Світовий досвід та багаторічні дослідження за результатами вакцинації свідчать про те, що вакцинація населення загалом є безпечним профілактичним закладом. Але існують медичні протипоказання, коли проведення щеплення протипоказано. Рішення в таких випадках має приймати лише лікар.
Усі протипоказання діляться на:
- Абсолютні – протипоказання, при наявності яких щеплення не проводиться ні за яких умов.
- Відносні – істинні протипоказання, коли остаточне рішення приймається лікарем на підставі інших факторів.
- Тимчасові – протипоказання, яке є в цей момент, але через час може бути знято.
- Постійні – протипоказання, які за бігом часу не будуть зняті.
- Загальні – для всіх видів щеплень.
- Окремі – протипоказання, які відносяться тільки до даного щеплення або конкретної вакцини.
Єдиним абсолютним протипоказанням до введення будь-якої вакцини є анафілактична реакція на попередню дозу вакцини.
Абсолютним протипоказанням при вагітності та тяжкій імуносупресії/імунодефіциті є введення живих вакцин.
До абсолютних, але тимчасових протипоказань для введення будь-яких вакцин відноситься підвищення температури вище 38 оС. Такі особи можуть бути вакциновані, як тільки одужають та не матимуть ознак гострої хвороби.
В інших випадках, за окремих станів, має бути визначена певна тактика вакцинації відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 16.09.2011 №595.
Наприклад, живі вакцини не призначаються в період проведення хіміотерапії. Щеплення інактивованими вакцинами проводиться не раніше ніж через 2 місяці після проведення трансплантації органу, а введення живих вакцин в такому випадку протипоказане.
Діти, що народилися раніше 34 тижня вагітності, не мають отримувати щеплення БЦЖ, поки не настане 34 тиждень розвитку. Крім того, вакцинація БЦЖ народжених дітей з низькою масою тіла проводиться після досягнення дитиною маси тіла 2000 г.
Різні застереження до вакцинації можуть бути і при інших станах (хронічні хвороби, прийом протимікробних препаратів, ВІЛ-інфекція, тяжкі порушення згортання крові тощо). В кожному такому випадку питання проведення вакцинації вирішується лікарем відповідно до рекомендацій.