"Дід Мазай не зайців, а душу рятував". Про що раніше не розповідав харківський шарманщик (відео, фото)

2720

Шарманщик, Дід Мазай і просто Чарівник. По-різному називають харків'яни свого дідуся-добряка, який уже чимало років поспіль грає нехитрі мелодії на своєму вуличному інструменті та покращує настрій людям. Він сам більше схиляється до Мазая.

Шарманщика можна зустріти у Харкові в переході станції метро "Історичний музей", на салтівській вулиці Героїв Праці, біля театру для дітей та юнацтва. Але найчастіше він грає на вулиці Сумській, і під час війни - також,  поруч з Театром української драми ім. Т. Шевченка.

Перехожі часто зупиняються біля бородача, щоб послухати чудні мелодії старовинного інструменту, зробити фото, і далі прямують у своїх справах. 

"Бути добру", -  каже дідусь своє магічне вітання і у традиційному поклоні знімає капелюха. Все як до війни. І мимоволі віриш -  усе обов'язково буде добре. І уже ніщо не може зупинити, аби не підійти до милого бородач, як старого друга, щоб сказати, як ти щиро радієш цій зустрічі, і що давно хотіла запитати щось важливе.

"Я люблю, коли люди радіють, коли вони посміхаються. Я від цього маю задоволення", - підтримує розмову дідусь, не зупиняючи крутити ручку своєї шарманки. 

А згодом додає: "Ви ж розумієте, що ми випромінюємо, те ми і отримуємо. А оце (він показує на коробок, куди перехожі кидають гроші) - це все вторинне".

Господаря диковинного інструменту звати Віктор Вікторович, але просить називати його Дідом Мазаєм. Він з Журавльовки. Живе разом з Тайсоном - другом-тер'єром.  Добре знається на ліках, бо до того, як взяти в руки музичний інструмент, був військовим фельдшером, працював фармацевтом. Але зараз йому подобається його нинішня місія Діда Мазая. Він наполягає на тому, що у нього немає шарманки. 

"Це музична скринька. Хоча всі називають її шарманкою", - поправляє мене бородач і переходить з російської на українську мову. 

Він не рахував свого "стажу" вуличного музиканта. Але пам'ятає, як у 2017 році син Віталій привіз до Харкова із польського міста Лодзі музичну скриньку. 

«Син - технар, і йому цікаві різні пристрої. Тому придбав старий інструмент, полагодив його, і він заграв. Потім я оббив його тканиною, наклеїв картинку, де Мазай на човні із зайцями. Одяг шкатулки - то вже моя робота", - каже дідусь, не зупиняючи крутити ручку музичної скриньки.

Після невеликої паузи додає: "А знаєте, Мазай не зайців рятував - він душу свою рятував".

Усю війну Дід Мазай живе у Харкові разом з Тайсоном. Вечорами обидва полюбляють сидіти на дивані в обнімку. Каже, що може забути, що було вчора, але не 24 лютого. 

 "О 5-й годині ранку син, який спав у моєму кабінеті, прибіг зі словами: "Я ж тобі казав. Ось і почалося". І додав слово міцненьке. А до того я його дуже переконував, що ніякої війни не буде", - згадує Мазай-шарманщик і замовкає.

"У мене син на фронті", - каже згодом він.  

Ще на початку березня Віталій записався в тероборону.  

"Я посадив його на мотоцикл і він поїхав до штабу тероборони. Якийсь час був у Харкові. Потім два тижні з ним не було зв'язку. Але я дочекався його дзвінка. Зараз Віталій на фронті, під Бахмутом. Телефонує. Він отримав військову професію - зенітника. Трохи раніше приїжджав додому. Бачите, купив мені обновки: одягнув, взув, борги за комуналку заплатив і поїхав", - розповідає чоловік і показує нове зимове вбрання Мазая.

Після 24 лютого на "роботу" дід Мазай вийшов ближче до кінця березня. Довгий час, десь до половини травня він грав майже безлюдним вулицям Харкова, але в компанії знаменитостей .

"Сидів спершу біля театру - всю весну і літо майже. Там добре було: праворуч - Льоня Биков, наді мною - Кропивницький. А навпроти - Микола Васильович (ред. -  Гоголь) мені диригує. Гарно було…" - каже Мазай, посміхаючись.

Фото. Харьков City. Травень 2022 

А потім його попросили піти з театрального місця. А все через голубів, які також люблять харківського шарманщика.  

"Підійшла до мене жінка і попросила піти, бо на мою музику злітаються звідусіль голуби і обгаджують фасад будинку. Я відповів, що голуби - муніципальні. А взагалі, я з жінками не воюю. Тому довелося переміститися на інше місце. Ну що ж, сидів біля мистецького храму,  тепер -  біля дверей, які ведуть у нікуди (ред. – двері – бутафорні на будинку, який прежив пожежу)", - продовжує дід і мило посміхається у вуса.

А тим часом навколо збиралися люди, підійшла мама з хлопчиком. Ось іще кілька фото зі знаменитістю і для настрою.   

Фото. GX. Грудень 2022 

"Доброї вдачі харків'яни. Вона усім нам знадобиться", - каже  нам харківський шарманщик і, прощаючись, домовляємося зустрітися ще не раз в добрі і хорошому настрої. 

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галин Половик