В цей святковий день хочемо розповісти про незламних артистів Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва та їх творчі перемоги на культурному фронті.
Колектив театру попри всі складнощі, пов'язані з війною, дарував свято землякам. Їхні виступи у бомбосховищах та на станціях метро надихали та підтримували харків'ян. А ще під час війни артистами Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва спільно колегами з Львівського театру ляльок було створено "Вертеп" - музичний перформанс-натяк на долю кожного ірода...
Кажуть, театр - це відображення нашого реального життя. Наразі наше життя - це страшний вертеп... Але віримо: ще прилетять птахи, налагодять свої гнізда, а ми відбудуємо наші домівки й розквітне наша Україна, як уся земля навесні... А Ірод згине, і це буде ще одне майже біблійне диво...
"У часи Ірода і споконвічно… Так сталося, що зараз знову настав час Ірода. Вертеп сьогодні звучить особливо актуально та пронизливо в Україні, де триває війна, де ми маємо врятувати кожне немовля. Ми пропонуємо не канонічний Вертеп, а скоріше експериментальне прочитання вічного сюжету засобами театру предметів та незвичної театральної ляльки", - так про своє дітище розповідають в театрі.
А GX пропонує усім читачам віртуально зазирнути в саме той вечір, коли артисти зі Львову та Харкова дивували своїм виступом напередодні відкриття театру. (До речі ті, хто не встиг на прем'єру, зможуть подивитися виставу "Вертеп" 1 квітня о 16.00 у Харківському театрі ляльок за адресою: пл. Конституції, 24).
Театр - це маленьке життя... На прем'єрний показ музичного перформансу зібралися імениті гості, митці та поціновувачі театрального мистецтва. У той вечір ми на мить вже перемогли, бо лунала музика, сяяли вогні, було відчинено двері музею, а коридори театру заповнювали й заповнювали глядачі, які прийшли за натхненням у храм культури.
А потім глядачі як у мирний час заповнили увесь зал театру і поринули в містерію "Вертепу".
Від страху, насадженого Іродом, і болю матерів, які втратили дітей...
До спротиву та надії...
Співом, музикою, надзвичайним декором вражали артисти глядача...
Серед болю минулого у дощечках-домівках можна розпізнати зруйновані міста України - де у будинках вибито шибки, де вбито життя... Як кров червоне намисто... Як надія - птахи, весна, віра... Віра в Бога та ЗСУ, як часто кажемо ми зараз.
Віримо, як Син Божий на землю прийшов врятувати нас, загинув та воскрес захищаючи людство... Так і Україна не зламається, захищаючи людство, Переможе та Воскресне!
Оплески й навіть сльози на очах глядача стали справжньою нагородою артистам.
Більше фото с постанови в альбомі на фейсбук-сторінці GX.
Як пробитися через багатовікові спотворення історії? Як дістатися до істини? Про ідеї, відчуття та процес створення перформансу розповіли його творці.
Над проєктом працювали: режисер-постановник – Оксана Дмітрієва, художник – Костянтин Зоркін, художник по костюмах - Наталя Денисова, авторка музичного концепту - Марічка Чічкова, хормейстер - Катерина Курдіновська, пластика - Інна Фалькова, художник з освітлення Дмитро Прасолов.
Художник Костянтин Зоркін ніколи не працював у театрі до доленосної зустрічі з Оксаною Дмітрієвою. Творчість Костянтин пов'язана з деревом - до цього проєкту свої роботи він виготовляв лише для власних виставок. Ось і до створення декорацій "Вертепу" підійшов із любов'ю, як до свого нового дітища...
"Я не сильний у релігіях... Для мене життя – це птах. Пташки, що прилетіли вити гнізда і продовжувати свій рід - саме цей сенс я вклав у свої роботи-декорації до вистави. А тема була обрана не випадково, ми з Оксаною шукали щось сакральне... ще до Христа... Багато говорили онлайн, я готував нариси - ми їх обговорювали. Перша зустріч наживо була незабутньою - вона йшла мені назустріч, а я котився на самокаті в районі станції метро "Наукова"... У цьому було щось символічне... Було створено багато цікавого: від з дощок-будинків до багатофункціонального вертепу... Але про це не можна розповісти, все це варто побачити на власні очі!" - підкреслив художник Костянтин Зоркін.
"В цій постанові у нас немає особливих ролей - ми працюємо, співаємо та граємо, як єдине ціле, як духи, що були до нашого часу, є зараз і будуть жити у майбутньому... Духи, янголи та жінки (чиїх дітей вбито за наказом лютого Ірода), які розповідають містерію народження Христа і навіть створюють ритуал наближення перемоги України! Щоб ми усі скоріше жили в мирі, спокої та злагоді!" - наголосила артистка театру ляльок Олександра Шликова.
"Найскладнішим для мене була не роль Ірода - важко було повернутися в професію... З початком війни все змінилося, з перших днів я волонтерив - допомагав чим міг! А потім мене запросили грати... І я повернувся... Щодо фізичних навичок і емоцій – це я все вмію, це моя професія!" - підкреслив артист Харківського театру ляльок Віталій Бурлєєв.
Здавна відома магічна дія ляльок від мотанок-оберегів до чаклунських вуду... Отож ми віримо, що посил українського "Вертепу" матиме свою дію!
Наостанок, пропонуємо зазирнути у чарівний світ музею театру ляльок.
Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці #GX.
Нагадаємо, яскраву й талановиту головну режисерку Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва Оксану Дмітрієву номінували на премію "Women in Arts. The Resistance 2023" (докладніше у новині GX).
Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, архів Оксани Дмітрієвої, Юрія Соболєва та театру ляльок
