У Харкові засновник храму знаходить час на добрі справи навіть у свята (фото)

925
Сьогодняшній день насичений святами державного масштабу.

Цього дня, 28 липня, православна церква відзначає одразу два великі свята – вшановує пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Київської Русі, та День хрещення Київської Русі – України. Кожного року до війни у це свято у Свято-Володимирському храмі (Героїв Праці, 43а) з самого ранку лунали дзвони та йшла відбувалася служба у головній залі храму.



Журналістка GX завітала у святковий день до святої обителі та зустріла за доброю справою її засновника отця Анатолія. До служби батюшка підгодовував голубів, ще й просив не лякати птахів, які вважаються символами миру.

Він радо згадував усі добрі сторінки минулих часів, як закладав та будував з першого каменю цей храм. А ще з сумом додав, що під час війни у двір храму прилетіла ворожа ракета, вітражі у верхньому храмі й досі пошкоджено, тому служби навіть у великі свята відбуваються у нижньому храмі, щоб скло не зашкодило людям. Але храм працює, і люди приходять за вірою в мир та перемогу.



Святкова служба відбулася о 16.00. Харків'яни прийшли до храму, щоб разом відсвяткувати цю дату. Зазначимо, у це велике для християн свято забороняється займатися важкою фізичною роботою, а ще не можна сваритися, вживати погані слова, злитися і заздрити. 

Історичні подробиці свята були викладені в проєкті "ФОМА в Україні":

28 липня - день пам'яті рівноапостольного князя Володимира.

Церква називає святого Володимира рівноапостольним, адже саме з його ініціативи давня Русь прийняла Хрещення близько 988 року.
Спочатку Володимир був людиною неприборканою, пристрасною і, мабуть, навіть страшною — мстивою, жорстокою... Він зі зброєю в руках змагався за київський престол з власним братом і радів його смерті. Він не посоромився взяти за дружину полоцьку княжну Рогніду, батька якої вбив. Він наказав зарізати двох варягів-християн, Феодора та його сина Іоанна, щоб «віддячити» язичницьким богам за успішний військовий похід.
Але було у Володимирі щось таке, що змушувало його шукати істинного Бога. І коли він Його знайшов, наче народився заново. "Був звір, а стала людина", - говорив він згодом сам про себе.
Пошук істинної віри Володимир почав із спроби реформувати язичництво: він хотів скласти єдиний пантеон «богів» і поширити їх шанування по всій Русі-Україні. Але реформувати язичництво не вийшло. Тоді Володимир звернув увагу на релігії сусідів: іслам, іудаїзм та християнство. Спочатку князь особисто зустрівся з представниками кожної з цих релігій. Потім направив послів до різних країн. Найбільше вражень привезли ті з них, хто побував у Константинополі: опинившись у Святій Софії — головному соборі візантійської столиці, кияни втратили мову!
Вибору Православ'я сприяла політичні обставини. Візантійські імператори скористалися допомогою дружин київського князя для придушення військового заколоту і обіцяли за це князю Володимиру за дружину свою сестру Ганну. Але не поспішали з виконанням обіцянки. А Володимир не хотів хреститися під тиском Візантії. Він вирішив отримати обіцяне силою, захопивши Херсонес — і тоді втрутився Господь. Князь, який відчував швидку перемогу, раптом осліп. Слабкий і безпорадний, він погодився хреститися. А з купелі вийшла зовсім інша людина — зряча і фізично, і духовно.
Євангеліє князь Володимир сприйняв серйозно. Він скинув у Дніпро статуї язичницьких «богів», скасував криваві жертви; він повністю змінив своє життя і намагався змінити життя своєї держави: відкривав школи та будував церкви; на княжому дворі регулярно роздавали продовольство та милостиню. Він навіть думав скасувати смертну кару — відмовили грецькі єпископи. Хрещення був для князя лише актом політичного самовизначення. Це був його релігійний та моральний вибір.
Розповідь про життєвий шлях Володимира по-особливому переконливий. Перед нами жива людина з плоті та крові, яка «була мертвою і ожила» (Лк. 15:24), впустив у своє життя Христа і дозволив Христу перетворити його.

До речі, саме сьогодні відзначається День української державності – державне свято України, яке відзначається щорічно 28 липня, у День хрещення Київської Русі – України.



Але вже з 2024 року святкування проводитиметься 15 липня.

Фото: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела