"Людина-епоха? Ні, більше!" Харків прощається зі своїм почесним громадянином (фото. відео)

8152
Слова суму за Анатолієм Васильовичем Калабухіним заполонили інтернет-сторінки харків'ян і діячів мистецтва по усьому світу. Тільки світлі спогади...


Останній день червня став особливо сумним... До жаху на сердці від жертв війни додалась важка звістка про втрату одного з найвідоміших і найвпливовіших дириґентів України, народного артиста України, професора, легендарного педагога, Почесного громадянина міста Харкова Анатолія Калабухіна.

Його учні, колеги, діячи та поціновувачи мистецтва з Харкова та по усьму світу віддали свою шану видатному митцю, коханому сину України.

Одними з перших пост-прощання розмістив на своїй фейсбук-сторінці колектив Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського:
"Людина-епоха? Ні, більше! З сумом сповіщаємо, що сьогодні, 30 червня 2022 року не стало Анатолія Васильовича Калабухіна - народного артиста України, професора, Почесного громадянина Харкова, багаторічного очільника кафедри оперної підготовки, диригента, який у 92 роки виходив на сцену Харківської філармонії й диригував нові програми! Який завше прагнув вивчати нові твори, ставити нові опери та завжди підтримував молодь. Видатна людина! Спочивайте з миром, шановний колега! Вічна Вам пам'ять та щира вдячність від нас всіх!"

Відлунням підхопили сумну звістку в провідних театрах міста. 


Родина директора ХАТМК цю біль пережила, як втрату рідної людини.

Як завжди, у радісні та сумні години театру керівник літературно-драматургійної частини ХАТМК Алла Прихожаєва поділилася спогадами про видатну людину, колегу, легенду...

"Творчість Анатолія Калабухіна була феноменальною: потужне художнє мислення, блискуча ерудиція, досконала техніка, уміння захопити. А креативний підхід диригента відрізнявся ідеальним почуттям стилю і форми, ритмічною збалансованістю звучання груп оркестру, вмілим розподілом оркестрових фарб. Висловлюю щирі співчуття близьким, рідним і колегам. Важко загоїти на серці рану від втрати, проте світлі спогади про людину з широкою душею, яка все життя дарувала людям щастя від виконання музичних шедеврів, завжди будуть сильнішими за смерть. Світла і вічна пам'ять маестро Анатолій Калабухін...", -підкреслила вона.

"У ці непрості дні війни йдуть з життя не просто талановиті творчі люди – відходить епоха… - такими рядками почали свою розповідь про видатного харківського митця та колегу в Харківському національному театрі опери та балету ім. М. Лисенка. -  Ми прощаємося з видатним диригентом, народним артистом України, професором Анатолієм Калабухіним, людиною, яка зіграла значну роль у мистецькому житті Харкова та й усієї України".

"Боже! Анатолий Васильевич Царство Небесное!!! Спасибо вам огромнейшее за то что вы сделали для меня и для сотен вокалистов которые прошли через вашу школу! С болью в сердце сегодня буду петь!" - написав провідний солист ХНАТОБ Сергій Замицький.

"Ось і все. Відходять у вічність корифеї вищої мистецької освіти в Харкові: Відулліна, Птушкін, Холоденко, тепер Калабухін. Вічна пам'ять та цартсво небесне. Мені шкода, що із-за війни немає змоги провести у останню путь людей, які все життя поклали на алтар мистецтва України так як положено традицією з шаною, квітами і разом з вдячними нащадками та учнями", -  з сумом додала заступник директора Харківської дитячої школи мистецтв №3 Катерина Жигалова.

"ПРОЩАЙТЕ, МАЭСТРО… Светлой памяти великого украинского дирижера и педагога, народного артиста Украины Анатолия Васильевича Калабухина (21.06.1930 – 30.06.2022). Всю свою долгую, яркую, красочную жизнь он прошёл с великими композиторами. Оркестр под его управлением исполнял произведения тех, кто оставил след в классической музыке вне зависимости от национальности и вероисповедания! Он достиг музыкального Олимпа, прочно укрепившись на нем! Он воспитал огромное количество ярких, талантливых исполнителей! Спасибо дорогой Анатолий Васильевич за Ваш талант, которым Вы радовали бесчисленное количество зрителей! Ушёл ещё один человек из памяти моего детства… Вам от ценителей классической музыки наш прощальный поклон и аплодисменты…" - так чуттєво висловив свої спогади про видатну людину відомий харківський діяч мистецтва Сергій Володарський.

Колектив новинного порталу "Город Х" вислювлює співчуття рідним та близьким Анатолія Васильовича Калабухіна. Світла пам'ять!

Довідка. Анатолій Калабухін народився 21 червня 1930 року у місті Луганськ. Дід і батько працювали в котельному цеху паротягобудівного заводу,
мати в пекарні. Прізвище діда «Калабуха» (назва човна, котрий плив перевертом із прихованим козаком-розвідником, який мав виглядати на березі супротивника) було змінено, коли батько служив в лавах Червоної Армії. Анатолій теж мав йти працювати на завод, але під час другої світової війни, на двадцятиріччя, у 1942 році, мама подарувала йому мандоліну. Він не знав нотної грамоти і підбирав мелодії по слуху. Відтоді Анатолій вже не бачив своє майбутнє без музики.
У 1945 році на прослуховуванні в оркестр народних інструментів Луганського Будинку піонерів дириґент колективу Сергій Васильєв порадив Анатолію поступати в Музичне училище в його клас домри. Проте у травні 1948 року в Луганськ приїхав завідувач відділу народних інструментів Харківської консерваторії Микола Лисенко.
Він запропонував Анатолію вступити до Харківської консерваторії. Саме у Харкові знайомство з видатним дириґентом театру опери та балету Костянтином Дорошенко визначила подальшу долю Анатолія Калабухіна.
Вже на четвертому курсі консерваторії керівник студентського оркестру і головний дириґент симфонічного оркестру Харківської філармонії Ізраїль Гусман та головний дириґент Харківського академічного театру опери та балету імені М. Лисенка Петро Славинський одночасно запропонували молодому дириґентові місце асистента. Анатолій погодився паралельно працювати із двома оркестрами. Він був універсальним дириґентом, як у інстументальному, так і оперному жанрі.
У 1953 році закінчив Харківську консерваторію, де відтоді працював усе життя. З 1978 року - завідуючий кафедрою оперної підготовки й дириґент Оперної студії. Понад 300 оперним співакам відкрив маестро музичні таємниці класичного мистецтва і радив завжди виявлятися емоційний підтекст кожної партії. Водночас дириґент (1954-1968), головний дириґент (1973-1978) Харківського театру опери та балету імені М. Лисенка; головний дириґент симфонічного оркестру Харківської філармонії.
Створюючи програми симфонічних концертів маестро часто звертався до композиторів Харкова: Д. Клебанова, В. Борисова, В. Бібіка, І. Губаренка, В. Нахабіна, М. Кармінського.
Поставив понад сто опер і балетів: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка», «Коза-дереза», «Пан Коцький» (обидві – вперше на оперній сцені), «Утоплена», «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Назар Стодоля» К. Данькевича, «Альпійська балада» В. Губаренка, «Дон Жуан», «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Євгеній Онєгін», «Чародійка» П. Чайковського, «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф'єва, «Спартак» А. Хачатуряна, «Весняна казка» В. Нахабіна.
У 1990—2009 роки — голова Харківського відділення Національної всеукраїнської музичної спілки.
Маестро багато гастролював в країнах західної Європи. Виступав з провідними симфонічними оркестрами України, Росії, Білорусії, Грузії, Казахстану і зірками світового рівня, такими як, Мстислав Ростропович, Яків Флієр, Ігор Безродниц, Григорій Соколов, Маріс Лієпа, Володимир Васильєв, Майя Плісецька, та з хоровими колективами під керівництвом О. Свєшнікова, В. Соколова, О. Юрлова.
Фото, відео та матеріали: ХНУМ, ХНАТОБ, ХАТМК, архив керівника літературно-драматургійної частини ХАТМК Алли Прихожаєвої та Наталії Коваль

 

Читайте також: