За перші місяці повномасштабної війни понад 80% підприємств Харківщини були змушені призупинити виробництво. Але уже на середину літа цього року, за даними Харківської обласної військової адміністрації, 65% з них відновили ведення статистики у податковій. 178 харківських бізнесів відкрилися у більш спокійних регіонах країни. Наразі, скільки харківських підприємств залишилися релокованими, а скільки повернулося додому, в ХОВА такої інформації не надали.
Однак бізнес намагається повертатися попри близькість російського кордону, сирени після «прильотів» і чергову зиму з можливими блекаутами. Чому повертаються і на що розраховують? Відповіді від учасників брокеридж-івенту «Розбудова Харкова через інноваційний фандрайзинг бізнесу», який відбувся у Харкові за участі бізнесменів, промисловців, учених-інноваторів, освітян. Захід організували Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППУ) та Харківський кластер «Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування» (ІАМ) за фінансової підтримки уряду Німеччини.
Ця зустріч, по суті, стала початком реалізації у Харкові проєкту «Запуск сервісної моделі інноваційного фандрейзингу для малого та середнього бізнесу в Українському кластерному альянсі». Його мета - допомогти бізнесу, що повертається, залучити кошти, зберегти інноваційні екосистеми, людський капітал.
Повертаємося і закопуємося
Цієї осені у Харкові запрацювало підприємство з виготовлення велосипедів. ТОВ «Велотрейд», яке навесні 2022 вивезло залишки розбомбленого росіянами виробництва на Тернопільщину, повернулося додому, аби збирати харківські велосипеди і платити податки харківській громаді.
«28 лютого о 10-й годині вечора наше виробництво велосипедів розбомбили, снаряди влучили саме там, де була збиральна лінія. Ми перевели дух і десь у березні почали вивозити залишки підприємства на західну Україну. І уже з травня на Тернопільщині у місті Борщів почали виробляти велосипеди. Як тільки ситуація стабілізувалася, вирішили повертатися на рідну землю, де у нас залишилися площі, і піднімати виробництво з нуля. Залишили в релокації тільки готову продукцію - ближче до центральної України. Так логістично легше. А виробництво повернули до Харкова. Закупили конвеєрну лінію, дещо самі відновили, зменшили виробничі потужності. І запустили виробництво велосипедів», - розповів керівник виробництва ТОВ «Велотрейд» Андрій Савран.
ВАТ «Українська вагова компанія» - підприємство з харківських П’ятихаток, яке у перші дні російської агресії також зазнало бомбардувань і вивезло залишки свого виробництва. У містечку Броцлав на Вінниччині побудували і запустили новий завод. Другий запрацював у Стамбулі (Туреччина). Але відновити виробництво в Харкові – мрія, яка не покидає його директора з початку війни. І її уже почали реалізовувати: 15 листопада 2023 команда Мовчана ухвалила рішення повернутися.
«Наші програмісти, інженери, конструктори працюють тут. Тепер і виробництво будемо повертати, хоча раніше була думка – лише після того, як зникне Російська Федерація. Але змінили наші плани. Готові повертатися уже зараз, але за умови, що створимо собі безпечні умови праці. І ми над цим готові працювати. У нас є концепція – те, що можна, треба потроху закопувати. Як би це банально не звучало, але спускатися треба під землю і робити виробничий бізнес захищеним у фізичному плані. Розраховувати на ПВО, інші засоби треба, але можна йти більш радикальними методами. Ми вважаємо, що наш завод у Харкові, швидше усього, буде підземним», - ділиться планами бізнесмен.
Один в полів не воїн. Кластер
Але для розвитку бізнесу потрібні інвестиції. Та ж сама компанії «Велотрейд» хоче не лише збирати велосипеди як раніше, а й виготовляти до них запчастини у Харкові. Тому шукають донорів, інвесторів.
«Із комплектуючих зараз ми збираємо тільки колеса, решту завозимо, зокрема, з Китаю. А зараз це логістично дуже важко. Тому, щоб бути більш впевненими у майбутньому, хочемо масштабувати виробництво, виготовляти свої запчастини до наших велосипедів. Потрібні інвестиції», - пояснює представник фірми.
Засновник ВАТ «Українська вагова компанія» Іван Мовчан, як учасник Регіонального кластеру ІАМ, радить малому та середньому виробникам об'єднуватися, аби полегшити собі пошук інвесторів.
«На сьогодні реальну допомогу ми отримуємо від бізнес-об’єднань у вигляді кластерів, Українського кластерного альянсу і деяких бізнес-асоціацій. Тому що там бізнесмени, які розуміють, що таке проджект-менеджмент, і які працюють на результат. Зі сторони влади ми більше чуємо декларації: Так, ми готові допомогти, але (можливо, це грубовато), але не знаємо, як. Ось тут нам і потрібна синергія - треба синхронізувати бачення влади з баченням бізнесу», - каже Іван Мовчан.
Харків цікавий інвесторам
На запитання, чому саме Харків є пріоритетним для розширення бізнесу, Іван Мовчан називає два моменти: патріотизм харків’янина і переконлива мотивація міжнародних інвесторів: протягом 1,5 року війни підприємець отримав кілька міжнародних грантів.
«Для мене Харків - все моє життя. Моя принципова позиція - Харків. Другий момент – це моє спілкування зі світовими інвесторами, які розглядають інвестиції у Харків і Миколаїв. І їхня мотивація мене влаштовує. Вони кажуть: Харків – це літакобудування та традиції машинобудування. Коли я кажу, що у нас старе покоління відійшло, а нове – ще не підійшло, вони відповідають: традиції так швидко не зникають. Тобто є традиції, їх можна відновлювати, їх треба відновлювати. І якщо зовнішні світові інвестори бачать в Харкові перспективу, то дивно буде, якщо ми її не будемо бачити», - зазначає бізнесмен Мовчан.
«Ми будемо все робити, щоб залишитися у Харкові. Це наш регіон і наша домівка, наші родини тут, і ми будемо підтримувати розвиток регіону», - підтримує колегу генеральний директор ГО «Харківський кластер ІАМ» Сергій Біліченко.
За його словами, бізнес налаштований повертатися за двох умов: або відбудувати своє виробництво, або повернутися уже у відбудоване, тобто в індустріальний парк.
«Вони розглядають таку можливість - увійти в індустріальний парк і вже на новій території будувати в кооперації з іншими підприємствами», - стверджує Сергій Біліченко.
Що не так з індустріальним парком у Харкові
На сьогодні в Україні зареєстровано майже 70 індустріальних парків. У Харкові, на Харківщині - жодного, не рахуючи одного, анонсованого місцевою владою. Однак, за словами Сергія Біліченка, підприємства регіонального кластеру «не в курсі його перспектив» Тому треба обговорити цей парк.
«Є анонсований індустріальний парк у Харкові. Але де, коли і на якому етапі зараз? Хто займається проектуванням? Чи закладені туди вимоги бізнесу? І під який бізнес він будується? Тому що наші виробничі компанії, а це 20 і більше МСП (ред. – малі та середні підприємства), готові зайти у цей індустріальний парк. Але може трапитися так, що вони відбудують якісь ангари, які нам не підійдуть, відбудують логістику, яка не влаштує бізнес... Щоб не трапилося так, що міська влада потім буде довго шукати МСП в індустріальний парк, а ми зі своїм МСП створимо свій індустріальний парк за свої кошти і зі своїми інвесторами. І буде у Харкові два індустріальні парки: який працюватиме і який не працюватиме», - попереджає гендиректор регіонального кластеру.
Іван Мовчан стверджує, що вже зараз, не чекаючи завершення війни, західні інвестори готові вкладати кошти у виробництво, а бізнесмени - створювати інвестиційний парк.
«До нас зайшли донори USAID (ред. - Агентство США з міжнародного розвитку) як безоплатна допомога. Зараз у нас є декілька інвесторів, які готові вкладати у наш бізнес, а є великі інвестори, які готові розглядати інвестиції від 5 млрд євро. Ми для них занадто малі. Тому ми хочемо, щоб ці інвестиції були або в кластер, або взагалі - у місто», - каже бізнесмен.
До індустріальних парків потрібно готуватися, - переконаний штатний радник віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Голуб, який свого часу працював з бізнес-парком «Екополіс ХТЗ».
«Парк – це не земля і не будівлі. Це – люди, ідеї, продукти. І я впевнений, що до створення парку має бути створений кластер. А кластер - це ідеї, люди, бізнес, це життя. А потім це життя може бути перенесене в якісь будівлі. Я про це в «Екополісі» казав. Вони хотіли взяти територію і наповнити її життям. Але першим має бути не територія і будівлі, а люди, які там мають жити і працювати», - переконаний експерт. Він радить підприємцям уже зараз готувати свої бізнеси до інвестицій: об'єднуватися в кластери і створювати індустріальні парки.
Бізнес хоче, щоб його почули
Міська влада також «за» повернення бізнесу до Харкова, залучення інвестицій, грантів та розвиток парків, але «у місцевої влади не дуже багато важелів», - каже директор Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради Костянтин Деменков, єдиний хто представляв місцеву владу на брокеридж-івенті.
«Ми приділяємо увагу, плануємо стратегічні ініціативи, які будуть спрямовані на поліпшення ситуації, клімату для бізнесу. Ми маємо ініціативи щодо розробки концепції генерального плану міста з лордом Норманом Фостером, який висловив бажання та цікавість у розбудові Харкова у післявоєнні роки. Там є такі речі, як науковий квартал, індустріальний парк для поліпшення екосистеми підприємництва і виробництва, щоб бізнес міг почуватися в більш комфортних та більш прогресивних умовах. Є також ініціативи більш локального рівня. Важелі для створення більш прийнятних умов для мікро та малого бізнесу з боку міської ради – це певні пільги», - розповів Деменков.
За його словами, більшість питань бізнес-клімату вирішуються на законодавчому рівні. Він погоджується - треба тісніше контактувати з харківськими виробниками і лобіювати їхні інтереси в Києві.
«Вони (ред. – бізнес) хочуть, щоб влада їх почула і разом з ними якось закумулювала ідеї для початку більш стратегічної кооперативної роботи. Підприємці хочуть поглиблюватися на стратегічний рівень задля спільного вирішення проблематики законодавчих ініціатив, зокрема щодо надання пільг для внутрішніх інвесторів. Бо пільги для зовнішнього інвестора у нас є, а для українських немає. Центральна влада трохи забуває про внутрішніх інвесторів, вітчизняні підприємства, які готові повертатися і знову відкривати своє виробництво у Харкові та й в Україні в цілому», - заявив Деменков.
«Звісно, подяка владі міста, що маємо загальний концепт відбудови Харкова за допомогою архітектурної агенції Фостера. Але це лише перший крок, тільки загальний концепт. Тепер його треба перетворювати у технічно-економічні обґрунтування, показувати міжнародним фінансовим інституціям і залучати кошти. Я вважаю, що декларація США щодо підтримки напрямку відбудови Харкова - це чудова можливість для міста. І нею треба скористатися. Там чекають наших пропозицій. Впевнений, якщо будуть пропозиції від місцевої влади навіть на рівні посла, уряду США, то можна пробудувати процедуру, за якої при відбудові Харкова будуть брати участь фінансові інституції та компанії США. Але не варто обмежуватися виключно джерелами США. Потрібно працювати з різними. Місцевій владі треба активніше напрацьовувати проєкти. Робота з міжнародними інституціями - це не тільки декларації і концепт. Це дуже кропітка робота з міністерствами, багато роботи і у місцевих радах. І потім - багато роботи з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Це довгий процес, на якому треба сфокусуватися і прискорювати його. Наскільки я знаю, зараз йдеться про участь Харкова у державних програмах «Громадський транспорт», який також фінансує ЄІБ. Але дуже затягнулася ця програма. І місцевій владі потрібно включатися і приймати швидкі рішення. Штовхати має бенефіціар, той хто претендує на фінансову допомогу», - переконаний радник віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції, харків'янин Тарас Голуб.
Повернення легким не буде
«Якщо бізнес надає послуги населенню і пов'язаний із соціальним забезпеченням, то такому бізнесу час повертатися до Харкова. Думаю, він уже й повернувся. Стосовно певних виробництв, які потребують інвестицій, то його повернення буде важким. Тому що фінансування підприємств, які розташовані на певній відстані від фронтових зон, ще не надається», - повідомив Тарас Голуб і додав, що є лише перші прецеденти відшкодування військових ризиків.
«Міністертвом економіки зроблено чимало для забезпечення покриття військових ризиків, зокрема, із залученням MIGA (ред. - Багатостороннє агентство гарантій інвестицій). Уже маємо перші прецеденти в Україні щодо відшкодування військових ризиків. Тому українському бізнесу треба вивчати їх і розуміти, як вони можуть отримати фінансування на покриття військових ризиків. Але, все рівно, наявність ризиків, не дозволяє залучити достатній обсяг коштів. Тому бізнесу, який потребує активних вкладень, мабуть, зарано повертатися», - висловив свою бачення розвитку бізнесу в Харкові харків’янин Тарас Голуб.
На його переконання, харків'янам, владі наразі треба починати з проєктів, які принесуть кошти місту, містянам, відкриваючи нові робочі місця.
«Це мають бути прибуткові проєкти. У пулі проєктів, запропонованих Харковом, я виділив би кілька цікавих, реальних. Вони пов’язані з діджіталізацією громадського транспорту, різними діджітал-сервісами. Є цікаві проєкти Європейської комісії про соціальне підприємництво. Вважаю, що Харкову не варто концентруватися на проєктах великої інфраструктури, як завжди було в Харкові, а вивчати ті напрямки, які є відносно новими, більше смарт-технологій, із залученням людей, громадських організацій, влади, щоб зробити більше групування між владою, людьми і громадськими організаціями», - зазначив Тарас Голуб.
Марія Купрієнко
