Українська освіта є важливою складовою європейського освітнього розмаїття і попри війну вона продовжує конкурувати з іншими вишами Європи.
Про це розповіли харківські учені-педагоги на престижному міжнародному освітньому майданчику. Вперше на шпальтах журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU), яка об’єднує 600 вищих навчальних закладів зі 130 країн і співпрацює з ЮНЕСКО, виступили науковці-практики Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» (ХГУ «НУА).
Ректор ХГУ «НУА», доктор історичних наук, професор Катерина Астахова, проректор з виховної роботи, доктор соціологічних наук, професор Катерина Михайльова та завідувачка кафедри теорії та практики перекладу вишу Ірина Гусленко поділилися унікальним досвідом розвитку української вищої школи в умовах війни.
«Минулого року наша Народна українська академія була представлена у двох міжнародних освітніх рейтингах. Зокрема, у Світовому рейтингу університетів (World University Ranking), рейтингу впливу, ми посіли за певними позиціями 400+ із 1 400 університетів. Після цього нас запросили взяти участь в обговоренні стратегії інтернаціоналізації освіти в контексті тих змін, які відбулися у суспільстві у 2022 році», - розповіла «GX» співавтор публікації Катерина Михайльова.
Жовтневий випуск журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU)
У статті харків'ян зазначається, що в умовах тривалої збройної російської агресії українській освітній системі, де 386 вишів і понад 1 млн студентів, довелося адаптуватися до нових умов – повністю перейти на oнлайн-навчання, пережити масову міграцію школярів, студентів, викладачів.
«Люди рятувалися, і про працю насправді мало хто думав. Цей баланс між особистим і соціальним був дуже тонким», - каже доктор соціологічних наук, яка з початку війни разом з колегами з НУА продовжувала працювати в Харкові і навчати студентів, розкиданих у перші місці війни по 17 країнах світу.
За словами Катерини Михайльової, масові міграції, спричинені війною, стали викликом не лише для вітчизняної, а й для всієї європейської освіти.
«Ніхто не був готовий до такої великої кількості нових людей на своїй території. Просто не знали, як їх приймати, як адаптувати до своєї системи освіти. Брати українських школярів до своїх навчальних закладів чи ні? І як бути з викладачами, які приїхали з України: працевлаштовувати чи ні? Для всієї освітньої системи – і вітчизняної, і західної - це був виклик. Однак будь-який виклик - це проблема, з одного боку, а з іншого - це нові можливості», - зазначила професор.
Так починали навчатися учні ліцею ХГУ "НУА". Харків, березень 2022
За її словами, в НУА вдалося взяти під контроль освітній процес у перші тижні війни: уже з 15 березня в університеті відновили заняття в онлайн за розкладом - і для студентів, і для школярів.
«Звичайно, не всі викладачі мали можливість викладати (хтось ще був в дорозі), не всі студенти, учні, розкидані по світу, могли підключатися до занять. Перші лекції в онлайн викладачі читали з Німеччини і Харкова, хтось із квартири, хтось із підвалу. Деякі викладачі включилися у навчальний процес тільки через два місяці, коли вийшли з укриттів. Свою першу воєнну лекцію я читала з підвалу. Пам’ятаю, дуже переживала, чи буде кому читати. Так, у мене був інтернет, але де були студенти? Проте вони вийшли на пару. Я була щиро рада побачити половину аудиторії моїх третьокурсників. І вони були щасливі знову побачити один одного. Це була наша перша маленька перемога», - пригадує Катерина Геннадіївна.
Перші пари в ХГУ "НУА". 15 березня 2022
Історію української культури читає кандидат філософських наук, професор Н. Чібісова
Паралельно студенти, викладачі, випускники академії активно займалися волонтерством, допомагали як цивільним, так і військовим. Перед університетською адміністрацією постало нове завдання - фінансова, соціальна підтримка викладачів, студентів, незалежно від того, де вони знаходяться. Крім того, важливо було зберегти
«Зберегти єдність академічного співтовариства стало нашим головним завданням. Раніше цю функцію у значній мірі вирішували корпоративні заходи. А коли, студенти, школярі, викладачі розкидані по 17 країнах і лише онлайн-спілкування – це завдання ускладнилося. Але ми впоралися. Організовували онлайн-зустрічі, а якість навчання поставили у пріоритет: повноцінні онлайн-заняття відбувалися виключно за розкладом. Тим, хто не міг підключитися, давали завдання, і вони продовжували в асинхронному режимі вивчати матеріал. Але в нас був розклад пар, семінарів. Цим ми відрізнялися від багатьох вишів, які зазвичай навчальні матеріали розміщували на хмарних ресурсах, використовували Гугл-клас», - додала Катерина Геннадіївна.
Однак не все було однозначно, як свідчить дослідницький проект НУА, в рамках якого були зібрані практики освіти під час війни: емоції, оцінки, сприйняття відновлення навчання і включення в учбовий процес.
«Одні стверджували, що заняття їх врятували: "Нас змусили переключитися на якісь завдання". А хтось говорив про те, що треба призупинити навчання: "Який це навчальний процес, коли довкола війна". Такі крайні позиції. Але ми рухалися далі», - продовжує проректор.
Перший воєнний набір. Студенти I курсу ХГУ "НУА". Вересень 2022
За словами Михайльової, якщо відкинути усі мінуси онлайн-занять, то навчальний процес в НУА навіть став якісно кращим, ніж до війни.
«У нас збільшилася кількість іноземців серед викладачів, професури. У навчальному процесі стало більше викладачів-практиків з числа наших успішних випускників, які ділилися досвідом управління бізнесом в умовах обмеження та зміни. Більше того, ми ще дужче підсилили іноземні мови. Якщо на факультеті «Референт-перекладач» раніше вивчали дві мови, то тепер є можливість вивчати третю. На факультеті «Бізнес-управління» додалася також друга іноземна, на вибір. Ми розуміємо, що ті студенти, які поїхали за кордон, отримали перевагу мовного середовища. Тому тим, хто залишився, ми повинні підвищити конкурентоспроможність, давши додаткові мовні навички компетентності», - відзначила професор.
Крім того, в академії в умовах війни стали активніше використовувати можливості відкритих онлайн-курсів провідних університетів світу.
«Рекомендуємо конкретні тематичні курси, щоб інтегрувати наших студенів в європейську освіту, щоб вони, залишаючись в Україні, знали, що можуть на рівні з іншими користуватися більшими можливостями західних університетів», - додає Катерина Михайльова.
Літня сесія бакалаврів в ХГУ "НУА", червень 2022
Більше того, спільно з двома іншими харківськими вишами (Харківській національний університет ім. Каразіна та Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця) НУА у 2022 році стала учасником німецької прогами стипендіальної підтримка студентів, які залишилися в Україні.
«Така фінансова підтримка свідчить про те, що в Європі цінують тих, хто продовжує вчитися чи викладати в Україні, - стверджує педагог. - У першому семестрі ми мали 21 стипендіата із 100 на Харків за цією програмою. Студенти отримували щомісяця 200 євро, вивчаючи 2-3 дисципліни англійською мовою. Крім того, міжнародні партнери запустили програми підтримки для викладачів, які читають свої предмети іноземною мовою. Це також мотивує. Зокрема, мій англійський став трохи кращим. Шукаємо різні варіанти, щоб і викладачі, і студенти, які працюють в Україні, могли розвиватися та напрацьовувати на університет, на систему освіти, на місто. Щоб бути міцними в перспективі».
Харківські учені підкреслюють: в умовах, коли студенти та співробітники занурюються в неукраїнські вищі навчальні заклади, треба докласти максимум зусиль, аби зберегти вітчизняну освітню систему. А тому навіть у війну наша вища школа має заново позиціонувати себе, зберігати привабливість, конкуруючи з вишами в Європі.
Фото: ХГУ "НУА".
Нагадаємо в університетській типографії Харківського гуманітарного університету «НУА» вийшла друком колективна праця вчених України та зарубіжжя – монографія «Генеалогічний конкурс: "Історія моєї сім’ї": аналіз соціально-культурних можливостей».
У харківському виші, що постраждав від ракетного обстрілу, відкрили виставку.
Харківський педагог: Ніхто з нас раніше не вчив дітей під час війни.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
Галина Половик
