Позначка: Бекетов

Харків згадує видатного учня Олексія Бекетова, який відновлював столицю України

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Саме сьогодні, 17 березня, Церква вшановує пам’ять одного з найшанованіших у православному світі святих – преподобного Олексія (докладніше в пості ігумена Саватія Собко). В цей день ми пригадаємо двох видатних Олексіїв, чиї імена згадує Харків і вся Україна.

Пам’ятаємо! Цього дня, 17 березня, 1903 року народився Олексій Тацій — відомий український архітектор, професійна діяльність якого високо оцінена урядом і громадськістю, за проєктами якого було зведено кілька будівель у Харкові.

Тацій народився у Полтаві. У двадцять років переїхав до Харкова. 1929 року закінчив Харківський технологічний інститут. Навчався в академіка архітектури Олексія Бекетова. Після закінчення навчання до 1933 року працював в Українському науковому інституті споруд у Харкові.

У 1934 році столицю України перенесли до Києва. Тацій переїхав до столичного міста. Брав участь у Другій світовій війні. Після війни відновлював київський Хрещатик.

Помер 13 березня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

3 березня в історії Харкова: народився один із найвідоміших мешканців міста (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 3 березня, в 1862 році в Харкові народився найвидатніший харківський архітектор Олексій Бекетов.

Навчався у Харківському реальному училищі, а також у приватній художній школі Раєвської-Іванової. Здобув вищу освіту на архітектурному факультеті Академії мистецтв.

«Я стояв біля казкових палаців і згадував вузькі провулки рідного міста, тісні та брудні вулиці, забудовані глиняними будиночками, — писав Олексій Миколайович Бекетов, завершивши навчання в академії мистецтв. — І мене з нестримною силою потягнуло до Харкова, щоби віддати йому всі свої здібності».

Одним із перших помітних творчих успіхів молодого архітектора була перемога у закритому конкурсі, організованому Купецьким товариством, на проект нової будівлі комерційного училища. Іншою важливою бекетівською спорудою, яка служила справі народної освіти, стала Громадська бібліотека. Її відкриття відбулося 1886 року. Понад 12 років установа працювала в найманому приміщенні, але обсяг його фондів незабаром збільшився настільки, що виникла потреба у новому спеціалізованому книгосховищі. Невелика будівля бібліотеки в провулку Короленка була збудована з урахуванням передових європейських технологій та стандартів.

Недалеко від неї, на початку вулиці Григорія Сковороди (у минулому Пушкінській), за проектом Бекетова звели будівлю Харківського медичного товариства — одну з найяскравіших у місті споруд у стилі неокласицизму.

З 1890 року викладав у Харківському технологічному інституті.

В 1894 році за проект будівлі бібліотеки, яка нині носить ім’я Короленка, отримав звання академіка архітектури.

На особливу увагу заслуговувала церква Різдва Богородиці (Каплунівська), збудована архітектором у 1896–1912 роках. Каплунівська церква була розібрана в 30-ті роки, зараз на її місці стоїть багатоповерховий житловий будинок (Пушкінська, 54).

Ім’я Олексія Бекетова пов’язане з ще двома найбільшими ансамблями центру Харкова — площею Конституції (раніше Миколаївської) та площею Героїв Небесної сотні (раніше Скобелівської), на якій він збудував будинок судових ухвал — найбільшу адміністративну споруду в дореволюційному Харкові. І сьогодні у будівлі розміщено судові установи.

За проектами Бекетова у Харкові було збудовано будинки кількох банків. До їхнього проектування Бекетов підійшов із властивими йому серйозністю та ретельністю: він навіть вирушив за кордон, де уважно оглянув аналогічні споруди в Німеччині, Австро-Угорщині, Франції та Італії.

Дуже яскраво Бекетов виявив себе у проектуванні особняків. За його проектами збудовано понад десяток житлових будинків для інтелігенції та громадських діячів Харкова. Серед них — особняки Алчевських та Бекетових, будинок професора Сомова та ін.

Значною мірою сформував архітектурний вигляд Харкова, особливо Нагірного району: вулиці Григорія Сковороди, Мироносицького провулку та Садово-Куликівської вулиці.

Конструктивізм 1917-го архітектор не прийняв, на його думку, ця «коробкова архітектура більш підходила до проектування заводських та промислових об’єктів, але не до житлового будівництва та великих громадських будівель». Проте майстерність та досвід дозволили освоїти нові художні прийоми. Так що і в нові часи Бекетов успішно працював, вірний своєму принципу: «Архітектор повинен розмовляти лише з пером та логарифмічною лінійкою в руках».

Ім’я академіка архітектури Олексія Бекетова знає практично кожен харків’янин. За його проектами в місті було збудовано понад 40 будівель, два десятки з яких визнані архітектурними шедеврами у стилі класичної архітектурної школи та модерну.

Про цього видатного майстра, який приклав свою руку до перетворення Харкова у місто-красень можна писати цілі мемуари.

А ще Бекетов був хорошим художником-пейзажистом. Його картини є у приватних колекціях.

Бекетов помер у похилому віці (79 років) 23 листопада 1941 року в окупованому нацистами Харкові. Був похований на міському цвинтарі на місці нинішнього Молодіжного парку. У другій половині 1970-х років цвинтар ліквідували, залишивши кілька могил відомих людей. Але прах Бекетова перенесли на цвинтар на вулиці Григорія Сковороди.

У Харкові встановлено два пам’ятники Бекетову. Першу пам’ятку було встановлено у серпні 2007 року біля парадного входу в головний корпус Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, розташований за адресою вулиця Сумська, 40. Керівником проектних робіт зі спорудження пам’ятника був завідувач кафедри урбаністики ХДТУБА професор Юрій Шкодовський, а автором пам’ятника — скульптор Сейфаддін Гурбанов.

Другий пам’ятник у Харкові архітектору Олексію Бекетову відкрився 30 серпня, у 2016 році. Пам’ятник встановили біля входу до Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова. Автори – скульптор Олександр Рідний та Ганна Іванова. (Нагадаємо, в наслідок ракетного удару вранці 5 лютого було зруйновані 4-й та 5-й поверхи будівлі одного з корпусів ХНУМГ ім. О.М. Бекетова – подробиці в новині GX.

Його ім’ям названо станцію метрополітену.

Більше спогадів та подробиць про нього та його творіння, які знищують рашисти, у пості GX до роковин смерті митця (та за посиланням в новині)…

Нагадаємо, правнучка Олексія Миколайовича Бекетова – Олена Федорівна Рофе-Бекетова (громадська активістка, керівник одного з напрямків Благодійного фонду «Харків з тобою») в інтерв’ю розповідала про зруйновані історичні пам’ятки архітектури, створені її геніальним предком – за посиланням в новині GX.

Але ми вистоїмо, переможемо навалу російської орди, заново відбудуємо і відновимо все зруйноване. Адже у нас стільки прекрасних архітекторів, у нас стільки друзів по всьому світу! Віримо, нас не залишать віч-на-віч з нашою бідою.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

13 січня в історії Харкова: народився відомий вчений

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 13 січня, 1827 року народився відомий учений-хімік, академік Микола Бекетов, який понад тридцять років наукової та викладацької діяльності віддав Харківському університету.

З 1855 по 1887 роки викладав та займався науковою діяльністю у Харківському університеті. Саме у Харкові він здійснив низку наукових відкриттів. Наприклад, досліджував залежність хімічних властивостей елементів від фізичних (відносної атомної маси, радіусу), від зв’язку з атомно-молекулярною механікою.

Син Миколи Бекетова – Олексій Миколайович – став найвідомішим харківським архітектором (докладніше в новині GX).

31 жовтня в Харкові вшановують відомого фізика та згадують видатну подію (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 31.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цього дня, 31 жовтня, у 1888 році було прийнято рішення про створення комерційного училища у Харкові. Ініціатом створення училища стало Харківське купецьке товариство. Училище діяло до 1919 року.

Для навчального закладу за проектом відомого харківського архітектора Олексія Миколайовича Бекетова було збудовано будинок на вулиці Григорія Сковороди (у минулому Пушкінській).

Нині у будівлі розташований Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

На фейсбук-сторінці університету було розміщено пост з листівк з минулого: “У нелегкі часи таких випробувань хочеться згадувати приємні події, які відбувалися в нашому мирному житті. Тому ми вирішили поділитись з вами невеликою частинкою з цього життя, а саме календарем, який був присвячений Університету. Аерофотографії, які створив Василь Білоус, на сторінках календаря вражають, бо вони зберігають ті самі згадки про мирний час, яких іноді так невистачає кожному з нас. Є такі спогади, що об‘єднують. Ми знаємо, що ці фотографії – не останні. Ми віримо в нашу країну і віримо в нашу Перемогу!”

Пам’ятаємо! В цей день, 31 жовтня, в 1911 році народився Олександр Ахієзер (1911-2000) – відомий харківський фізик-теоретик, професор, Академік Академії наук України, один з учасників атомного проєкту.

Народився у Черикові в сім’ї земського лікаря. У 1934 році закінчив Київський політехнічний інститут та розпочав роботу у теоретичному відділі Українського фізико-технічного інституту у Харкові (зараз – Харківський фізико-технічний інститут), яким на той час керував майбутній нобелівський лауреат Лев Ландау.

У 1938 році, після відїзду Ландау, очолив теоретичний відділ УФТІ та керував ним до 1988 року.

Під час війни УФТІ був евакуйований до Алма-Ати. Також у 1944-1952 роках працював в лабораторії Курчатова над атомним проектом.

У 1936-1990 роках викладав у Харківському університеті. У 1940 році заснував кафедру теоретичної ядерної фізики на фізико-математичному факультеті Харківського університету та завідував нею до 1975 року. Один із засновників фізико-технічного факультету університету.

Помер у віці 88 років у Харкові.

Фото та матеріал: відкриі джерела, GX, Наталія Бойченко

6 вересня в історії Харкова: відомі особистості та цікаві факти з життя міста (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

6 вересня 1898 року відбулася закладка будівлі Торгового банку за адресою – площа Конституції, 26 (сучасна назва).

Будівлю будував відомий харківський промисловець та меценат Олексій Алчевський. Автор проекту – не менш відомий харківський архітектор Олексій Бекетов, який був зятем Алчевського.

Чотириповерхова цегляна будівля є частиною архітектурного ансамблю у східній частині площі Констиуції. Спочатку було витримано у стилі неокласики з елементами західноєвропейського модерну (так звані “Віденський Сецесій”).

Під час Другої світової війни будівля значно постраждала. Відновлення довірили архітектору Ною Мойсейовичу Підгірному (1897-1988).

Відновлювальні роботи тривали з 1949 по 1951 рік. Було усунено розрив із сусідньою будівлею колишнього банку (площа Конституції, 24), прибрано частину декорового оформлення.

В мирні часи на площі Конституції, 26 працював “Будинок науки та техніки”.

На жаль, під час повномасштабного вторгнення рф будівля знову зазнала руйнувань…

6 вересня 1940 року народився Віктор Стороженко (1940-1988) – видатний український режисер документального кіно, сценарист. Член Спілки кінематографістів України, режисер студії «Укртелефільм», один із відомих випускників Харківського держуніверситету.

1962 року закінчив філологічний факультет ХНУ ім. Каразіна (сучасна назва), а 1968 року закінчив режисерський факультет КДІТМ імені Карпенка-Карого та три роки працював асистентом режисера на студії «Укркінохроніка».

З 1971 року – режисер студії «Укртелефільм».

Зняв три художні фільми та понад десять документальних стрічок.

Одна з найвідомиших його робіт – музичний фільм «Пісня завжди з нами». У картині пролунали твори різних композиторів, серед яких були й шість чудових пісень Володимира Івасюка – «Колискова вітру» (сл. Б. Стельмаха), «Балада про дві скрипки» (сл. В. Марсюка), «Пісня буде поміж нас» (сл. В. Івасюка), «Кленовий вогонь» (сл. В. Івасюка і Ю. Рибчинського), «Балада про мальви» (сл. Б. Гури), «Тільки раз цвіте любов» (сл. Б. Стельмаха). Всі авторські пісні виконала ще молода, але вже відома та популярна Софія Ротару, якій і було присвячено цей фільм. Лише народну «Марічка» заспівали учасники ансамблю «Червона рута».

Помер 13 травня 1988 року в Карпатах під час зйомок чергового фильму.

6 вересня 1949 року народився відомий театральний діяч Харківщини В’ячеслав Миколайович Панченко – «Легендарний Адміністратор» Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва.
За 40 років роботи у театрі ляльок В’ячеслав Панченко пройшов шлях від адміністратора до заступника директора театру. Але в душі він так і залишався «Адміністратором театру»!

“Для батька завжди на першому місці був театр, він міг домовитися про гастролі та спектаклі як по країні, так і за її межами, – розповідав GX Роман Панченко. – Він легко знаходив спільну мову з абсолютно незнайомими людьми. За п’ять хвилин телефоном він міг вирішити будь-яке питання. Я часто був свідком цього дива комунікабельності мого батька”.
Саме тому, в пам’ять про батька, у цей день Роман Панченко заснував театральний конкурс, який не один рік поспіль збирав кращих театралів.

Щороку цього дня на його могилі квіти – Харків-культурний згадує свого видатного сина.

6 вересня 2003 року до Харкова з’їхалися борці сумо – пройшов рідкісний для міста міжнародний турнір.
Він був присвячений видатному сумоїсту Кокі Тайхо (справжнє японське ім’я — Ная Кокі, українське — Іван Маркіянович Боришко), батько якого родом із Харківської області.

У турнірі взяли участь близько ста спортсменів із різних країн. Турнір пройшов у кількох номінаціях: абсолютна категорія (беруть участь усі охочі, незалежно від ваги), особиста першість (у шести вагових категоріях), а також командні змагання (по три учасники у кожній команді).

До речі, харківці і під час війни відзначилися на турнірі з сумо. Зокрема, у вересні 2024 року здобули 3 золоті та 1 срібну медаль на чемпіонаті світу з сумо, який проходив 7 та 8 вересня у Польщі.

6 вересня 2005 року у Харкові на Салтівці відкрився музей морського флоту. Його творці – ветерани Морфлоту та активісти харківського клубу юних моряків. Експозиція нового музею була присвячена переважно підводникам.

На той час у місті проживало близько десяти тисяч осіб, які пройшли на флоті термінову службу та майже сімсот офіцерів Морфлоту.

Через чотири роки, 3 червня 2009-го, у Харкові було відкрито ще один морський музей. Він був присвячений історії суднобудування та мореплавання. Музей розташований у центрі Харкова на вулиці Жінок Мироносиць, 13.
Ідея перетворити колекцію на музейну належить Олександру Якименко. В експозиції було понад двадцять моделей кораблів – роботи самого Якименка плюс судна харківських майстрів.

6 вересня 2022 року початок легендарного контрнаступу ЗСУ на Харківщині!
В два етапи з 6 вересня по 2 жовтня 2022 року Україна визволила з-під окупації Липці, Ізюм, Балаклію, Шевченкове, Куп’янськ, Вовчанськ, Борову, Ківшарівку, Куп’янськ-Вузловий, Лиман, Святогірськ…
Загалом було звільнено понад 8500 кв. км української землі – визволено близько 500 населених пунктів у Харківській, Донецькій та Луганській областях. Врятовано понад 150000 мирних мешканців.

Наразі захисники України пишуть нову історію оборони міста й ще раз, й ше раз доводять Харків – це Україна! Зокрема, українські воїни восени 2022 року здивували увесь світ – на Харківщині ЗСУ вдалося вийти на держкордон та відігнати російських окупантів з понад 30 захоплених населених пунктів області. 10 вересня сталася подія, яку газета «Вашингтон пост» назвала «приголомшливою поразкою», тоді як російський військовий коментатор описав наступ як «катастрофу» і «найбільшу військову поразку москви з 1943 року». Інститут вивчення війни оцінив, що українські сили звільнили приблизно 2500 км2 під час Харківського прориву.
Ця новина облетіла усі світові ЗМІ… Успішне планування та реалізацію контрнаступу порівнюють як одну з найкращих військових операцій в історії воєн. Остання подібна була проведена більш ніж 50 років потому у Війні Судного дня між Ізраїлем і Єгиптом.
BBC з посиланням на військового експерта стверджує, що український контрнаступ є першим випадком, коли російська федерація втратила цілі підрозділи з часів Другої світової війни. У відомстві також зазначили, що успіх української армії в рамках міжнародних переговорів про військову підтримку є вирішальним свідченням того, що Україна здатна повернути окуповані території.

Віримо Богові та ЗСУ! Звільнилися від фашистів, виженемо й рашистів!

30 серпня в історії Харкова: історичні факти та особистості в житті міста (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 30.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

30 серпня 1869 року було відкрито лікарню (нині – Холодногірського району) для найбідніших верств населення (робітників, куховарок, візників, ремісників, домашньої обслуги). Вона була створена на пожертвування губернатора та заможних городян і розрахована на 100 ліжок. Розташовувалася в колишній садибі Інституту шляхетних дівчат на Благовіщенській вулиці (нині – Холодногірського).
У 1878 році лікарня була розширена та обслуговувала одночасно 220 стаціонарних хворих.

30 серпня 1943 року вважається днем остаточного визволення Харкова. Німецькі війська були вибиті з відокремленого від решти міста річкою Уди району.Остаточно загрозу контрудара німців у Харкові було ліквідовано 5 вересня, коли було звільнено Мерефу.

Місто було у надзвичайно зруйнованому стані – у центрі не залишилося жодної цілої будівлі.
Руйнування у Харкові порівнювали із Римом, зруйнованим вщент варварами у V столітті. У місті залишалося 190 тисяч осіб (у вересні 1941 року населення міста наближалося до мільйона).

30 серпня 2016 року у Харкові відкрився другий у Харкові пам’ятник архітектору Олексію Бекетову.
Пам’ятник встановили біля входу до Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова. Автори – скульптор Олександр Рідний та Ганна Іванова.

Першу пам’ятку було встановлено біля Харківського університету будівництва та архітектури.

Нагадаємо, в наслідок ракетного удару вранці 5 лютого 2023 року було зруйновані 4-й та 5-й поверхи будівлі одного з корпусів ХНУМГ ім. О.М. Бекетова (докладніше в новині GX).

30 серпня 2010 року в Харкові відкрили для транспорту нову дорогу від вулиці Сумської до Новгородської.

Будівництво дороги через лісопаркову зону супроводжувалося тривалими та неодноразовими протестними акціями. Протести не змінили рішення міської влади щодо будівництва траси. За версією харківської мерії, нова дорога значно розвантажила вулицю Сумську та мінімізувала небезпеку виникнення заторів.

22 серпня в історії Харкова: відкрито кілька пам’ятників та храм (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

22 серпня 1997 року в районі станції метро «Наукова» відкрито пам’ятник воїнам-харків’янам, які загинули в Афганістані. Пам’ятник виконаний у вигляді 8-метрової бетонної стели, зірки із чорного граніту, розсіченої хрестом, оточеної гранітною стіною, на якій висічені імена загиблих воїнів. Автор пам’ятника – харківський скульптор Андрій Угланов.

Поряд з пам’ятником працює і храм.

22 серпня 2004 року у Харкові відкрито пам’ятник засновникам Харкова (також відомий як пам’ятник козаку Харько).

Бронзова скульптура вагою 700 тонн створена та подарована Харкову відомим грузинським скульптором Зурабом Церетеллі.

Відкриття пам’ятника було присвячене 350-річчю міста.

22 серпня 2007 року в Харкові відкрито пам’ятник знаменитому архітектору Олексію Бекетову. Пам’ятник встановлений перед входом до Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.

Олексій Бекетов вважається найзначнішим харківським архітектором. Ним було створено проекти чотирьох десятків будівель у Харкові. Багато хто з них має статус пам’яток архітектури.

Автори пам’ятника – скульптор Сейфаддін Гурбанов та архітектор Юрій Шкодовський. На церемонії відкриття був присутній онук архітектора Федір Рофе-Бекетов.

22 серпня 2012 року на одній із головних площ міста – площі Конституції було відкрито монумент на честь Незалежності України.

Монумент є постаментом із облицюванням із гранітних плит сірого кольору, на якому встановлена бронзова фігура давньогрецької богині перемоги Нікі на кулі. Фігура богині та куля виконані з бронзи.

Автори монумента – харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.

Нажаль, зараз Ніка, як і багато інших пам’ятників Харкова, захована під мішками з піском від ворожих обстрілів.

22 серпня 2015 року в парку із Дзеркальним струменем було відкрито храм Жінок-Мироносиць (вул. Чернишевська, 17/Сумська, 30).

З XVIII століття на місці парку був цвинтар, на якому розташовувалась цвинтарна церква. У 80-х роках XIX століття було збудовано нову будівлю, яка в 30-ті роки на хвилі арнтирелігійної боротьби була знесена.

Нажаль, ворожий обстріл в березні 2022 року пошкодив маківки храму….

22 серпня 2021 року на Гімназійній набережній запрацював світловий фонтан. Він став головною окрасою круглої клумби. Ефектні фотографії опублікували у міських телеграм-каналах.

Каркас фонтану виготовлений із нержавіючої сталі. Усередині нього розташована світлодіодна стрічка. На каркасі закріплені гірлянди, які можуть змінювати світлові ефекти, швидкість відтворення та яскравість.

В результаті замість звичних струмків води з фонтану ллються промінчики світла.

До речі, в 2024 році комунальники, вперше після початку помномасштабного вторгнення рф, підготували його до роботи к святам.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Правнучка видатного харківського архітектора з сумом розповіла, як руйнуть його спадщину

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 01.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

І цьогоріч у День архітектора України з болем ми дивимося на зруйновані житлові будинки та історичні пам’ятки, які створювали геніальні архітектори. Під час війни рашисти методично їх знищують, обстрілюючи наші міста. Але ми вистоємо, переможемо навалу російської орди, заново відбудуємо і відновимо все зруйноване. Адже у нас стільки прекрасних архітекторів, у нас стільки друзів по всьому світу! Віримо нас не залишать віч-на-віч з нашою бідою – нам обіцяли.

Нагадаємо, під час війни візитівки Харкова неодноразово зазнавала ударів рашистів. Зокрема, 28 жовтня 2024 року російські окупанти влучили в будівлю Держпрому.

Були пошкоджені 460 вікон, із них 70 не підлягають відновленню. Також вражено 20 дверей та 70 вітражів.

Були влучання і в листопаді 2024 року.

Довідка. Держпром – це памʼятка національного значення, будівля в стилі конструктивізму. Будинок державної промисловості – Держпром було занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Постанову ухвалили на засіданні уряду 25 січня 2018 року. Держпром – перший хмарочос міста, унікальний взірець архітектурного конструктивізму. Побудований у 1925-1928 роках на найбільшій площі Харкова – площі Свободи.

Нагадаємо, правнучка Олексія Миколайовича Бекетова – Олена Федорівна Рофе-Бекетова (громадська активістка, керівник одного з напрямків Благодійного фонду «Харків з тобою») з сумом розповіла ще в 2022 році про зруйновані історичні пам’ятки архітектури, створені її геніальним предком.

Зазначимо, ім’я академіка архітектури Олексія Бекетова знає практично кожен харків’янин. За його проектами у місті було зведено понад 40 будівель, два десятки з яких визнані архітектурними шедеврами у стилі класичної архітектурної школи та модерну. Детальніше про геніального архітектора читайте в історичних матеріалах новинного порталу GX за посиланням.

Колектив GX вітає всіх архітекторів України з професійним святом. Ми віримо, що ви спроможні відновити нашу країну, наш любий Харків та інші міста України.

Фото та матеріали: Перший, GX, Наталія Бойченко

Бекетовский балкон спустя два года после обвала: на каком этапе реставрационные работы (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 18.02.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Спустя два года после обвала близится к завершению восстановление балкона, расположенного на здании выставочного зала Харьковского художественного музея. Об этом сообщила “Город Х” директор Художественного музея Валентина Мызгина.

По ее словам, строители закончили основные реставрационные работы на фасаде бекетовского здания в январе и ждут подходящих погодных условий, чтобы застелить пол балкона плиткой.

“Внешне балкон уже готов с конца января, но вот пол еще предстоит доделать. Погода не позволяет пока класть плитку – пол мокрый. Поэтому отложили работы. Как только погода наладится, строители вернутся, чтобы положить плитку”, – объяснила Валентина Васильевна.

По ее словам, восстанавливают балкон за средства областного бюджета.

Напомним, обвал балкона, расположенного на здании выставочного зала Харьковского художественного музея, случился 18 февраля 2020 года. Как сообщили в самом музее, трещины на балконе появились еще осенью 2019 года. После этого на здании разместили объявления с предупреждением о возможном обвале.

В феврале 2020 года на сессии облсовета обсудили вопрос демонтажа или реконструкции балкона. Остановились на втором варианте. На разработку соответствующего проекта решили выделить около 53 000 гривен.

15 октября 2020 года на ремонт балкона Харьковского художественного музея решением сессии облсовета из областного бюджета выделено 400 000 гривен.

23 ноября в истории Харькова: умер один из самых известных горожан

Опублікував(ла) новина GX , 23.11.2021. Опубліковано в Історія Харкова.

23 ноября – одна из трагических дат для Харькова. В 1941 году в оккупированном нацистами Харькове скончался самый известный харьковский архитектор Алексей Бекетов.

Бекетов скончался в преклонном возрасте – 79 лет. Был похоронен на городском кладбище на месте нынешнего Молодежного парка. Во второй половине 1970-х годов кладбище ликвидировали, оставив несколько могил известных людей. Но прах Бекетова перенесли на кладбище на улице Пушкинская.

Подробнее о Алексее Бекетове читайте здесь.

23 ноября. В 1903 году родился Александр Ивченко (1903-1968) – инженер-конструктор, создатель авиационных турбовинтовых двигателей.

Александр Ивченко родился в Запорожской области.

Образование получил в Харьковском механико-машиностроительном институте.

Работал на запорожском заводе «Мотор Сич» конструктором авиационных двигателей.

Александр Ивченко был крупным ученым-конструктором в области авиационного двигателестроения, создателем целой гаммы оригинальных конструкций отечественных вертолетных и самолетных двигателей, в 1963 году удостоен звания Герой Социалистического Труда.

На учебном корпусе Харьковского национального университета ХПИ установлена мемориальная доска, посвященная Александру Ивченко.

23 ноября. В 1906 года в Харькове родился Владимир Фадеичев — известный архитектор.

В 1930 году Владимир Фадеичев окончил Харьковский художественный институт, архитектурный факультет.

Далее работал и преподавал в Киеве.

По проектам Фадеичева построены объекты в различных городах Украины:

Клуб инженерно-технических работников в Лисичанске (1951 год, памятник архитектуры);

Драматический театр в Макеевке Донецкой области (1951 год);

Дом техники в Луганске (1954, памятник архитектуры);

здание проектного института «Укргипрошахт» в Киеве (1951 год);

Дом работников науки в Киеве (1953 год).