Місяць зростав з 11 по 23 лютого. За астрономічним календарем повня цього місяця відбудеться 24 лютого о 14:30 за київським часом.
Але вже цієї ночі Місяць зачаровує своєю красою. До того ж знову і знову примхи погоди, що кожного дня скаче від плюса до мінуса, вже вкотре дарує місячне гало.
Ми для вас підготували декілька кадрів.
Навіть сирени в повню нагадують вий звіра в лісі…
А ще фото нам надіслала читачка Ольга Шарунова.
Нагадаємо, попередні спостереження Місяця ми вели в ніч на 18 лютого, а також неодноразово спостерігали Місячне гало і не тільки…
До речі, у минулі часи це явище вважали за знамення й називали вогняними мечами янголів… Кажуть, перед своїм крахом його спостерігали великі царі та полководці: Князь Ігор, Іван Грозний, Наполеон, Карл V…
У «Повісті минулих літ» описується незвичайне явище, датоване 7 лютого 1102 року: «Знаменья бо в небеси, или звездах, ли солнци, ли птицами, ли етером чимъ, не на благо бывають, но знаменья сиця на зло бывають, ли проявленье рати, ли гладу, ли смерть проявляют. …бысть знаменье в солнци: огородилося бяше солнце в три дугы, и быша другыя дугы хребты к собе»… «Благовернии человеци со въздыханьем моляхуся к Богу и со слезами, дабы Богъ обратил знаменья си на добро…»
«Гало зазвичай з’являється навколо Сонця та Місяця, іноді навколо інших потужних джерел світла, таких як вуличні вогні. Існує безліч типів гало і викликані вони переважно крижаними кристалами в пір’ястих хмарах на висоті 5-10 км. у верхніх шарах тропосфери. Вигляд гало залежить від форми та розташування кристалів. Відбите і заломлене крижаними кристалами світло нерідко розкладається в спектр, що робить гало схожим на веселку, – прокоментував харківський астроном Володимир Кажанов. – Найбільш яскравими та повнокольоровими бувають паргелії та зенітна дуга, менш яскравими – дотичні малого та великого гало».
Довідка. Слово “гало” походить від грецького слова “галос”, яке означає “коло” або “диск”. Найближче до гало природне явище, яке всім добре знайоме, – веселка, тобто заломлення променів небесного світила. Але на відміну від веселки, яку можна спостерігати лише в денний час, стоячи спиною до сонця, у насиченому вологому повітрі, гало з’являється на небі у будь-який час доби – навколо Сонця чи Місяця, а буває, що й біля потужного джерела штучного світла.
У минулому це явище сіяло серед людей страх і паніку. Через недостатній розвиток науки люди не знали, що їхнім очам відкривається оптична ілюзія, і вважали гало недобрим знаком, особливо якщо воно супроводжувалося паргеліями (світловими плямами, що зовні нагадують Сонце і розташовані поруч з ним). Іноді поява гало ставала причиною ухвалення важливих політичних рішень. Одним із найяскравіших прикладів є відмова імператора Карла V від облоги Магдебурга у 1551 році. Побачивши над містом гало з фальшивими сонцями, він прийняв його за символ небесного захисту людей, які були в облозі.
Гало – незвичне оптичне явище, яке завжди привертає увагу людей. Але для того, щоб насолодитися його красою без неприємних наслідків, потрібно не тільки знати, що таке сонячне гало, але й розуміти, яку небезпеку воно становить для органів зору. Заломлене в кристалах льоду сонячне світло надто яскраве для наших очей. Тому спостерігати за гало найкраще у сонцезахисних окулярах. Дивлячись на гало, сонце найкраще закривати будь-яким предметом або, наприклад, долонею. Те саме слід робити і при фотозйомці цього явища. В іншому випадку зображення може виявитися недостатньо чітким.
Вважається, що тим, кому пощастило побачити це рідкісне явище, варто очікувати всього найкращого — добробуту, удачі та любові. Якщо раніше в житті був не найпростіший період, то він обов’язково закінчиться і все влаштується найкращим чином.
Фото: GX, Наталія Бойченко
