Яким буде новий закон про мобілізацію?

4134
Хоча новий законопроєкт викликав менше критики, аніж попередній, який повернули на доопрацювання ще на початку січня, до нього також є зауваження.

Верховна Рада 7 лютого ухвалила у першому читанні законопроєкт №10449 щодо посилення мобілізації та змін умов проходження військової служби у час війни. Протягом лютого народні депутати працюватимуть з текстом майбутнього закону, вноситимуть правки, після чого голосуватимуть документ в цілому. Очікується, що він стане чинним на початку квітня. Що змінює законопроєкт про мобілізацію та які зауваження ще мають врахувати депутати — розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.

Базова підготовка замість строкової служби

Зміни, передбачені в законопроєкті, стосуються як чинних військовослужбовців, так і потенційних. Головна новація — скасування строкової служби та зниження граничного віку перебування призовників на військовому обліку з 27 до 25 років. Замість строкової запроваджується базова військова підготовка, тривалістю до п’яти місяців. Хлопці від 18 до 24 років самі обиратимуть, коли її проходити, на цей час за ними зберігається робоче місце. Відповідно, призову на військову службу під час воєнного стану підлягатимуть усі чоловіки, старші 25 років. Після мобілізації проходитимуть обов’язковий вишкіл тривалістю 2-3 місяці, що унеможливить потрапляння на фронт військових без належної підготовки.

Військовий облік — «в цифрі»

Законопроєкт передбачає цифровізацію військового обліку. Відтепер для оновлення облікових даних громадянам не обов’язково відвідувати місцевий Територіальний центр комплектування (колишній “військкомат”), це можна буде зробити або в ЦНАПі, або онлайн в електронному кабінеті на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”. Змінюються також критерії бронювання. Зокрема, для держслужбовців категорій “Б” і “В” передбачена норма в 50%. Водночас, люди з інвалідністю усіх категорій, як і раніше, призову на військову службу не підлягатимуть.

Для чинних військовослужбовців встановлюють додаткову підставу для звільнення — після 36 місяців безперервної військової служби, однак відповідне рішення додатково має ухвалити Ставка Верховного головнокомандувача. Під час служби військові отримують грошове забезпечення не менше 20 тисяч гривень та додаткову винагороду від 30 до 100 тисяч. Також новий закон регулює і відпустки військових: щорічна основна відпустка під час воєнного стану в середньому становитиме 30 днів та може надаватись частинами: по 15 днів. А звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпочинку зі збереженням грошового забезпечення, якщо будуть продовжувати службу.

Чи забезпечить закон справедливість?

Хоча новий законопроєкт викликав менше критики, аніж попередній, який повернули на доопрацювання ще на початку січня, до цього документу також є зауваження. Зокрема, Антикорупційний комітет парламенту визнав, що законопроєкт несе корупційні ризики, адже в ньому недостатньо чітко прописані повноваження працівників ТЦК. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що деякі норми документу суперечать Конституції — йдеться, зокрема, про надання права військовому керівництву обмежувати виїзд громадян за кордон. Утім, ці суперечності, ймовірно, врегулюють до другого читання. Якою ж буде остаточна версія законопроєкту, стане відомо пізніше.

Читайте також: