Перейти до основного вмісту

Позначка: історія Харкова

6 лютого в історії міста: визначили 7 чудес Харкова (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 6 лютого, в 2008 році оголосили підсумки конкурсу «Сім чудес Харкова».
До міської ради надійшло понад 1800 пропозицій від харків’ян.
1 місце – Держпром, 1928 рік – 1234 голоси.
2 місце – Успенський собор, 1783, і дзвіниця, 89,5 м, 1844 – 652 голоси.
3 місце – Пам’ятник Тарасу Шевченку, 1935 рік – 581 голос.
4 місце – Благовіщенський собор, 1901 рік – 562 голоси.
5 місце – Дзеркальний струмінь, 1946 – 558 голосів.
6 місце – Будинок зі шпилем, 1954 рік – 290 голосів.

7 місце – Покровський собор, XVII – початок XVIII століття – 274 голоси.

Макети «Семи чудес Харкова» було встановлено на площі Архітекторів.

А ви знали? Цього дня, 6 лютого, в 1805 році розпочалося будівництво нової кам’яної Дмитрівської церкви на вулиці Полтавський Шлях (зараз) за проектом відомих харківських архітекторів Петра Ярославського та Євгена Васильєва.

Перша Дерев’яна церква в ім’я великомученика Димитрія була побудована в середині XVII століття в приміській слободі Гончарівка за Лопанню.
Навпроти храму, в будинку матері, жив письменник Григорій Квітка-Основ’яненко, який, ймовірно, вінчався і відспівувався в цій церкві.
У 1885-1896 роках церква зазнала капітальної реконструкції за проектом архітектора Ловцова. Замість колишніх 800 чоловік храм вміщував понад 2100 молящихся.
Храм було закрито у лютому 1930 року і передано у власність клубу «Автодор», згодом — товариству ДТСААФ.
У 1935 році колишню церкву було перебудовано у стилі конструктивізму, знищено куполи та верхні яруси дзвіниці, перегороджено внутрішній простір. Після війни у будівлі розмістився кінотеатр «Спорт».

З 1992 року храм передано Українській автокефальній православній церкві. Храм діє і під час війни приймає і підтримує вірян. А ще дає прихисток артистам, які неодноразово виступали в стінах храму, даруючи свій спів та музику людям.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

5 лютого в історії Харкова: народився знаменитий пілот і авіаконструктор (фото)

Пам’ятаємо! У цей день, 5 лютого, у 1887 році у Варшаві народився Костянтин Калінін – пілот і авіаційний конструктор.

Професійний військовий, розпочинав свою кар’єру у Варшавському піхотному полку.

З 1909 року захопився повітроплаванням. Брав участь у популярних на той час показових польотах.

Під час Першої світової служив командиром авіаційного загону.

Пізніше в армії УНР – у грудні 1918 року його було призначено командиром 1 Волинського авіаційного дивізіону.

З 1920 року Калінін служив інспектором авіації у Києві.

В 1926 році Калінін переїхав до Харкова і почав працювати на авіаційному заводі авіаконструктором.

У 1928-29 роках розробив пасажирські літаки К-4 та K-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній країни.

З 1930 до 1934 року було випущено 296 літаків К-5 у різних модифікаціях. К-5 були основними машинами «Аерофлоту» на внутрішніх лініях до 1940 року і продовжували використовувати як транспортний літак під час війни.

Конструкторське бюро під керівництвом Калініна створило у Харкові літак-гігант К-7 – найбільший літак у країні на той час, злітна маса якого сягала 40 тонн. Літак отримав неофіційну назву «Повітряний Держпром».

У 1938 році Калініна було заарештовано. У в’язниці він створив ескіз нового літака К-15 із трикутним крилом.

22 жовтня 1938 року, через сім місяців після арешту Костянтина Калініна було звинувачено в антирадянській діяльності та шпигунстві та засуджено до розстрілу. Того ж дня вирок був виконаний. Реабілітований у 1955 році.

Нагадаємо, авіаційний завод Харкова був заснований 17 червня 1926 року. Першим директором заводу став саме знаменитий дизайнер літаків Костянтин Калінін.

Наразі, рашисти, як і під час Другої світової війни фашисти, неодноразово обстрілювали завод, на якому працював Калінін, руйнуючи, гордість Харкова…

Фото та матеріал: відкриті джерела

4 лютого в історії Харкова і Харківщини: вшановують героя та згадують історичну подію (фото)

А ви знали? Цього дня, 4 лютого, в 1848 році було засновано Харківський іподром, який займав площу понад 16 гектарів.

Харківський іподром – найстаріший на території України.

Спочатку іподром використовувався лише тричі на рік під час проведення на цьому місці кінного ярмарку. У 1860-ті роки став центром конезаводства у місті.

Початок XX століття – один із піків популярності кінних перегонів. На іподромі будуються трибуни та необхідна інфраструктура. У цей час Харківський іподром входив у четвірку лідерів в Україні і приймав, поряд з Києвом та Одесою, республіканські змагання з кінного спорту, а кількість коней, які щорічно проходили випробування на його базі, досягала 500.

На жаль, до 2000 року іподром збанкрутував і припинив повноцінно функціонувати. Але на іподромі можна було брати уроки верхової їзди — при ньому працював кінний клуб. Також у його стайнях були розміщені коні, які служили в харківському кавалерійському взводі поліції.

Останнім часом у приміщенні трибуни існував нічний клуб.

С початком війни Львівський іподром став притулком для коней з усіх гарячих точок України, у тому числі й з Харкова.

Війна додала сумних сторінок історії міста. Про героїв сучасності розповідає колектив ІВЦ “Бузок”.

4 лютого 1981 року в смт Пересічне Дергачівського району Харківської області народився Сергій Колодій (1981–2014).
Захиснику Донецького аеропорту,  учаснику російсько–української війни, майору ЗСУ, 2016 року (посмертно) було присвоєно звання Героя України.

Після закінчення школи в Пересічному (нині Комунальний заклад «Пересічанський ліцей») навчався один рік у Харківському професійно–технічному училищі № 1. Відчувши поклик до військової справи, вступив до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» і здобув спеціальність інженера–механіка, офіцера управління тактичного рівня.

Капітан ЗСУ Сергій Володимирович Колодій служив у другому механізованому батальйоні 93–ї окремої механізованої бригади у складі Сухопутних військ, яка дислокувалась у смт Черкаське (Дніпропетровської області). Командир за позивним «Рубіж», як звали його на службі, вирізнявся вимогливістю до себе й підлеглих. Від червня 2014 р. він брав участь у АТО на Сході України. Визволяв місто Авдіївку, брав участь у боях у селі Піски на Донеччині.

4 серпня 2014 р. його рота зайшла на територію Міжнародного аеропорту «Донецьк»  і зайняла оборону нового терміналу. «Кіборги» обороняли об’єкт впродовж двох місяців. При обороні летовища Колодій неодноразово виїжджав за межі аеропорту для відсічі атак ворога.

28 вересня 2014 р. російські війська кинулися на штурм всього периметру оборони. Піхота окупанта заблокувала особовий склад біля термінала С. Виникла небезпека оточення та полону наших воїнів. Щоб уникнути цього ризику і вивести бійців з термінала, капітан Сергій Колодій зайняв місце механіка–водія БМП–2 та разом з оператором–навідником і санінструктором роти висунувся на допомогу підлеглим, відсікаючи вогнем атаку бойовиків. Машина капітана Колодія швидко проривалася через злітну смугу до опорного пункту взводу, коли несподівано потрапила під обстріл. Українська БМП маневрувала й відходила, відстрілюючись з гармати та кулемета по танку й піхоті противника. У цей час двадцять наших хлопців, заблокованих у терміналі С, без втрат повернулися до своїх. На жаль, внаслідок прямого влучання з гармати танку екіпаж БМП–2 загинув. Через інтенсивність боїв, тіло загиблого командира вдалося евакуювати з місця бою за кілька днів.

Подвиг С.В. Колодія відзначений державними нагородами. 6 жовтня 2014 р. він нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). За особисту мужність, героїзм, вірність військовій присязі, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, 23 серпня 2016 р. С.В. Колодій отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). С.В. Колодію присвоєне звання майора Збройних сил України (посмертно).

На Харківщині добре пам’ятають, увічнюють і зберігають пам’ять Героя. С.В. Колодій — почесний громадянин Дергачівського району (2015). У рідному селищі на його честь перейменовано вулицю. Відкрито меморіальну дошку на фасаді закладу, у якому він навчався (2016). На території Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» встановлено погруддя С.В. Колодію (2020, скульптори О. Рідний та Г. Іванова.) Образ Сергія Колодія відтворено на художніх маркованих конвертах «Укрпошти» із серії «Героям Слава!» (художник В. Таран, 2019). Портрет вміщено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» в м. Києві (секція 4, ряд 10, місце 15). Його ім’я, меморіальна довідка включена до новітнього видання «ГЕРОЇ УКРАЇНИ.

Фото та матеріал: відкриті джерела, ІВЦ “Бузок”

Харків у XXI столітті. 3 лютого – нове місто-побратим (фото)

А ви знали? Цього дня, 3 лютого, у 2011 році Харків та Варшава стали містами-побратимами. Партнерську угоду у столиці Польщі підписали мер Варшави Ганна Гронкевич-Вальц та секретар Харківської міськради Олександр Новак.

Співпраця між містами розпочалася у 2008 році завдяки підготовці обох міст до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Харків став 26 містом, з яким Варшава підписала партнерську угоду. Харків на той момент мав 18 міст-побратимів, серед яких було польське місто Познань.

Це братерство перевірене війною – мільйони українців прихистили міста-побратими з Польщі.

Фото та матеріал: GX, Лілія Карамушка, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Історичний факт. Харківські миротворці 3 лютого вирушили до Іраку

А ви знали? Саме цього дня, 3 лютого, в 2004 році харківські миротворці з 92 воєнізованої бригади вирушили до Іраку.

Український миротворчий контингент в Іраку перебував до 9 грудня 2008 року.

Загалом у місії взяло участь 39 держав. Український контингент був сьомим за чисельністю.

1 лютого Харків згадує вченого, який створював музей Григорія Сковороди (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 1 лютого, в 1895 році народився Андрій Ковалевський — видатний учений-східознавець, етнограф, один із творців відомого на Харківщині Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди у Сковородинівці.

Закінчив 3-ю Харківську чоловічу гімназію. Вищу освіту завершував на романо-німецькому відділенні Харківського університету.

З 1924 року працював у НДІ історії української культури та в Музеї слобідської України імені Григорія Сковороди у Харкові.

У 1938 році був заарештований за помилковим доносом і був засуджений за 58 статтею до п’яти років позбавлення волі.

В 1945 році Андрій Ковалевський повернувся до Харкова і оселився у своєму будинку в Каплунівському провулку. Читав лекції в університеті та педагогічному інституті.

У 1950-х роках переїхав на вулицю Ромена Роллана.

В 1960 році брав участь у створенні нині широко відомого музею Григорія Сковороди у Сковородинівці, який рашисти зруйнували ракетним ударом.

З сумом вимушені нагадати, 7 травня внаслідок обстрілу Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка було зруйновано (докладніше в новині GX)…

За попередніми оцінками, для повної відбудови музею потрібно близько 112 млн грн.

Нагадаємо, в рамках проекту Міністерства культури “Збережіть українську культуру” на відбудову музею уже надійшло 7,12 млн грн із необхідних не менше 112 млн грн. 

На Харківщині у селі Сковродинівка Богодухівського району, де останні роки жив всесвітньо відомий український філософ Григорій Сковорода, 23 вересня відбулося погашення благодійної поштової марки «Сад божественних пісень». “Укрпошта” випустила її до 300-річчя від дня народження знаменитого земляка (3 грудня 1722 року). 

Фото та матеріал: відкриті джерела

Історичний факт: 1 лютого видатний вчений продемонстрував свої досліди в Харкові

А ви знали? Цього дня, 1 лютого, в 1897 році професор технологічного інституту Олександр Погорелко вперше продемонстрував досліди з рентгенівськими променями.

В Харкові на будинку, де мешкав Погорелко О. К. (нині вул. Гіршмана, 9а), 19 серпня 2004 року було встановлено меморіальну дошку.

Фото та матеріал: відкриті джерела

 

Історичний факт: 31 січня помер засновник харківського рок-руху

Пам’ятаємо! Цього дня, 31 січня, в 2010 році після тривалої хвороби помер відомий музичний критик, засновник харківського рок-руху Сергій Коротков. Йому було 62 роки.

Коротков був лідером андерграунду, музикознавцем, теле- та радіожурналістом. Він вважався одним із найкращих музичних критиків та журналістів на території України, вів дві радіопередачі — “Коротковолновка” та “Монстры рок-н-ролу”, співпрацював із харківським телеканалом “Приват TV”.

На фото Влада Уразовського – Олександр Чернецький, Сергій Коротков та Борис Гребенщиков за лаштунками благодійного концерту на допомогу Олександру Чернецькому (Харків, 25 травня 1990 року).

Історичний факт: 31 січня в Харкові увічнили пам’ять легендарного музиканта (фото, відео)

Пам’ятаємо! Цього дня, 31 січня, в 2005 році в Харкові відкрили меморіальну дошку, присвячену відомому харківському композитору Марку Кармінському.

Пам’ятний знак було встановлено на будівлі на вулиці Культури, 12, де композитор проживав з 1957 по 1963 рік. Квартира композитора вважалася одним із центрів культурного життя Харкова тих років.

Кармінський народився 1930 року у Харкові. 1947-го закінчив середню школу із золотою медаллю і вступив на філологічний факультет Харківського університету. Наступного року вступив до Харківської консерваторії.

Кармінський писав музику для усіх харківських театрів.

Одним із найвідоміших творів є музична п’єса «Робін Гуд» на слова шотландського поета Роберта Бернса.

Кармінський вважається музичним класиком ХХ століття.

Саме його музика лунає і зараз, під час війни, в незламному Харкові.

Докладніше про виступ харківських музикантів в новині GX.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Селфі з серцем одного з головних ВНЗ країни: 29 січня Харків згадує видатну подію та митця (фото, відео)

29 січня 1879 року народився Євген Агафонов (1879-1955) – відомий художник. Агафонов народився в Харкові в родині купця.

В 1889–1896 роках навчався в Харьківському реальному училищі.

В 1899 році продовжив навчання в академії художеств.

В 1906 році брав участь у виставці Кружка місцевих художників Харкова.

Працював у Харкові, писав портрети, картини та панно в умовній декоративній манері з використанням українських народних мотивів.

З 1908 року брав участь у виставках харківських художників.

У вересні 1918 року брав участь у виданні “Театрального журналу” Харкова.

Був членом «Художнього цеху», брав участь у двох його виставках наприкінці 1918 – січні 1919.

У 1919 керував майстернею малювання та живопису.

На початку 1920-х емігрував до США.

Багато робіт Агафонова, які зберігалися у Харківському художньому музеї, було втрачено під час Другої світової війни. Збереглися лише окремі малюнки та театральні ескізи.

29 січня 1805 року відбулося офіційне відкриття одного з найстаріших вищих навчальних закладів України – Харківського університету (нині Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна). Це другий за віком університет України (після Львівського, відкритого 1784 року).

Ініціатором створення університету став просвітитель та громадський діяч міста – Василь Каразін, який був і автором ідеї, й реалізатором проєкту.

У мирні часи університет – був одним із найавторитетніших вузів країни, у ньому навчалося понад 15,5 тисяч студентів. З університетом була у різні роки пов’язана діяльність трьох лауреатів Нобелівської премії.

Незламний колектив ВНЗ попри обстріли рашистів не припиняє працювати і залишається одним з кращих навчальних закладів країни

2025 року Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна відзначив черговий ювілей – 220-років від дня відкриття! А цьогоріч святкує свої 221…

«Каразінський університет — щось більше, ніж просто навчальний заклад. Це жива спільнота, яка формувала і продовжує формувати інтелектуальний ландшафт України та світу», – наголошує колектив університету.
А ми пригадаємо щасливу мить з мирного часу…

До речі, попри війну в серпні 2023 року біля ХНУ ім. В.Н. Каразіна було встановлено інсталяцію, що свідчить про любов до університету.

Тепер кожен студент Харківського національного університету та кожен харків’янин, який пишається рідним містом, може зробити селфі з серцем одного з головних ВНЗ країни.

На жаль, наразі містяни та гості Харкова фотографуються та проводять прямі ефіри під звуки сирен та оповіщень про повітряну тривогу.

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, відкриті джерела


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.