Позначка: ХГУ

Харківські виші – серед найкращих університетів світу. Міжнародний академічний рейтинг

Опублікував(ла) новина GX , 19.03.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

За результатами цьогорічного академічного рейтингу HE Higher Education Ranking, який є одним з найпопулярніших у світі джерел порівняльних даних про успішність університетів, найкращим українським освітнім закладом визнаний Харківський національний університет ім. Каразіна: перше місце серед 15 українських університетів і друге місце у загальному рейтингу.

Також високі оцінки отримали:

⇒ Харківський національний університет радіоелектроніки (8 місце серед українських вишів і 93 у загальному рейтингу.
⇒ Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого (13 місце серед українських вишів і 136 у загальному рейтингу).
⇒ Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» (14 місце серед українських вишів і 141 у загальному рейтингу).

Як повідомила GX проректор з навчально-методичної роботи та інновацій, доктор соціологічних наук, професор ХГУ «НУА» Катерина Михайльова, Академія вперше потрапила до престижного міжнародного рейтингу HE Higher Education Ranking. НУА посіла 141-е місце серед 303 університетів світу і 14-те – серед українських вишів.

«Найвищими балами було оцінено діяльність академії у напрямку реалізації безперервної освіти – 500 з 500 балів, управління даними – 300 з 300, медіа – 300 з 300, інновації та креативність 300 з 300, сталість та управління 200 з 200, академічна прозорість 200 із 200. Значущими є також показники з якості викладання (500 балів), успішності студентів (361), соціального та культурного впливу університету (292), позицій на ринку праці (305). Це значить, що наша Академія — повноцінна частина європейського та світового простору освіти. Така міжнародна оцінка дає нам розуміння власної переваги та зони розвитку. Це визнання означає, що якість освіти, її сучасність – залишаються пріоритетами освітньої діяльності НУА навіть у воєнні часи. Саме за останні два роки академія не лише зберегла якісний освітній процес, а й «прикрасила» його сертифікаційними модулями та курсами від закордонних професорів, успішних випускників-практиків, залученістю до міжнародних освітніх програм Еразмус+ та DAAD», – розповіла Катерина Михайльова.

Довідка. Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» – перший приватний виш в Україні (з 1991 р.), складова першого та єдиного комплексу безперервної освіти в Україні, який здійснює підготовку фахівців у галузі сучасної економіки з поглибленою правовою підготовкою, спеціалістів з соціології та психології управління та філологів зі знанням двох/трьох іноземних мов.

До складу ХГУ «НУА» входять: Гуманітарний університет (вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, що готує бакалаврів, магістрів у галузі економіки, перекладу та соціології); Харківський приватний ліцей з поглибленим вивченням іноземних мов (загальноосвітня підготовка з I до XI класу); Дитяча школа раннього розвитку (підготовка дітей 1,5–6 років за авторськими програмами); Центр додаткової освіти (корпоративне та післядипломне навчання, факультет додаткових спеціальностей, навчання дорослих).

НУА є активним учасником кола міжнародних дослідницьких та освітніх проєктів. Член Міжнародної асоціації університетів, підписант Magna Charta, член Європейської асоціації міжнародної освіти тощо.

До рейтингу HE Higher Education Ranking – 2024 увійшли 303 заклади вищої освіти з Болгарії, Грузії, Молдови, Марокко, Німеччини, Румунії, Саудівської Аравії, Словенії, Туреччини, Угорщини та інших країн. Рейтинг оцінює університети за 25 критеріями, серед яких: науково-дослідна робота, інтернаціоналізація, навчання впродовж життя, академічна свобода, сталий розвиток, соціальний та культурний вплив університету, академічна прозорість, футуристична концепція університету тощо.

Нагадаємо, у 2022 році вперше на шпальтах журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU), яка об’єднує 600 університетів зі 130 країн і співпрацює з ЮНЕСКО, виступили науковці-практики Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» (ХГУ «НУА).

Галина Половик

Без мантій і конфедераток. У Харкові відбувся воєнний випуск магістрів (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 01.03.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Дипломи магістрів-2023 року отримали понад тридцять учорашніх студентів – спеціалісти з економіко-правового забезпечення бізнесу, перекладачі, HR (фахівці з управління людськими ресурсами).

Академічне свято відбулося в онлайн, під завивання сирен у Харкові та наперекір війні, яка нахабно вклинилася в наше життя. На нього запросили й випускників 2022 року, чиє свято “скасувала” війна.

Віртуальна церемонія вручення дипломів магістра-2023 ХГУ “НУА”

«Минулого року випуск магістрів призначили на 25 лютого. Війна розпочалася 24-го… Сукні, які шили випускники, мантії синіх академічних кольорів не знадобилися, на жаль. Уперше у стінах нашої академії випуск не відбувся», – розповіла кандидат економічних наук, доцент, проректор з наукової роботи ХГУ «НУА» Ольга Іванова.

Дипломи випускників першого року війни тоді дивом уціліли. Після квітневого обстрілу Харкова керівництво вишу винесло їх першими з-під завалів навчального корпусу, куди влучила російська ракета.

Тому цьогорічні онлайн-випускні були особливими, щемливими, теплими й не менш урочистими. Хоча без традиційних випускних суконь, мантій та академічних головних уборів. Їх уже не шили.

Родзинкою свята були архівні кадри НУА мирних років.

Доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, вітаючи в онлайн присутніх із знаковою подією в академії та з поверненням свята, щиро подякувала випускникам, їхнім батькам та педагогам за непростий шлях, які вони спільно пройшли.

Катерина Астахова, ректор ХГУ «НУА»

«Хочу побажати випускникам зберегти довіру до людей і, що не менш важливо – зберегти довіру людей до вас. Побажати вам бути вдячними – учителям, батькам, країні. Широкої злітної смуги вам і миру нам усім. І пам’ятайте, що ви родом з унікальної країни, з неповторного міста і дуже цікавого навчального закладу. Нехай вам щастить. А ми завжди будемо з вами поруч», – звернулася Катерина Астахова до уже учорашніх своїх студентів, які поповнили Асоціацію випускників академії.

Загалом за більш як 30 років від заснування ХГУ«НУА» з його стін вийшло понад 12 000 випускників. Вони нині успішно працюють у Харкові, у провідних українських та закордонних компаніях, наукових організаціях і органах державного управління. В академії стверджують, що нині легше назвати країну, де немає їхніх випускників, ніж перелічити ті, де вони працюють, причому майже усі за своїми спеціальностями.

Випуск в ХГУ «НУА» мирних років

Успішний бізнесмен, один із найпотужніших інвесторів у альтернативну енергетику Андрій Санін – також випускник НУА 2001 року. Як член Опікунської та Консультативної ради при ректорові НУА, він виступив перед молодими колегами, які поповнили когорту випускників, і порадив якнайшвидше визначитися зі своїми цілями, аби не працювати на чужі, та йти до них наполегливо.

Він повторив слова свого гіда, який супроводжував групу альпіністів під час його першого сходження на «семитисячник».

«На висоті 4,5 тисячі метрів ми потрапили у снігову заметіль. Мінус 25 градусів. Уже замерзали. Різні думки спадали. Тоді гід сказав: “Андрію, зараз не видно твоєї вершини, але вона точно є. Твоє завдання – продовжити рух. Ти мусиш йти не стільки, скільки хочеш, і не стільки, скільки можеш. Ти маєш йти стільки, скільки потрібно. І кожен крок буде наближати тебе до мети». Ці слова ніколи не забуду. І ця війна, вірю, завершиться нашою перемогою», – сказав альпініст і бізнесмен Андрій Санін.

Як зазначалося, випускники НУА активно допомагають наближати перемогу. Вони захищають країну зі зброєю в руках, беруть участь у гуманітарних волонтерських процесах. Зокрема, від самого початку війни людям, які потрапили в скруту, домашнім тваринам допомагає Благодійний фонд «Добрі вчинки разом», третина команди якої складають саме випускники академії. Серед них – бізнесмен і волонтер Роман Майборода.

Роман Майборода, випускник ХГУ «НУА» 2007 року.

Інші вихованці НУА – Євген Коляда (голова Координаційного гуманітарного центру) та Дмитро Курдупов (менеджер проєктів Координаційного гуманітарного штабу) – відзначені Подяками голови Харківської ОВА за створення волонтерського хабу на Харківщині.

Днями випускника факультету Бізнес-управління Олександра Кальницького нагороджено медаллю «За оборону міста-героя Харків». Раніше таку ж відзнаку отримав харківський бізнесмен і волонтер, директор «Української вагової компанії» Іван Мовчан.

Свій внесок у волонтерський рух НУА зробили й наймолодші випускники університету. Під час онлайн-випуску магістри-2023 передали своїй рідній Альма-матер сертифікат на відбудову навчального корпусу, зруйнованого 17 квітня минулого року.

Довідка. Історія створення ХГУ “НУА” бере початок 29 травня 1991 року, з установчої конференції щодо створення громадської організації «Народна українська академія». 1 вересня 1991 р. розпочалися заняття у перших трьох класах економіко-правової школи (СЕПШ). 12 вересня 1992 р. – відкрилася Вища гуманітарна школа НУА з двома факультетами: «Бізнес-управління» (спеціальність – економіка підприємства) та «Референт-перекладач» (спеціальність – прикладна лінгвістика). У 1993 році виш отримав ліцензію Міністерства освіти України за трьома напрямками: Економіка (економіка підприємства); Соціологія (прикладна соціологія); Філологія (прикладна лінгвістика).

Перший випуск в “НУА” відбувся в 1997 році. Наразі кількість випускників університету перевищує 12 000.

Сьогодні ХГУ “НУА” залишається першим та єдиним в Україні навчально-науковим комплексом, який завершив багаторічний соціальний експеримент щодо становлення авторської моделі безперервної освіти. Академія входить до першої десятки найкращих приватних навчальних закладів України, є одним із провідних вишів в українській національній системі освіти.

Нині тут готують магістрів за спеціальностями: Економіка та регулювання бізнес-процесів; Переклад (англійська та інші іноземні мови), Управління соціальними комунікаціями; SMART-економіка і соціологія ризиків (з 2021 року) .

ХГУ “НУА” є членом Міжнародної асоціації університетів, учасником підписання Великої Хартії університетів світу, здійснює договірні відносини із 27 університетами світу. Університет визнано переможцем європейського конкурсу волонтерських програм в Україні за програмою Діалог+.

Нагадаємо, у лютому 2023 року в ХГУ “НУА “відбулася ХХІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена розвитку освіти в сучасних умовах. Тема наукового форуму – «Привабливість навчального закладу: складові та тренди».

Вперше на шпальтах журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU), яка об’єднує 600 університетів зі 130 країн і співпрацює з ЮНЕСКО, виступили науковці-практики ХГУ «НУА».

В університетській типографії Харківського гуманітарного університету «НУА» вийшла друком колективна праця вчених України та закордоння – монографія «Генеалогічний конкурс: “Історія моєї сім’ї”: аналіз соціально-культурних можливостей».

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Як повернути студентів до харківських вишів. У освітній столиці східної Європи назвали умови (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 11.02.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У п’ятницю, 10 лютого, у Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» (ХГУ «НУА») відбулася традиційна ХХІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена розвитку освіти в сучасних умовах. Тема наукового форуму – «Привабливість навчального закладу: складові та тренди».

Актуальна тематика конференції в онлайн-форматі зібрала 114 учених, викладачів-практиків вищої та середньої шкіл не лише з України, а й з Швеції, Німеччини, Польщі, Литви, Норвегії, Нідерландів. Практично – на тому ж авторитетному рівні, що і в мирні часи. Серед учасників наукового диспуту – академіки та члени-кореспонденти, доктори та кандидати наук, керівники вишів і шкіл, фахівці в галузі історії освіти, економіки, соціології, представники бізнесу.

Доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, відкриваючи форум, подякувала усім присутнім, хто, долаючи відстані та технічні перепони, долучився до експериментального освітнього майданчику НУА з більш як тридцятирічною історією.

«Історія науково-практичних конференцій, які проводяться в НУА з різних аспектів освіти, розпочалася у 1992 році. А міжнародний статус експериментальний освітній майданчик на базі нашого університету отримав у 2002 році. З того часу щороку у лютому в НУА збираються фахівці, керівники, викладачі авторитетних навчальних закладів, аби обговорити актуальні питання в освітній галузі. І нинішній рік – не виключення», – зазначила Катерина Астахова.

Вона також підкреслила, що тематика нинішньої дискусії – формування іміджу, привабливості навчального закладу – була обрана ще задовго до війни. Але тоді ніхто не міг передбачити, які виклики постануть перед українськими, зокрема, харківськими навчальними закладами. Тому природно, що акценти щодо визначення привабливості освітніх структур дещо змістилися.

«Ще минулої зустрічі ми обговорювали ризики освіти в ситуації, коли обрії прогнозів зменшилися до 1-2 років. Зараз ми практично не маємо і цього. І сьогоднішній ранок нам це підтвердив. Однак, не вибудувавши стратегічні напрямки, не зазираючи за обрії, ми не зможемо рухатися далі», – зауважила Катерина Астахова.

За її словами, нові соціальні виклики призвели до переформатування всього і для всіх: нова реальність жорсткіша за все те, що турбувало до лютого 2022 року.

«Усі перетворення, що спіткали систему освіти в цілому та кожен заклад окремо, змінили звичні речі. І повернення до минулого стану не буде», – попередила ректор ХГУ «НУА».

За словами Катерини Астахової, йдеться навіть не стільки про жахливі втрати матеріально-технічної бази освітніх закладів, скільки про зміну умов, в яких буде надалі рухатися вітчизняний інститут освіти, окремі регіони, міста, конкретні навчальні заклади.

«Перш за все виникає потреба розуміння необхідності формування преадаптивних механізмів. Саме преадаптивних, бо адаптуватися і запізно, і неконструктивно. Стратегічні вектори повинні бути спрямовані на випередження ситуації, а не тільки на відновлення та відбудову зруйнованого», – переконана професор.

З чого складається привабливість навчального закладу

За офіційною статистикою, з 2015-го до 2018 року контингент учнів загальноосвітніх шкіл України зібльшився до 4 млн 042 тис. У 2021-му, останньому довоєнному році, в Україні налічувалося 4 млн 222 тис. школярів. Демографічна ситуація дозволяла спрогнозувати поступове зменшення чисельності учнів – до 3 млн 700 тис у 2025 році. І до цього готувалися вищі навчальні заклади.

Однак війна призвела до нечуваної одночасної масової міграції населення в межах країни та за кордон. За різними даними, близько 2,5 млн неповнолітніх виїхали з країни через повномасштабну агресію рф. Офіс віце-прем’єра України з питань європейської та євроатлантичноі інтеграції констатував, що наприкінці літа за межами країни перебувало 2 млн 331 тис. дітей. Левова частка – школярі.

Реальна картина зміни контингенту учнів може бути дещо іншою, але вже зараз зрозуміло, що система вищої освіти країни втратить майбутніх абітурієнтів в декілька разів більше, ніж за довоєнними розрахунками.

«І це вимагатиме швидкого реагування та нетрадиційних рішень: з одного боку, треба зберегти вітчизняний сектор університетської освіти, а з іншого, адекватно зреагувати на важкі зміни. І не лише статистичні. Значна кількість студентів теж опинилася за кордоном. Яка частка з них повернеться, а яка продовжить навчання в університетах інших країн – питання відкрите. Міжнародна конкуренція для українських вишів миттєво загострилася. І вона досить швидко призведе до відчутної стратифікації вітчизняних університетів», – зазначила Астахова.

За її словами проблеми відтоку здібних абітурієнтів існували і раніше. Але зараз країни з успішною економікою та розвинутою системою освіти отримали додаткові можливості акумулювати у себе кращі інтелектуальні ресурси через запрошення та утримання талановитих українських абітурієнтів.

І ця проблема безпосередньо стосується провідного освітнього центру східної Європи – Харкова, який з перших днів війни опинився у зоні бойових дій і досі перебуває у небезпеці. Тому уже сьогодні треба знаходити «точки зростання», спираючись на які можна з обережним оптимізмом дивитися у майбутнє студентської столиці, – вважає ректор НУА.

«По-перше, це якість людського капіталу, яким володіє місто. По-друге, унікальний імідж та авторитет Харкова, який набув незвичних рис під час війни, але всі вони склали «додану вартість». По-третє, визнання міста як провідного освітнього центру міжнародними партнерами, допомога яких виявиться досить впливовою. По-четверте, традиційне єднання освітньої та наукової спільноти міста. По-п’яте – університетський сектор може проявити себе для Харкова своєрідним містоутворюючим фактором, який на деякий час врівноважить втрати промислового та транспортного секторів», – вважає Катерина Астахова.

Серед інших перспективних факторів повернення привабливості Харкову як освітнього центру розглядається потужний IT-сектор, що може відіграти своєрідну роль «локомотиву» для розвитку сучасної університетської освіти.

Доктор соціологічних наук, професор, академік НАН України, член-кореспондент НАПН України, радник ректора Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Віль Бакіров також вважає, що Харків зіткнувся із реальною загрозою втратити статус студентської столиці України, що може суттєво змінити історичну долю нашого міста, якщо не втрутитися в ситуацію.

«Перед харківськими вишами стоять два надзвичайно важливі і складні завдання. По-перше, зробити так, щоб випускники харківських шкіл залишалися в Харкові, вступали саме до харківських університетів. А по-друге, зробити так, щоб наші студенти, які зараз навчаються в закордонних вишах, поверталися додому й продовжували навчання у вишах Харківщини. І в зв’язку із цим нам треба глибоко замислитися над тим, що може зараз приваблювати студента в університеті, й що необхідно зробити, аби ця привабливість по можливості посилювалася», – зазначив екс-ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

За його словами, серед головних чинників привабливості вишу є якісна освіта і повноцінна професійна підготовка. Про це, зокрема, свідчать довоєнні соціологічні дослідження. Найпопулярнішою причиною вступу до закладу вищої освіти 66% студентів назвали бажання здобути знання та стати хорошим спеціалістом. Другим за популярністю чинником привабливості університету є думка, що з дипломом легше знайти хорошу, престижну роботу. Так вважали 42% опитаних.

Але в умовах військової агресії війни на перший план привабливості виходять фізіологічні й безпекові потреби студентів і викладачів.

«Проблема небезпеки змушує вищі навчальні заклади в тих місцях, де тривають обстріли, де є пряма загроза життю учасників навчального процесу, максимально відмовитися від офлайн-занять. Але це само собою не додасть привабливості університету, якщо стабільно не буде забезпечено високу якість дистанційного навчання, використання ефективних інформаційно-комп’ютерних технологій. Тому на перший план виходить забезпечення засвоєння й упровадження цифрових технологій, навчання й спілкування викладачів, студентів, співробітників, переведення управлінських комунікацій і документообігу в електронний формат, – зазначив Бакіров.

Серед інших сучасних трендів розвитку навчального закладу, що можуть впливати на його конкурентоздатність, учасники конференції назвали волонтерство у інформаційно-медійному напрямку роботи вишу.

«Медіаволонтерство стало надзвичайно актуальним інструментарієм для формування іміджу навчального закладу та його просування на ринку освітніх послуг під час війни. Якщо кілька років тому ми говорили про медіаволонтерство як добровольчість, спрямовану на популяризацію соціальних проєктів, то сьогодні медіаволонтерство перестало бути суто соціальним проєктом. Це потреба часу при вимушеному переході навчання і науки в режим онлайн, можливо, медіаволонтерство може стати навіть новітнім феноменом у журналістиці» – зауважила кандидат юридичниих наук, заслужений журналіст України Вікторія Маренич.

За її словами, медіволонтерство може стати сучасною тенденцією розвитку брендінгу та інтегрованих маркетингових комунікацій закладів вищої освіти. А у ролі медіаволонтерів можуть виступити викладачі, студенти, випускники, батьки, створюючи цікавий контент у соціальних мережах та на офіційних сторінках вишів. І не лише. Йдеться про організацію челенджів, батлів, флешмобів і квестів у соціальних мережах.

Крім того, медіаволонтерство може бути окремим модулем для навчання роботі з інформацією.

«Можливе створення Центру медіаволонтерства, де всі, хто мають бажання, творчі здібності, сучасні гаджети та навички роботи в соцмережах, можуть спробувати себе як фотографи, журналісти, фахівці із SMM, блогери, дизайнери, відеооператори. Звичайно, під керівництвом досвідченого тьютора, який знається на сучасних інформаційних технологіях та основах маркетингу», – резюмувала Вікторія Маренич.

Випускники про критерії вибору навчального закладу

Також учасники конференції акцентували увагу на тому що:

– привабливість навчальних закладів необхідно розглядати виключно в контексті проблеми привабливості освіти взагалі і вирішувати проблеми одночасно;
– привабливість навчальних закладів пов’язана зі змістом освіти і, насамперед, на етапі загальноосвітньої та дошкільної підготовки;
– нинішні освітні програми потребують змін, інакше перетворення будуть болісними;
– українським університетам варто об’єднуватися і інтегруватись в освітню систему ЄС;
– українські університети – стали центрами активного спротиву російській агресії.

Критерії вибору освітнього закладу Україні та Литві – схожі

Підсумовуючи роботу конференції, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, зазначила, що під час форуму проблеми привабливості освітніх закладів були лише окреслені, а обговорення буде продовжено на інших диспут-майданчиках.

«Ми повинні єднатися. Разом наближати Перемогу. І нам разом з вами треба готуватися до миру», – підкреслила Катерина Астахова і запросила присутніх на наступну зустріч.

За планом, 9 лютого 2024 року має відбутися ХХІІ Міжнародна науково-практична -конференції. Її тема уже відома – «Університетські спільноти та їхня роль в умовах дифузності сучасного університету».

Публікації ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Привабливість навчального закладу: складові та тренди» – за посиланням.

Довідка. З 2002 року щорічно у лютому у ХГУ “Народна українська академія” проходить міжнародний науковий форум, у якому беруть участь викладачі шкіл та вишів, науковці та провідні фахівці у галузі освіти. Тематика обговорень пов’язана із актуальними проблемами сфери освіти.

За більш як 20 років такі зустрічі стали ефективним майданчиком обміну думками між дослідниками – представниками різних наук та напрямів: історії, соціології, економіки, педагогіки, психології, політології, правознавства, управління у сфері освіти та іншими. За минулий період у конференції взяли участь представники різних міст України (Дніпро, Запоріжжя, Київ, Харків, Житомир, Одеса, Вінниця, Тернопіль, Львів, Черкаси, Полтава) та інших країн (Німеччина, Казахстан, Литва, Латвія, Польща, США, Франція, Швеція, Естонія, Туреччина, Албанія).

У 2018 році Збірнику матеріалів конференції присвоєно ISNN 2616-9770. Він увійшов до наукометричної бази даних Index Copernicus (онлайн-база даних інформації, наданої користувачами, включаючи профілі вчених, а також наукових установ, публікацій та проектів).

Фото, відео: ХГУ “НУА”

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Конкурувати з вишами ЄС. Харківські освітяни поділилися унікальним досвідом, набутим під час війни (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 24.01.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Українська освіта є важливою складовою європейського освітнього розмаїття і попри війну вона продовжує конкурувати з іншими вишами Європи.

Про це розповіли харківські учені-педагоги на престижному міжнародному освітньому майданчику. Вперше на шпальтах журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU), яка об’єднує 600 університетів зі 130 країн і співпрацює з ЮНЕСКО, виступили науковці-практики Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» (ХГУ «НУА).

Ректор ХГУ «НУА», доктор історичних наук, професор Катерина Астахова, проректор з навчально-методичної роботи, доктор соціологічних наук, професор Катерина Михайльова та завідувачка кафедри теорії та практики перекладу вишу Ірина Гусленко поділилися унікальним досвідом розвитку української вищої школи в умовах війни.

«Минулого року Народна українська академія була представлена у двох міжнародних освітніх рейтингах: у Всесвітньому рейтингу впливу університетів ( World University Impact Ranking), з позиціями від 400+ до 1000+ серед 1400 університетів, та у Світовому рейтингу університетів (World University Ranking) як reporter. Після цього нас запросили взяти участь в обговоренні міжнародної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в контексті тих змін, які відбулися у світі у 2022 році», – розповіла «GX» співавтор публікації Катерина Михайльова.

Жовтневий випуск журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU)

У статті харків’ян зазначається, що в умовах тривалої збройної російської агресії українській освітній системі, де 386 вишів і понад 1 млн студентів, довелося адаптуватися до нових умов – повністю перейти на oнлайн-навчання, пережити масову міграцію школярів, студентів, викладачів.

«Люди рятувалися, і про працю насправді мало хто думав. Цей баланс між особистим і соціальним був дуже тонким», – каже доктор соціологічних наук, яка з початку війни разом з колегами з НУА продовжувала працювати в Харкові і навчати студентів, розкиданих у перші місці війни по 17 країнах світу.

За словами Катерини Михайльової, масова міграція, спричинена війною, стала викликом не лише для вітчизняної, а й для всієї європейської освіти.

«Ніхто не був готовий до такої великої кількості нових людей на своїй території. Просто не знали, як їх приймати, як адаптувати до життя в іншій країні, до своєї системи освіти. Брати українських школярів до своїх навчальних закладів чи ні? І як бути з викладачами, які приїхали з України, чи потрібно їх працевлаштовувати? Чи надавати соціальну підтримку, якщо вони отримують зарплату в Україні? Для всієї освітньої системи – і вітчизняної, і західної – це був виклик. Однак будь-який виклик – це проблема, з одного боку, а з іншого – це нові можливості», – зазначила професор.

Так починали навчатися учні ліцею ХГУ “НУА”. Харків, березень 2022

За її словами, в НУА вдалося взяти під контроль освітній процес у перші тижні війни: уже з 15 березня в університеті відновили заняття в онлайн за розкладом – і для студентів, і частково для школярів.

«Звичайно, не всі викладачі мали можливість викладати (хтось ще був в дорозі), не всі студенти, учні, розкидані по світу, могли підключатися до занять. Перші лекції в онлайн викладачі читали з Німеччини і Харкова, хтось із квартири, хтось із підвалу. Деякі викладачі включилися у навчальний процес тільки через два місяці, коли вийшли з укриттів. Свою першу воєнну лекцію я читала з підвалу. Пам’ятаю, дуже переживала, чи буде кому читати. Так, у мене був інтернет, але як справи у студентів? Проте вони вийшли на пару. Я була щиро рада побачити половину аудиторії моїх третьокурсників. І вони були щасливі знову побачити один одного. Це була наша перша маленька перемога», – пригадує Катерина Геннадіївна.

Перші пари в ХГУ “НУА”. 15 березня 2022

Історію української культури читає кандидат філософських наук, професор Н. Чібісова

Паралельно студенти, викладачі, випускники академії активно займалися волонтерством, допомагали як цивільним, так і військовим. Перед університетською адміністрацією постало нове завдання – фінансова, соціальна підтримка викладачів, студентів, незалежно від того, де вони знаходяться. Крім того, важливо було зберегти наше культурно-освітнє середовище.

«Зберегти єдність академічного співтовариства стало нашим головним завданням. Раніше цю функцію у значній мірі вирішували корпоративні заходи. А коли, студенти, школярі, викладачі розкидані по 17 країнах і мали лише онлайн-спілкування – це завдання ускладнилося. Але ми впоралися. Організовували онлайн-зустрічі, а якість навчання поставили у пріоритет: повноцінні онлайн-заняття відбувалися виключно за розкладом. Тим, хто не міг підключитися, давали завдання, і вони продовжували в асинхронному режимі вивчати матеріал. Цим ми відрізнялися від багатьох вишів, які зазвичай навчальні матеріали розміщували на хмарних ресурсах, використовували Гугл-клас», – додала Катерина Геннадіївна.

Однак не все було однозначно, як свідчить дослідницький проект НУА, в рамках якого були зібрані нарративи щодо практик освіти під час війни: емоції, оцінки, міркування про відновлення навчання і включення в освітній процес.

«Одні стверджували, що заняття їх врятували: “Нас змусили переключитися на якісь завдання. Навчання стало опорою”. А хтось говорив про те, що треба призупинити навчання: “Який це навчальний процес, коли довкола війна”. Такі крайні позиції. Але ми рухалися далі, бо не могли дозволити війні зруйнувати майбутнє наших студентів», – продовжує проректор.

Перший воєнний набір. Студенти I курсу ХГУ “НУА”. Вересень 2022

За словами Катерини Михайльової, якщо відкинути усі мінуси онлайн-занять у воєнний час, то навчальний процес в НУА навіть став якісно кращим, ніж до війни.

«У нас збільшилася кількість іноземців серед викладачів, професури. У навчальному процесі стало більше викладачів-практиків з числа наших успішних випускників, які ділилися досвідом управління бізнесом, персоналом в умовах обмежень та змін, які демонстрували власну підтримку Alma mater тоді, коли вона особливо потребувала її. Більше того, ми значно підсилили іноземні мови. Якщо на факультеті «Референт-перекладач» раніше вивчали дві мови, то тепер є можливість вивчати третю. На факультетах «Бізнес-управління» та «Соціальний менеджмент» додалася також друга іноземна, на вибір. Ми розуміємо, що ті студенти, які поїхали за кордон, отримали перевагу мовного середовища. Тому тим, хто залишився, ми надаємо можливість підвищити власну конкурентоспроможність, давши додаткові мовні навички та компетентності», – відзначила професор.

Крім того, в академії в умовах війни стали активніше використовувати можливості відкритих онлайн-курсів провідних університетів світу.

«Рекомендуємо конкретні тематичні курси, щоб інтегрувати наших студентів в європейську освіту, щоб вони, залишаючись в Україні, знали, що можуть на рівні з іншими користуватися можливостями західних університетів», – додає Катерина Михайльова.

Літня сесія бакалаврів в ХГУ “НУА”, червень 2022

Більше того, спільно з двома іншими харківськими вишами (Харківській національний університет ім. В. Н. Каразіна та Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця) НУА у 2022 році стала учасником німецької програми DAAD щодо стипендіальної підтримки студентів, які залишилися в Україні.

«Така фінансова підтримка свідчить про те, що в Європі розуміють та підтримують тих, хто продовжує вчитися чи викладати в Україні, – стверджує педагог. – У першому семестрі ми мали 21 стипендіата із 100 на Харків за цією програмою. Студенти отримували щомісяця 200 євро, вивчаючи 2-3 дисципліни англійською мовою. Крім того, міжнародні партнери запустили програми підтримки для викладачів: розробка та викладання предметів іноземною мовою для українських студентів. Це також мотивує. Зокрема, мій англійський став трохи кращим. Шукаємо різні варіанти, щоб і викладачі, і студенти, які працюють в Україні, могли розвиватися та напрацьовувати на університет, на вітчизняну систему освіти, на Харків. Щоб бути міцними в перспективі».

Харківські учені підкреслюють: в умовах, коли представники академічної спільноти занурюються в університети та соціальний простір інших країн, треба докласти максимум зусиль, аби зберегти вітчизняну освітню систему. А тому навіть у війну наша вища школа має заново позиціонувати себе, зберігати привабливість, конкуруючи з університетами в Європі. І майже річний досвід довів це: розвиватися та бути змістовно привабливими можливо навіть в умовах воєнного стану!

Фото: ХГУ “НУА”.

Нагадаємо в університетській типографії Харківського гуманітарного університету «НУА» вийшла друком колективна праця вчених України та зарубіжжя – монографія «Генеалогічний конкурс: “Історія моєї сім’ї”: аналіз соціально-культурних можливостей».

У харківському виші, що постраждав від ракетного обстрілу, відкрили виставку.

Харківський педагог: Ніхто з нас раніше не вчив дітей під час війни.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Выпускники харьковского вуза помогают тысячам харьковчан (фото, видео)

Опублікував(ла) новина GX , 05.06.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Они помогают харьковчанам – всем, кто попал в трудное положение: детям, пенсионерам, инвалидам и людям, которые просто потеряли работу или дом. А еще дают шанс выжить животным, которых война выбросила на улицу бродяжничать.

«Вместе – мы сильны, давайте делать добрые поступки вместе», — призывают харьковчане из Благотворительного фонда «Добрі вчинки разом».

Треть волонтерской команды из 20 человек – это выпускники Харьковского гуманитарного университета «Народная украинская академия».

Бизнесмен Роман Майборода – один из них. Пятнадцать лет назад он закончил НУА, факультет «Бизнес-управление». Сейчас возглавляет Ассоциацию выпускников своего вуза и фактически руководит БФ «Добрі вчинки разом».

До 24 февраля 2022 года он был успешным отельером. Руководил харьковской компанией HoReCa Consulting, в состав которой входят гостиница «Виктория 4*», база отдыха «Малиновка», event агентство «Мамакабо», а также агентство бесшумных событий «Inside».

Бизнесмен верит, что настанет пора, когда он снова вернется к любимому делу, а свободное время будет уделять семье, воспитывать дочь. А пока занимается другой, очень востребованной обществом работой – волонтерством.

О том, как начинали «волонтерить», как попали под обстрел и почему волонтерам в Украине не выжить без поддержки крупных фондов – Роман Майборода рассказал «ГородХ».

Выглянул в окно – и все понял

Утро 24 февраля для Романа Майброды началось в половине шестого в районе стадиона «Металлист».

«Мне позвонил товарищ и сказал, что Харьков бомбят. Я сначала не понял, о чем речь. Но когда выглянул в окно – все осознал. В течение часа моя семь была в машине. Я их эвакуировал и вернулся на работу», – вспоминает Роман.

Первую неделю он плохо помнит – все происходило сумбурно. Но уже со второй – занялся волонтерством.

Благотворительность – не сиюминутное явление

«Все начиналось достаточно стихийно: мы вывозили людей из Харькова, области. В основном эвакуировали знакомых наших знакомых», – вспоминает Роман Майборода начало волонтерской деятельности.

«Мы» – это друзья Романа, коллеги-бизнесмены, выпускники ХГУ «НУА», которые объединились, чтобы помогать тем, кто больше всех нуждается в поддержке.

«То, что бывшие студенты НУА организовались и начали в первые недели войны помогать городу — это было не импульсивное, не сиюминутное явление. Это история многих лет совместной деятельности с академией. Мы немало сделали благодаря именно поддержке НУА. Академия – это очень крепкий фундамент нашей благотворительной деятельности», – продолжает директор Фонда.

В первые же дни чат выпускников академии превратился в информационную площадку «Help». Туда присылали разные объявления, призывы о помощи. Связывались с другими волонтерами, чтобы помочь тем, кто выехал, кто нуждался в жилье, доставали топливо, транспорт.

По словам собеседника, дни пролетали молниеносно.

«С 7 утра и до комендантского часа (6-8 часов вечера) работали в «полях». Затем приезжали домой и начинали офисную работу: в «Zoom» обсуждали дальнейшую перспективу, планировали на несколько дней вперед. То есть, в нашу благотворительную деятельность мы внесли бизнес-процессы. И у нас все эффективно получилось. Начали развозить по Харькову продукты питания, которые привозили из Польши и других стран», – рассказывает Роман Майборода.

8 автомобилей развозили гуманитарный груз по всему Харькову и пригороду.

Через время команда волонтеров юридически зарегистрировала свой благотворительный фонд «Добрі вчинки разом» – чтобы выйти на системную работу с фондами и крупными компаниями.

В начале Фонд получал в неделю до 16 фур продуктов питания. Потом ситуация изменилась – загружали не больше двух в неделю. Сейчас еженедельно в Харьков прибывает 6 больших грузовиков с гуманитаркой, которую Фонд приобретает по-прежнему за границей. Также есть поставки из Украины.

Сейчас под опекой Фонда находится 4 500 – 4 700 харьковчан и переселенцев – стариков, детей, многодетных и молодых семей.

Ежедневно ребята развозят ящики и пакеты с продуктами. Одна в среднем обходится в 400 грн. А еще БФ «Добрі вчинки разом» кормит людей обедами – до 1 000 человек ежедневно.

Мамо-мобили

Уже несколько месяцев по Харькову курсируют два “мамо-мобиля” – машины с гуманитаркой для детей и их мам. Помощь самым маленьким – это отдельное направление работы Фонда.

«В среднем за один рейс двумя автомобилями мы обслуживаем 500-600 мам по всему городу, – рассказывает Роман. – У нас есть страничка в Инстаграме. Там собирается информация: о количестве мам, которые готовы прийти и получить помощь. На основе этих заявок формируются два мамо-мобиля. Они курсируют по городу в определенное время и приезжают в определенные места».

Чтобы загрузить такой автомобиль памперсами, детским питанием, предметами женской гигиены, – волонтёрам необходимо найти 30-35 тысяч гривен.

А еще нужно везение, чтоб доставить помощь по адресу и приехать домой живым и невредимым.

Памперсы остановили осколки

26 мая российские оккупанты обстреляли район Павлова Поля. Тогда погибли 9 человек, среди которых 5-месячный мальчик. Еще 19 жителей города были ранены. В тот день под обстрел попал и экипаж волонтеров мамо-мобиля БФ «Добрі вчинки разом».

Машину изрешетило осколками, ударной волной выбило заднее стекло автомобиля. К счастью, никто из ребят не пострадал. Смертоносное железо застряло в… памперсах.

«Если бы не памперсы, то ребятам пробило бы спины. На видео видно, как из памперсов вытаскивают осколки, – рассказывает Роман Майборода и припоминает, что за 10 минут до обстрела сам встречался с экипажем, обсуждали рабочие вопросы. – Да, ребята знали, что бомбят ул. 23 Августа. Но, с одной стороны, сработало чувство ответственности – мамам пообещали помощь и они там ждут ее. С другой – чувство притупленного страха. Это уже как обыденность: знаем, что бомбят, но уверены — это не про нас. Оказывается, еще как про нас», – говорит руководитель Фонда.

По сути, каждый выезд по городу, который обстреливает враг, — это лотерея.

Команда энтузиастов ищет партнеров

«Не знаю, делаем ли мы все правильно, но мы делам это искренне», – говорит руководитель Фонда о своей команде единомышленников, в числе которых 16 человек — это члены экипажей, которые развозят гуманитарную помощь по городу.

Все три месяца они работают безо всякого вознаграждения. Более того, за свои деньги ремонтируют автомобили, покупают бензин. Но так все время продолжаться не может.

«Фонды, спонсоры готовы выделять нам деньги на продукты питания, но на бензин, амортизацию автомобилей и зарплату водителям никто денег не дает. А спустя три месяца у волонтёров смещается фокус – на свою жизнь, на зарабатывание денег для своей семьи. Это и есть наше узкое место. Нужен стабильный бюджет. Поэтому активно ищем большие фонды, крупные компании, в том числе зарубежные, которые готовы с нами работать системно и в долгосрочной перспективе», – рассказывает руководитель Фонда и сразу переводит разговор на темы актуальности волонтерства.

Он уверен, спустя 100 дней войны в Харькове потребность в гуманитарной помощи не уменьшилась, наоборот – увеличилась.

«Многие жители возвращаются в город. И потребность в гуманитарке есть, но ресурсы волонтеров не бесконечны. Наряду с этим количество гуманитарной помощи из-за границы катастрофически сократилось, особенно для Харьковского региона. Как по мне, этому способствовала та же реклама высаживания цветов, запуск общественного транспорта… Не спорю – это тоже надо, наверное. Но в таком случае необходимо обеспечить, в первую очередь, всех нуждающихся продуктами, товарами хотя бы первой необходимости. А город пока не может этого сделать», – говорит Роман.

Поэтому БФ «Добрі вчинки разом» намерен и дальше искать спонсоров за рубежом и с стране, и продолжать помогать Харькову.

«Заниматься благотворительностью будем столько, сколько будет в этом потребность у жителей Украины, Харьковской области и харьковчан», – заверил бизнесмен.

Справка. Под опекой БФ «Добрі вчинки разом» сегодня более 200 адресов харьковчан, к которым волонтеры стараются регулярно приезжать и помогать. В очереди еще 130 адресов, ожидающих помощи от Фонда.

За 100 дней войны команда развезла 75 500 готовых обедов, раздала 120 000 буханок хлеба и 60 тонн продуктов, 25 500 человек получили продуктовые наборы. Более 3 500 маленьких харьковчан получили необходимое детское питание и средства гигиены.

Фонд регулярно поддерживает продуктами 5 храмов, 2 больницы, сотрудников ГСЧС и Харьковводоканала. Также отвозили помощь в Харьковскую область: Малиновку, Валки, Змиев, Песочин.

Обречены стать “вечными студентами”. В Харькове ученые провели важный диспут (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 12.02.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В Харьковском гуманитарном университете “Народная украинская академия” (ХГУ “НУА”) 11 февраля состоялась традиционная ХХ Международная научно-практическая конференция, посвященная развитию современного образования. Тема юбилейного научного форума – “Образование взрослых в условиях неопределенности: привлечение, мотивация, тенденции”.

Крупное научное событие, проходившее в офлан- и онлайн-формате, собрало более 120 ученых, преподавателей-практиков не только из Украины, но и с других стран: Швеции, Германии, Польши, Беларуси, Турции, Албании. В их числе – специалисты в области истории образования и методики преподавания, экономики и права, социологии и филологии, представители бизнеса.

Открывая форум, доктор исторических наук, профессор, ректор ХГУ “НУА” Екатерина Астахова подчеркнула, что ХХ научная конференция стала одним из главных событий НУА, отметившей в прошлом году свое 30-летие.

“Мы все эти 30 лет исповедуем позицию – без научного анализа результаты в области образования будут плачевными. За 20 лет наши конференции превратились в достаточно авторитетную экспертную площадку, на которой работают ученые не только из Харькова, но со всей Украины и других стран. Наверное, главный аргумент в пользу таких конференций – они все посвящены разным аспектам одной проблемы – образования. Ежегодно мы выбираем какой-то из аспектов, который, с нашей точки зрения, наиболее актуален. Сегодня – это образование взрослых в условиях неопределенности”, – сказала модератор конференции.

Как отмечалось, нынешняя февральская конференция в НУА – это продолжение диспута ученых и практиков, который два года назад инициировал Харьковский национальный педагогический университет им. Г. Сковороды, и где работает научная лаборатория образования взрослых.

Участники форума подчеркивали, что образование взрослых, которое еще недавно рассматривалось как актуальный вопрос, сегодня превратилось в отдельное глобальное направление в секторе образования. В условиях пандемии его актуальность резко возросла. И у Харькова есть уникальная возможность выйти в лидеры по образованию взрослых в Украине.

“В мире появились новые тенденции, новые образовательные течения. Цивилизованные страны много внимания уделяют непрерывному образованию и образованию взрослых. А в Украине делаются первые шаги. И Харьков имеет все предпосылки стать центром развития образования взрослых. У города инженеров, медиков, военных, ученых, студентов есть и потребность, и возможность для этого“, – отметила Екатерина Астахова.

Участники конференции акцентировали внимание на том, что система образования призвана формировать мировоззренческую потребность и способность человека получать новые знания на протяжении всей его жизни. Поэтому предлагают уделять внимание не только привычным образовательным формам – дошкольному, школьному, высшему – но и неформальным.

“Необходимо максимально создать условия в системе образования, чтобы человек непрерывно развивался. Должны быть созданы совершенно разные образовательные форматы. Есть такие понятия, как формальное образование, неформальное и информальное. Они отличаются друг от друга. Формальное привязано к традиционным формам обучения: я заканчиваю колледж, потом университет и так далее. Но сегодня должны развиваться разные образовательные форматы. Важно, чтобы курсы повышения квалификации, семинары, другие формы обучения, которые человек сам для себя выбирает, в том числе и самообразование, можно было зафиксировать, признать и использовать. Сегодня для образования серьезная проблема – какие форматы образования существуют и какие из них государство и работодатель признают как повышение квалификации, как образование. Словом, необходимо признать то, что человек делает помимо формальных институтов”, – высказала свою точку зрения ректор НУА Екатерина Астахова.

Но ключевой задачей профессор считает создание условий, при которых человек будет мотивирован на постоянное саморазвитие. А это нужно начинать с детского сада и младших классов, – уверена ректор учебно-образовательного комплекса нового типа, который обеспечивает непрерывное образования, начиная от дошкольного.

“Формировать мотивацию к постоянному переобучению после окончания вуза – совершенно бесполезное дело. Ориентировать человека на постоянное саморазвитие нужно с дошкольного и младшего школьного возраста. Чтобы у него сложилась мировоззренческая позиция, потребность постоянно себя развивать, совершенствовать, заниматься повышением своего интеллектуального, профессионального, общекультурного уровня. То есть, нарабатывать на эффективное образование взрослых должна вся система образования: дошкольное, школьное и высшее”, – считает Екатерина Астахова.

Ректор ХНПУ им. Г. Сковороды, доктор педагогических наук, профессор Юрий Бойчук подчеркнул, что сегодня важно помочь человеку адаптироваться к новым профессиональным вызовам времени. Нужен как системный подход к беспрерывному образованию, так и закрепление образования взрослых на законодательном уровне, финансирование этого направления.

Речь идет о необходимости принятия ряда нормативных документов, а также законопроекта “Об образовании взрослых”, который 9 февраля 2022 года был поддержан правительством. Этот документ, в частности, позволит за счет льготных долгосрочных кредитов получить образование в колледже или степень в вузе по другой специальности людям, имеющим страховой стаж не менее 7 лет. В законопроекте также учтены рекомендации Европейского Союза по вопросам развития образования на протяжении жизни и образования взрослых, а также отечественный опыт.

Принятие этого закона – только первый шаг к формированию качественной системы образования для взрослых, реализации права на непрерывное обучение, – отметила доктор педагогических наук, член-корреспондент НАПН Украины, директор Института педагогического образования и образования взрослых имени Ивана Зязюна, профессор Лариса Лукьянова. По ее словам, если украинское общество хочет отвечать европейским стандартам, необходимо ускорить процесс создания нормативной и финансовой базы для взрослого образования.

“Изменения в обществе настолько стремительные, что взрослому человеку, хочет он или нет, необходимо адаптироваться к ним. Потому что человек, который еще вчера был специалистом, сегодня уже во многих моментах не разбирается, а завтра становится непригодным к полноценной профессиональной жизни. Словом, человек, который не учится, становится носителем устаревших знаний. И наша задача – научить его учиться”,- отметила мэтр конференции Лариса Лукьянова.

“Человеку необходимо помочь найти время на самообразование. Для этого образовательным учреждениям нужно быть более гибкими: где-то прийти к человеку в дом с онлайн-курсами, где-то на неделю его отвлечь, где-то на рабочем месте. Вариантов много. Без этого человек очень быстро потеряет свою профессиональную актуальность, возможность вписаться в новые правила общества. Хочешь быть на поверхности, хочешь быть профессионалом, хочешь сохранять активную жизнь – придется учится. Мы все обречены на это в хорошем смысле этого слова”, – считает профессор Екатерина Астахова.

Подводя итоги конференции, эксперты также предложили не перенимать один к одному опыт других стран, а искать свои пути развития, в том числе в образовании.

“Украина не должна играть в догонялки. Догонять – бесполезно. А двигаться по другой, своей траектории – это выход. Я искренне верю, что у Украины могут быть перспективы в образовании, в том числе на региональном уровне”, – резюмировала ректор ХГУ “НУА” Екатерина Астахова.

Публикации ХХ Международной научно-практической конференции “Образование взрослых в условиях неопределенности: привлечение, мотивация, тенденции” – по ссылке.

Справка. Начиная с 2003 года, ежегодно в феврале в ХГУ “Народная украинская академия” проходит международный научный форум, в котором принимают участие преподаватели школ и вузов, ученые и ведущие специалисты в области образования. Тематика обсуждений связана с актуальными проблемами сферы образования.

За 20 лет такие встречи стали эффективной площадкой обмена мнениями между исследователями – представителями разных наук и направлений: истории, социологии, экономики, педагогики, психологии, политологии, правоведения, управления в сфере образования и другими. За прошедший период в конференции приняли участие представители разных городов Украины (Днепр, Запорожье, Киев, Харьков, Житомир, Одесса, Винница, Тернополь, Львов, Черкассы, Полтава) и других стран (Беларусь, Германия, Казахстан, Литва, Латвия, Польша, США, Франция, Швеция, Эстония, Турция, Албания).

В 2018 г. Сборнику материалов конференции присвоен ISNN 2616-9770, он вошел в наукометрическую базу данных Index Copernicus (онлайн-база данных информации, предоставленной пользователями, включая профили ученых, а также научных учреждений, публикаций и проектов).

Галина Половик

День студента: как отмечают праздник в харьковском вузе (фото, видео)

Опублікував(ла) новина GX , 17.11.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сегодня – Международный день студентов. Для Харькова – студенческой столицы Украины – это особый праздник, который в некоторых вузах отмечают не один день.

В частности, в Харьковском гуманитарном университете “Народная украинская академия” (ХГУ “НУА”) неделя Международного студенческого праздника стартовала еще 12 ноября с необычной выставки истории студотрядов и студенческого киноклуба.

Неделя оказалась очень насыщенной. В эти дни запустили два важных образовательных проекта с участием успешных выпускников НУА. Первый – студенты слушают лекции и посещают практические занятия, которые проводят для них выпускники. Второй – “Один рабочий день с выпускником”.

“Встречи нынешних студентов с выпускниками академии всегда очень интересны. Это совсем другие лекции, чем занятия с преподавателями. Тем более, практика на предприятии наших воспитанников. Лучшие студенты младших курсов получили возможность поработать один день на фирме или предприятии выпускников нашей академии. Например, в туристических фирмах, где нужны знания языка, делопроизводства. Студенты бизнес-факультета практикуются как экономисты. Проект интересный, полезный и по-своему уникальный. Для студентов важно сейчас увидеть свою профессию изнутри, прикоснуться к ней и получить новый опыт“, – считает проректор ХГУ “НУА”, профессор Наталья Чибисова.

Одной из первых участниц этого проекта стала Ксения Крапивная, студентка 2 курса факультета «Бизнес-управление».

День она провела с Викторией Китайгородской, директором Департамента административных услуг и потребительского рынка Харьковского горсовета.

“Это очень интересный и невероятный опыт”, – поделилась впечатлениями Ксения в своем видеоотзыве.

В рамках студенческой недели в академии также состоялись мастер-классы “Азы анимации”, «Коммуникариум» (умение общаться) и «Командообразование».

А еще в эти дни в академии было много теплых встреч, разных конкурсов, среди которых видеоконкурс «Студенчество в истории моей семьи». А сегодня, 17 ноября, в академии запланирован песенный вечер “Песни нашего времени”. Выпускники разных лет соберутся, чтобы вспомнить свои студенческие годы, и споют. Это будут песни разных поколений. Такие вечера сближают.

А завершит студенческую неделю конкурс завтраков, который состоится 18 ноября в общежитии академии.

“Здоровое питание студентов – это очень актуально, потому что кушают они безобразно, иногда даже не успевают поесть. Поэтому решили провести кулинарный конкурс: за 10-15 минут приготовить вкусный полноценный завтрак. Победителей ждет награда “, – раскрыла планы финального дня Международной студенческой недели проектор академии Наталья Чибисова.

“Моя семья стала гораздо больше, чем я раньше думал”. Как в Харькове прививают уважение к ценностям былых эпох

Опублікував(ла) новина GX , 06.03.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

«День семьи» в Харьковском гуманитарном университете «Народная украинская академия (ХГУ «НУА») – всегда долгожданный праздник, который приходит вместе с весной. Но в этом году он особенный – академия празднует свое 30-летие. Поэтому 26-й ежегодный общеакадемический конкурс «История моей семьи» приурочили своей Альма-матер. Юбилейный год подарил конкурсу новую, 11-ю номинацию – «Академия в истории моей семьи».

За тридцать лет истории первого в Украине частного вуза сформировались целые академические династии. Сегодня за партами в школе раннего развития, специализированной экономико-правовой школе и университете сидят дети вчерашних выпускников. Для них «НУА» – это без преувеличения дом, семья, в которой выросли их родители, где работают бабушки, дедушки. Здесь не только читают предметы и дают академические знания, в вузе учат важному – любить, ценить, уважать и изучать свой род. Потому что эти знания помогают узнать больше об истории города, страны и эпохи. Иногда тщательное исследование судьбы одного человека позволяет лучше понять масштабные исторические события, чем любой учебник.

Поэтому конкурс «История моей семьи» – почти ровесник академии. А первые шаги к созданию генеалогического древа сегодня в академии делают в предшкольных классах.

«Первые шажочки наши воспитанники делают к познанию своего рода, составляя древо вместе со своими родителями. Кто рисует, кто чертит древо родословной. Важно то, что родители с детьми находят время говорить о своей семье, родословной, истории, традициях. Дети узнают больше о своих бабушках, прабабушках, дедушках, прадедушках. Поэтому и праздник семьи в академиии начинается в школе раннего развития», – рассказала проректор «НУА», профессор Наталья Чибисова.

В этом году самые юные академисты подали на конкурс 12 работ. Конечно, рисовать древо помогали родители.

Всего на нынешний конкурс школьники, студенты, а также преподаватели и сотрудники академии представили более 270 работ.

В начале марта жюри определило победителей в пяти 5 номинациях: «Академия в истории моей семьи», «Генеалогическое древо», «Харьков в истории моей семьи», «Великая Отечественная война в истории моей семьи» и «Учитель в истории моей семьи». Награждали три третьих места, три вторых и одно первое место.

В минувшую пятницу, 5 марта, в каминном зале академии, откуда велась онлайн-трансляция праздника, собрались победители конкурса. Остальные студенты, преподаватели, школьники и их родителей – более 100 онлайн-участников праздника – находились у своих мониторов. В таком полудистанционном формате День семьи академия проводила впервые.

По традиции праздник открыли юные дарования песней о самом дорогом – о семье.

Обращаясь ко всем пристусвующим, ректор ХГУ «НУА» профессор Екатерина Астахова, поблагодарила всех участников и организаторов конкурса за труд. Она подчеркнула, насколько важно сегодня воспитывать в обществе понимание главных ценностей – памяти и уважения к своему роду.

«Цель конкурса заключается в том, чтобы привить уважение к ценностям и традициям былых эпох. Мы можем не принимать другие ценности, которыми жили предыдущие поколения. Но мы должны их уважать, потому что это были ценности наших предков. И очень важно, чтобы наши дети понимали, что, прежде чем узнать мир, человек должен познакомиться с собой. Для этого он должен знать, кто были его предки»,- отметила ректор академии.

В рамках конкурса состоялась видеопрезентация работ преподавателей и выпускников вуза, в которых они делились традициями своего рода. Собравшись семьей, они рассказывали о том, как чтут традиции рода и передают их детям-внукам. Как обычное чаепитие может превратиться в важный и долгий разговор с детьми об их прадедах, если на столе будет семейная реликвия – чайник , привезённый дедушкой с далекой командировки.

Все работы конкурсантов были отмечены дипломами и благодарностями, а победителям вручили сетрификаты и подарки.

В призеры конкурса попал и пятиклассник Вячеслав Величко. Его мама и папа учились и познакомились в академии. Поэтому мальчику было что рассказать об академии.

«Я записал 5 интервью, чтобы узнать, какими студентами были мои мама и папа, какой была академия. Для моих родителей академия стала домом, для меня – тоже», – утверждает Вячеслав. За работу в номинации «Академия в истории моей семьи» школьнику присудили 2 место.

А первое место жюри отдало студентке-первокурснице Елизавете Михайловой.

Девушка только начала работать над генеалогическом древом своей семьи, но уже сумела в своей родословной отыскать семь поколений. Если и дальше продолжать поиски корней своего рода, то к шестому курсу наберется огромный материал. В этом уверен выпускник вуза Никита Лебедин, который в прошлом году стал обладателем Гран-при конкурса. За время учебы в академии генеалогическое древо его рода «выросло» со 182 до 800 человек.

«Моя семья стала гораздо больше, чем я раньше думал. Поэтому и дальше буду продолжать исследовать свой род. Это интересно и важно», – заявил выпускник в своей видеопрезентации, заверив, что готов помогать участникам конкурса изучать, писать историю своего рода.