У Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» (НУА) наприкінці жовтня відбулося перше у цьому навчальному році засідання студентського Бізнес-клубу. В онлайн говорили про ведення бізнесу в умовах воєнного стану.
Зі студентами - майбутніми економістами, перекладачами, соціологами, а також викладачами вишу спілкувався випускник НУА, член Опікунської ради академії, успішний харківський підприємець, засновник відомої «Української вагової компанії» Іван Мовчан. Він з перших днів війни допомагав військовим, за що був нагороджений медаллю «За оборону міста-героя Харкова».
Іван Мовчан розповів, як, втративши у Харкові (мікрорайон П’ятихатки) завод у перші тижні російського вторгнення, вдалося за три місяці практично з нуля розгорнути виробництво і закрити поставки продукції за усіма довоєнними договорами. А ще команда Мовчана ризикнула і відкрила у Стамбулі - на майданчику ще недавніх конкурентів - виробництво ваг. Більше того, попередньо домовились з турецькими колегами про інвестиції в 65 млн грн - на будівництво сучасного виробництва у Харкові, на території тих же П’ятихаток, але після війни.
«Будь-які зміни змушують мозок працювати, приймати більш оперативні рішення. У сучасному світі, можу точно сказати, виживають компанії, які в умовах величезної невизначеності і великої кількості змін вміють оперативно ухвалювати рішення. Тому що рішення, яке я ухвалив сьогодні на підставі оперативних даних, завтра може бути ще непоганим, але післязавтра – уже морально застарілим. Раніше такі рішення виношувалися роками. Нині це не працює», - вважає Іван Мовчан.
У квітні-червні, коли на вітчизняному ринку автомобільних і вагонних ваг бізнес завмер, харків’яни з П’ятихаток релокували (евакуювали) залишки підприємства до Вінницької області, у невеличке містечко Брацлав, і налагодили виробництво. Наразі частка компанії Мовчана на вітчизняному ринку ваг та ваговимірювального обладнання становить 45%, тоді як до війни - 25%.
«Війна дала прискорення процесу. Те, що думали робити через 2-4 роки, робимо вже зараз - починаємо будівництво нового цеху на 4 000 кв. метрів. У війні немає нічого хорошого, але, як казали китайці, не дай вам Боже жити в епоху змін і нічого на цьому не заробити», - каже директор компанії.
За його словами, саме зараз на міжнародному ринку з бізнесменами із України зацікавлені співпрацювати країни ЄС, а також США, Канада, Австралія. Як не дивно, каже бізнесмен, але глобальне розширення ринків збуту, які компанія планувала на 2025 рік, війна змусила зробити набагато швидше.
«Зараз вікно можливостей для України є колосальним, бо всі гроші у світі генеруються навколо центрів уваги. А Україна зараз у центрі уваги щодо бізнесу під час війни», - переконаний Іван Мовчан.
За його прогнозами, на відновлення економіки України на довоєнний рівень знадобиться 5-7 років, після чого має бути гіперстрибок. Але для цього країні потрібні проактивні люди, активний та соціально відповідальний бізнес.
Він також порекомендував молодим людям сміливіше реалізовувати себе, в тому числі за кордном, спробувати сили у різних напрямках, набивати гулі, але не тупцювати на місці.
«Починайте працювати, далі робіть висновки, корегуйте дії. Найгірший варіант - нічого не робити. Якщо є робота - ідіть на роботу, ні - шукайте. Нині для українських студентів європейський бізнес дуже відкритий. Якщо більш-менш є адекватні знання англійської, пропонуєте себе на фріланс із європейськими компаніями. Вони зараз набирають логістів, на телефонні дзвінки, маркетинг, SEO-, SMM-просування. На ринку ЄС ми рівні гравці. Пропонуйте себе, якщо не можете реалізуватися вдома», - радить Іван Мовчан.
У наступному матеріалі «GX» читайте про те, як харків'янин і патріот своїх П'ятихаток Іван Мовчан допомагав військовим будувати укріплення, знаючи, що російський агресор неодмінно покарає за це порцією обстрілів по підприємству. Як не опустив руки, коли бізнес, в яке вкладено більше десятка років праці, за один вечір і ніч перетворюється на купу попелу. І чому не виїхав з України, маючи можливість перетнути кордон, і вже дев'ятий місяць поспіль тримає свій волонтерський фронт.
Галина Половик
