Перейти до основного вмісту

Позначка: історія Харкова

9 жовтня в історії Харкова: відкрито незвичайний пам’ятний знак

Саме 9 жовтня в 2010 році в центрі Харкова у саду Шевченка відкрили пам’ятний знак «50 паралель». Він складається з 20 табличок з бронзи та міді, які витяглися алеєю у переривчасту лінію. У центрі встановлено коло діаметром 2 метри із зображенням земної кулі.

Харків вважається найбільшим містом у світі, розташованим на 50-й паралелі.

Фото: Наталія Бойченко

Історичний факт: 30 вересня в Харкові випробовано літак та встановлено пам’ятну дошку (фото)

30 вересня в 2004 році 12-річна харків’янка стала дипломованою Попелюшкою на конкурсі у Лас-Вегасі.

Юна харків’янка Злата Гладковська посіла друге місце на міжнародному конкурсі краси та таланту Cinderella International, який пройшов у американському місті Лас-Вегас. Спеціальний приз конкурсу за талант та чарівність отримала ще одна харків’янка – Катаріна Глобенко. За тридцять років проведення конкурсу у Лас-Вегасі це був найуспішніший виступ представниць Східної Європи.

30 вересня в 2004 році в Харкові відкрили перший у місті пам’ятний знак загиблим військовополоненим. Пам’ятник встановили на Холодній горі біля стадіону, де був цвинтар, куди в роки війни фашисти звозили померлих полонених солдатів та офіцерів. У роки окупації Харкова фашисти утримували полонених солдатів та офіцерів у Холодногірській в’язниці. Трупи загиблих звозили на територію колишнього цвинтаря.

30 вересня в 2005 році у Єгипті пройшли випробування Ан-74 Т-200А, виготовленого на ХАЗі. Ан-74 Т-200А – модель, виконана на спеціальне замовлення міністерства оборони Єгипту.

Новий Ан-74 був призначений для перевезення людей та вантажів, висадки десантників та евакуації поранених. Міг використовуватися в гірських районах, на ґрунтових, засніжених чи піщаних злітних смугах. Коштував літак близько 16 мільйонів доларів.

Нажаль, підчас війни рашисти, як свого часу фашисти, неодноразово обстрілювали завод, руйнуючи, гордість Харкова…

Докладніше про авіаційний завод Харкова в пості на фейсбук-сторінці GX та в новині порталу.

30 вересня в 2011 році в Харкові на території заводу ХТЗ встановили пам’ятну дошку для почесного громадянина міста Валентина Бібліка.

Меморіальний знак колишньому директору Харківського тракторного заводу відкрили у день 80-річчя підприємства-гіганта.

2008 року вийшла книга Валентина Бібліка, в якій він виклав історію заводу з початку 30-х років.

Валентин Васильович Біблік керував ХТЗ понад чверть століття, з 1969 до 1996 року.

1947 року прийшов працювати на Харківський тракторний завод. За його безпосередньої участі запустили до серії трактори Т-150.

Ім’ям Валентина Бібліка названо одну з вулиць незламного Харкова, яка, нажаль, як і багато інших зазнала жорстоких обстрілів від рук російських окупантів.
Зокрема, 30 серпня ворогом було зруйновано під’їзд будинку на вулиці Біблика, 2д.

Того дня рашисти вбили – 7 людей (з них 1 дитина 2009 р.н. та юна художниця Вероніка Кожушко), поранили – 99 людей (серед них – 22 неповнолітні).

Фото та матеріал; відкриті джерела, GX, Наталія Бойченко

17 серпня в історії Харкова: відкрили жіночий інститут

Цього дня, 17 серпня, в 1910 році на засіданні правління Харківського медичного товариства було ухвалено проект статуту жіночого медичного інституту.

Того ж року у листопаді вже розпочалися заняття в інституті.

У перший рік існування інституту в ньому налічувалося близько 1000 слухачок, зарахованих на різні курси відповідно до рівня підготовленості.

Директором ВНЗ був призначений професор Василь Данилевський.

Після початку Першої світової війни восени 1914 року було зроблено прискорений випуск – інститут закінчили 268 слухачок, більшість з яких вирушила до земських госпіталів і лазаретів, відкритих для поранених і хворих солдатів.

Інститут існував до 1920 року.

За кілька років його закінчили 2000 жінок-лікарів.

6 серпня Харків вшановує видатного інженера-фізика

Пам’ятаємо! Цього дня, 6 серпня, в 1927 році в Одесі народився Леонід Полянський (1927-2004) – інженер-фізик (секретний фізик), відомий випускник Харківського державного університету.

Він вчився саме на тій секретній кафедрі № 12 (довідка: у 1947 році з міркувань секретності слова «ядерна фізика» зникли з назви кафедри, і вона стала називатися просто «кафедра електронних процесів», а в багатьох документах того періоду фігурувала як кафедра № 12).

В 1950 році Полянський закінчив Харківський університет.

Займався науковими розробками на таємних об’єктах.

Полянський був організатором проведення експериментів щодо вивчення властивостей деталей та виробів після впливу рентгенівського випромінювання.

Автор значної кількості наукових праць та 3 винаходів. Нагороджен одними з вищих заохочувань выд держави тих часів – орденами та премією.

З 1989 року вийшов на пенсію і жив у Києві.

Помер 6 лютого 2004 року після тяжкої та тривалої хвороби.

До речі, під час війни рашисти завдали удару і по будівлі навчального корпусу ННІ “Фізико-технічний факультет” (вул. Курчатова, 31), де вчатся майбутні фізики-ядерники.

Нагадаємо, журналістка GX мала змогу дізнатися таємниці вчених ХФТІ (подробиці в новині GX від 18.05.2024  – “До Дня науки. GX дозволили доторкнутися до таємниць харківських вчених“).

Харків у XXI столітті. 28 червня – гравцям харківського «Металіста» вручили срібні медалі чемпіонату

Саме цього дня, 28 червня, в 2013 році на майдані Свободи гравцям харківського «Металіста» вручили срібні медалі чемпіонату України з футболу.

У 2013 році «Металіст» перший і єдиний раз у своїй історії посів друге місце у чемпіонаті країни.

Через три роки, 2016-го, нажаль, команда припинила своє існування. 

Але в 2021 році клуб був відновлено і з цього року візьме участь у турнірі першої ліги та побореться за вихід до вищого дивізіону – Прем’єр-лігу.

Їх вбила росія. Нова історія Харкова пишеться кров’ю (фото, відео, доповнено)

Сьогодні біля ніг маленьких янголів — свічки і іграшки, а ще слова: “Їх вбила росія”! Кожного дня люди зупиняються біля підніжжя пам’ятника і з сумом завмирають…

А поряд на гілках бузку – дзвоники-пам’яті…

Станом на ранок 4 червня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 551 дитина загинула та 1368 отримали поранення різного ступеня тяжкості.

З 24 лютого 2022 року на Харківщині російська армія забрала життя 93 дітей, ще 332 — отримали поранення.

Нагадаємо, 4 червня 2023 року, до Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, в саду Шевченка відкрили памʼятник з двома маленькими янголам. Вони так рано зустрілись з людською жорстокістю та, на жаль, ніколи не стануть дорослими.

За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, на той час, 4 червня 2023 року, в Україні загинуло 486 дітей (з них 76 на Харківщині)… Було поранено майже 1000 дітей (з них 220 на Харківщині).

Під час війни День захисту дітей став Днем захисту Пам’яті про тих, хто назавжди залишився дитиною (подробиці у новині GX).

Митці свій біль відображають у картинах і малюнках.

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела 

 

Як змінювалась кількість населення Харкова з минулого по теперішній час (фото)

А ви знали? Цього дня, 9 лютого, в 1897 році проведено перший загальний перепис населення. Кількість осіб, яки проживали в Харкові, становила 174 тисячі. Харків посідав третє місце за чисельністю населення в Україні після Києва та Одеси.

До речі, на 1 січня 2022 населення Харкова за даними статистики становило майже півтора мільйона….

За словами голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова (під час пресбрифінгу у січні 2023), у Харкові на початку 2023 року мешкало понад один мільйон сто тисяч осіб, а на початку війни у місті залишалося приблизно 200-300 тисяч жителів (докладніше про той час у новині GX).

У нещодавньому інтерв’ю італійській газеті “Корр’єре делла Сера” міський голова Терехов розповів, що до повномасштабного вторгнення РФ у Харкові проживало близько 2 млн осіб, зараз – 1,3 млн (станом початок лютого 2024 року).

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Гроші дає народ, а уряд лише розподіляє їх. Автор відомого афоризму вчився в Харкові

Пам’ятаємо! Цього дня, 7 лютого, в 1847 році у селі Шахворостівка на Полтавщині народився Володимир Заленський – відомий біолог (в галузі ембріології), академік.

Заленський – один із відомих випускників харківської гімназії.

В 1867 році закінчив Харківський університет (ХНУ імені В. Н. Каразіна).

У своїх працях розвивав порівняльно-ембріологічний напрямок, створений у роботах ще одного відомого харківського вченого Іллі Мечникова.

З 1901 р. — перший директор Севастопольської морської біологічної станції, яка до нашого часу стала важливим центром морської гідробіології.

У 1902 році першим припустив, що кінь Пржевальського – окремий біологічний вид, найбільш близький до спільного предка всіх представників роду кінських, що нині живуть.

Займав активну громадську позицію.

А ви знали?  Афоризм, що нині приписується Маргарет Тетчер – «немає державних грошей, є гроші платників податків» – Заленський сформулював ще у 1905 році: «Гроші дає народ, а уряд лише розподіляє їх».

Помер 26 жовтня 1918 року в місті Севастополь.

Історичний факт. Названо сім чудес Харкова (фото)

Цього дня, 6 лютого, в 2008 році оголосили підсумки конкурсу «Сім чудес Харкова».

До міської ради надійшло понад 1800 пропозицій від харків’ян. 

1 місце — Держпром, 1928 рік – 1234 голоси.

2 місце — Успенський собор, 1783, і дзвіниця, 89,5 м, 1844 – 652 голоси.

3 місце — Пам’ятник Тарасу Шевченку, 1935 рік – 581 голос.

4 місце — Благовіщенський собор, 1901 рік – 562 голоси.

5 місце — Дзеркальний струмінь, 1946 – 558 голосів.

6 місце — Будинок зі шпилем, 1954 рік – 290 голосів.

7 місце — Покровський собор, XVII – початок XVIII століття – 274 голоси.

Макети «Семи чудес Харкова» встановлено на площі Архітекторів.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Історичний факт. У Харкові почалось будівництво церкви, що дає прихисток і сьогодні (фото)

А ви знали? Цього дня, 6 лютого, в 1805 році розпочалося будівництво нової кам’яної Дмитрівської церкви на вулиці Полтавський Шлях (зараз) за проектом відомих харківських архітекторів Петра Ярославського та Євгена Васильєва.

Перша Дерев’яна церква в ім’я великомученика Димитрія була побудована в середині XVII століття в приміській слободі Гончарівка за Лопанню.

Навпроти храму, в будинку матері, жив письменник Григорій Квітка-Основ’яненко, який, ймовірно, вінчався і відспівувався в цій церкві.

У 1885-1896 роках церква зазнала капітальної реконструкції за проєктом архітектора Ловцова. Замість колишніх 800 осіб храм вміщував понад 2100 відвідувачів.

Храм було закрито у лютому 1930 року і передано у власність клубу «Автодор», згодом — товариству ДТСААФ.

У 1935 році колишню церкву було перебудовано у стилі конструктивізму, знищено куполи та верхні яруси дзвіниці, перегороджено внутрішній простір. Після війни у будівлі розмістився кінотеатр «Спорт».

З 1992 року храм передано Українській автокефальній православній церкві.

Храм діє і під час війни, у ньому приймають і підтримують вірян. А ще храм дає прихисток артистам, які неодноразово виступали в його стінах, даруючи свій спів і музику людям.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.