В цей святковий день хочемо розповісти про незламних артистів Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва та їх творчі перемоги на культурному фронті.
Колектив театру попри всі складнощі, пов’язані з війною, дарував свято землякам. Їхні виступи у бомбосховищах та на станціях метро надихали та підтримували харків’ян. А ще під час війни артистами Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва спільно колегами з Львівського театру ляльок було створено “Вертеп” – музичний перформанс-натяк на долю кожного ірода…
Кажуть, театр – це відображення нашого реального життя. Наразі наше життя – це страшний вертеп… Але віримо: ще прилетять птахи, налагодять свої гнізда, а ми відбудуємо наші домівки й розквітне наша Україна, як уся земля навесні… А Ірод згине, і це буде ще одне майже біблійне диво…
“У часи Ірода і споконвічно… Так сталося, що зараз знову настав час Ірода. Вертеп сьогодні звучить особливо актуально та пронизливо в Україні, де триває війна, де ми маємо врятувати кожне немовля. Ми пропонуємо не канонічний Вертеп, а скоріше експериментальне прочитання вічного сюжету засобами театру предметів та незвичної театральної ляльки”, – так про своє дітище розповідають в театрі.
А GX пропонує усім читачам віртуально зазирнути в саме той вечір, коли артисти зі Львову та Харкова дивували своїм виступом напередодні відкриття театру. (До речі ті, хто не встиг на прем’єру, зможуть подивитися виставу “Вертеп” 1 квітня о 16.00 у Харківському театрі ляльок за адресою: пл. Конституції, 24).
Театр – це маленьке життя… На прем’єрний показ музичного перформансу зібралися імениті гості, митці та поціновувачі театрального мистецтва. У той вечір ми на мить вже перемогли, бо лунала музика, сяяли вогні, було відчинено двері музею, а коридори театру заповнювали й заповнювали глядачі, які прийшли за натхненням у храм культури.
А потім глядачі як у мирний час заповнили увесь зал театру і поринули в містерію “Вертепу”.
Від страху, насадженого Іродом, і болю матерів, які втратили дітей…
До спротиву та надії…
Співом, музикою, надзвичайним декором вражали артисти глядача…
Серед болю минулого у дощечках-домівках можна розпізнати зруйновані міста України – де у будинках вибито шибки, де вбито життя… Як кров червоне намисто… Як надія – птахи, весна, віра… Віра в Бога та ЗСУ, як часто кажемо ми зараз.
Віримо, як Син Божий на землю прийшов врятувати нас, загинув та воскрес захищаючи людство… Так і Україна не зламається, захищаючи людство, Переможе та Воскресне!
Оплески й навіть сльози на очах глядача стали справжньою нагородою артистам.
Більше фото с постанови в альбомі на фейсбук-сторінці GX.
Як пробитися через багатовікові спотворення історії? Як дістатися до істини? Про ідеї, відчуття та процес створення перформансу розповіли його творці.
Над проєктом працювали: режисер-постановник – Оксана Дмітрієва, художник – Костянтин Зоркін, художник по костюмах – Наталя Денисова, авторка музичного концепту – Марічка Чічкова, хормейстер – Катерина Курдіновська, пластика – Інна Фалькова, художник з освітлення Дмитро Прасолов.
Художник Костянтин Зоркін ніколи не працював у театрі до доленосної зустрічі з Оксаною Дмітрієвою. Творчість Костянтин пов’язана з деревом – до цього проєкту свої роботи він виготовляв лише для власних виставок. Ось і до створення декорацій “Вертепу” підійшов із любов’ю, як до свого нового дітища…
“Я не сильний у релігіях… Для мене життя – це птах. Пташки, що прилетіли вити гнізда і продовжувати свій рід – саме цей сенс я вклав у свої роботи-декорації до вистави. А тема була обрана не випадково, ми з Оксаною шукали щось сакральне… ще до Христа… Багато говорили онлайн, я готував нариси – ми їх обговорювали. Перша зустріч наживо була незабутньою – вона йшла мені назустріч, а я котився на самокаті в районі станції метро “Наукова”… У цьому було щось символічне… Було створено багато цікавого: від з дощок-будинків до багатофункціонального вертепу… Але про це не можна розповісти, все це варто побачити на власні очі!” – підкреслив художник Костянтин Зоркін.
“В цій постанові у нас немає особливих ролей – ми працюємо, співаємо та граємо, як єдине ціле, як духи, що були до нашого часу, є зараз і будуть жити у майбутньому… Духи, янголи та жінки (чиїх дітей вбито за наказом лютого Ірода), які розповідають містерію народження Христа і навіть створюють ритуал наближення перемоги України! Щоб ми усі скоріше жили в мирі, спокої та злагоді!” – наголосила артистка театру ляльок Олександра Шликова.
“Найскладнішим для мене була не роль Ірода – важко було повернутися в професію… З початком війни все змінилося, з перших днів я волонтерив – допомагав чим міг! А потім мене запросили грати… І я повернувся… Щодо фізичних навичок і емоцій – це я все вмію, це моя професія!” – підкреслив артист Харківського театру ляльок Віталій Бурлєєв.
“Різдво відбувається тут і зараз, і це народження Христа. Ми знаємо, що відбувається в нашій країні, і тому ми говоримо про те, що Христос народжується і в нас багато світла, і ми переможемо. Це таке духовне налаштування, і мені здається, це дуже важливо, – підсумувала усі свої почуття від створеного дійства режисерка Оксана Дмітрієва. – Вистава має надихнути людей на перемогу!”
Здавна відома магічна дія ляльок від мотанок-оберегів до чаклунських вуду… Отож ми віримо, що посил українського “Вертепу” матиме свою дію!
Наостанок, пропонуємо зазирнути у чарівний світ музею театру ляльок.
Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці #GX.
Нагадаємо, яскраву й талановиту головну режисерку Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва Оксану Дмітрієву номінували на премію “Women in Arts. The Resistance 2023” (докладніше у новині GX).
Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, архів Оксани Дмітрієвої, Юрія Соболєва та театру ляльок
