Наприкінці грудня Кабінет міністрів знову дозволив відключати комунальні послуги боржникам, а також нараховувати штрафи і заборгованості. Мораторій на ці заходи діяв від 5 березня 2022 року. Він і далі діятиме на тимчасово окупованих територіях та в прифронтових районах.
Уряд хоче знайти вихід із катастрофічної ситуації, що склалася між споживачами та надавачами комунальних послуг: борги населення у 2023 році сягнули понад сотню мільярдів гривень. Чи витримають гаманці українців нововведення Кабміну та як відбуватиметься нарахування та стягнення боргів у 2024-му році, — пояснює Центр громадського моніторингу та контролю.
Світло відключать, але не всім
Відповідно до постанови Уряду, відключенню комунальних послуг підлягатимуть домівки українців, які мають суттєву заборгованість. Аби цього уникнути, споживач може домовитись з постачальником про реструктуризацію боргу. Якщо людина відмовляється сплачувати борг та не погоджується на реструктуризацію, постачальник може стягнути борг через суд, але за умови, що сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат, тобто 142 тис грн.
Щоправда, якщо у квартирі чи будинку ніхто не жив 30 і більше днів, але за цей час було нараховано заборгованість, то цей борг можна анулювати. Для цього власник житла має довести документально, що у вказаний період не мешкав удома. До прикладу, надати довідку з місця тимчасового проживання, роботи, навчання чи служби.
Також постачальник може помилково нарахувати заборгованість за комунальні послуги людям, чиє житло було пошкоджене або зруйноване внаслідок воєнних дій. В такому разі власник повинен повідомити про це орган місцевого самоврядування, який, в свою чергу, має передати інформацію комунальним підприємствам. У підсумку заборгованість має бути скоригована.
На скасування мораторію деякі постачальники комунальних послуг відреагували майже одразу — повідомили, що розпочнуть стягнення заборгованостей та відключення послуг боржникам вже з кінця січня. І порадили своїм споживачам перевірити, чи немає у них заборгованості, а якщо є — її погасити. Компанія Yasno, яка постачає електроенергію споживачам Києва та Дніпропетровської області, повідомила, що не планує відключати від світла усіх, хто має заборгованість: компанія має чіткі критерії по сумі боргу та враховує, коли він був сформований. “Коли ж ми будемо подавати на відключення, то власник житла отримає паперове попередження за 10 днів до відключення, ще за 5 днів — сповіщення від оператора системи розподілу”, — пояснив механізм гендиректор компанії Сергій Коваленко.
Комунальні борги — непідйомні для українців?
Ситуація з боргами за комунальні послуги в Україні, яка була критичною і на початок 2022 року, відтоді суттєво погіршилась. За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у 2022 році борги населення склали майже 40,5 млрд грн (без урахування боргів мешканців територій, які на той час були окуповані). Фактична ситуація з боргами набагато гірша. За підрахунками голови Асоціації споживачів комунальних послуг Олега Попенка, на початок 2022 року загальна сума боргів населення за комуналку становила 81,6 млрд грн, а на 1 квітня 2023 року — сягнула 140 млрд грн.
Мораторій на відключення комунальних послуг та стягнення заборгованостей Уряд ухвалив на початку повномасштабного вторгнення через складне матеріальне становище українців. Проте статистика свідчить, що ситуація відтоді лише погіршилась. Так, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи, у 2023 році за межею бідності опинилось близько 67% українців, що еквівалентно 20 мільйонам осіб. Тобто, дохід таких родин менший за певний прожитковий мінімум, який вважається прийнятним.
Кабмін, відновивши для постачальників можливість відключення боржників від комунальних послуг та стягнення заборгованостей, хоче розплутати цей борговий клубок. Утім, оскільки матеріальне становище українців за останні роки лише погіршилось, ця спроба може не бути успішною.
