблі два орангутана та шимпанзе… Це майже як вбиті діти…

Але, як птах-фенікс на малюнках Карини Жернової постає з попелу на зруйнованих домівках Харкова, так колектив екопарку відновлює все зруйноване рашистами…

Цього року на території парку висадили близько 12 тисячі квітів. Є фігури, знайомі з минулих років, є й нові роботи (на обох локаціях парку).

Але серед краси – розбиті та понівечені вольєри… і не тільки…

Людей багато, адже екопарк – улюблене місце харків’ян, а ще – це символ надії – #ВсеБудеДобре, #ВсеБудеУкраїна!

Слова бувають зайві в такі хвилини, краще все побачити самому. Пропонуємо подивитися фотозвіт в альбомі з фото від нашої постійної читачки Аліни Цимбалюк на фейсбук-сторінці GX.

Територія, на якій проходить свято, повністю розмінована. Там побудовано сховище та дотримано всіх необхідних заходів безпеки.

Адміністрація парку просить кожного самостійно ухвалювати рішення та по можливості планувати відвідування екопарку на різні дні, щоб не було великої скупченості. Адже бал хризантем триватиме не менше ніж місяць.

Для зручності будуть додані безоплатні автобуси від станцій метро «Героїв праці» (біля ТРЦ «Космос) та «Перемога».

▪️З Олексіївки вони від’їжджатимуть о 9.50, 10.50, 11.50, 12.50, 14.50 та 15.50 (назад – о 10.30, 11.30, 12.30, 14.30, 15.30 та 16.30),

▪️З Салтівки – о 9.30, 11.30, 13.30 та 15.30 (назад – 11.00, 13.00, 15.00 та 17.00).

Нагадаємо, першого дня війни, 24 лютого, снаряди влучили на територію екопарку. Загинули 2 олені, також численні тварини зазнали поранень.

7 березня 2022 року Екопарк знову обстріляли російські військові. Загинуло 2 людей.

17 березня під час обстрілу Екопарку загинули два орангутани та шимпанзе.

20 березня російські війська вкотре обстріляли Еекопарк. Вибухами зруйнувалися вольєри з благородними оленями. 9 тварин загинули на місці.

В екопарку 5 травня 2022 року під час евакуації його мешканців, бригада рятувальників потрапила під обстріл російських військ. Загинув підліток.

До початку 11-й балу хризантем GX готував новину екопарк “до” і “після” вторгнення рф.

А вже в червні 2023 на порталі можна було прочитати про Долину Альпак та її мешканців.

Безоплатний автобус возить від ст. м. “Держпром” до Долини Альпак та назад тричі на день (в долину – 09.30, 11.15, 13.15, назад – 10.30, 12.30, 15.00, 16.15).

Більше фото з Долини Альпак в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото: GX, Наталія Бойченко, Аліна Цимбалюк

На ринках та в магазинах харків’яни із задоволенням полюють на «яблука божевілля» (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.09.2023. Опубліковано в Здоров'я.

Восени улюблені овочеві страви рагу та соте (на фото Наталії Бойченко трохи нижче) не обходяться без індійського гостя – баклажана. Ці овочі також варять, тушкують, смажать, запікають, фарширують, засолюють, сушать і навіть їдять сирими. Додамо трохи смаку, гумору та цікавих історій в наш буремний час, адже посмішка – це теж зброя, хай бачить ворог – нас не зламати.

Батьківщина цього овочу – східна Індія, звідки араби через Афганістан та Іран завезли його до Південної Європи ще у ХVІІ-ХVІІІ століттях.

Наші пращури дуже довго використовували баклажани виключно як лікарський засіб. І лише у середні ХVІІ ст. століття баклажани стали вирощувати для приготування їжі.

Стародавні греки та римляни називали ці овочі «яблуками божевілля» і вважали, що систематичне вживання в їжу зводити з розуму.

Але це все у минулому. Зараз відомо, що вживання баклажанів знижує рівень холестерину в крові й покращує роботу шлунково-кишкового тракту. А ще його рекомендують при захворюваннях серцево-судинної системи, що супроводжуються набряками, оскільки вживання баклажанів сприяє виведенню з організму зайвої рідини та нормалізації водного балансу.

Крім того, в баклажанах містяться вуглеводи, білки, фосфор, кальцій, калій, магній, залізо, алюміній, тіамін, рибофлавін, вітамін РР і вітамін С. Пектинові речовини надають овочам бактерицидних властивостей.

Зауважимо. не можна вживати перестиглі плоди, оскільки вони містять велику кількість соланіну, яким можна отруїтися, тож не варто гнатися за низькими цінами.

Краще обирати овочі, які і око радують, і смакувати будуть на вашому столі.

Зараз на ринках та магазинах великий вибір баклажанів. Ціна коливається від 20 до 40 гривень.

І, наостанок, пропонуємо рецепт улюбленої страви гурманів – рататуй. Та не простий, а для лінивих.

Приготуйте інгредієнти: баклажан – 1 штука, помідори – 2 штуки, часник – 1 зубок, оливкова олія – 2 столові ложки, бринза – 6 столових ложок, майонез – 1 столова ложка, базилік свіжий нарізаний – 1 столова ложка, сир, сіль та спеції за смаком.

Баклажан надріжте, щоб вийшла гармошка, і вимочіть у солоній воді (бажано кілька годин). Помідори поріжте тонкими кружальцями або півкільцями. Часник подрібніть. З бринзи приготуйте пасту – додайте до неї часник, столову ложку оливкової олії та трохи майонезу чи сметани. Перемішайте до однорідної маси та посипте подрібненим базиліком (свіжим або сухим). У змащену олією форму викладіть баклажан, трохи розкрийте його для фарширування і змастіть оливковою олією. У кожен розріз покладіть часточку помідора та начинку з бринзи. Зверху за бажанням посипте тертим сиром. Запікайте в розігрітій до 180 градусів духовці протягом години. Готову страву можна вживати як у гарячому, так і у холодному вигляді.

А ще додамо пост з рецептом від відомого харківського знавця мистецтва, великого гурмана та жартівника Сергія Володарського, який готував фаршировані човники-баклажани з гумором та смаком.

Фото та матеріали: GX, Наталія Бойченко, Сергій Володарський, соцмережі