12 серпня в історії Харкова: народилася теоретик українського театрального мистецтва (фото)

2987
Люди, які створювали історію міста.

Цього дня, 12 серпня, 1895 року народилася Олімпія Добровольська (1895-1990) — українська театральна актриса та режисер, театральний педагог та теоретик українського театрального мистецтва XX століття.

Добровольська народилася в Одесі. Навчалася у Київській музично-драматичній школі імені Лисенка.

У 1917-1919 роках грала у Києві у «Молодом театрі» у Леся Курбаса. 1922 року разом із чоловіком вступила у творче об'єднання «Березиль», створене Курбасом у Києві.

1926 року разом із театром переїхала до Харкова. З успіхом виступала і в комедійних, і в драматичних ролях, грала у творах української та світової класики.



Вийшла заміж за відомого актора та режисера Йосипа Гірняка.

У грудні 1933 року Йосипа Гірняка було заарештовано і в 1934 році за звинуваченням в участі в «контр-революційній українській військовій організації» заслано до таборів у Карелію. Олімпія Добровольська залишалася у Харкові, значилася з 1935 року у трупі Українського драматичного театру імені Шевченка у Харкові.

1937 року Гірняк, порушивши умови заслання, приїхав до Харкова до дружини. В результаті їх обох було заарештовано і після чотиримісячного перебування в Харківській в'язниці вислано до Карелії.

У 1940 році подружжя отримало дозвіл повернутися в Україну. 1944 року емігрували до Австрії, а 1949 року до США.

Разом з чоловіком керували Театром-студією в Австрії та Німеччині (1945–49), у США (1949–51); працювала артисткою і режисером Українського театру в США (1953–55), Театру слова (1956–64).

Основні ролі: Сніжинка («Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка), Мотронька, Лизька, Баронова Козіно («Комуна в степах», «97», «Мина Мазайло» М. Куліша), Соня («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Долорес («Камінний господар» Лесі Українки), Мати («Мати і я» за М. Хвильовим), Едріта («Горе брехунові» Ф. Ґрілльпарцера), Діана («Собака на сіні» Лопе де Веґи).

Основні вистави: «Оргія», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Неофіти» за Т. Шевченком, «Примари» Г. Ібсена, «Господиня заїзду» К. Ґольдоні, «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра.

Померла 2 лютого 1990 року в Нью-Йорку (США).

Читайте також: