У неділю, 9 червня, чарівна музика знову лунала в Свято-Дмитрівському храмі УГКЦ (вул. Полтавський Шлях, 44). Уривком відеозапису з “Grand concert Capella Pergolesi” поділився відомий харківський скрипаль Дмитро Амстибовський.
“Це було неймовірно”, – прокоментувала Людмила Саверська. І з нею були згодні усі, хто відвідав цей концерт або подивився відеозапис.
У концерті взяли участь понад 40 музикантів і співаків, хор, оркестр та солісти. Ця подія була присвячена памʼяті професора, народного артиста України, маестро Анатолія Калабухіна (докладніше в новині GX).
У Свято-Дмитрівському храмі, який має 200-річну історію, чудова акустика та автентичний інтерʼєр.
Програма концерту:
• Jan Dismas Zelenka “Miserere” (премʼєра в Україні);
• Eric Levi “Ameno”;
• Hiroyuki Sawano “Vogel im Kafig” (премʼєра в Україні);
• Antonio Vivaldi “Domine Deus”;
• Astor Piazzola “Adios, Nonino”;
• Bach-Saverskiy “Bachiana” (премʼєра в Україні);
• Georg Fredrick Handel “Zadok the Priest” (коронаційний гімн).
Виконавці: камерний оркестр «Capella Pergolesi» (диригент – Владислав Саверський) та камерний хор «ХаХаХор» (хормейстери: Ксенія Підопригора, Анастасія Хамідулліна).
Пориньте у світ чарівної музики, що надихає та підтримує.
Довідка. Анатолій Калабухін народився 21 червня 1930 року у місті Луганськ. Дід і батько працювали в котельному цеху паротягобудівного заводу,
мати в пекарні. Прізвище діда «Калабуха» (назва човна, котрий плив перевертом із прихованим козаком-розвідником, який мав виглядати на березі супротивника) було змінено, коли батько служив в лавах Червоної Армії. Анатолій теж мав йти працювати на завод, але під час другої світової війни, на двадцятиріччя, у 1942 році, мама подарувала йому мандоліну. Він не знав нотної грамоти і підбирав мелодії по слуху. Відтоді Анатолій вже не бачив своє майбутнє без музики.
У 1945 році на прослуховуванні в оркестр народних інструментів Луганського Будинку піонерів дириґент колективу Сергій Васильєв порадив Анатолію вступати до Музичного училища в його клас домри. Проте у травні 1948 року в Луганськ приїхав завідувач відділу народних інструментів Харківської консерваторії Микола Лисенко.
Він запропонував Анатолію вступити до Харківської консерваторії. Саме у Харкові знайомство з видатним дириґентом театру опери та балету Костянтином Дорошенко визначила подальшу долю Анатолія Калабухіна.
Вже на четвертому курсі консерваторії керівник студентського оркестру і головний дириґент симфонічного оркестру Харківської філармонії Ізраїль Гусман та головний дириґент Харківського академічного театру опери та балету імені М. Лисенка Петро Славинський одночасно запропонували молодому дириґентові місце асистента. Анатолій погодився паралельно працювати із двома оркестрами. Він був універсальним дириґентом, як у інструментальному, так і оперному жанрі.
У 1953 році закінчив Харківську консерваторію, де відтоді працював усе життя. З 1978 року – завідувач кафедрою оперної підготовки й дириґент Оперної студії. Понад 300 оперним співакам відкрив маестро музичні таємниці класичного мистецтва і радив завжди виявлятися емоційний підтекст кожної партії. Водночас дириґент (1954-1968), головний дириґент (1973-1978) Харківського театру опери та балету імені М. Лисенка; головний дириґент симфонічного оркестру Харківської філармонії.
Створюючи програми симфонічних концертів маестро часто звертався до композиторів Харкова: Д. Клебанова, В. Борисова, В. Бібіка, І. Губаренка, В. Нахабіна, М. Кармінського.
Поставив понад сто опер і балетів: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка», «Коза-дереза», «Пан Коцький» (обидві – вперше на оперній сцені), «Утоплена», «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Назар Стодоля» К. Данькевича, «Альпійська балада» В. Губаренка, «Дон Жуан», «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Євгеній Онєгін», «Чародійка» П. Чайковського, «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва, «Спартак» А. Хачатуряна, «Весняна казка» В. Нахабіна.
У 1990—2009 роки — голова Харківського відділення Національної всеукраїнської музичної спілки.
Маестро багато гастролював в країнах західної Європи. Виступав з провідними симфонічними оркестрами України, Росії, Білорусії, Грузії, Казахстану і зірками світового рівня, такими як, Мстислав Ростропович, Яків Флієр, Ігор Безродниц, Григорій Соколов, Маріс Лієпа, Володимир Васильєв, Майя Плісецька, та з хоровими колективами під керівництвом О. Свєшнікова, В. Соколова, О. Юрлова.
Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, архів Владислава Саверського
