Верховна Рада України 28 червня 1996 р. від імені Українського народу ухвалила Конституцію — Основний Закон України, який закладає основи розбудови України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, де носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. З того часу 28 червня є державним святом — Днем Конституції України.
Конституційний процес в Україні має давню історію. Початок формування правової системи на території України був покладений у часи Київської Русі. Перший збірник писаного права, який зберігся до нашого часу від часів Київської Русі — «Руська правда» за часів князювання Ярослава Мудрого (1016-1054 рр.). Збірник мав значний вплив на подальший розвиток правової системи на українських землях і зберігав своє значення після розпаду Київської Русі.
Помітною віхою в історії українського конституцієтворення став 1710 р., коли гетьман Пилип Орлик уклав першу українську Конституцію — «Договори і постанови прав і свобод військових між Ясновельможним Його Милості паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і між генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорізьким з повною згодою з обох сторін». У ній викладалась історія народу і відзначалось, що Київська Русь була першою державою козацького народу.
Наступний період у законотворчому становленні України ознаменувався ухваленням Українською Центральною Радою Конституції Української Народної Республіки 29 квітня 1918 р. Українська Держава, яку в 1918 р. очолював гетьман П. Скоропадський та Українська Народна Республіка часів Директорії (1918–1920 рр.) не мали власних Конституцій, але ухвалили кілька законів, які мали конституційну силу: Закон про форму української влади, Закон про тимчасовий державний устрій України.
Після встановлення в Україні радянської влади та входження до складу Радянського Союзу, Україна мала деякі ілюзорні ознаки державності, у т. ч. Конституцію. У Радянській Україні діяли, послідовно змінюючи одна одну, чотири Конституції — прийняті в 1919, 1929, 1937 та 1978 роках. Остання Конституція 1978 р., з деякими змінами, продовжувала діяти в Україні навіть після проголошення Незалежності України в 1991 р. і до 1996 р., поки не була прийнята нова Конституція України.
З часу проголошення Незалежності України в 1991 р., почав активно розвиватись конституційний процес. До роботи з розробки проєкту Конституції були залучені численні експерти, у тому числі представники харківської юридичної школи. У цій роботі активно використовували конституційний досвід передових держав. Була створена Тимчасова спеціальна комісія з опрацювання проєкту Конституції України, Представником Президента України при цій комісії був харків’янин Віктор Мусіяка. Харків’яни Олександр Карпов, Анатолій Косолапов, Василь Тацій, Олександр Масельський і Микола Тітов також безпосередньо працювали над розробкою Конституції України, вони входили до Конституційної Комісії.
Цього року Україна відзначає 27-му річницю ухвалення Конституції України. Усвідомлені українці сумлінно дотримуючись Основного Закону продовжують боротьбу за недоторканність кордонів суверенної Держави в реаліях 2023 року. Адже, відповідно до ст. 17: «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу».
За матеріалами Харківського історичного музею ім. В.Ф. Сумцова
