До дня народження видатного українського композитора Віталія Губаренка, чиє життя навіки вплетено в історію Харкова, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА спільно з ХНУМ імені І.П. Котляревського представили виставу з двох прем'єр – «Самотність» та «Листи кохання».
"Зараз наше життя, як пролог до трагедії, розв'язку якої знає лише диявол..." Ці слова з вистави боляче відгукуються зараз в кожному дні. Лише кохання підтримує і єднає серця, розділені війною. Коли час зупиняється та змінює свій рух… І останнє «Прощавай» може прилетіти поштою тоді, коли автора листа вже немає на цьому світі… І тільки час лікує і зберігає в пам'яті кожний рядок, кожну посмішку і ніжне слово.
Отож-бо, не дарма ця постанова так надихнула головного режисера театру.
"Я так захопився, що ідея концерту-пам'яті переросла в справжню виставу, - ділився напередодні прем'єри постановник заходу, головний режисер театру, заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян. – Цей матеріал виявився надзвичайно суголосним часові. В обох монооперах домінує мотив розлуки з коханою людиною. І в обох, попри внутрішній драматизм, душевну експресію героїв, стверджується непереборна сила любові, залишаючи по собі світлий слід, відчуття ніжності та витонченої краси".
Приводом для створення прем'єри стало 90-річчя від народження відомого композитора, народного артиста України Віталія Губаренка, яке відзначається 13 червня.
Саме до цієї дати СХІД ОПЕРА підготував прем’єри двох його моноопер: «Листи кохання» (за новелою А. Барбюса) у виконанні заслуженої артистки України Тамари Гармаш та «Самотність» за «Листами до невідомої» автор П. Меріме) в інтерпретації аспіранта ХНУМ імені І.П. Котляревського Олексія Конорова. Музичний супровід постанови відтворив симфонічний оркестр театру під орудою Юрія Дяченка (до речі, маестро сьогодні відзначає свій день народження - щиро вітаємо).
Чуттєві декорації і відеооформлення постанови одразу захопило увагу глядача, занурило у часовий коловорот її та його спогадів.
Відлік днів, місяців, років… Сум, біль і безмежне кохання... Хоч іноді це неможливо, але ми посміхаємося...
Роки минають, але душею ми разом з тими, хто залишився назавжди у серці... Сонце сяє, життя триває...
Однак іноді огортає тьма, бо без коханого, то не життя... І лише листи, що прийшли від нього єднають...
Заслужена артистка України Тамара Гармаш так чуттєво передала усі відтінки радості, суму і очікування…
Чоловічий світ самотності втілив молодий, але талановитий тенор - Олексій Коноров.
Часом жінці важко зрозуміти, а тим паче потрапити у закритий світ чоловіка… Але тривале листування часто робить людей справжніми друзями... Потім в душі відкладаються солодкі й ніжний спогад, а хтось починає вибудовувати й недосяжні образи... І навіть іноді уявляти зустрічі уві сні ... А ви знали? Коли жінці дарують перо сови, їй уві сні заявиться її друг…
І настає той час, коли без її звістки стає холодно і пусто... І його спалахи ворожості - пусте, поряд із радістю примирення і зустріч...
Так народжується любов!
Зал аплодував та дякував стоячи!
Обійми, фото на згадку і плани на майбутнє… Адже вже сьогодні 21 червня - День музики, а Харків-культурний саме музикою підтримує дух українців.
Наостанок хочеться поділитися чуттєвим і пізнавальним постом проректорки, доктора мистецтвознавства, професора кафедри інтерпретології та аналізу музики Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського Юлії Ніколаєвської.
«13 червня виповнилося 90 років з дня народження видатного українського композитора Віталія Губаренка. Його життя та життя його родини так тісно пов'язано з Харковом! Тут працювали батьки дружини композитора Марина Губаренко і пам'ять про Романа Черкашина увиразнюється у багатьох сучасних театральних подіях. Тут працювала донька подружжя - Ірина Губаренко і наш незламний харківський ТЮГ і сьогодні ставить вистави з її чудовою музикою. Напередодні ювілею Маестро оперна студія HNUM. Kotlyarevsky поставила дві моноопери Віталія Губаренка - "Листи кохання" ("Ніжність") і "Самотність". Обидві опери - по-перше, шедеври. По-друге, написані 1971 р. і 1992 р. вони абсолютно сучасно звучать зараз. Саме під час нашої навали, коли багатьом так вистачає САМОТНОСТІ і не вистачає НІЖНОСТІ, коли слова "Я обіймаю тебе в останній раз" (текст з "Листів кохання") - жодним чином не метафора, а біль нашого життя. Коли ти розумієш, що таке ПАМ'ЯТЬ і як важливо говорити слова "я кохаю тебе", щоб потім не стало запізно. Коли ти гостро розумієш, що ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПЕРЕСТАЄ. Вважаю, що наш молодий тенор Олексій Коноров вдало й по-новому проінтерпретував "Самотність", продовживши традицію відомого харківця Олександра Вострякова, якому присвячено монооперу і який багаторазово її виконував на різних сценах. Захоплення від режисерського погляду на ці дві опери Армен Калоян. Вийшла неймовірна історія кохання поза часом і простором, поза текстом і словом. Моя велика подяка Марина Губаренко за ту постійну ПАМ'ЯТЬ, яка стимулює знов і знов занурюватись у твори Віталія Губаренка. Захоплення великою роботою диригента оркестру Юрій Дяченко. Велика подяка за взаємопідтримку і всіляку постійну допомогу ХНАТОБ / СХІД OPERA. Також дякую Національна філармонія України, особисто Михайло Швед і Nataliia Stets, Conductor (яка 13 червня диригує цими операми на сцені Національної філармонії) - за підтримку і допомогу. Пишаюсь кожним і щиро вітаю усіх причетних», - наголосила Юлія.
Дякуємо Богові та ЗСУ за кожну таку світлу мить у нашому житті!
Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, ХНУМ ім. Котляревського
