У німецькому місті Єна, яке у ці дні потонуло у традиційних передріздвяних приготуваннях, на День святого Миколая в одному із храмів лунав український "Щедрик" Миколи Леонтовича.
У Церкві миру (Friedenskirche) німецький хор випускників місцевої гімназії Отто Шотта (Otto-Schott-Chor) співав різдвяний гімн в оригіналі. Українців цей виступ зворушив буквально до сліз.
"Дива трапляються", - переконана харків'янка Катерина Лупандіна, яка уже кілька років живе у Єні. Вона і поділилася з "GX" своїми враженнями від концерту у місцевому храмі.
"Була на концерті одного дуже гарного єнського хору. Вони оголосили "Щедрик" Леонтовича. Розповіли про "Ластівочку", про те, як потім пісня в американській інтерпретації стала відома на увесь світ як Carol of the bells (Колядка дзвонів). Я всілася зручніше, приготувалася слухати, вони дали вступний акорд... І заспівали всю пісню українською. Я схаменулася не відразу... Лише згодом дістала телефон, увімкнула камеру. Я писала і плакала..."- не приховуючи емоцій, розповіла Катерина.
По завершенню виступу харків'янка подякувала німцям за їхній український "Щедрик".
"За моєю вимовою "Щедрик" вони зрозуміли, хто я і чому я так вдячна. Світлого їм Різдва. А Україні - світлого і спокійного Різдва", - додала Катерина.
Передріздвяна Єна (Німеччина) . Фото "GX"
Те, що німці включили до свого різдвяного репертуару українську щедрівку українською мовою - це своєрідна демонстрація солідарності і підтримки українців. Адже Єна з її населенням близько 110 тисяч осіб з початку російської агресії прихистила понад 1 500 людей з України, які покинути свої домівки через війну.
Довідка
Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича, українського композитора і хорового диригента, прозвучав на Різдво у грудні 1916 року у Києві. Її виконав хор Київського університету, де працював композитор. Свою композицію він створив на основі дохристиянської пісні "Щедрик, щедрик, щедрівочка…", яку українці співали на Новий рік, який за давнім календарем наставав навесні. Понад 10 років Леонтович аранжував твір до його першого виконання.
У 1919 році диригент Олександр Кошиць узяв "Щедрика" до репертуару Української республіканської капели для світового турне, яке тривало до лютого 1924 року. Український музичний колектив мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Ініціатором такого проекту був голова Директорії УНР, головнокомандувачем Української республіканської армії Симон Петлюра.
Лист МЗС УНР до іноземних представництв України в світі з проханням сприяння
Українській Республіканській Капелі за кордоном, 23 березня 1919 року
Концертна афіша Української Республіканської Капели: турне Європою та Америкою.
Фото з відкритих інтернет-ресурсів
Прем’єрний концерт відбувся 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги.
Протягом п'яти років світового турне Українська республіканська капела дала концерти в 17-ти країнах світу. "Щедрик" лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади. У Західній Європі "Щедрик" став своєрідною візитівкою України.
"Виступи капели охопили у цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. Усього було дано понад 600 концертів", - стверджує наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Тіна Пересунько.
За її даними, в англомовній версії "Щедрик" уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики. Його виконав хор, диригентом якого був американець українського походження Пітер Вільховський. Саме він і написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську «Carol of the Bells» (Колядка дзвонів). 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher».
"Відтоді український "Щедрик" поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою "Carol of the Bells",- зауважує Тіна Пересунько й додає, що загадка популярності цього твору – в його простоті, універсальності та витонченій досконалості. Вона називає його справжнім мистецьким, культурним, комунікаційним феноменом, який варто досліджувати і розвивати.
Раніше, до війни "GX", розповідав про дитячий хор Харківського спеціального навчально-виховного комплексу ім. В.Г. Короленка, у репертуарі якого - "Щедрик" Миколи Леонтовича.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
Галина Половик
