Позначка: НУА

Патріотизм харків’янина і переконлива мотивація міжнародних інвесторів. Бізнес повертається до Харкова (відео)

Опублікував(ла) новина GX , 21.11.2023. Опубліковано в Економіка, Регіон.

За перші місяці повномасштабної війни понад 80% підприємств Харківщини були змушені призупинити виробництво. Але уже на середину літа цього року, за даними Харківської обласної військової адміністрації, 65% з них відновили ведення статистики у податковій. 178 харківських бізнесів відкрилися у більш спокійних регіонах країни. Наразі, скільки харківських підприємств залишилися релокованими, а скільки повернулося додому, в ХОВА такої інформації не надали.

Однак бізнес намагається повертатися попри близькість російського кордону, сирени після «прильотів» і чергову зиму з можливими блекаутами. Чому повертаються і на що розраховують? Відповіді від учасників брокеридж-івенту «Розбудова Харкова через інноваційний фандрайзинг бізнесу», який відбувся у Харкові за участі бізнесменів, промисловців, учених-інноваторів, освітян. Захід організували Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППУ) та Харківський кластер «Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування» (ІАМ) за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Ця зустріч, по суті, стала початком реалізації у Харкові проєкту «Запуск сервісної моделі інноваційного фандрейзингу для малого та середнього бізнесу в Українському кластерному альянсі». Його мета – допомогти бізнесу, що повертається, залучити кошти, зберегти інноваційні екосистеми, людський капітал.

Повертаємося і закопуємося

Цієї осені у Харкові запрацювало підприємство з виготовлення велосипедів. ТОВ «Велотрейд», яке навесні 2022 вивезло залишки розбомбленого росіянами виробництва на Тернопільщину, повернулося додому, аби збирати харківські велосипеди і платити податки харківській громаді.

«28 лютого о 10-й годині вечора наше виробництво велосипедів розбомбили, снаряди влучили саме там, де була збиральна лінія. Ми перевели дух і десь у березні почали вивозити залишки підприємства на західну Україну. І уже з травня на Тернопільщині у місті Борщів почали виробляти велосипеди. Як тільки ситуація стабілізувалася, вирішили повертатися на рідну землю, де у нас залишилися площі, і піднімати виробництво з нуля. Залишили в релокації тільки готову продукцію – ближче до центральної України. Так логістично легше. А виробництво повернули до Харкова. Закупили конвеєрну лінію, дещо самі відновили, зменшили виробничі потужності. І запустили виробництво велосипедів», – розповів керівник виробництва ТОВ «Велотрейд» Андрій Савран.

ВАТ «Українська вагова компанія» – підприємство з харківських П’ятихаток, яке у перші дні російської агресії також зазнало бомбардувань і вивезло залишки свого виробництва. У містечку Броцлав на Вінниччині побудували і запустили новий завод. Другий запрацював у Стамбулі (Туреччина). Але відновити виробництво в Харкові – мрія, яка не покидає його директора з початку війни. І її уже почали реалізовувати: 15 листопада 2023 команда Мовчана ухвалила рішення повернутися.

«Наші програмісти, інженери, конструктори працюють тут. Тепер і виробництво будемо повертати, хоча раніше була думка – лише після того, як зникне Російська Федерація. Але змінили наші плани. Готові повертатися уже зараз, але за умови, що створимо собі безпечні умови праці. І ми над цим готові працювати. У нас є концепція – те, що можна, треба потроху закопувати. Як би це банально не звучало, але спускатися треба під землю і робити виробничий бізнес захищеним у фізичному плані. Розраховувати на ПВО, інші засоби треба, але можна йти більш радикальними методами. Ми вважаємо, що наш завод у Харкові, швидше усього, буде підземним», – ділиться планами бізнесмен.

Один в полів не воїн. Кластер

Але для розвитку бізнесу потрібні інвестиції. Та ж сама компанії «Велотрейд» хоче не лише збирати велосипеди як раніше, а й виготовляти до них запчастини у Харкові. Тому шукають донорів, інвесторів.

«Із комплектуючих зараз ми збираємо тільки колеса, решту завозимо, зокрема, з Китаю. А зараз це логістично дуже важко. Тому, щоб бути більш впевненими у майбутньому, хочемо масштабувати виробництво, виготовляти свої запчастини до наших велосипедів. Потрібні інвестиції», – пояснює представник фірми.

Засновник ВАТ «Українська вагова компанія» Іван Мовчан, як учасник Регіонального кластеру ІАМ, радить малому та середньому виробникам об’єднуватися, аби полегшити собі пошук інвесторів.

«На сьогодні реальну допомогу ми отримуємо від бізнес-об’єднань у вигляді кластерів, Українського кластерного альянсу і деяких бізнес-асоціацій. Тому що там бізнесмени, які розуміють, що таке проджект-менеджмент, і які працюють на результат. Зі сторони влади ми більше чуємо декларації: Так, ми готові допомогти, але (можливо, це грубовато), але не знаємо, як. Ось тут нам і потрібна синергія – треба синхронізувати бачення влади з баченням бізнесу», – каже Іван Мовчан.

Харків цікавий інвесторам

На запитання, чому саме Харків є пріоритетним для розширення бізнесу, Іван Мовчан називає два моменти: патріотизм харків’янина і переконлива мотивація міжнародних інвесторів: протягом 1,5 року війни підприємець отримав кілька міжнародних грантів.

«Для мене Харків – все моє життя. Моя принципова позиція – Харків. Другий момент – це моє спілкування зі світовими інвесторами, які розглядають інвестиції у Харків і Миколаїв. І їхня мотивація мене влаштовує. Вони кажуть: Харків – це літакобудування та традиції машинобудування. Коли я кажу, що у нас старе покоління відійшло, а нове – ще не підійшло, вони відповідають: традиції так швидко не зникають. Тобто є традиції, їх можна відновлювати, їх треба відновлювати. І якщо зовнішні світові інвестори бачать в Харкові перспективу, то дивно буде, якщо ми її не будемо бачити», – зазначає бізнесмен Мовчан.

«Ми будемо все робити, щоб залишитися у Харкові. Це наш регіон і наша домівка, наші родини тут, і ми будемо підтримувати розвиток регіону», – підтримує колегу генеральний директор ГО «Харківський кластер ІАМ» Сергій Біліченко.

За його словами, бізнес налаштований повертатися за двох умов: або відбудувати своє виробництво, або повернутися уже у відбудоване, тобто в індустріальний парк.

«Вони розглядають таку можливість – увійти в індустріальний парк і вже на новій території будувати в кооперації з іншими підприємствами», – стверджує Сергій Біліченко.

Що не так з індустріальним парком у Харкові

На сьогодні в Україні зареєстровано майже 70 індустріальних парків. У Харкові, на Харківщині – жодного, не рахуючи одного, анонсованого місцевою владою. Однак, за словами Сергія Біліченка, підприємства регіонального кластеру «не в курсі його перспектив» Тому треба обговорити цей парк.

«Є анонсований індустріальний парк у Харкові. Але де, коли і на якому етапі зараз? Хто займається проектуванням? Чи закладені туди вимоги бізнесу? І під який бізнес він будується? Тому що наші виробничі компанії, а це 20 і більше МСП (ред. – малі та середні підприємства), готові зайти у цей індустріальний парк. Але може трапитися так, що вони відбудують якісь ангари, які нам не підійдуть, відбудують логістику, яка не влаштує бізнес… Щоб не трапилося так, що міська влада потім буде довго шукати МСП в індустріальний парк, а ми зі своїм МСП створимо свій індустріальний парк за свої кошти і зі своїми інвесторами. І буде у Харкові два індустріальні парки: який працюватиме і який не працюватиме», – попереджає гендиректор регіонального кластеру.

Іван Мовчан стверджує, що вже зараз, не чекаючи завершення війни, західні інвестори готові вкладати кошти у виробництво, а бізнесмени – створювати інвестиційний парк.

«До нас зайшли донори USAID (ред. – Агентство США з міжнародного розвитку) як безоплатна допомога. Зараз у нас є декілька інвесторів, які готові вкладати у наш бізнес, а є великі інвестори, які готові розглядати інвестиції від 5 млрд євро. Ми для них занадто малі. Тому ми хочемо, щоб ці інвестиції були або в кластер, або взагалі – у місто», – каже бізнесмен.

До індустріальних парків потрібно готуватися, – переконаний штатний радник віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Голуб, який свого часу працював з бізнес-парком «Екополіс ХТЗ».

«Парк – це не земля і не будівлі. Це – люди, ідеї, продукти. І я впевнений, що до створення парку має бути створений кластер. А кластер – це ідеї, люди, бізнес, це життя. А потім це життя може бути перенесене в якісь будівлі. Я про це в «Екополісі» казав. Вони хотіли взяти територію і наповнити її життям. Але першим має бути не територія і будівлі, а люди, які там мають жити і працювати», – переконаний експерт. Він радить підприємцям уже зараз готувати свої бізнеси до інвестицій: об’єднуватися в кластери і створювати індустріальні парки.

Бізнес хоче, щоб його почули

Міська влада також «за» повернення бізнесу до Харкова, залучення інвестицій, грантів та розвиток парків, але «у місцевої влади не дуже багато важелів», – каже директор Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради Костянтин Деменков, єдиний хто представляв місцеву владу на брокеридж-івенті.

«Ми приділяємо увагу, плануємо стратегічні ініціативи, які будуть спрямовані на поліпшення ситуації, клімату для бізнесу. Ми маємо ініціативи щодо розробки концепції генерального плану міста з лордом Норманом Фостером, який висловив бажання та цікавість у розбудові Харкова у післявоєнні роки. Там є такі речі, як науковий квартал, індустріальний парк для поліпшення екосистеми підприємництва і виробництва, щоб бізнес міг почуватися в більш комфортних та більш прогресивних умовах. Є також ініціативи більш локального рівня. Важелі для створення більш прийнятних умов для мікро та малого бізнесу з боку міської ради – це певні пільги», – розповів Деменков.

За його словами, більшість питань бізнес-клімату вирішуються на законодавчому рівні. Він погоджується – треба тісніше контактувати з харківськими виробниками і лобіювати їхні інтереси в Києві.

«Вони (ред. – бізнес) хочуть, щоб влада їх почула і разом з ними якось закумулювала ідеї для початку більш стратегічної кооперативної роботи. Підприємці хочуть поглиблюватися на стратегічний рівень задля спільного вирішення проблематики законодавчих ініціатив, зокрема щодо надання пільг для внутрішніх інвесторів. Бо пільги для зовнішнього інвестора у нас є, а для українських немає. Центральна влада трохи забуває про внутрішніх інвесторів, вітчизняні підприємства, які готові повертатися і знову відкривати своє виробництво у Харкові та й в Україні в цілому», – заявив Деменков.

«Звісно, подяка владі міста, що маємо загальний концепт відбудови Харкова за допомогою архітектурної агенції Фостера. Але це лише перший крок, тільки загальний концепт. Тепер його треба перетворювати у технічно-економічні обґрунтування, показувати міжнародним фінансовим інституціям і залучати кошти. Я вважаю, що декларація США щодо підтримки напрямку відбудови Харкова – це чудова можливість для міста. І нею треба скористатися. Там чекають наших пропозицій. Впевнений, якщо будуть пропозиції від місцевої влади навіть на рівні посла, уряду США, то можна пробудувати процедуру, за якої при відбудові Харкова будуть брати участь фінансові інституції та компанії США. Але не варто обмежуватися виключно джерелами США. Потрібно працювати з різними. Місцевій владі треба активніше напрацьовувати проєкти. Робота з міжнародними інституціями – це не тільки декларації і концепт. Це дуже кропітка робота з міністерствами, багато роботи і у місцевих радах. І потім – багато роботи з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Це довгий процес, на якому треба сфокусуватися і прискорювати його. Наскільки я знаю, зараз йдеться про участь Харкова у державних програмах «Громадський транспорт», який також фінансує ЄІБ. Але дуже затягнулася ця програма. І місцевій владі потрібно включатися і приймати швидкі рішення. Штовхати має бенефіціар, той хто претендує на фінансову допомогу», – переконаний радник віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції, харків’янин Тарас Голуб.

Повернення легким не буде

«Якщо бізнес надає послуги населенню і пов’язаний із соціальним забезпеченням, то такому бізнесу час повертатися до Харкова. Думаю, він уже й повернувся. Стосовно певних виробництв, які потребують інвестицій, то його повернення буде важким. Тому що фінансування підприємств, які розташовані на певній відстані від фронтових зон, ще не надається», – повідомив Тарас Голуб і додав, що є лише перші прецеденти відшкодування військових ризиків.

«Міністертвом економіки зроблено чимало для забезпечення покриття військових ризиків, зокрема, із залученням MIGA (ред. – Багатостороннє агентство гарантій інвестицій). Уже маємо перші прецеденти в Україні щодо відшкодування військових ризиків. Тому українському бізнесу треба вивчати їх і розуміти, як вони можуть отримати фінансування на покриття військових ризиків. Але, все рівно, наявність ризиків, не дозволяє залучити достатній обсяг коштів. Тому бізнесу, який потребує активних вкладень, мабуть, зарано повертатися», – висловив свою бачення розвитку бізнесу в Харкові харків’янин Тарас Голуб.

На його переконання, харків’янам, владі наразі треба починати з проєктів, які принесуть кошти місту, містянам, відкриваючи нові робочі місця.

«Це мають бути прибуткові проєкти. У пулі проєктів, запропонованих Харковом, я виділив би кілька цікавих, реальних. Вони пов’язані з діджіталізацією громадського транспорту, різними діджітал-сервісами. Є цікаві проєкти Європейської комісії про соціальне підприємництво. Вважаю, що Харкову не варто концентруватися на проєктах великої інфраструктури, як завжди було в Харкові, а вивчати ті напрямки, які є відносно новими, більше смарт-технологій, із залученням людей, громадських організацій, влади, щоб зробити більше групування між владою, людьми і громадськими організаціями», – зазначив Тарас Голуб.

Марія Купрієнко

Як відзначають Міжнародний день студентів у Харкові (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 17.11.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Традиційно у харківських вишах у ці дні студентські будні наповнюються цікавими й корисними заходами, новими ідеями та благодійними вчинками.

Цього року до Міжнародного дня студентів у Харківському гуманітарному університеті “Народна українська академія” (ХГУ “НУА”) за ініціативи голови Асоціації випускників та співзасновника БФ “Добрі вчинки разом” Романа Майбороди започаткували проєкт “Добрі вчинки”. Його суть — допомагати людям, системно або разово, на вибір кожного.

Старт “Добрі вчинки” ХГУ “НУА”

Першу добру справу студенти разом із викладачами та батьками уже здійснили. Недільного дня вони прийшли на екскурсію до Харківського зоопарку з благодійною місією. На спецрахунок зоосаду, де акумулюються кошти на корм тваринам, вони перерахували близько 1,5 тисячі грн. А після розпочалося знайомство з мешканцями парку та їхніми цікавими історіями.

Учасники проєкту “Добрі вчинки” ХГУ “НУА”

Виявляється, природа наділила ведмедів досить цікавим способом проявляти своє старшинство: хто вище на дереві поставить свою мітку кігтями, то й головніший. Саме тому у вольєрі клишоногих дерева обгорнуті у металеві сітки – щоб ведмеді не шкодили.

Учасники проєкту “Добрі вчинки” ХГУ “НУА”

А ще в одному з вольєрів живуть разом собака і лев. Вони дружать здавна. Причому такса вважає себе головнішою. Лев також не проти бути старшим, але молодий цар звірів, схоже, погодився визнати друга головнішим.

Лев і такса ладять з дитинства

Добрими вчинками в зоопарку “академісти” не обмежилися. До Міжнародного дня студентів вирішили висадити кущі калини та самшиту біля університетської каплиці Св. Тетяни. Акція об’єднала усіх — студентів, викладачів і друзів.

А ще частина студентів “НУА” приєдналася до БФ “Добрі вчинки разом”, який допомагає харків’янам, що потрапили у скрутну ситуація, а також хвостатим безхатькам.

Нагодувати, підтримати й подарувати надію — наразі актуальна і потрібна суспільству опція. Долучаємося!

Галина Половик

Фото: ХГУ “НУА”

У харківському виші завершують відбудову навчального корпусу, у який влучила російська ракета (відео)

Опублікував(ла) новина GX , 01.10.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У музеї Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» з’явилася нова експозиція. Вона – про найпекельніше і найболючіше за більш як 30-річну історію вишу. Вона – про війну, у яку ніхто не вірив. Про болючі втрати серед випускників, які змінили свої цивільні професії на військову.

У кутку – купа іржавого покрученого обгорілого металу. Це – залишки від російської ракети, що навесні 2022 року влучила в один із корпусів університету, у будівлю, якій понад сто років. Дев’ять мільйонів гривень на її відбудову збирали усім світом.

«Це кошти не навчального закладу, не державні, не комунальні. Це кошти випускників, друзів, людей, які нас підтримали. Низький уклін, безмовно, нашим викладачам і співробітникам, студентам НУА. Вони допомагали, в тому числі фінансово. Але головний тягар взяли на себе – наші випускники», – розповіла доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ “НУА” Катерина Астахова.

Детальніше дивіться у відеосюжеті

Галина Половик

Другий воєнний першовересень у НУА: в очікуванні на змішану форму навчання (відео)

Опублікував(ла) новина GX , 03.09.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» сподіваються, що у нинішньому навчальному році зможуть проводити заняття не лише дистанційно.

«Якщо дозволять навчати дітей у змішаній формі, будемо робити це виключно за тими правилами, які нам надають, тому що першим завданням є безпека», – каже доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ “НУА” Катерина Астахова.

Попри продовження війни та розуміння ситуації студенти, учні, як і педагоги, також сподіваються спілкуватися у цьому навчальному році не лише через монітори.

«Я дуже сумую за однокласниками, бо це мої друзі. Ми з ними давно не бачилися. І дуже хочу навчатися офлайн. Дуже сумно мені навчатися в онлайн», – каже п’ятикласниця ліцею «НУА» Софія Маковецька

«Сподіваюся, що у цьому році, нарешті, закінчиться війна. І ми зможемо ходити на навчання у звичному форматі», – мріє другокурсниця академії Софія Лікунова, яка пережила окупацію, виїздила за кордон в Європу, але твердо вирішила – продовжить навчання в Україні.

Галина Половик

Харків перед вибором: зберегти свій унікальний освітній код або стати містом на узбіччі (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 20.06.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

З усіх великих українських наукових центрів Харків найбільше постраждав від російської агресії: 90% установ НАН та 96% освітніх закладів Харкова зруйновані або зазнали пошкодження.

Під час торішньої вступної кампанії харківські виші зіштовхнулися з дефіцитом абітурієнтів. У другу воєнну вступну кампанію-2023 у Харкова забрали так звану «квоту-2» – пільги для абітурієнтів з окупованих та прифронтових регіонів.

Як нині прифронтовому і завжди прикордонному Харкову залишити за собою статус великого студентського і наукового центру?

Саме про це відверто говорили керівники харківських вишів, шкіл, наукових закладів, бізнесмени за віртуальним «круглим столом», організованим ХГУ “НУА”. Обговорювали становлення та розвиток соціального партнерства як нову соціальну функцію вищої освіти. Дискутували щодо необхідності консолідації університетської спільноти, влади та бізнесу, аби гідно відповідати викликам часу.

«Програма збереження Харкова як центру освіти та науки, розвитку міста має бути довгостроковою та системною. В іншому випадку – нас чекає доля фронтирного міста, міста на узбіччі й не більше», – зазначила під час онлайн-зустрічі ректор ХНУ «НУА», доктор історичних наук, професор Катерина Астахова.

За її словами, нині Харків посідає впевнену 2-у позицію за кількістю вишів та наукових установ в Україні, після Києва.

«Однак уже зараз на п’яти наступає Одеса, Дніпро та Львів», – стверджує професор, підкресливши, що Харкову є що розвивати, зберігати, чим пишатися і про що турбуватися.

Основа майбутнього – наука та освіта. Все інше – похідне

«Майбутнє країни складається з майбутнього таких провідних інтелектуальних центрів як наше місто. І в основі завжди були й залишаються наука та освіта. Все інше – похідне», – переконаний академік НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України та МОН України, доктор фізико-математичних наук, професор, харків’янин Володимир Семиноженко.

«Втрата Харковом статусу одного з провідних освітніх, а відповідно – і наукового центру стане в повоєнний час черговою серйозною проблемою для України, яка може призвести до колапсу багатьох галузей економіки країни. Адже економіка, в першу чергу, має бути забезпечена кваліфікованими фахівцями», – попереджає академік.

Серед причин для занепокоєння він називає недобір студентів практично усіма університетами Харкова під час вступної кампанії-2022.

«В умовах правил бюджетного фінансування, тобто співвідношення студенти-викладачі, це загрожує скороченню науково-викладацького персоналу регіону. І наслідки можуть бути незворотними», – переконаний Семиноженко.

Він пропонує для Харкова, як і інших прифронтових міст, на час воєнного стану та рік після нього ввести особливі правила бюджетування закладів вищої освіти з урахуванням вкрай нерівномірного розподілу студентів по Україні.

«Не може бути однаковий підхід до Харкова, Києва чи Львова», – каже Володимир Семиноженко.

Учений-харків’янин пропонує освітянам згуртуватися і розпочати діалог, дискусію з урядом, профільним міністерством, парламентом.

«Потрібно готувати нашу позицію у вигляді харківської платформи. Харків має стати у повоєнний час освітнім хабом для студентів зі східних регіонів, але для цього необхідно зберегти освітні заклади та кадровий потенціал регіону», – переконаний академік.

Ректор автомобільно-дорожнього університету, доктор технічних наук професор Віктор Богомолов також має свої рецепти збереження за Харковом освітньо-наукового центру:

«Необхідно відновити скасовану «квоту-2» для студентів з Харкова, Запоріжжя, Дніпра та інших прифронтових регіонів».
«Ввести (повернути) конкурсний додатковий бал для абітурієнтів, які закінчили профільні технічні коледжі. У випускників коледжів та шкіл мають бути різні умови для прийому до вишів».
«Замовлення фахівців має робити місто, регіон, оскільки саме вони знають, які фахівці потрібні регіону. Для цього має бути відповідне фінансування – можливо, з державного, міського, регіонального бюджетів».

Що пропонує бізнес

Засновник компаній та інвестор в альтернативну енергетику Андрій Санін:

«Бути другим регіоном з 25-ти – це може бути добре. Але ми розуміємо, що багато студентів пізнають навчання за кордоном. Бар’єри, щоб скористатися закордонною освітою, стають все меншими. Тому питання лідерства: серед чого, де і як?»

«Програма дій має бути викладена в межах стратегії розвитку регіону, з поєднанням і створенням освітньо-індустріального кластеру. Така програма має бути розроблена і включена до стратегії міста і презентована країнам донора – для фінансування масштабних проєктів в регіонах, що будуть відновлюватися».

Директор «Української вагової компанії Іван Мовчан:

«Стосовно інвестиційної привабливості: західні регіони уже привозять інвесторів і показують індустріальні парки. У них перевага – віддаленість від зон бойових дій. Харків має запропонувати щось значно цікавіше».
«Канадські інвестори цікавляться Харковом та Одесою. Але їх цікавлять фахівці».
«Студент піде туди, де безпечно, цікаво, і де буде потенціал заробити гроші».
«Але щоб прийшов студент, треба повернути виробництво. Щоб повернулося виробництво, потрібні умови й довгострокові гарантії бізнесу».
«Я, як роботодавець, скажу: щоб повернути своє виробництво до Харкова, мені потрібні трудові ресурси. Я прихильник дуальної освіти».
«Для того, щоб Харків був цікавим для студента, він має запропонувати щось цікаве – інноваційне в масштабах країни, у масштабах світу»
«Нам уже зараз треба зрозуміти, чи зможуть харківські виші перестати конкурувати й вийти єдиним фронтом, аби зацікавити студентів, повернувши фокусування до спеціалізації, і вводити дуальну освіту».
«Гроші мають йти за студентом, як у реформованій медицині: куди студент вирішив вступити – туди держава направляє гроші. Це підвищить якість освітньої послуги, бо студент автоматично стає її замовником. Він приходить у виш, може перевестися з одного до іншого, і гроші підуть за ним».

Асоціації випускників

Засновник Благодійного фонду «Добрі вчинки разом», голова Асоціації випускників ХГУ «НУА» Роман Майборода вважає, що настав час випускників підставити плече своїм Альма матер. За його словами, 40% коштів, які Народна академія зібрала на відновлення свого навчального корпусу, зруйнованого російською ракетою, надали саме випускники.

«Благодійні фонди та волонтери – це унікальне явище. І ми, як наукова спільнота, маємо використати їх. Ініціатором цього волонтерського руху мають бути університети. Асоціація випускників НУА готова виступити ініціатором “круглого столу”, за яким зібрати асоціації випускників інших вишів, щоб поділитися досвідом, як можемо допомагати нашим університетам і нашому місту», – запропонував бізнесмен і волонтер Роман Майборода.

Діалог матиме продовження

«У Харкова є освітній код, і його треба зберігати. Харків має власне обличчя – молоде, інтелектуальне. І Харків не повинен його втратити. Інші міста ще повинні багато зробити, щоб до нього підтягнутися, дотягнутися до такого коду, – сказала насамкінець Катерина Астахова. – І ця зустріч є лише початком розмови, як донести до керівництва держави, міста, що розглядати одну ланку освіти без взаємодії з іншими – це дуже суттєва помилка».

Галина Половик

Малих донатів не буває. Син харківського фронтовика предав військовим тепловізор і продовжив збір коштів (відео)

Опублікував(ла) новина GX , 03.06.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Практично з нуля, не маючи жодного донатського досвіду, студент замахнувся на 325 тисяч гривень – щоб придбати дрон, тепловізор і прилад нічного бачення. Це прохання батька та його командира. І хлопець дав слово, що доведе почату справу до кінця.

Завдяки підтримці небайдужих людей, які перераховували від шести до кількох тисяч гривень, Вадим уже зібрав першу необхідну суму – понад 60 000 грн. Він витратив їх на тепловізор і передав батькові.

Наразі залишилося зібрати 262 000 грн, щоб придбати дрон і прилад нічного бачення. Вадим влаштувався на роботу, аби перераховувати власні кошти на потреби ЗСУ. Однак йому, як і раніше, дуже потрібна підтримка і кожна гривня, яка наближає його до мети, а країну до Перемоги.

«Я дуже вдячний кожній людині, яка в мене повірила і підтримала», – каже Вадим, запевнивши, що маленьких пожертв не буває. За його словами, більшість зібраної суми набігла за рахунок донатів з 6, 10, 50 гривень.

«Дякую усім, хто допомагає. Маю велике бажання закрити збір коштів якомога швидше, щоб зберегти життя і батька, і бійців, які разом з ним виконують бойові завдання. Для нас дуже важлива кожна гривня: і шість, і п’ятдесят гривень наближають збір грошей до кінця», – каже п’ятикурсник.

Підтримати студента-волонтера можна, надіславши кошти на рахунок: https://send.monobank.ua/jar/2FMeWT9hMn, або на банківську картку: 5375 4112 0333 0415

Нагадаємо, батько Вадима Мірошниченка пішов на фронт добровольцем у вересні минулого року, коли українські бійці визволяли від окупантів міста і села Харківщини. На прохання батька і його командира Вадим наприкінці січня розпочав терміновий збір коштів на тепловізор, дрон і прилад нічного бачення.

Галина Половик

Всесвітньо відомий вчений зустрівся з харківськими студентами (фото, відео)

Опублікував(ла) новина GX , 24.04.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» тривалий час реалізуються проєкт «Книга року». В академії обирають книгу, найбільш актуальну до часу, читають, аналізують, а навесні, зазвичай, збираються на обговорення.

Цьогоріч в академії читали працю канадсько-американського вченого Стівена Пінкера – «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу».

Фінальна зустріч «Роздуми над книгою в НУА-2023» була особливою. У ній взяв участь автор книги Стівен Пінкер – професор Гарвардського університету, експериментальний когнітивний психолог, один із 100 найвпливовіших мислителів за версією Time та Foreign Policy.

«Ми маємо сьогодні унікального гостя, який належить до категорії людей, котрі намагаються утримати світ від обвалення у прірву ненависті», – відкрила онлайн-зустріч ректор ХГУ «НУА», доктор історичних наук, професор Катерина Астахова.

Стівен Пінкер подякував за запрошення і запевнив, що для нього – честь виступати перед мужніми українцями, харків’янами. Він пообіцяв після перемоги приїхати до Харкова, щоб ще раз зустрітися зі студентами та викладачами, але уже в офлайн.

«Я хочу розповісти про події в Україні у контексті історії війн у світі. Для мене це важливо, тому що український переклад моєї книги «Добрі янголи людської природи» мав бути надрукованим саме на тому тижні, коли путінські війська здійснили напад на Україну. Я вивчав історію насильства у світі, і у цьому контексті – події, що відбуваються в Україні», – розповів на початку зустрічі Стівен Пінкер.

На його переконання, відновлення довготривалого миру, яким учені називають період з 1945 року, це невідворотний процес.

«Довготривалий мир – невідворотний. Немає такої магічної сили, яка б могла відвернути світ від того, щоб війни закінчилися», – вважає професор, який твердо вірить у розум та в його перемогу

За вченням Пінкера, становище людства неухильно покращується, хоча новини начебто свідчать про протилежне.

«Якщо вам здається, що світ котиться у прірву, озирніться довкола: люди тепер живуть довше, вони здоровіші, вільніші й щасливіші, ніж будь-коли», – стверджує професор, демонструючи цифри, графіки прогресу не лише Заходу, а й усього світу.

При цьому Пінкер наполягає, що світ має дотримуватися ідеалів просвітництва – розуму, науки та гуманізму, аби мати надію на подальший прогрес.

«Для мене прогрес – не мрія, не судження. Він дійсно відбувається навколо нас. Саме тому написав «Просвітництво сьогодні…». Якщо відкинемо усі ідеї прогресу, тоді ідеї Путіна переможуть», – зазначив Стівен Пінкер.

Тези Стівена Пінкера, озвучені під час зустрічі:

«Війна – поза законом. Наразі жодна країна не може завойовувати іншу, крім ситуації, коли захищає себе. Раніше, коли одна країна «відкушувала» територію іншої, це вважалося нормальним. І так залишалося в історичному процесі. Але зараз таке неприйнятне. Світ цього не визнає».

«В авторитарному режимі лідер може самостійно ухвалити рішення про початок війни, а люди, які вмирають на війні, не мають жодного вибору. Водночас у країнах демократії вони мають вибір, можуть сказати – чи потрібна їм ця війна».

«Путін не досяг жодної зі своїх цілей: не відновив велику Росію зі всіма її провінціями, які були; не посіяв розбрат і роз’єднання в Україні; не зміг завадити Україні зближуватися із Заходом; не зміг припинити розширення НАТО; не заробив жодної поваги до Росії та її армії. Путін не ввійде в історію, як Петро I».

«Замість просвітницького гуманізму Путін є послідовником романтичного націоналізму. Його ідея полягає в тому, що найбільшою цінністю є нація, етнічна група, а уряди або сильні лідери уособлюють престиж етнічної групи. Нації борються одна з одною за сфери впливу у світі та щоб виправити історичні несправедливості».

«Чи зможе Путін зруйнувати довготривалий мир? Відповідь – точно не знаємо. Можливо, ні, не обов’язково це має відбутися. На даний момент США та ЄС відмовляються посилати власні військові сили для війни з Росією. І саме тому війна між великими державами не відбувається».

«Організація, яка передбачає усі військові конфлікти і дає найточніші інформацію та прогнози, оцінює вірогідність ядерного удару менше ніж 1%; ймовірність повномасштабної війни – одна третина відсотка».

«Люди, які мають між собою економічні відносини, менше здатні починати війну. Якщо ви здійснюєте торгівлю, то дешевше купляти товар, ніж красти його. Якщо ви бізнесмен, то ви не матимете бажання вбивати своїх покупців».

«Прогрес відбувається тоді, коли хтось висловлює думку, а хтось може пояснити, що не так з цією думкою. Спільноти науковців, філософів можуть сприяти прогресу попри те, що кожен із них окремо має свої недоліки».

«Штучний інтелект не може бути загрозою для людства. Це машина, яку ми використовуємо. Якісь роботи вона виконує добре, а якісь погано. Люди плутають слова розумний, обізнаний і усезнавець. Це різні речі. Людський розум трохи розумний, трохи жадібний, тому що людина – продукт еволюції, а еволюція завжди відбувалася у боротьбі. Штучний інтелект не проходив цю еволюцію. Він не боровся і йому немає сенсу боротися за владу».

Порада студентам: «Знати про обмеження людського розуму: жоден з нас не є таким розумним, мудрим і високоморальним, як вважаємо. Завжди бути відкритим для дебатів, критики, готовим, що хтось не погоджується з ним».

Виступ професора С. Пінкера перекладали студенти ХГУ ” НУА”

Довідка. Стівен Пінкер (англ. Steven Pinker, нар. 18 вересня 1954, Монреаль, Квебек) — канадсько-американський науковець, який працює в галузі експериментальної психології та когнітивних наук, він є також автором праць з популяризації науки. Пінкер відомий як активний прихильник концепції еволюційної психології та «обчислювальної теорії розуму».

У 2004 році Пінкер був названий журналом Time одним зі 100 найвпливовіших науковців та мислителів у світі. Журнал «Foreign Policy» 2010 року включив його до списку 100 сучасних мислителів.

Серед його праць: «Мова як інстинкт» (1994), «Як працює розум» (1997),«Чистий аркуш» (2002),«Матерія думки» (2007), «Найкраще у нас» (2011), «Субстанція мислення: Мова як вікно в людську природу» (2013), «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу» (2018).

Нагадаємо, у лютому 2023 року в ХГУ “НУА “відбулася ХХІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена розвитку освіти в сучасних умовах. Тема наукового форуму – «Привабливість навчального закладу: складові та тренди».

Вперше на шпальтах журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU), яка об’єднує 600 університетів зі 130 країн і співпрацює з ЮНЕСКО, виступили науковці-практики ХГУ «НУА».

В університетській типографії Харківського гуманітарного університету «НУА» вийшла друком колективна праця вчених України та закордоння – монографія «Генеалогічний конкурс: “Історія моєї сім’ї”: аналіз соціально-культурних можливостей».

Галина Половик

Важлива кожна гривня. Син харківського фронтовика – про збір коштів для ЗСУ

Опублікував(ла) новина GX , 09.03.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

На початку лютого «GX» розповів про харківського студента-волонтера Вадима Мірошниченка, який збирає кошти для військового підрозділу під Бахмутом, де служить його батько.

На тепловізор, дрон і прилад нічного бачення для передової необхідно 325 000 грн. Наразі зібрано понад 44,5 тис. грн.

За словами Вадима, донатять дуже багато людей: студенти, однокласники, знайомі та незнайомі люди. На волонтерський рахунок надходять суми: від 6 грн до 1 500 грн. Хлопець вдячний кожному, хто долучився до збору.

Зараз він з однодумцями шукає людей, які могли б допомогти з поширенням інформації про збір коштів для ЗСУ.

«Нам важливі кожна гривня і кожен репост в соцмережах. Щобільше людей дізнаються про нашу акцію і долучаться до неї, тим швидше наші воїни отримають допомогу», – додає Дарина, яка допомагає Вадиму здійснити його волонтерську мрію.

Дівчина родом з Маріуполя. Останні 4 роки жила у Харкові: навчалася і паралельно працювала. На відміну від Вадима, її волонтерський досвід розпочався у 2014 році, коли вона була іще школяркою. Тоді росіяни обстрілювали житлові райони її рідного міста, гинули люди.

«Коли Росія окупувала Донецьк, ми з татом возили їжу та речі першої потреби на блокпости та в казарми», – згадує Дарина своє перше волонтерство.

Зараз дівчина разом із мамою та сестрою живуть за кордоном, куди виїхали навесні минулого року – через 2 місяці після початку повномасштабної війни.

«Тут ми маємо більше можливостей, щоб працювати та допомагати ЗСУ. Такий зараз час, що абсолютно у кожного українця є друзі, родичі, які захищають нашу країну в лавах ЗСУ. У мене також багато друзів на фронті. І ми усі маємо робити щось задля прискорення нашої перемоги. Кожен відповідає за свій фронт. Мій – інформаційний. Я знаю Вадима більш як п’ять років. Йому можна довіряти – не підведе. Підтримати його збір – це, насамперед, подяка його батькові, який зараз на фронті, його побратимам, що зараз на передовій, де дуже гаряче», – каже Дарина.

Наразі волонтерка займається пошуком людей, які мають змогу донатити, і блогерів з великою активною аудиторією, аби якомога більше людей дізналися про збір коштів для ЗСУ.

«Війна триває, і ми будемо допомагати стільки, скільки буде необхідно. Хіба ми маємо інший вибір? Хлопці виборюють нашу перемогу, ризикують своїм життям заради нашої безпеки», – додає Дарина.

Вадим у Харкові, Дарина – за кордоном вперто прямують до своєї мети. Вони вірять, що завдяки небайдужим людям зберуть необхідну суму на прилади нічного бачення PVS-7З, тепловізор iRay xEye 2 E6 Plus і дрон DJI MAVIC 3 Combo, які чекають українські воїни під Бахмутом.

Надіслати кошти: https://send.monobank.ua/jar/2FMeWT9hMn, або на банківську картку: 5375 4112 0333 0415

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Без мантій і конфедераток. У Харкові відбувся воєнний випуск магістрів (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 01.03.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Дипломи магістрів-2023 року отримали понад тридцять учорашніх студентів – спеціалісти з економіко-правового забезпечення бізнесу, перекладачі, HR (фахівці з управління людськими ресурсами).

Академічне свято відбулося в онлайн, під завивання сирен у Харкові та наперекір війні, яка нахабно вклинилася в наше життя. На нього запросили й випускників 2022 року, чиє свято “скасувала” війна.

Віртуальна церемонія вручення дипломів магістра-2023 ХГУ “НУА”

«Минулого року випуск магістрів призначили на 25 лютого. Війна розпочалася 24-го… Сукні, які шили випускники, мантії синіх академічних кольорів не знадобилися, на жаль. Уперше у стінах нашої академії випуск не відбувся», – розповіла кандидат економічних наук, доцент, проректор з наукової роботи ХГУ «НУА» Ольга Іванова.

Дипломи випускників першого року війни тоді дивом уціліли. Після квітневого обстрілу Харкова керівництво вишу винесло їх першими з-під завалів навчального корпусу, куди влучила російська ракета.

Тому цьогорічні онлайн-випускні були особливими, щемливими, теплими й не менш урочистими. Хоча без традиційних випускних суконь, мантій та академічних головних уборів. Їх уже не шили.

Родзинкою свята були архівні кадри НУА мирних років.

Доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, вітаючи в онлайн присутніх із знаковою подією в академії та з поверненням свята, щиро подякувала випускникам, їхнім батькам та педагогам за непростий шлях, які вони спільно пройшли.

Катерина Астахова, ректор ХГУ «НУА»

«Хочу побажати випускникам зберегти довіру до людей і, що не менш важливо – зберегти довіру людей до вас. Побажати вам бути вдячними – учителям, батькам, країні. Широкої злітної смуги вам і миру нам усім. І пам’ятайте, що ви родом з унікальної країни, з неповторного міста і дуже цікавого навчального закладу. Нехай вам щастить. А ми завжди будемо з вами поруч», – звернулася Катерина Астахова до уже учорашніх своїх студентів, які поповнили Асоціацію випускників академії.

Загалом за більш як 30 років від заснування ХГУ«НУА» з його стін вийшло понад 12 000 випускників. Вони нині успішно працюють у Харкові, у провідних українських та закордонних компаніях, наукових організаціях і органах державного управління. В академії стверджують, що нині легше назвати країну, де немає їхніх випускників, ніж перелічити ті, де вони працюють, причому майже усі за своїми спеціальностями.

Випуск в ХГУ «НУА» мирних років

Успішний бізнесмен, один із найпотужніших інвесторів у альтернативну енергетику Андрій Санін – також випускник НУА 2001 року. Як член Опікунської та Консультативної ради при ректорові НУА, він виступив перед молодими колегами, які поповнили когорту випускників, і порадив якнайшвидше визначитися зі своїми цілями, аби не працювати на чужі, та йти до них наполегливо.

Він повторив слова свого гіда, який супроводжував групу альпіністів під час його першого сходження на «семитисячник».

«На висоті 4,5 тисячі метрів ми потрапили у снігову заметіль. Мінус 25 градусів. Уже замерзали. Різні думки спадали. Тоді гід сказав: “Андрію, зараз не видно твоєї вершини, але вона точно є. Твоє завдання – продовжити рух. Ти мусиш йти не стільки, скільки хочеш, і не стільки, скільки можеш. Ти маєш йти стільки, скільки потрібно. І кожен крок буде наближати тебе до мети». Ці слова ніколи не забуду. І ця війна, вірю, завершиться нашою перемогою», – сказав альпініст і бізнесмен Андрій Санін.

Як зазначалося, випускники НУА активно допомагають наближати перемогу. Вони захищають країну зі зброєю в руках, беруть участь у гуманітарних волонтерських процесах. Зокрема, від самого початку війни людям, які потрапили в скруту, домашнім тваринам допомагає Благодійний фонд «Добрі вчинки разом», третина команди якої складають саме випускники академії. Серед них – бізнесмен і волонтер Роман Майборода.

Роман Майборода, випускник ХГУ «НУА» 2007 року.

Інші вихованці НУА – Євген Коляда (голова Координаційного гуманітарного центру) та Дмитро Курдупов (менеджер проєктів Координаційного гуманітарного штабу) – відзначені Подяками голови Харківської ОВА за створення волонтерського хабу на Харківщині.

Днями випускника факультету Бізнес-управління Олександра Кальницького нагороджено медаллю «За оборону міста-героя Харків». Раніше таку ж відзнаку отримав харківський бізнесмен і волонтер, директор «Української вагової компанії» Іван Мовчан.

Свій внесок у волонтерський рух НУА зробили й наймолодші випускники університету. Під час онлайн-випуску магістри-2023 передали своїй рідній Альма-матер сертифікат на відбудову навчального корпусу, зруйнованого 17 квітня минулого року.

Довідка. Історія створення ХГУ “НУА” бере початок 29 травня 1991 року, з установчої конференції щодо створення громадської організації «Народна українська академія». 1 вересня 1991 р. розпочалися заняття у перших трьох класах економіко-правової школи (СЕПШ). 12 вересня 1992 р. – відкрилася Вища гуманітарна школа НУА з двома факультетами: «Бізнес-управління» (спеціальність – економіка підприємства) та «Референт-перекладач» (спеціальність – прикладна лінгвістика). У 1993 році виш отримав ліцензію Міністерства освіти України за трьома напрямками: Економіка (економіка підприємства); Соціологія (прикладна соціологія); Філологія (прикладна лінгвістика).

Перший випуск в “НУА” відбувся в 1997 році. Наразі кількість випускників університету перевищує 12 000.

Сьогодні ХГУ “НУА” залишається першим та єдиним в Україні навчально-науковим комплексом, який завершив багаторічний соціальний експеримент щодо становлення авторської моделі безперервної освіти. Академія входить до першої десятки найкращих приватних навчальних закладів України, є одним із провідних вишів в українській національній системі освіти.

Нині тут готують магістрів за спеціальностями: Економіка та регулювання бізнес-процесів; Переклад (англійська та інші іноземні мови), Управління соціальними комунікаціями; SMART-економіка і соціологія ризиків (з 2021 року) .

ХГУ “НУА” є членом Міжнародної асоціації університетів, учасником підписання Великої Хартії університетів світу, здійснює договірні відносини із 27 університетами світу. Університет визнано переможцем європейського конкурсу волонтерських програм в Україні за програмою Діалог+.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Як повернути студентів до харківських вишів. У освітній столиці східної Європи назвали умови (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 11.02.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У п’ятницю, 10 лютого, у Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» (ХГУ «НУА») відбулася традиційна ХХІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена розвитку освіти в сучасних умовах. Тема наукового форуму – «Привабливість навчального закладу: складові та тренди».

Актуальна тематика конференції в онлайн-форматі зібрала 114 учених, викладачів-практиків вищої та середньої шкіл не лише з України, а й з Швеції, Німеччини, Польщі, Литви, Норвегії, Нідерландів. Практично – на тому ж авторитетному рівні, що і в мирні часи. Серед учасників наукового диспуту – академіки та члени-кореспонденти, доктори та кандидати наук, керівники вишів і шкіл, фахівці в галузі історії освіти, економіки, соціології, представники бізнесу.

Доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, відкриваючи форум, подякувала усім присутнім, хто, долаючи відстані та технічні перепони, долучився до експериментального освітнього майданчику НУА з більш як тридцятирічною історією.

«Історія науково-практичних конференцій, які проводяться в НУА з різних аспектів освіти, розпочалася у 1992 році. А міжнародний статус експериментальний освітній майданчик на базі нашого університету отримав у 2002 році. З того часу щороку у лютому в НУА збираються фахівці, керівники, викладачі авторитетних навчальних закладів, аби обговорити актуальні питання в освітній галузі. І нинішній рік – не виключення», – зазначила Катерина Астахова.

Вона також підкреслила, що тематика нинішньої дискусії – формування іміджу, привабливості навчального закладу – була обрана ще задовго до війни. Але тоді ніхто не міг передбачити, які виклики постануть перед українськими, зокрема, харківськими навчальними закладами. Тому природно, що акценти щодо визначення привабливості освітніх структур дещо змістилися.

«Ще минулої зустрічі ми обговорювали ризики освіти в ситуації, коли обрії прогнозів зменшилися до 1-2 років. Зараз ми практично не маємо і цього. І сьогоднішній ранок нам це підтвердив. Однак, не вибудувавши стратегічні напрямки, не зазираючи за обрії, ми не зможемо рухатися далі», – зауважила Катерина Астахова.

За її словами, нові соціальні виклики призвели до переформатування всього і для всіх: нова реальність жорсткіша за все те, що турбувало до лютого 2022 року.

«Усі перетворення, що спіткали систему освіти в цілому та кожен заклад окремо, змінили звичні речі. І повернення до минулого стану не буде», – попередила ректор ХГУ «НУА».

За словами Катерини Астахової, йдеться навіть не стільки про жахливі втрати матеріально-технічної бази освітніх закладів, скільки про зміну умов, в яких буде надалі рухатися вітчизняний інститут освіти, окремі регіони, міста, конкретні навчальні заклади.

«Перш за все виникає потреба розуміння необхідності формування преадаптивних механізмів. Саме преадаптивних, бо адаптуватися і запізно, і неконструктивно. Стратегічні вектори повинні бути спрямовані на випередження ситуації, а не тільки на відновлення та відбудову зруйнованого», – переконана професор.

З чого складається привабливість навчального закладу

За офіційною статистикою, з 2015-го до 2018 року контингент учнів загальноосвітніх шкіл України зібльшився до 4 млн 042 тис. У 2021-му, останньому довоєнному році, в Україні налічувалося 4 млн 222 тис. школярів. Демографічна ситуація дозволяла спрогнозувати поступове зменшення чисельності учнів – до 3 млн 700 тис у 2025 році. І до цього готувалися вищі навчальні заклади.

Однак війна призвела до нечуваної одночасної масової міграції населення в межах країни та за кордон. За різними даними, близько 2,5 млн неповнолітніх виїхали з країни через повномасштабну агресію рф. Офіс віце-прем’єра України з питань європейської та євроатлантичноі інтеграції констатував, що наприкінці літа за межами країни перебувало 2 млн 331 тис. дітей. Левова частка – школярі.

Реальна картина зміни контингенту учнів може бути дещо іншою, але вже зараз зрозуміло, що система вищої освіти країни втратить майбутніх абітурієнтів в декілька разів більше, ніж за довоєнними розрахунками.

«І це вимагатиме швидкого реагування та нетрадиційних рішень: з одного боку, треба зберегти вітчизняний сектор університетської освіти, а з іншого, адекватно зреагувати на важкі зміни. І не лише статистичні. Значна кількість студентів теж опинилася за кордоном. Яка частка з них повернеться, а яка продовжить навчання в університетах інших країн – питання відкрите. Міжнародна конкуренція для українських вишів миттєво загострилася. І вона досить швидко призведе до відчутної стратифікації вітчизняних університетів», – зазначила Астахова.

За її словами проблеми відтоку здібних абітурієнтів існували і раніше. Але зараз країни з успішною економікою та розвинутою системою освіти отримали додаткові можливості акумулювати у себе кращі інтелектуальні ресурси через запрошення та утримання талановитих українських абітурієнтів.

І ця проблема безпосередньо стосується провідного освітнього центру східної Європи – Харкова, який з перших днів війни опинився у зоні бойових дій і досі перебуває у небезпеці. Тому уже сьогодні треба знаходити «точки зростання», спираючись на які можна з обережним оптимізмом дивитися у майбутнє студентської столиці, – вважає ректор НУА.

«По-перше, це якість людського капіталу, яким володіє місто. По-друге, унікальний імідж та авторитет Харкова, який набув незвичних рис під час війни, але всі вони склали «додану вартість». По-третє, визнання міста як провідного освітнього центру міжнародними партнерами, допомога яких виявиться досить впливовою. По-четверте, традиційне єднання освітньої та наукової спільноти міста. По-п’яте – університетський сектор може проявити себе для Харкова своєрідним містоутворюючим фактором, який на деякий час врівноважить втрати промислового та транспортного секторів», – вважає Катерина Астахова.

Серед інших перспективних факторів повернення привабливості Харкову як освітнього центру розглядається потужний IT-сектор, що може відіграти своєрідну роль «локомотиву» для розвитку сучасної університетської освіти.

Доктор соціологічних наук, професор, академік НАН України, член-кореспондент НАПН України, радник ректора Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Віль Бакіров також вважає, що Харків зіткнувся із реальною загрозою втратити статус студентської столиці України, що може суттєво змінити історичну долю нашого міста, якщо не втрутитися в ситуацію.

«Перед харківськими вишами стоять два надзвичайно важливі і складні завдання. По-перше, зробити так, щоб випускники харківських шкіл залишалися в Харкові, вступали саме до харківських університетів. А по-друге, зробити так, щоб наші студенти, які зараз навчаються в закордонних вишах, поверталися додому й продовжували навчання у вишах Харківщини. І в зв’язку із цим нам треба глибоко замислитися над тим, що може зараз приваблювати студента в університеті, й що необхідно зробити, аби ця привабливість по можливості посилювалася», – зазначив екс-ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

За його словами, серед головних чинників привабливості вишу є якісна освіта і повноцінна професійна підготовка. Про це, зокрема, свідчать довоєнні соціологічні дослідження. Найпопулярнішою причиною вступу до закладу вищої освіти 66% студентів назвали бажання здобути знання та стати хорошим спеціалістом. Другим за популярністю чинником привабливості університету є думка, що з дипломом легше знайти хорошу, престижну роботу. Так вважали 42% опитаних.

Але в умовах військової агресії війни на перший план привабливості виходять фізіологічні й безпекові потреби студентів і викладачів.

«Проблема небезпеки змушує вищі навчальні заклади в тих місцях, де тривають обстріли, де є пряма загроза життю учасників навчального процесу, максимально відмовитися від офлайн-занять. Але це само собою не додасть привабливості університету, якщо стабільно не буде забезпечено високу якість дистанційного навчання, використання ефективних інформаційно-комп’ютерних технологій. Тому на перший план виходить забезпечення засвоєння й упровадження цифрових технологій, навчання й спілкування викладачів, студентів, співробітників, переведення управлінських комунікацій і документообігу в електронний формат, – зазначив Бакіров.

Серед інших сучасних трендів розвитку навчального закладу, що можуть впливати на його конкурентоздатність, учасники конференції назвали волонтерство у інформаційно-медійному напрямку роботи вишу.

«Медіаволонтерство стало надзвичайно актуальним інструментарієм для формування іміджу навчального закладу та його просування на ринку освітніх послуг під час війни. Якщо кілька років тому ми говорили про медіаволонтерство як добровольчість, спрямовану на популяризацію соціальних проєктів, то сьогодні медіаволонтерство перестало бути суто соціальним проєктом. Це потреба часу при вимушеному переході навчання і науки в режим онлайн, можливо, медіаволонтерство може стати навіть новітнім феноменом у журналістиці» – зауважила кандидат юридичниих наук, заслужений журналіст України Вікторія Маренич.

За її словами, медіволонтерство може стати сучасною тенденцією розвитку брендінгу та інтегрованих маркетингових комунікацій закладів вищої освіти. А у ролі медіаволонтерів можуть виступити викладачі, студенти, випускники, батьки, створюючи цікавий контент у соціальних мережах та на офіційних сторінках вишів. І не лише. Йдеться про організацію челенджів, батлів, флешмобів і квестів у соціальних мережах.

Крім того, медіаволонтерство може бути окремим модулем для навчання роботі з інформацією.

«Можливе створення Центру медіаволонтерства, де всі, хто мають бажання, творчі здібності, сучасні гаджети та навички роботи в соцмережах, можуть спробувати себе як фотографи, журналісти, фахівці із SMM, блогери, дизайнери, відеооператори. Звичайно, під керівництвом досвідченого тьютора, який знається на сучасних інформаційних технологіях та основах маркетингу», – резюмувала Вікторія Маренич.

Випускники про критерії вибору навчального закладу

Також учасники конференції акцентували увагу на тому що:

– привабливість навчальних закладів необхідно розглядати виключно в контексті проблеми привабливості освіти взагалі і вирішувати проблеми одночасно;
– привабливість навчальних закладів пов’язана зі змістом освіти і, насамперед, на етапі загальноосвітньої та дошкільної підготовки;
– нинішні освітні програми потребують змін, інакше перетворення будуть болісними;
– українським університетам варто об’єднуватися і інтегруватись в освітню систему ЄС;
– українські університети – стали центрами активного спротиву російській агресії.

Критерії вибору освітнього закладу Україні та Литві – схожі

Підсумовуючи роботу конференції, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, зазначила, що під час форуму проблеми привабливості освітніх закладів були лише окреслені, а обговорення буде продовжено на інших диспут-майданчиках.

«Ми повинні єднатися. Разом наближати Перемогу. І нам разом з вами треба готуватися до миру», – підкреслила Катерина Астахова і запросила присутніх на наступну зустріч.

За планом, 9 лютого 2024 року має відбутися ХХІІ Міжнародна науково-практична -конференції. Її тема уже відома – «Університетські спільноти та їхня роль в умовах дифузності сучасного університету».

Публікації ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Привабливість навчального закладу: складові та тренди» – за посиланням.

Довідка. З 2002 року щорічно у лютому у ХГУ “Народна українська академія” проходить міжнародний науковий форум, у якому беруть участь викладачі шкіл та вишів, науковці та провідні фахівці у галузі освіти. Тематика обговорень пов’язана із актуальними проблемами сфери освіти.

За більш як 20 років такі зустрічі стали ефективним майданчиком обміну думками між дослідниками – представниками різних наук та напрямів: історії, соціології, економіки, педагогіки, психології, політології, правознавства, управління у сфері освіти та іншими. За минулий період у конференції взяли участь представники різних міст України (Дніпро, Запоріжжя, Київ, Харків, Житомир, Одеса, Вінниця, Тернопіль, Львів, Черкаси, Полтава) та інших країн (Німеччина, Казахстан, Литва, Латвія, Польща, США, Франція, Швеція, Естонія, Туреччина, Албанія).

У 2018 році Збірнику матеріалів конференції присвоєно ISNN 2616-9770. Він увійшов до наукометричної бази даних Index Copernicus (онлайн-база даних інформації, наданої користувачами, включаючи профілі вчених, а також наукових установ, публікацій та проектів).

Фото, відео: ХГУ “НУА”

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик