Позначка: Україна

ПТСР в українців: яка психологічна ціна війни?

Опублікував(ла) новина GX , 10.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Здоров'я, Регіон, Суспільство.

День психічного здоров’я або ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини та підтримки людей з подібними захворюваннями.

Це особливо важливо під час війни, адже ракети рашистів ранять не лише тіло, а й душу…

“Дуже важлива тема, яка потребує уваги. Дякуємо за інформацію!” – написали фахівці HUB 057 Простір психологічної підтримки, адаптації та інтеграції

“До речі, дуже важлива та актуальна тема в наш час. Дбати про ментальний рівень здоров’я – це основне, і тут головне дотримуватися балансу, аби наше еґо, завдяки якому ми живемо в соціумі, не перетворювалося на хибне – помилкове еґо. Бо помилкове еґо в дії може наробити біди, що, в принципі, і відбувається у світі зараз”, – додала авторка важливих матеріалів на цю тематику Олександра Суфіянова.

Через війну в Україні (ще з часів 2014 року) завдяки засобам масової інформації набув попиту термін ПТСР — посттравматичний стресовий розлад. Одні джерела стверджують, що такий стан загрожує психічному здоров’ю нашої нації у майбутньому, інші — запевняють, масової небезпеки ПТСР не становить.

Що ж таке посттравматичний стресовий розлад, які його симптоми, як вони проявляються у різних людей, які стратегії самодопомоги для управління симптомами ПТСР у повсякденному житті існують, і чи відрізняються вони у демобілізованих військових від симптомів цивільного населення – про все цеі не тільки у нашому матеріалі.

Власне кажучи, перше слово цього терміну вже своїм префіксом «пост-» означає, що травматичний стресовий розлад (ПТСР) починається лише після того, як сталася психотравмуюча подія.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це психічний розлад, викликаний жахливою подією, яку людина пережила або стала свідком.

Що таке психотравмуюча подія?

Це будь-яка ситуація, що викликає страх, сильний стрес, жах, і впливає на психоемоційний фон людини. Йдеться про насильство, серйозну аварію, тяжку хворобу, смерть, загибель близької людини, участь у воєнних подіях, стихійних лихах тощо.

Психотравмуюча подія не є однаковою для всіх, адже в кожного для неї можуть бути суто індивідуальні підстави: усе залежить від особливостей психіки, попереднього досвіду, енергії та ресурсів. Наприклад, для когось, хто переніс, приміром, важке лікування онкології, рецидив цієї хвороби може бути причиною серйозного травмуючого досвіду.

У той же час, для людини, яка виросла в сім’ї військового, жила біля полігону і змалку щодня чула звуки пострілів, війна може не викликати сильного емоційного потрясіння.

У зв’язку з вище сказаним можна дійти висновку, що воєнні дії, які значною мірою вплинули на життя українців, по-різному відобразилися на їх психічному стані. Так, згідно з офіційними данимиелектронної системи Національної служби охорони здоров’я, показники, що свідчать про кількість осіб із посттравматичним стресовим розладом протягом 2021-2024 років, наступні:

2021 рік — 3 167 пацієнтів,
2022 рік — 7 051 пацієнт,
2023 рік — 12 494 пацієнти,
2024 рік — 3 292 пацієнти (на 06.03.2024).

Дані ж щодо кількості українців з ПТСР на 2025 рік від Міністерства охорони здоров’я поки відсутні.

Та якими б не були показники стосовно кількості пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом, у період війни в Україні реальна ситуація цього питання значно перевищує цифри на папері, оскільки чимало людей часто не можуть усвідомити свій стан та не звертаються за допомогою до фахівців.

Психологиня і голова правління ГО «Харківський фонд психологічних досліджень», керівниця «ХАБ 057» Тетяна Грида розповідає, під час війни емоційний стан українців можна охарактеризувати як фізичне виснаження, емоційна нестабільність, постійна тривожність і страх за близьких — за таких умов дуже часто складно визначити свій реальний стан.Стосовно ж ПТСР, пані Тетяна звертає увагу на низку симптомів, на які вкрай необхідно звертати увагу.

Це повторне переживання травматичної події (нав’язливі спогади,які важко зупинити, часті кошмари, флешбеки — переживання травматичної події так, ніби вона відбувається знову, фізична реакція на щось, що нагадує про травматичну подію).

Наступний тривожний сигнал — уникнення всього, що нагадує про травматичну подію: розмов, думок, місць, видів діяльності чи людей, які нагадують про неї.

Також притаманні підвищена тривожність і довготривалий збуджений стан, який важко самотужки вгамувати. Людина відчуває надмірну збудженість, постійно чекає на небезпеку, схильна до саморуйнівної поведінки — селфхарму (особливо серед підлітків) — зловживання алкоголем чи ризикованої поведінки, наприклад, агресивного водіння. Зачаступростежується дратівливість, спалахи гніву, агресія, глибоке почуття провини або сорому, порушення сну (труднощі із засинанням, численні пробудження), а також зниження концентрації уваги.

Значну роль мають негативні зміни у мисленні і настрої. Люди стикаються з порушенням пам’яті, приміром, забувають важливі деталі події. Виникають негативні думки про себе, інших, а також світ загалом, почуття безнадії. Розповсюджене явище — відчуття роз’єднаності з близькими, особливо між тими, хто залишився в Україні, і тими, хто виїхав за кордон.

Окрему увагу психологиня приділяє феномену емоційного оніміння — одному із механізмів психологічного самозахисту, що лякає своєю байдужістю і ускладнює здатність відчувати радість, любов чи натхнення. Як наслідок— втрачається інтерес до улюбленої діяльності чи спілкування.

За словами Тетяни Гриди, якщо думки і почуття, пов’язані із травматичною подією, не дають спокою понад місяць, а також посилюються, або коли є відчуття, що складно повернути своє життя під контроль, необхідно поговорити злікарем чи фахівцем із психічного здоров’я.

Якщо ви вважаєте, що можете завдати собі або комусь шкоди або спробувати покінчити життя самогубством, негайно зверніться по допомогу до одного або декількох з цих ресурсів:

зверніться до близького друга або коханої людини;
зверніться до священнослужителя, духовного лідера або когось з вашої релігійної громади;
запишіться на прийом до лікаря або фахівця з психічного здоров’я;
отримайте безкоштовну консультацію фахівця психолога в одному з просторів психологічної підтримки Харкова “ХАБ 057”(Дмитрівська, 5) та Ужгорода “Станція УЖ”.

Тетяна Грида, голова правління ГО «Харківський фонд психологічних досліджень», керівниця «ХАБ 057»

За словами пані Тетяни, ще один важливий фактор, який дуже негативно впливає на розвиток ПТСР у людини — це відсутність або неможливість отримання соціальної підтримки.Зі сторони оточення — нерозуміння того, через що проходить людина з ПТСР. Зазвичай така байдужість і нехтування лише призводять до посилення розладу.Інша річ — коли особа з психотравмою потрапляє у фізично та емоційно безпечне середовище, де їй надають підтримку, приймають, то психотравмуючий стресовий розлад може і не статися взагалі. Крім того, така людина має здатністьперетворити свій болісний досвід на посттравматичне зростання. Подібний процес, безумовно, складний — особливо, якщо йдеться про випадки множинної психологічної травми, але він є реальним за умов, коли у нашому суспільстві інформуватимуть про природу ПТСР та матимуть бажання та змогу разом підтримувати одне одного, тим самим готуючись розуміти складний досвід, що переживають наші захисники.

Чим відрізняються симптоми ПТСР у військових від симптомів ПТСР цивільного населення?

Якщо говорити саме про демобілізованих військових, то ПТСР в них зачастумає більш складний емоційний спектр, — знає фахівець із реадаптації демобілізованих військових, звільнених у запас, Ігор Кулик з «ХАБ 057».Характерні ознаки: глибока депресія, почуття безнадії, сорому, провини, що часто ідуть вкупі зі зловживанням наркотиками, алкоголем. У ветеранів є сильне відчуження від рідних, складнощі у стосунках. Стосовно фізичних особливостей, це зазвичай розлади шлунково-кишкового тракту, головні болі, загострення хронічних захворювань. Тривожна і доволі часта ознака —проблема з концентрацією та пам’яттю.

У цілому ознаки ПТСР у військових кардинально не відрізняються від симптомівПТСР цивільних, просто у перших завдяки бойовому досвіду вони можуть бути більш стійкими та інтенсивними.

Справа лише в тому, що час виникнення симптомів посттравматичного розладу у кожного свій: у декого відразу після пережитої травмуючої події, а в когось через місяці і роки, — в останньому випадку треба говорити про ПТСР, що має відстрочений початок. Однак яким би період виникнення ознак цього розладу не був, треба вчасно звертатися до профільного фахівця — лікаря-психіатра, який призначить відповідне лікування.

Які ж існують стратегії допомоги людиніз симптомами ПТСР у повсякденному житті?

Під час надання допомоги необхідно пам’ятати про наступні правила:

у першу чергу, треба потурбуватися про власну безпеку, бо поведінка в особи у стані такого розладу непередбачувана: приміром, втрачаючи товаришів на полі бою, військовослужбовець може неадекватно поводитись зі зброєю;
не варто намагатися допомогти, коли є невпевненість у власних силах; лише внутрішня рівновага, щирість, чесність дають ефект у контакті з особою з ПТСР; стан людини, що пережила екстремальні події, не має лякати, адже її реакції – це природньо у неприродних обставинах; якщо є відчуття страху, спротиву, важливо визнати це і делегувати допомогу тому, хто дійсно готовий стати опорою для людини з ПТСР на даний момент;
слід затямити важливе правило «Не нашкодь!», часто крок назад дає можливість допомогти вчасно і правильно.

Стосовно демобілізованих військових, які мають ПТСР,запевняє фахівець із реадаптації демобілізованих військових, звільнених у запас, Ігор Кулик з «ХАБ 057», важливою є соціальна підтримка. Вона вкрай необхідна у комплексі із професійною допомогою – психотерапією та медикаментозним лікуванням. Тут йдеться і про тепле оточення родини, друзів, побратимів, і про організацію дозвілля демобілізованих військових.

Фахівець з реадаптації демобілізованих військових Ігор Кулик (ХАБ 057»)

До слова, у харківському «ХАБі 057»—просторі психологічної підтримки, адаптації та інтеграції харків’ян та ВПО – працює фахівець з реадаптації демобілізованих військових Ігор Кулик. Тут можна отримати безоплатну допомогу з наступних питань:

підготовка до співбесіди з роботодавцем;
консультації для роботодавців щодо працевлаштування військових;
складання резюме;
рекомендації щодо спілкування з HR-фахівцями;
супровід під час працевлаштування;
отримання зворотного зв’язку від роботодавця.

Завдання реалізується в рамках проєкту «Психосоціальна підтримка та психічне здоров’я (MHPSS) як основа для відновлення та зміцнення суспільства (модуль 2)».
Проєкт реалізується Fundacia HumanDoc (республіка Польща) і Харківський фонд психологічних досліджень ГО Проєкт фінансується програмою польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Наші контакти:

+380 95 742 67 65 (Viber, WhatsApp, Telegram)

+380 57 716 03 29 (мобільний, багатоканальний)

+380 99 00 55 057

Підписуйтесь на нас у Телеграм, Фейсбук, Інстаграм — “ХАБ 057”.

Автор – Олександра Суфіянова

Кожен злочин російських окупантів буде покарано: на Харківщині заочно судитимуть вбивцю письменника (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 02.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Прокуратура Харківської області повідомляє, що наразі заочно судитимуть окупанта винного у вбивстві письменника Володимира Вакуленка та інших цивільних міста Ізюм (Харківської області).

Президент України Володимир Зеленський 1 жовтня підписав Указ про присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» дитячому письменнику Володимиру Вакуленку, якого вбили російські військові під час окупації Ізюмщини навесні 2022 року.

Прокурори Харківської обласної прокуратури затвердили та направили до суду черговий обвинувальний акт щодо ще одного окупанта, причетного до вбивства українця. Йому інкримінують жорстоке поводження з цивільним населенням, поєднане з умисним вбивством, а також інші порушення законів і звичаїв війни, вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. ч. 1, 2 ст. 438 КК України — у редакції 2022 року).

Четвертий обвинувачений — уродженець Луганська, військовослужбовець взводу 4-ї роти 4-го батальйону 204-го стрілецького полку так званої «лнр» 2-го армійського корпусу 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил рф, з позивним «Кірʼян».

У березні 2022 року він разом з іншими військовими цього підрозділу прибув до села Капитолівка Ізюмського району. Вони увірвалися в будинок українського письменника Володимира Вакуленка, викрали його та вивезли в невідомому напрямку. Потерпілого утримували в нелюдських умовах, катували, а згодом — розстріляли.

На цьому звірства окупантів не завершилися. Їм інкримінують також убивство ще трьох цивільних чоловіків — колишнього учасника АТО і двох місцевих мешканців, яких загарбники затримали в лісі, коли ті збирали шишки, щоб розпалити самовар і заварити чай.

Усі ці дії відбувалися за умов, коли окупанти достеменно знали, що йдеться про цивільних осіб, які не брали участі в бойових діях і, відповідно, перебували під захистом міжнародного гуманітарного права.

Обвинувачений перебуває у розшуку.

Досудове розслідування проводили слідчі СУ ГУНП в Харківській області.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Нагадаємо, 16 вересня 2022 року розпочалася термінова ексгумація тіл. Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія є найбільшим джерелом тероризму у світі, і закликав світ визнати цей факт. “Світ має побачити, що залишила після себе російська армія“, – Президент України Володимир Зеленський.

Нагадаємо, під Ізюмом на Харківщині 15 вересня 2022 року виявлено масове поховання людей – цивільних і військових – понад 445 могил. Зв’язані руки, переламані кістки, мотузка на шиї…

Після звільнення міста Ізюмської міської ради Максим Стрельніков заявив, що щонайменше 1 000 цивільних жителів Ізюма загинула за час російської окупації.

В місті Ізюмі на Харківщині російські війська під час окупації обладнали катівню, де вибивали свідчення у місцевих жителів, – розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини в Україні Дмитро Лубинець 16 вересня 2022 року.

Серед могил вбитих російськими окупантами був хрест із написом 319, де було тіло закатованого рашистами українського дитячого письменника Володимира Вакуленка… Нелюди викрали, катували і вбили невинну людину, письменника, батька, сина…

Згодом стало відомо, що рука з синьо-жовтими браслетами з поховання в Ізюмі – це фрагмент тіла військового з Нікополя. Фотографія з процедури ексгумації облетіла весь світ – вражаючий знімок почорнілої руки із браслетом кольору українського прапору.

Мешканка Нікополя Оксана Сова упізнала свого чоловіка за татуюванням на тілі. Про це вона заявила в інтерв‘ю газеті «Факти». ЇЇ коханий – 36-річний боєць нашої славетної 93-ї бригади Холодний Яр Сергій Сова. У Героя залишилося двоє дітей.

«Непокаране зло – множиться…» – отож бо віримо – кожен злочин російських окупантів буде покарано!

Бібліотека Харкова до свята перемогла на Всеукраїнському конкурсі

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 02.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

У професійне свято працівників книгозбірень, 30 вересня, Українська бібліотечна асоціація оголосила переможців Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2025». Бібліотекою року стала книгозбірня Харкова!

«Почесне звання “Бібліотека року 2025” присвоєно Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка за проєкт “Цифровий архів документів про російсько-українську війну”», — повідомляється на сайті УБА.

“Ми щиро вдячні за визнання і високий титул. Вітаємо колег — переможців конкурсу в інших номінаціях”, – привітали усіх харківські бібліотекарі.

Довідково. Проєкт «Цифровий архів документів про російсько-українську війну» фахівці ХДНБ ім. В. Г. Короленка реалізували в 2023–2024 роках за підтримки Українського культурного фонду.

Харківська мобільна бібліотека готова до мандрів Україною: дарунок ХДНБ прийшовся до душі (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Сюрпризи до свята бібліотека-ювіляр почала отримувати ще 23 вересня. Почули про скрутне становище бібліотек Харкова та Харківщини в Естонії і вирішили підримати – незвичайний і дуже потрібний наразі подарунок відправили колегам до однієї з найстаріших бібліотек України – справжню “бібліотеку на колесах”.

Нагадаємо, на Харківщині було понад 780 бібліотек, за час війни їх кількість зменшилася до 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні.

Нагадаємо і привітаємо – 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Історія створення бібліотек сягає глибокої давнини – адже перша навчальна бібліотека з’явилася ще в 1830-і роки при Києво-Могилянській академії.
Ще одна з найстаріших бібліотек України знаходиться у Харкові – це Харківська державна наукова бібліотека імені Володимира Короленка, заснована ще 8 жовтня 1886 року як Харківська громадська бібліотека, у 1922 році названа на честь письменника Володимира Короленка, а у 1930 році набула статусу державної та наукової.

Одна з найстаріших бібліотек України та друга за обсягом фондів (понад 7 млн одиниць зберігання), Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка в 2025 році відзначає ювілей (докладніше в відеосюжеті «Громада. Груп»).

Додамо ще цікавих фактіа з архівів GX у відеоінтерв’ю з кандидатом наук із соціальних комунікацій, заступником директора з наукової роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, головою Харківського відділення Української бібліотечної асоціації Людмилою Глазуновою.

У бібліотеці Короленка зберігається понад 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, з них 60 тисяч – рідкісні видання. Щороку бібліотека “оновлюється”, сюди надходить до 50 тисяч книг та документів. Працюють 67 традиційних та електронних каталогів та картотек, 14 читальних залів, 2 зали оснащені комп’ютерами з виходом в інтернет, є wi-fi. А у 2019 році, напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, що відзначається 30 вересня, фонд бібліотеки поповнився унікальним подарунком – екземпляром факсимільної копії Пересопницького Євангелія, на якій присягають новообрані президенти України. Поклавши руку на раритет, у харків’ян є рідкісна можливість відчути себе главою держави… (Детальніше в новині GХ).

Напередодні свята в 2025 році ХДНБ ім. Короленка отримала перший і найкращий подарунок – власний будиночок на колесах – мобільну бібліотеку від колег з Естонії.

Директорка бібліотеки Наталія Петренко презентувала й першу екскурсію пересувним бібліотечним комплексом (бібліобусом).

У презентації бібліотеки на колесах взяли участь представники Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової (державної) адміністрації, Департаменту культури Харківської міської ради, харківських видавництв, колеги з Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки, Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва та представники ЗМІ. Більше фото із заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Щиро вітаємо всіх працівників бібліотек! Миру та повних залів читачів!

Довідка. 12-метровий бібліотечний Volvo — подарунок колег з Талліннської центральної бібліотеки. Міська управа естонської столиці взяла на себе також транспортні витрати з перевезення його до Харкова.
Бібліобус облаштований книжковими полицями (місткість — до 4000 книг), комп’ютерною технікою, робочими місцями для бібліотекаря та користувачів.
Свого часу ця мінібібліотека на колесах обслуговувала читачів у віддалених куточках Естонії, у яких відсутні стаціонарні книгозбірні.

Відтепер автобібліотека курсуватиме громадами Харківщини, де з початку повномасштабної російської агресії повністю зруйновано понад 50 публічних бібліотек і ще близько 180 пошкоджено. У кожному з дев’яти районів прифронтового Харкова є пошкоджені публічні та шкільні книгозбірні, зазнали руйнувань бібліотеки закладів вищої освіти. ХДНБ ім. В. Г. Короленка, одна з найстаріших (заснована у 1830 р.) та найбільших за обсягом фондів бібліотек України (понад 7 млн одиниць зберігання), також значно постраждала від обстрілів.

«Благодійний гуманітарний проєкт вдалося реалізувати у співпраці з Посольством України в Естонській Республіці, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Стратегічним центром Таллінна, Талліннським департаментом культури і спорту та Департаментом культури і туризму Харківської обласної військової (державної) адміністрації. Естонська сторона ініціювала передачу мобільної бібліотеки до Харкова, дізнавшись про неймовірні руйнування книгозбірень, закладів освіти, об’єктів культурної спадщини загалом в Україні і в Харкові та Харківській області в тому числі. Також колеги з Естонії, дізнавшись, що комплектування фонду — перший виклик, який треба нам здолати для того, щоб бібліобус почав курсувати Харківщиною, придбали для нього понад 200 видань книжок. Це 62 назви українською та англійською мовами, а також одна естонською. Дуже дякуємо нашим колегам за такий подарунок. Наразі ми звертаємося до громадських організацій, благодійних фондів і всіх небайдужих підтримати ініціативу наших міжнародних партнерів і разом облаштувати наш бібліобус, наповнити його сучасною літературою, яка і поїде громадами», — зазначила директорка ХДНБ Наталя Петренко.

А ще керівниця ХДНБ розповіла про відновлення бібліотеки після обстрілів і провела гостей заходу по знакових місцях закладу.

Так стискалося серце від суму і радості… Журналістка GX бачила наслідки ударів рашистів і тепер раділа першим крокам відновлення бібліотеки.
Адже це так приємно, коли з даху не тече вода, а у світлій залі можна отримати потрібну книгу… Саме куточок читача для відвідувачів відділу міського абонемента облаштовано за кошти спонсорів у місці напівзруйнованої з вибитими шибками зали бібліотеки.

Минув час після нашої останньої зустрічі під дахом Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Короленка. Влітку 2023 року він був пробитий уламками російських ракет, але світова спільнота та благодійні фонди не залишилися осторонь. До свята Всеукраїнського дня бібліотек вже багато чого зроблено. Зокрема, головний корпус взимку буде з теплом.

А ще на полицях сховища, попри все, були видання навіть за 2022 рік…

В бібліотеці звітували, що на заклик укомплектувати книжками бібліобус, вони отримали велику дружню підтримку від видавництв, благодійних фондів і меценатів.

Незламні бібліотекарі не припиняють дивувати. До свята вони підготували тематичну книжкову колекцію.

А в холі біліотеки постійно змінються виставки митців, що дарує відувачам закладу позитивні миті у наші складні часи.

Тут розповідають історію рідного краю у картинах і роботах харківських майстрів, а ще з любов’ю дарують усмішки.

Наталя Петренко наголосила, що під час війни колектив навіть відновив послуги міського абонементу в 2023 році, які не надавалися з 1930 року.

До речі, часи роботи, майже, не змінні.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХДНБ ім. В. Г. Короленка

“Зелені легені” Харківщини пробиті ворожими снарядами (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 21.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Ліс – унікальний дарунок природи! У третю неділю вересня своє професійне свято відзначають люди, які піклуються про лісові багатства та сприяють їхньому раціональному використанню. День працівників лісу запроваджено Указом Президента України в 1993 році. Цьогоріч дата припадає на 21 вересня.

Це свято тих, хто працює над відродженням лісових масивів і збільшенням площі лісових багатств країни, бореться із самовільними вирубками лісу і браконьєрством в мисливських угіддях, здійснює наукове забезпечення галузі, виробляє сировину і продукцію з деревини.

В Україні ліси займають близько 16% території. Тут ростуть понад 30 видів дерев, серед яких домінують сосна, дуб, бук, ясен, липа, ялина, береза, вільха, граб і ялиця. Українські ліси займають чільне місце в Європі за своїм біорозмаїттям, в тому числі грибів, лишайників, мохів, папоротей, трав’янистих і чагарникових квіткових рослин. Тваринний світ наших лісів – теж різноманітний: від черв’яків і молюсків до птахів і ссавців.

Притягують своєю первісною красою букові ліси найбільш глухих урочищ Карпат. Тут багатовікові дерева-гіганти з буками-велетнями, які неможливо обхопити руками, чергуються з молодими і середньовіковими деревами. Велика кількість мертвої деревини служить відмінним кормом для бактерій і грибів. Букові праліси Карпат занесені до списку об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО. У список ЮНЕСКО входять 5 заповідних масивів Карпатського біосферного заповідника.

Не зачеплені рубками, смерекові ліси Карпат ростуть на верхніх схилах хребтів Горгани, Чорногора і Мармароси. Це високо над рівнем моря, не менше 1200 м. Ліси не потрапляють під об’єкти господарської діяльності, тому ці дерева вражають своїми величезними розмірами. У цих лісах на зарослих мохом і грибами стовбурах, що впали, вже ростуть молоді деревця. Ці місця славляться численними представниками тваринного світу.

Цікава і Цуманська пуща – одна з лісових територій Полісся. Розташована вона в межах однойменного національного парку в Ківерцівському районі Волинської області. Тут розкинулися дрімучі широколисті ліси, де переважають дубові дерева. Особливістю цих лісів є вікові дуби, а ще їхні мешканці – зубри. Це одне з небагатьох місць в Україні, де можна в природі зустріти цих величних тварин.

Більшу частину лісів Полісся становлять соснові ліси, що перемежовуються з різноманітними типами боліт. Південно-західним форпостом цих унікальних ландшафтів вважають сфагнові болота в Харківській області, які можна побачити в Слобожанському національному парку.

Біорозмаїття українських дібров вважається найбагатшим серед лісів Європи, а найбільші їх масиви розташовані на сході України, в лісостепу. Причому Харківський регіон посідає перше місце за площею дубових лісів. Місцеві липово-кленово-ясеневі діброви дуже мальовничі, особливо в квітні, коли земля вся покрита синім килимом квітучої проліски сибірської, пізніше зацвітають хохлатки, медунки, анемони й тюльпани. Кращі масиви цих дібров зберігаються в національному парку Гомільшанські ліси.

Цікавий і Чорний ліс в Знам’янському районі Кіровоградської області. Це один з південних лісових масивів України, де родючі ґрунти й теплий клімат допомагають дубам досягати великих розмірів. Крім того, Чорний ліс увійшов в історію. Так, з 1917 по 1921 роки під час визвольної боротьби цей ліс був у центрі так званої республіки Чорного Лісу – території, контрольованої українськими повстанцями.

Всі ці ліси являють собою справжнє надбання України. У наших силах не тільки зберегти ці перлини нашої природи, але й примножити лісові багатства країни!

На жаль, під час війни гинуть і дерева… Рашисти створюють справжній екоцид в Україні.

Перші випадки умисного підпалювання лісових масивів було зафіксовано ще 12-14 березня 2022 року, коли росіяни запалювали ліси в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Пожежа, яка знищила 15 тисяч га лісів (в т.ч. заражених радіацією) на ділянці від Ірпеня до Чорнобиля відбулася в дні, коли вітри були спрямовані в бік Києва. Не менш масштабні пожежі вирували й на Херсонщині (у Чорноморському біосферному заповіднику й Національному природному парку “Білобережжя Святослава”) та в Національному природному парку “Святі гори” на Донеччині.

Пожежа, яка майже тиждень тривала у серпні 2023 року на окупованому росіянами Джарилгачі на Херсонщині знищила 16 кілометрів території острова, де сконцентрована основна частина всіх цінних видів степової екосистеми національного природного парку “Джарилгацький”. У вересні 2023 року в біосферному заповіднику “Асканія Нова” на тимчасово окупованій частині Херсонщини знову палало близько 7 тисяч гектарів ділянки “Південна”…

Зазнали шкоди від російських окупантів і ліси Харківщини. Зокрема, через обстріли пожежі сталися поряд з селами Подоли, Глушківка, Маяк, Золочів, Курилівка, Кучерівка, Синьківка та багатьма іншими населеними пунктами.

А ще в 2023 році свято припадало на 17 вересня, день, коли відзначають День працівників цивільного захисту (День рятівника).

Саме на їхні плечі ліг тягар захисту мирного населення під час пожеж після обстрілів ворога.

Також в 2023 році відзначали 200-річчя пожежної охорони Харкова. До цієї дати у місті було створено тематичний мурал — про рятувальників минулого.

День рятівників припадав на свято на честь Ікони Божої Матері, яка називається «Неопалима Купина». Цій іконі моляться заради захисту від пожеж та ворога, а ще захисту душі.

Але не лише війна загрожує лісам. Часто ми самі винні (докладніше у новині GX – “Чому гине ліс на Журавлівці в Харкові: названо причини“)…

Ще трохи сумних підрахунків. За словами генпрокурора України Максима Попова, росія вчинила в Україні 190 кримінальних злочинів проти довкілля, 14 з них кваліфіковані як екоцид. За даними Міндовкілля, сума збитків, завдана довкіллю України через війну, становить майже два трильйони гривень.

Наостанок, колектив GX щиро вітає усіх причетних зі святами! Віримо! Україна переможе, а наші ліси ще приголомшать своєю красою.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ДСНС, відкриті джерела

Харків у XXI столітті. 17 вересня, що згадує місто у святковий день для усієї України (фото, відео))

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

День працівників цивільного захисту (День рятівника) в Україні щороку відзначають 17 вересня. Професійне свято всіх співробітників Міністерства з надзвичайних ситуацій було встановлено Указом Президента України № 830/2008 від 12 вересня 2008 року.

Під час війни рятівники-герої без зброї кожного дня на варті – захищають українців, нажаль, іноді ціною власного життя.

Саме 17 вересня в 2024 році Указом Президента України посмертно присвоєно звання Героя України підполковнику служби цивільного захисту Артему Костирі

Підполковник понад 70 разів брав участь у ліквідації наслідків російських обстрілів. Після деокупації Харківщини організував відновлення майже сотні пошкоджених пожежно-рятувальних підрозділів. Завдяки йому вдалося евакуювати понад 2400 людей.

Артем Костиря загинув цьогоріч 13 липня під час ліквідації наслідків ворожого обстрілу по селищу Буди (Харківського району), коли російські окупанти завдали повторного удару балістичною ракетою.

Також Глава держави також відзначив працівників ДСНС орденами «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів та орденом Данила Галицького.

Вітав Президент України героїв-рятівників і цьогоріч.

Керівники місцевих органів влади Харківщини привітали рятувальників з професійним святом.

Підхопили вітання й артисти – закликом – скажи “Дякую!” рятувальникам!

Приєднуємося до кожного слова подяки героям-рятівникам.

Але поряд із святковими заходами є сумні спогади… Саме 17 вересня 2024 року, у святковий день, росіяни вдарили авіабомбами по Київському району Харкова та селу Черкаська Лозова. Під час гасіння пожежі у лісосмузі поблизу торгового центру, поранень від повторного удару рашистів зазнали й працівники ДСНС. Адже вони і в своє професійне свято, День рятівника, оберігають і рятують наші життя.

А ось у мирні часи, 17 вересня 2012 року в Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського відбулася демонстрація унікального кінофільму 1916 року «Вмираючий лебідь». Це був не просто показ старого кіно, а відтворення перших громадських кіносеансів.

Картину «Вмираючий лебідь» зняв у 1916 році режисер, театральний художник та сценарист Євген Бауер. Він багато в чому випередив свій час, порушивши традицію зйомок того часу. Євген Бауер один із перших почав застосовувати методи, які потім стали абеткою режисури: змінювати плани, вибудовувати мізансцени та композицію кадру, застосовувати світло та багато іншого.
У фільмі знялися визначні актори того часу: Вітольд Полонський та балерина Віра Караллі.

Незвичайний сеанс пройшов в рамках проєкту «Харківський бузок. PS».

17 вересня 2004 року в Харкові відкрився перший в Україні пам’ятник ювеліру. Його встановили на території міського ювелірного заводу на честь 75-х роковин з дня заснування підприємства.

***

У П’ятихатках стартував мультиспортивний марафон “Золоте кільце”. П’ятдесят команд по три особи в кожній мали пройти 350 кілометрів за два з половиною дні. Пересуватися доводилося велосипедами, на байдарках і плотах, пішки і навіть повзком – у Липецьких каменоломнях, де на повний зріст людина не пройде.

17 вересня 2009 року в Саду Шевченка відбулася унікальна акція. Молоді пропонували відмовитись від шкідливих звичок на користь читання. Ідея належала співробітникам ХДНБ ім. Короленка. Вони допомогли зібрати книги для акції.

Біля монумента футбольного м’яча відкрили незвичайну бібліотеку – книгу міг отримати кожен бажаючий, без запису та реєстрації, всього – за пляшку пива. Книги – із фондів харківських бібліотек, видавництв та магазинів.

Привернути увагу вирішили не просто обміном книг, організатори надійшли далекоглядніше – влаштували буккросинг – відпустили книги у вільне плавання: читаєш – залишаєш у громадському місці – її знаходить інша людина і робить так само.

Фото, відео та матеріал: Головне управління ДСНС України у Харківській області, Президент України, GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела,

Юна харківська зірочка знову дивує рідне місто (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Наша постійна читачка Віталіна Бессонова знову поділилася з редакцією GX та своїми друзями яскравою подією із свого життя. А саме дівчина розповіла, що мала можливість першою доторкнутися героїчного фортепіано “Україна” з Харківщини і на велику аудиторію заспівати пісні власного гурту 220_beat й класичні твори.

Зокрема, 9 вересня в Києві зазвучало відреставроване піаніно «Україна», врятоване з Харківщини. Воно пройшло шлях від забуття до нового життя, щоб тепер надихати гостей.
Сцену ТРЦ Piramida підкорили юні таланти – Віталіна Бессонова й drum & piano дует 220 beat, а головною окрасою вечора став неймовірний виступ народного артиста України Павла Зіброва.

Зокрема, у виконанні харківської зірки, Віталіни Бессонової, пролунали від “Мелодії” Мирослава Скорика (викладачка класу фортепіано – Людмила Ракова) до “Червоної рути” Володимира Івасюка (викладачка класу сольного естрадного співу – Олена Сенеш), цього дня обдарована дівчина з Харкова співала на одній сцені із народним артистом України Павлом Зібровим.

Довідка. Наразі Віталіна Бессонова вчиться в 10 класі Харківського державного музичного ліцею (ХДМЛ утворений 1943 р. на базі Студії для музично обдарованих дітей, що існувала з 1933 р. при Харківському музично-театральному інституті, до 2021 року — Харківська середня спеціалізована музична школа-інтернат).
Її оточують зіркові педагоги: фортепіано – заслужена артистка України Ніна Іванівна Руденко (ХДМЛ), викладачка класу сольного естрадного співу – Олена Олександрівна Сенеш (Дитячої музичної школи № 3 ім. М.В. Кармінського).

Того дня музика єднала гостей, дарувала світло та віру, а оплески не стихали дуже довго.
Цей особливий концерт відбувся у рамках соціального проєкту Voice of Life від Octava Capital. Ініціатива рятує унікальні піаніно з гарячих точок, реставрує їх і дарує нове життя, щоб інструменти звучали у школах, культурних просторах та публічних місцях.
Той незабутній вечір був наповнений музикою та незабутніми емоціями.

До речі, наша читачка Віталіна Бессонова була ще й ведучою телепередачі для дітей.

Зокрема, висвітлювала події конкурсу краси Харківського театру моди “Афродіта” і не лише (докладніше про подію в новині GX).

А ще юна харків’янка вже під час війни випустила кліп, у якому навіть президент з’явився (докладніше в новині GX).

То був квітень 2023 року…

Нагадаємо, новинний портал GX вже давно стежить за юною зіркою з Харкова.
З нашої легкої руки вона керувала харківським оркестром МАСО “Слобожанський” (в проекті видатного українського диригента Сергія Лихоманенка, який наразі захищає Україну).

Юна харків’янка зачарувала не лише глядачів у залі, а й музикантів оркестру та самого Сергія Лихоманенка.

Маестро попросив дівчинку не залишати заняття музикою та вручив диплом учасника інтерактивного шоу.

GX вітав дівчину з Днем блогера.

Вітали з її досягненнями, зокрема, участі в бродвейському мюзіклі «The School of Rock» на сцені Київської опери.

А ще участі у зйомках власного кліпу до Різдва (з участю Харківської майстерні карамелі, керівництво якої наразі підтримує ЗСУ).

Журналістка GX знімала творчий процес, а Віталіна поділилася з редакцією вже готовим кліпом.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, архів Віталіни Бессонової, архів Сергія Лихоманенка, архів Андрія Ніколаєнко, ТРЦ Piramida, відкриті джерела

Початок театрального сезону в Харкові: митці розповідають світу про страхи війни (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 07.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цьогоріч Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка святкує своє 100-річчя. Головні події відбудуться ближче до святкової дати в жовтні 2025 року.
Але відкриття ювілейного сезону було вибуховим. В суботу, 6 вересня, у «Мистецькій фортеці» ХНАТОБ / СХІД OPERA відбулась прем’єра аудіовізуального перформансу “Війна. Обличчя. Монологи”.
Це новий погляд на війну через мистецтво відтворений артистами не лише ХНАТОБ, але і інших театрів міста.

Країна-терорист росія може обстрілювати наші миств, але не зможе заставити забути усі злочини – настане час відповідати з скоєне. Адже майбутнє залежить не від долі, а від нашої спроможності зберігати пам’ять.
Найвідоміший британський стратег та професор Лоуренс Фрідман повірив в Україну ще на початку повномасштабного вторгнення рф. Але й попередив, що українцям не лише треба перемогти ворога, а ще й треба не дозволити йому спаплюжити історію. Саме це роблять українські митці – вони не дають світу забути, той жах, що коять російські окупанти в Україні.

В фіналі режисерка Жанна Чепела додала найболючіше…

Питання ПТСР, на жаль, його не уникнути нікому, кого опалила війна… Біль, сльози, гнів… Для багатьох ці останні хвилини вистави стали шокуючими…

Виставу створено за творами “Примарна земля” Андрія Бондаренка, “Хроніки евакуйованого тіла і загубленої душі” Анни Галас, “Марафон “російська рулетка”” Катерини Пенькової на спеціально створену музику Ігоря Гайденка, Дмитра Малого, Володимира Богатирьова.

Над проєктом працювали: диригент-постановник – Андрій Савчук, автор літературної адаптації – Дмитро Терновий, режисерка-постановниця – Жанна Чепела, хореографиня-постановниця – Антоніна Радієвська, художник-постановник – Костянтин Пономарьов, авторка відеоконтенту – Карина Мозир, художниця зі світла – Анна Сідорова.

В ролях: Лікар – Олександр Вірченко; Юра – Олексій Грідасов; Жінка – Наталія Перепелиця; Юля – Інна Островська; артисти балету – Борис Вендеревських, Оксана Цомая, Марія Тугай та СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР ХАРКІВ ОПЕРА
Аудіовізуальний перформанс “Війна. Обличчя. Монологи” створений Харківським національним академічним театром опери та балету ім. М.В. Лисенка в рамках проєкту за фінансової підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з Харківським національним університетом мистецтв ім. І.П. Котляревського та за інформаційної підтримки Kharkiv Media Hub.

Більше фото з заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Журналістка GX мала змогу побачити останні хвилини підготовки проєкту на генеральній репетиції 5 вересня.
І саме в ці ж хвилини в музичному салоні театру вже лунали голоси солістів, які об’єднували мистецтво України з Європою. Адже саме твори світової класики лунали в програмі “ВЕЧІР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МУЗИКИ”.

Фото, відео та мтеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Незламні харківці шукають сина. Життя “до” і “після” вторгнення рф (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень або День зниклих безвісти було започатковано в ООН у 2010 році на тлі стурбованості зростанням кількості насильницьких зникнень людей.

З початку війни, 24 лютого 2022 року, тисячі українців і не тільки вважаються зниклими безвісти, згідно з офіційними заявами Уповноваженого у справах зниклих безвісти в Україні. І ця ситуація, на жаль, кожного дня погіршується.

Але треба пам’ятати, що кожен з членів родин зниклих безвісти має право знати про долю близьких – це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли та за яких обставин людина зникла: під час війни, стихійного лиха чи під час міграції.

Тому українці не здаються й борються кожного дня, щоб поверталися додому зниклі діти, військові… кожен, хто потрапив в лапи російських катів.

Чимало сумних історій стосується і нашого міста Харкова.

Зокрема, у родині журналістки GX Наталії Бойченко зник хрещений брат її доньки.

“Здається, наші родини разом усе життя. Мій чоловік був свідком на весіллі батька Андрія, своєю чергою В’ячеслав став хрещеним нашої доньки. Ми завжди знали, що вони поряд, і кожен міг отримати підтримку. Андрій і Наталка зростали разом на моїх очах. Обидва впевнені в собі, кожен опанував улюблену справу. Андрій вже вчився на помічника капітана. Останні щасливі мирні дні… Різдво 2022 ми зустрічали разом, як і щороку. Було багато сміху дружніх жартів та розповідей. Мрії, плани… Андрій освідчився коханій, ми чекали на весілля, після його повернення з рейсу. Його мати Аня (талановитий викладач-архітектор Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова) щойно відсвяткувала свій ювілей. Вона боролася за нього з перших хвилин життя сина, бореться і наразі… Усі були щасливі “ДО!”… До того страшного лютого… 24.02.2022 – війна… Кожний день запитання:”Як ви?” Але звісток з Маріуполя не було. А потім страшні слова – 6 березня Андрій з другом зникли… Дивом вдалося вивезти батьків та племінницю Ані. І потягнулося страшне “ПІСЛЯ”… Але не в правилах нашої родини складати руки. Пошуки тривають. Віримо! Хлопці знайдуться! Україна переможе!” – розповіла про свій біль Наталія Бойченко.

“ДО!”

“ПІСЛЯ!”

Війна застала Берлова Ігоря (29 років) та Коровкіна Андрія (27 років) у Маріуполі.

Жахливі обстріли, хворі родичі, відсутність тепла, їжі, світла, води… Хлопці вийшли 6 березня разом в районі Черьомушок (Маріуполь) по воду для хворих і зникли. Вже другий рік поспіль їх близькі роблять все можливе та неможливе, щоб знайти Андрія та Ігоря. Зв’язок з усіма можливими організаціями структурами та пошуковими (волонтерськими) рухами. І не тільки… Заяви, листи… Плакати… Навіть програма “Шукаю тебе” та новини на “1+1″…

Але в умовах воєнних дій все дуже нестабільно та повільно.

А тепер небагато фактів, які на цей час вдалося зібрати:
1). Серед загиблих їх немає: ні в районі, ні в моргах (які робили місцеві жителі), ні в офіційних моргах (в тому числі серед неопізнаних).
2). Черьомушки покинули НЕ САМОСТІЙНО!
3). Їх немає в ДНР серед поранених та загиблих.
4). У списках отримання допомоги немає.
5). У лікарнях із серйозними пораненнями немає, а з несерйозними особливо не реєстрували.
6). У червні 2022 року з’явилося повідомлення, що хлопці були в Мангуші 21 березня 2022 року (якщо хтось має знайомих/друзів, які в цих числах були в Мангуші, стикалися з системою “фільтрації” або щось чули про хлопців, повідомте, будь ласка).

Пошук триває!

Близькі Андрія та Ігоря дуже чекають на новини та допомогу. Будь-який репост, молитва, порада, відповідь.

Нагадаємо, в 2025 році у День Державного Прапора України було представлено Прапор Надії в чорно-білому кольорі: білий – то надія на повернення, чорний – то біль торнтур, який поленені витримують у катівнях рф.

Довідка. “Прапор Надії” — це неофіційний український символ, що складається з двох рівновеликих білої та чорної смуг, започаткований ветераном Сергієм “Волиною” Волинським. Він слугує нагадуванням про українських військовополонених та зниклих безвісти під час російсько-української війни, символізуючи біль і страждання неволі (чорний колір) та надію на звільнення і повернення додому (білий колір).

В День Державного Прапора України в кольори Прапору Надії було “вдягнено” монумент богині перемоги Ніки на площі Конституції в Харкові, що наразі ховають мішки з піском.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, архів родин Коровкіних та Берлових, відкриті джерела

Харківщина в жалобі за загиблими в Києві (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 28.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Події.

Сьогодні, 28 серпня, російські окупанти в чергове скоїли злочини в Україні – було атаковоно місто Київ.
Це був один із найбільших ударів. Було майже 600 дронів, 31 ракета, у тому числі балістичні.

Цинічна і страшна атака, забрала життя щонайменше 21 людина. Серед них – 4 дітей, зокрема, 2,14, 17 років. Одну дитину деблокували на місці удару, інші – загинули в лікарні від надскладних травм.

Ще вчора ці іграшки приносили радість своїм маленьким власникам: їх обіймали, їми бавилися. Можливо, в них навіть були свої імена. Там, де ще учора лунав дзвінкий дитячий сміх, де вирувало життя – сьогодні сльози та біль. Цей імпровізований меморіал, до якого люди несуть квіти та іграшки вкотре нагадує нам, що росія жорстоко відбирає у нас найцінніше – дитинство та життя наших дітей! Життя, яке не має закінчуватися від вибуху ракети! Кожна принесена квітка — це біль, кожна іграшка — це пам’ять про чотири маленьких серденька, які перестали битися сьогодні! Понад 50 поранених, у тому числі дітей.

Рятувальники досі працюють на місцях обстрілу і розбирають завали. На жаль, кількість вбитих і постраждалих може зрости.

Завтра, 29 серпня, у Харкові та Харківській області оголошено День жалоби за загиблими в Києві. Світла памʼять всім загиблим! Їх вбила росія!
Наші щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Київ, ми з вами.

Одна із тих, чиє життя забрали росіяни — працівниця Київської міської прокуратури Марія Юріївна Бурдюх. Від отриманих травм померла в лікарні швидкої медичної допомоги.

Окупаційні війська продовжують прицільно бити по мирному населенню. По будинках, школах, лікарнях. Продовжують вчиняти геноцид. Органи прокуратури зроблять усе, щоб кожен виконавець, кожен, хто віддає злочинні накази вбивати українців, був ідентифікований і поніс справедливе покарання.

На знак скорботи за загиблими під час ударів по обʼєктах цивільної інфраструктури в Києві 28 серпня на будівлях і спорудах місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій приспущений Державний прапор з траурною стрічкою.

Також заборонена розважальна музика на ринках, в торгових закладах, об’єктах громадського харчування тощо.

Фото та матеріал: ДСНС України, поліція та прокуратура