Дійсно, суспільство розвивається, тому цілком ймовірно, що деякі сучасні молодята мислять прагматично і допускають різний розвиток подій. Це, приміром, демонструє розповсюдження практики укладання шлюбного договору.
Та разом з тим, майнове питання все ж постає перед більшістю пар після прийняття рішення про розірвання шлюбу. І, слід зауважити, що досить поширена думка про обов’язковий розподіл «порівну» – дещо хибна.
Як повідомили у відділі комунікації з громадськістю Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за загальним правилом майно, яке було набуте подружжям під час шлюбу, належить їм обом на праві спільної сумісної власності, навіть з урахуванням того, що один з подружжя не заробляв на придбання тих чи інших речей.
Водночас українське законодавство визначає перелік майна, яке не підлягає поділу. Зокрема це:
- ⇒ отримане чоловіком чи дружиною до шлюбу;
- ⇒ отримане у власність у порядку спадкування чи на підставі договору дарування;
- ⇒ житло чи земельна ділянка, набуті внаслідок приватизації;
- ⇒ придбане у шлюбі, проте за особисті кошти;
- ⇒ речі індивідуального користування, у тому числі коштовності (навіть якщо були придбані за спільні кошти подружжя);
- ⇒ премії, нагороди, отримані чоловіком чи дружиною за особисті заслуги (суд може визнати право на частку другого з подружжя, якщо буде вставнолено, що він своїми діями сприяв її одержанню);
- ⇒ кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
- ⇒ виплати, одержані за договорами страхування життя та здоров’я.
Також, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею чи ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
