Перейти до основного вмісту

Позначка: театр ляльок

Режисерка з Харкова отримала Шевченківську премію (фото, відео)

У харківців знову є змога висловити свої захоплення та повагу головній режисерці Харківського театру ляльок ім. В.Афанасьєва Оксані Дмітрієвій, яка вже має багато престижних нагород, премій і відзнак.

Так 9 березня 2026 року відбулося урочисте нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Головна режисерка Харківського державного академічного театру ляльок імені В. А. Афанасьєва Оксана Дмітрєва стала лауреаткою найвищої державної відзнаки у сфері культури та мистецтва у номінації «театральне мистецтво».

Шевченківську премію вона отримала за режисуру вистав «Вертеп» і «Жираф Монс», в також за вистави «Буря» у театрі імені Марії Заньковецької та «Медея» в Івано-Франківському драмтеатрі імені Івана Франка.


Нагадаємо, яскраву й талановиту головну режисерку Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва Оксану Дмітрієву номінували на премію “Women in Arts. The Resistance 2023” (докладніше у новині GX).

Нагадаємо, колектив театру ляльок попри всі складнощі, пов’язані з війною, дарував свято землякам. Їхні виступи у бомбосховищах та на станціях метро надихали та підтримували харків’ян.

А ще під час війни артистами Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва спільно колегами з Львівського театру ляльок було створено “Вертеп” – музичний перформанс-натяк на долю кожного ірода…

До речі, художник Костянтин Зоркін ніколи не працював у театрі ляльок до доленосної зустрічі з Оксаною Дмітрієвою. Творчість Костянтин пов’язана з деревом – до цього проєкту свої роботи він виготовляв лише для власних виставок. Ось і до створення декорацій “Вертепу” підійшов із любов’ю, як до свого нового дітища…

Наостанок, ще й пропонуємо зазирнути у чарівний світ музею театру ляльок.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці #GX.

Фото та матеріали: GX, Наталія Бойченко, архів Оксани Дмітрієвої та театру ляльок, ХОВА

28 лютого Харків вшановує видатного митця: він віддав душу й серце театру ляльок (фото)

Саме 28 лютого в 1951 році в місті Харків народився Решетняк Володимир Вікторович – заслужений працівник культури, директор Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва, який очолював колектив понад тридцять років. 

В 1982 році закінчив Харківський інститут мистецтв за фахом мистецтвознавець.
Його трудова діяльність налічує понад 40 років стажу. Вона була сповнена кропіткої праці. 
З вересня 1968 року по грудень 1969 року працював слюсарем-інструментальником електромеханічного заводу.
З вересня 1970 по листопад 1971 років – составитель кінопрограм обласної контори по прокату кінофільмів.
З березня 1972 по грудень 1974 – монтер спецосвітлення Харківського радіотелецентру.
З грудня 1974 по серпень 1977 – завідуючий фільмотекою Харківського облтелерадіокомітету.
З серпня 1982 по січень 1988 – старший інспектор управлінния культури.
З січня 1988 по  березень 1989 – директор кінотеатру “Парк”.



З березня 1989 року і до останньої хвилини життя – директор Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва. 

Його колектив дарував радість дітям і дорослим у мирні часи, він вистояв під обстрілами рашистів… Вони не забудуть свого керманича і добрий спогад про Володимира Вікторовича назавжди залишиться в серцях і душах колективу Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва.

Він помер 10 вересня 2024 року, у віці сімдесят три роки.

Колеги з рідного театру і творчих колективів міста на своїх офіційних сторінках висловлювали слова співчуття рідним та близьким Володимира Вікторовича, а ще згадали найсвітліші події, пов’язні з видатною людиною нашого міста.

Кожен пост зібрав десятки чуттєвих коментарів….

“Світла пам’ять, світлій людині, професіоналу, керівнику, – який все своє життя віддав мистецтву міста Харкова, а останні 33 роки ще й душу і серце, а тепер вже і життя театру ляльок. Колись дуже і дуже давно. мені випала честь представляти Володимира Вікторовича колективу театру, як директора.
Царство тобі небесне, друже…” – написав його колега з ХТДЮ Леонід Космін.

Світла пам’ять! Його зірка тепер сяє на творчому небосхілі…

“Царство небесне! Світла пам’ять! Тепер вони з Володимиром разом…” – написала Дубовик Екатерина під постом пам’яті «Легендарному Адміністратору» Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва – В’ячеславу Миколайовичу Панченко. Тепер дві легендарні постаті театру ляльок разом на небесах…

Довідка. Решетняк Володимир Вікторович народився в місті Харків 28 лютого 1951 року. В 1982 році закінчив Харківський інститут мистецтв за фахом мистецтвознавець.
Його трудова діяльність налічує понад 40 років стажу. Вона була сповнена кропіткої праці. 
З вересня 1968 року по грудень 1969 року працював слюсарем-інструментальником електромеханічного заводу.
З вересня 1970 по листопад 1971 років – составитель кінопрограм обласної контори по прокату кінофільмів.
З березня 1972 по грудень 1974 – монтер спецосвітлення Харківського радіотелецентру.
З грудня 1974 по серпень 1977 – завідуючий фільмотекою Харківського облтелерадіокомітету.
З серпня 1982 по січень 1988 – старший інспектор управлінния культури.
З січня 1988 по  березень 1989 – директор кінотеатру “Парк”.
З березня 1989 року і до останньої хвилини життя – директор Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва. 

Його колектив дарував радість дітям і дорослим у мирні часи, він вистояв під обстрілами рашистів… Вони не забудуть свого керманича і добрий спогад про Володимира Вікторовича назавжди залишиться в серцях і душах колективу Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва

1 січня в Харкові згадують видатну людину і визначну подію (фото, відео)

1 січня в 1766 році в Харкові було засновано міську поштову службу. Раніше листи відправлялися з нагодою час від часу.

Доставка пошти була покладена на гусарські полки на військових, але вони були не задоволені додатковим навантаженням. Тому домоглися, щоб листи відправлялися лише двічі на тиждень: по середах та неділях.

Спроба перекласти обов’язки поштової служби на обивателів успіху не мала. У міських хроніках зберігся запис: «коней рідко хто з обивателів тримає, а працюють вони здебільшого волами, яких вживати для відправки пошти неможливо; з кіньми обивателі вправлятися не вміють, тварини виснаженні і виявляються не в змозі довезти пасажира та пошту до місця призначення, зупиняються на дорозі, а іноді на дорозі ж і падають від побоїв, які їм дістаються від ямщика за наказом нетерплячого пасажира…»

1 січня 1917 року народився один із відомих харків’ян – Віктор Афанасьєв (1917-1987) – режисер, Заслужений діяч мистецтв України (1956), народний артист України (1967), художній керівник Харківського театру ляльок.

1935 року вступив до трупи театру ляльок при Харківському палаці дитячої творчості. Під час війни жив та працював в евакуації.

Після війни повернувся до Харкова і 1952 року очолив Театр ляльок.

Під керівництвом Афанасьєва Харківський ляльковий театр став найкращим в Україні. Він керував театром до 1983 року.

Серед його найкращих постановок – “Запорожець за Дунаєм”, “Горбоконик”, “Чортів млин”. За час своєї роботи він поставив близько 100 вистав.

1969 року з ініціативи Афанасьєва при Харківському інституті культури було набрано курс акторів, а 1970 — режисерів театру ляльок.

Помер 4 червня 1987 року в Харкові.

6 листопада, в 1997 році постановою Кабінету міністрів України Харківському театру ляльок було надано ім’я Віктора Афанасьєва.

15 грудня 2016 року на фасаді Харківського державного академічного театру ляльок було відкрито меморіальну дошку на згадку про видатного театрального діяча, народного артиста України, засновника першої у країні професійної школи режисерів і акторів театру ляльок Віктора Афанасьєва.

Нагадаємо, незламні лялькарі Харкова 1 липня 2024 року відзначили 85 річницю!

Адже саме 1 липня в 1939 році в Харкові відкрився ляльковий театр!

Сучасний Харківський театр ляльок ім. В.Афанасьєва цілком претендує на звання найкращого в країні та одного з найкращих у Європі. Він розташований у будівлі на площі Конституції, 24.

Незламний колектив попри жахи війни тримає культурний фронт: ставить вистави у сховищах для дітей і дорослих, створює прем’єри та отримує нагороди. 

Під час війни артистами Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва спільно колегами з Львівського театру ляльок було створено “Вертеп” – музичний перформанс-натяк на долю кожного ірода…

Більше фото з постанови в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Здавна відома магічна дія ляльок – від мотанок-оберегів до чаклунських вуду… Отож ми віримо, що посил українського “Вертепу” матиме свою дію!

Наостанок, пропонуємо зазирнути у чарівний світ музею театру ляльок.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці #GX.

Нагадаємо, яскраву й талановиту головну режисерку Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва Оксану Дмітрієву номінували на премію “Women in Arts. The Resistance 2023” (докладніше у новині GX).

Ще одна визначна подія відбулася у жовтні 2023 року, а саме 13 жовтня було презентовано артбук “Жираф Монс. Харківська історія воєнної весни“. Це така собі щира розмова про те, що сьогодні відбувається. Але найголовніше те, що ця книжка дарує надію на краще.

 

Ця історія про жирафеня, покинуте у зоопарку під час бомбардувань міста. Це щира розмова про те, що сьогодні відбувається, яка дарує надію на краще і переконує, що лихо не триватиме вічно.

Режисеркою вистави є Оксана Дмітрієва, а декорації створив харківський художник Костянтин Зоркін. Саме світлинами декорацій зі спектаклю ілюстровано видання.

Віримо Богові та ЗСУ! Ми ще побачимо повні зали у Харківському театрі ляльок ім. В.Афанасьєва!

Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, архів Оксани Дмітрієвої та театру ляльок, відкриті джерела

6 листопада в історії Харкова: загадують відомого математика та цікаві події (фото, відео)

А ви знали? Цього дня, 6 листопада, в 1997 році постановою Кабінету міністрів України Харківському театру ляльок було надано ім’я Віктора Афанасьєва.
Харківський театр було створено у 1935 році. Він є найкращим ляльковим театром в Україні.

З 1952 по 1987 роки Харківським ляльковим театром керував саме Віктор Афанасьєв.

Довідка. Незламні лялькарі Харкова 1 липня 2024 року відзначили 85 річницю!

Адже саме 1 липня в 1939 році в Харкові відкрився ляльковий театр!

Сучасний Харківський театр ляльок ім. В.Афанасьєва цілком претендує на звання найкращого в країні та одного з найкращих у Європі. Він розташований у будівлі на площі Конституції, 24.

Незламний колектив попри жахи війни тримає культурний фронт: ставить вистави у сховищах для дітей і дорослих, створює прем’єри та отримує нагороди. 

Під час війни артистами Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва спільно колегами з Львівського театру ляльок було створено “Вертеп” – музичний перформанс-натяк на долю кожного ірода…

Більше фото з постанови в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Здавна відома магічна дія ляльок – від мотанок-оберегів до чаклунських вуду… Отож ми віримо, що посил українського “Вертепу” матиме свою дію!

Наостанок, пропонуємо зазирнути у чарівний світ музею театру ляльок.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці #GX.

Нагадаємо, яскраву й талановиту головну режисерку Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва Оксану Дмітрієву номінували на премію “Women in Arts. The Resistance 2023” (докладніше у новині GX).

Ще одна визначна подія відбулася у жовтні 2023 року, а саме 13 жовтня було презентовано артбук “Жираф Монс. Харківська історія воєнної весни“. Це така собі щира розмова про те, що сьогодні відбувається. Але найголовніше те, що ця книжка дарує надію на краще.

 

Ця історія про жирафеня, покинуте у зоопарку під час бомбардувань міста. Це щира розмова про те, що сьогодні відбувається, яка дарує надію на краще і переконує, що лихо не триватиме вічно.

Режисеркою вистави є Оксана Дмітрієва, а декорації створив харківський художник Костянтин Зоркін. Саме світлинами декорацій зі спектаклю ілюстровано видання.

Віримо Богові та ЗСУ! Ми ще побачимо повні зали у Харківському театрі ляльок ім. В.Афанасьєва!

А ще 6 листопада 1890 року народився Павло Горбатий (1890-1962) – відомий випускник Харківського університету, український педагог, методист у галузі математики.
Він родом з міста Бар (тепер Вінницька область України).

Павло Горбатий закінчив учительську семінарію. Педагогічну діяльність розпочав у 1905 році. Працював викладачем математики.

У 1920-х роках був першим директором Барської школи.

Вже в зрілі роки, 1931 року, закінчив Харківський інститут народної освіти (так у 1930-ті роки називався Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).

Згодом жив та працював у Києві.

Автор численних праць за методикою викладання математики у школі.

Помер 25 червня 1962 року у Києві.

6 листопада 2004 року Президент України Леонід Кучма нагородив харківських шахістів за перемогу у 36-й Всесвітній шаховій Олімпіаді в Іспанії.

Олександр Моісеєнко та Павло Ельянов були нагороджені орденами «За заслуги» ІІІ ступеня з формулюванням «За вагомий особистий внесок у піднесення міжнародного спортивного авторитету України».
У шаховій олімпіаді брали участь 10 найкращих збірних світу. Команда України була першою.

Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, архів Оксани Дмітрієвої та театру ляльок, відкриті джерела

 

 

10 вересня Харків вшановує видатного митця: він віддав душу й серце театру ляльок (фото)

Цього дня, 10 вересня, в 2024 році у віці сімдесят три роки, помер Володимир Вікторович Решетняк, заслужений працівник культури, директор Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва, який очолював колектив понад тридцять років.

Колеги з рідного театру і творчих колективів міста на своїх офіційних сторінках висловлювали слова співчуття рідним та близьким Володимира Вікторовича, а ще згадали найсвітліші події, пов’язні з видатною людиною нашого міста.

Кожен пост зібрав десятки чуттєвих коментарів….

“Світла пам’ять, світлій людині, професіоналу, керівнику, – який все своє життя віддав мистецтву міста Харкова, а останні 33 роки ще й душу і серце, а тепер вже і життя театру ляльок. Колись дуже і дуже давно. мені випала честь представляти Володимира Вікторовича колективу театру, як директора.
Царство тобі небесне, друже…” – написав його колега з ХТДЮ Леонід Космін.

Світла пам’ять! Його зірка тепер сяє на творчому небосхілі…

“Царство небесне! Світла пам’ять! Тепер вони з Володимиром разом…” – написала Дубовик Екатерина під постом пам’яті «Легендарному Адміністратору» Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва – В’ячеславу Миколайовичу Панченко. Тепер дві легендарні постаті театру ляльок разом на небесах…

Довідка. Решетняк Володимир Вікторович народився в місті Харків 28 лютого 1951 року. В 1982 році закінчив Харківський інститут мистецтв за фахом мистецтвознавець.
Його трудова діяльність налічує понад 40 років стажу. Вона була сповнена кропіткої праці. 
З вересня 1968 року по грудень 1969 року працював слюсарем-інструментальником електромеханічного заводу.
З вересня 1970 по листопад 1971 років – составитель кінопрограм обласної контори по прокату кінофільмів.
З березня 1972 по грудень 1974 – монтер спецосвітлення Харківського радіотелецентру.
З грудня 1974 по серпень 1977 – завідуючий фільмотекою Харківського облтелерадіокомітету.
З серпня 1982 по січень 1988 – старший інспектор управлінния культури.
З січня 1988 по  березень 1989 – директор кінотеатру “Парк”.
З березня 1989 року і до останньої хвилини життя – директор Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва. 

Його колектив дарував радість дітям і дорослим у мирні часи, він вистояв під обстрілами рашистів… Вони не забудуть свого керманича і добрий спогад про Володимира Вікторовича назавжди залишиться в серцях і душах колективу Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва

23 серпня в історії Харькова: місто згадує багато важливих дат й святкових подій (фото, відео)

23 серпня.
Головна дата для Харкова – День звільнення від нацистських загарбників у 1943 році, також відзначається як День міста.

О 2 години ночі почався штурм Харькова. У місто війшли об’єднання 53-й, 69-й, а потім 7-й гвардійської армії.
Вже о 04.30 183-я дивізія зайняла площу Свободи (сучасна назва), а до ранку місто було майже звільнено.
Саме 23 серпня військові звітували про звільненя міста керівництву й відбувся салют на честь визволителів Харкова. Тому саме цю дату стали вважати днем ​​звільнення.

Хоча історично, за документальними свідченнями, остаточна дата звільнення Харкова відбулася 29 серпня 1943 року (а в же 30 серпня з’явилися фото вітання захисників Харкова).
Ця дата для сучасних українцев дуже болюча, адже саме 29 серпня, в 2014 році армія росіян-окупантів розстріляла колони наших військових під час виходу з оточення під містом Іловайськ.
Тепер 29 серпня – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ!
В сквері поблизу найбільшого в Україні флагштока (який було встановлено 23.08.2021 року) з державним прапором встановили стелу Героїв України з піксельним монітором.

І знову плачуть матері, знову гинуть героїчні сини України від нової навали – рашистських окупантів.

 

Немала кількість найбільш знакових для міста подій припадає на цю дату. Адже у минулі роки до знакових дат завжди призначали урочисті події та відкриття. Для Харкова такою датою стало саме 23 серпня.

Так 23 серпня 1968 року в Харкові відкрито «Палац казок» – Харківський театр ляльок (який у місті відкрився 1 липня 1939 року) було переведено до приміщення колишнього банку, збудованого за проєктом архітектора Бекетова на площі Конституції (сучасна назва), 24, та спеціально реконструйованого для театру.

У будівлі крім театру є унікальний музей ляльок.

Під час війни колектив театру не лише дав прихисток людям, а ще й постійно підтримував дух міста своїми виступами.

Їхні виступи у бомбосховищах та на станціях метро надихали та підтримували харків’ян. А ще під час війни артистами Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва спільно колегами з Львівського театру ляльок було створено “Вертеп” – музичний перформанс-натяк на долю кожного ірода…

Віримо, як Син Божий на землю прийшов врятувати нас, загинув та воскрес захищаючи людство… Так і Україна не зламається, захищаючи людство, Переможе та Воскресне!

 

Саме, 23 серпня. в 1975 році відбулася одна з найбільш грандіозних подій в історії розвитку міської інфраструктури. Було відкрито харківське метро. На сьогодні діє 30 станцій на трьох лініях. Загальна довжина колій складає 38,45 кілометрів.

Саме метро стало найбільшм укриттям міста під час війни з рф.

В 2025 році Харківський метрополітен святкує своє 50-річчя.

“50 років тому у Харкові розпочав свій рух метрополітен — символ розвитку, сили та незламності нашого міста. На його станціях тисячі людей знаходили прихисток у найважчі дні війни, і сьогодні метро продовжує дарувати нам віру в майбутнє”, – наголошує колектив закладу.

Під час війни саме в підземці відбувається багато святкових подій. Ось і 23 та 24 серпня 2025 року святкові концерти проходитимуть на станціях «Історичний музей» (фото з подій надала наша читачка Наталія Юрченко), «Вокзальна», «Ярослава Мудрого», «Перемога» та «Імені О.С. Масельського».


Програма святкового концерту до Дня міста Харкова колективу СХІД ОПЕРА: 1. Гімн України; 2. Чорна рілля (хор); 3. М. Лисенко – Увертюра до опери “Тарас Бульба”; 4. М. Лисенко – Пісня Андрія з опери “Тарас Бульба” (лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко); 5. М. Лисенко – Арія Остапа з опери “Тарас Бульба” (заслужений артист України Володимир Козлов); 6. Українська народна пісня “Ніч яка місячна” (лауреат міжнародних конкурсів Євгеній Лисицький); 7. С. Гулак-Артемовський – “Пісня Карася” з опери “Запорожець за Дунаєм” (соліст СХІД ОПЕРА Юрій Кудрявцев); 8. С. Гулак-Артемовський – Дует Андрія та Оксани з опери “Запорожець за Дунаєм” (лауреати міжнародних конкурсів Олексій Коноров та Вероніка Мостова); 9. А. Хачатурян – Гопак з балету “Гаяне” (оркестр); 10.Ю. Мейтус – Арія Анни з опери “Украдене щастя” (заслужена артистка України Юлія Піскун); 11. М. Лисенко – Пісня Петра з опери “Наталка-Полтавка” (лауреат міжнародних конкурсів Віталій Манченко); 12. Українська народна пісня в обробці М. Стецюна – “Ой, я знаю, що гріх маю” (дипломант міжнародних конкурсів Юлія Форсюк); 13. З. Алмаші – “Борітеся, поборете” з опери ТГШ (Андрій Панчишко); 14.А. Кос-Анатольський – “Ой, піду я межи гори” (заслужена артистка України Олена Старикова); 15. Українська народна пісня – “Ой, чий то кінь стоїть” (хор); 16. музика – М. Некрасова, слова – Б. Гриньова “Dear Kharkiv” (заслужений артист України Володимир Козлов, хор, оркестр); 17. М. Лисенко – “Молитва за Україну”.

Виступали артисти й напередодні.

У святкові дні для харків’ян виступатимуть військовий оркестр 5-ї слобожанської бригади «Скіф», артисти Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка, Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва, а також колективи Палацу дитячої та юнацької творчості «Істок».

З повним графіком заходів можна ознайомитися за посиланням.

До того 23 серпня 1977 року було здано в експлуатацію харківський Палац спорту (розташований на проспекті Незалежності (сучасна назва) в районі станції метро «Палац спорту»). Палац розрахований на 6300 місць. У ньому в мирні часи виступали харківські команди майстрів з хокею («Динамо») та волейболу («Локомотив»), проводились концерти естрадних виконавців.

До до 350-річчя міста в 2004 році було приурочене й відкриття Палацу спорту “Локомотив”.

Хоча Президент України прийняв забудову ще 21 серпня 2004 року у Харкові до 350-річчя приурочили відкриття низки об’єктів та пам’ятників.

Довідка: палац спорту «Локомотив» – 3-поверхова будівля загальною площею споруди понад 7 тис. кв. метрів; вміщує 2190 глядачів (але офіційною датою відкриття вказується 23 серпня 2004-го – саме День міста). Це жахливо і дуже сумно, 2 вересня 2022 року російські окупанти ракетними ударами зруйнувала в приміщення палацу спорту Локомотив…

Того ж дня, 21 серпня, 2004 року було відкрито Культурно-просвітницький центр (Палац студентів) Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого на вулиці Григорія Сковороди (у минулому Пушкінська).

 

Будівництво велося із червня 2001 року. Культурно-просвітницький центр являє собою дві зони – глядацьку та приміщення для проведення репетицій. За сценічним приміщенням розташовано 7-поверховий блок допоміжних приміщень. Культурно-просвітницький центр здатний вмістити 1300 глядачів.

23 серпня 2004 року у сквері Перемога відкрито пам’ятник Олексію Алчевському – відомому промисловцю, банкіру, мільйонеру, меценату та благодійнику.
Пам’ятник подаровано мешканцями міста Алчевськ (Луганської області) до святкування 350-річчя від дня заснування Харкова.

23 серпня 2021 року в Харкові урочисто відкрили найвищий флагшток у Європі.
Він встановлений у сквері, розташованому біля перехрестя Соборного узвозу та вулиці Полтавський Шлях.

Церемонія відкриття відбулася 23 серпня у День Державного прапора України.
Висота флагштока становить 102 м. Розмір прапора – 22,5 х 15 метрів.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

Харків у XXI столітті. 17 серпня: яскраві особистості та цікаві факти в житті міста (фото)

17 серпня 2017 року помер один із найкращих акторів харківського лялькового театру Володимир Горбунов. Заслужений артист України (2006 р.), педагог, “голос” “7 каналу” Володимир Горбунов помер на 64 році життя.

«Це один із провідних акторів театру. Він ніс у собі той професіоналізм, який властивий театру, грав у великому репертуарі, поточному вечірньому, дитячому репертуарі. І, звичайно, його втрата для нас – це серйозна втрата. Замінити таких людей дуже складно, ніким», — говорив тоді директор лялькового театру Володимир Решетняк.

Довідка. Народився 21 квітня 1954 року у селі Зуя (нині смт Білогірського району, АР Крим). Пізніше з родиною переїхав до міста Тростянець Сумскої області.
Його вперше захопив театр ще у дитинстві, коли він слухав по радіо предачу “Театр у мікрофону”. А потім у будинку культури він вперше побачив виставу “Пташине молоко” і залишився на пропозицію керівника театру.
Отож бо актором театру ляльок Володимир Горбунов став ще у 12 років. У місті Тростянець Сумської області було створено самодіяльний колектив. а потім були навчання, робота у інших театрах…
І вже з 1980 працював в Харківському державному академічному театрі ляльок ім. В. А. Афанасьєва.


Театральні роботи: Альфред Дуліттл – «Моя прекрасна леді» (Б. Шоу), тато Карло – «Золотий ключик», Жак-Простак – «Кіт у чоботях» (Ш. Перро), Відьма – «Івасік-Телесік», Ляпкін-Тяпкін – «Ревізор» (М. Гоголя), проєкт “Задзеркалля”.

Водночас від 2000 року – диктор радіотелекомпанії «Тоніс-центр», від 2003 — викладач Харківської академії культури.
Горбунов майстерно поєднував у собі якості як драматичного актора, так і актора-лялькаря. Його акторській манері притаманні простота, інтелігентність та високий художній смак, а у створених ним образах проступає глибока людяність.
До того ж Горбунов створив багатосерійну телепрограму для дітей.

А ви знали? 17 серпня 2016 року у Харкові було створено новий футбольний професійний клуб – «Металіст 1925».

Футбольний клуб “Металіст 1925” створений товариством з обмеженою відповідальністю “Авангард Харків”. Він не був пов’язаний із знаменитим харківським футбольним клубом «Металіст», який у 2016 році тимчасово припинив існування.

Проект виявився досить вдалим. За 5 років команда піднялася до вищого дивізіону вітчизняного футболу. У 2021 році стартувала у Прем’єр-лізі.

2021 року був відроджений і «Металіст», який виступає у Першій лізі. Отже, у місті два клуби зі схожими назвами.

17 серпня 2004 року футболісти із Харківської області обіграли знаменитий лондонський «Челсі». Щоправда, перемогу було досягнуто у дитячому футболі.

Дитяча команда із села Шарівка – переможець харківського обласного «Турніру тисячі команд» – у Британії з рахунком 4:2 обіграла дитячу команду англійського клубу «Челсі».

До речі, «Турнір тисячі команд» того року експерти УЄФА визнали наймасовішим у Європі.

17 серпня 2004 року на вулиці Університетській, 13 встановили меморіальну дошку відомому фольклористу, етнографу та історику Миколі Сумцову. За цією адресою з 1876 по 1922 роки працював вчений.
До речі, цього ж року відзначалося 150-річчя від дня народження Сумцова.

Довідка. 18 квітня 1854 року народився Микола Сумцов (1854-1922) – відомий харківський історик мистецтва та музейний діяч, видатний науковець, етнограф, історик, громадський діяч, академік, який був обраним головою історико-філологічного товариства міста.


Його чітка і послідовна громадянська та політична позиція, любов до всього українського – мови, культури, літератури, народу загалом, український патріотизм, висока внутрішня моральність, порядність та інтелігентність, іншими словами – все те, що так не вписувалося в радянський менталітет і спосіб життя, і спричинилося до того, що вже в радянський час на ім’я професора Сумцова було накладено негласне табу, його праці зберігались у спецфондах, не перевидавалися, і навіть посилатися на них інакше як з критикою – було заборонено.

Його родина переїхала до Харкова, коли Микола був ще малим.
Освіту Сумцов здобув у 2-й Харківській гімназії.
З 1875 року навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету.
З 1880 – секретар університету. У тому ж році захистив магістерську дисертацію «Про весільні обряди», а в 1885 році докторську «Хліб в обрядах та піснях».
З 1887 був головою Історико-філологічного товариства при Харківському університеті.
За правління гетьмана Павла Скоропадського у 1918 році був обраний одним із перших академіків Української академії наук.

Микола Федорович Сумцов – один із небагатьох прогресивних учених, який стояв біля зародження українознавства як науки і окремої навчальної дисципліни.

У 1918 році вийшла друком одна з головних праць Миколи Федоровича – монографія “Слобожане. Історико – етнографічна розвідка”. Вчений продовжив започатковану професором В. Шухевичем працю етнорегіонального вивчення України і запропонував своє бачення: Слобожанщина, Галичина, Кубанщина, Поділля, Волинь, Київщина, Чернігівщина, Таврія. Як видно, воно цілком відповідає вимогам часу – врахувано нові області, що утворилися внаслідок загального розвитку історичного процесу в Україні. Публікуючи працю, вчений був переповнений емоціями та очікуванням нових можливостей для національного розвитку України, які відкривалися на той час. Його сподівання досить легко простежуються у наступних словах: “Самий багатий, численний по людности край – Україна – був знищений гнобительством уряду, заборонами мови і школи, утисками; деморалізований у всіх верхніх верствах своєї людности призвичкою запобігати перед урядом; попсований зросійщеною школою – нижчою, середньою і вищою, пристосованими для того, щоб викорінити усяке національне місцеве почуття і всяку національну місцеву свідомість. Очевидно, життя на Україні повинно піти іншим шляхом. В першу чергу треба звернутися до відродження і поширення національного українського почуття і свідомості”. (За матеріалом видання “Український інтерес”).
Минуло століття, але ці слова дослідника, на жаль, і досі не втратили своєї актуальності… росія знову зазіхає на Україну і мріє знищити… Дякуємо Богові та ЗСУ за кожен день у вільній країні!До речі, засновником нового історичного музею Харкова та першим його керівником був саме Микола Сумцов. Наразі установа носить його ім’я (докладніше в новині GX).
Помер вчений 12 вересня 1922 року в Харкові.Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харківський театр ляльок, Енциклопедія сучасної України, відкриті джерела

У Харкові оживають ляльки (фото, відео)

У незламних лялькарів Харкова цього дня свято! Адже саме 1 липня в 1939 році в Харкові відкрився ляльковий театр! До речі, в 2024 році, попри все, вони відзначали 85 річницю!

Сучасний Харківський театр ляльок ім. В.Афанасьєва цілком претендує на звання найкращого в країні та одного з найкращих у Європі. Він розташований у будівлі на площі Конституції, 24.

В цей святковий день хочемо привітати незламний колектив, який попри жахи війни тримає культурний фронт: ставить вистави у сховищах для дітей і дорослих, створює прем’єри та отримує нагороди.

Віримо Богові та ЗСУ! Ми ще побачимо повні зали у Харківському театрі ляльок ім. В.Афанасьєва!

А наразі пропонуємо згадати, як все починалося…

Саме 1 липня в 1939 році в Харкові відкрився ляльковий театр. Перед організацією театру ляльок у 30-х роках у місті працювало кілька лялькових колективів.

Наприклад, у 20-30-х роках працював театр маріонеток скульптора Петра Джунковського та Валентини Білорусової. 1924 року Джунковський і Білорусова створили новий петрушковий театр — «Бівамар», орієнтований на дитячу аудиторію.

В 1922 році в Харкові виник театр ляльок Миколи Овчиннікова, який називався «Петрушка». Репертуар театру невеликий, близько 10 п’єс. Усі роботи – агітаційного характеру.

Іван Шаховець організував Транспортний театр ляльок у Палаці культури залізничників.

В 1935 році Валентина Білорусова створила новий театр, який став називатися Харківський обласний театр ляльок, першим директором якого став один із найвидатніших харків’ян Петро Львович Слонім.

Сучасний харківський театр ляльок цілком претендує на звання найкращого в країні та одного з найкращих у Європі. Він розташований у будівлі на площі Конституції, 24.

В цей святковий день хочемо розповісти про незламних артистів Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва та їхні творчі перемоги на культурному фронті.

Колектив театру попри всі складнощі, пов’язані з війною, дарував свято землякам. Їхні виступи у бомбосховищах та на станціях метро надихали та підтримували харків’ян. А ще під час війни артистами Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва спільно колегами з Львівського театру ляльок було створено “Вертеп” – музичний перформанс-натяк на долю кожного ірода…

Віримо, як Син Божий на землю прийшов врятувати нас, загинув та воскрес захищаючи людство… Так і Україна не зламається, захищаючи людство, Переможе та Воскресне!

Більше фото з постанови в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Здавна відома магічна дія ляльок – від мотанок-оберегів до чаклунських вуду… Отож ми віримо, що посил українського “Вертепу” матиме свою дію!

Наостанок, пропонуємо зазирнути у чарівний світ музею театру ляльок.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці #GX.

Нагадаємо, яскраву й талановиту головну режисерку Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва Оксану Дмітрієву номінували на премію “Women in Arts. The Resistance 2023” (докладніше у новині GX).

Ще одна визначна подія відбулася у жовтні 2023 року, а саме 13 жовтня було презентовано артбук “Жираф Монс. Харківська історія воєнної весни“. Це така собі щира розмова про те, що сьогодні відбувається. Але найголовніше те, що ця книжка дарує надію на краще.

Ця історія про жирафеня, покинуте у зоопарку під час бомбардувань міста. Це щира розмова про те, що сьогодні відбувається, яка дарує надію на краще і переконує, що лихо не триватиме вічно.

Режисеркою вистави є Оксана Дмітрієва, а декорації створив харківський художник Костянтин Зоркін. Саме світлинами декорацій зі спектаклю ілюстровано видання.

Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, архів Оксани Дмітрієвої, Юрія Соболєва та театру ляльок

Історичні факти: 22 червня в Харкові вшановують організатора машинобудівного виробництва і народного артиста (фото)

22 червня 1926 року в місті Єнакієві на Донеччині народився Валентин Біблік – український організатор машинобудівного виробництва, герой Соціалістичної Праці, член Академії інженерних наук України.

В 1932 році родина переїхала до міста Харкова.

В 1947 році почав працювати на Харківському тракторному заводі.

З 1969 до 1996 року – директор Харківського тракторного заводу.

Під керівництвом Бібліка було проведено реконструкцію та технічне переобладнання заводу, побудовано нові виробничі та побутові корпуси, введено нові автоматизовані лінії та роботизовані комплекси.

В 1999 році Харківською міською радою Валентина Бібліка серед перших було удостоєно почесного звання «Почесний громадянин міста Харкова».

Помер 6 червня 2009 року в Харкові. Похован на міському цвинтарі № 4.

Восени 2015 року його і’мям було названо вулицю житлового масиву ХТЗ в Індустріальному районі міста Харкова (докладніше про цікавинки вулиці у новині GX від 19 серпня 2020 року).

Пам’ятаємо! 22 червня 2021 року у віці 68 років помер Олексій Рубинський – актор, режисер, драматург, театральний діяч та художник-графік, народний артист України (2005).

Упродовж 45 років Олексій Юрійович працював у Харківському театрі ляльок імені Афанасьєва.
У 2009 році внаслідок захворювання, що вразило імунну систему, почав втрачати слух, але не припиняв роботи попри втрату слуху…
“Він працював до останнього дня, не випадав з обойми. Постійно жив театром. Були тактильні або візуальні репліки, щоб він знав, коли вступати у свої ролі. Підходимо, або руку на плече кладемо, або під лікоть беремо. Так він розумів, що це його партія і потрібно працювати”, — розповідав “Суспільному” про останні роки роботи Рубинського його колега Михайло Озеров.

Зіграв понад 130 ролей у спектаклях, серед яких “Майстер і Маргарита”, “Вишневий сад”, “Ревізор”, “Колгосп тварин”, “Король Лір”.
Є автором досліджень “Харківський театр ляльок: історія, аналіз традицій та школи”, “Нариси історій показового театру ляльок у Харкові”.
Актор помер вночі 22 червня 2021 року.

Фото і матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

19 травня в історії Харкова: видатні особи в житті міста (фото)

19 травня 1863 року в Харкові народився Микола Досекін (1863-1935) – знаменитий живописець-імпресіоніст.
Микола Досєкін народився в сім’ї відомого фотографа, власника фотографічних майстерень у Харкові (і не тільки) – Василя Досекіна (1829-1900).

Після закінчення навчання в 1896 році Досекін переїжджає в Париж, де живе до 1918 року.

«Париж. Вулиця Монмартр», (1900), папір, наклеєний на картон, олія.

1918 року повернувсяз-за кордону і працював як художник і співробітник одного з музеїв..

«Сутінки на морі», (1899), полотно, олія – ​​Одеський художній музей. Досєкін..

19 травня 1933 року в Харкові народився Олександр Лєсков (1933-2017) — археолог, спеціаліст епохи бронзи та залізного віку, історії скіфів, сарматів та меотів, один із найвідоміших випускників Харківського держуніверситету.

Одним з найяскравіших досягнень Лєскова стали розкопки ульських курганів 1982-1983 роках, де він виявив поховання з визначними за багатством та художньою цінністю знахідками, залишені, ймовірно, меотами чи скіфами.

19 травня 1956 року Віктору Андрійовичу Афанасьєву надано звання заслуженого діяча мистецтв України.


Довідка. 1 січня 1917 року народився один із відомих харків’ян – Віктор Афанасьєв (1917-1987) – режисер, Заслужений діяч мистецтв України (1956), народний артист України (1967), художній керівник Харківського театру ляльок.
1935 року вступив до трупи театру ляльок при Харківському палаці дитячої творчості. Під час війни жив та працював в евакуації.
Після війни повернувся до Харкова і 1952 року очолив Театр ляльок.
Під керівництвом Афанасьєва Харківський ляльковий театр став найкращим в Україні. Він керував театром до 1983 року.
Серед його найкращих постановок – “Запорожець за Дунаєм”, “Горбоконик”, “Чортів млин”. За час своєї роботи він поставив близько 100 вистав.
1969 року з ініціативи Афанасьєва при Харківському інституті культури було набрано курс акторів, а 1970 — режисерів театру ляльок.
Помер 4 червня 1987 року в Харкові.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.