Харків згадує одного зі своїх найвідоміших синів (фото)

1374
Цікаві факти з історії міста.

Пам'ятаємо! 27 січня 1790 року народився Петро Гулак-Артемовський – один із найвідоміших харків'ян, літератор, викладач та ректор Харківського університету.
Гулак-Артемовський народився на Черкащині у сім'ї священника.

У 1817 році Гулак-Артемовський переїхав до Харкова і вступив до Харківського університету як вільний слухач словесного відділення філософського факультету. За клопотанням піклувальника Харківського навчального округу графа Северина Потоцького, Гулак-Артемовський був затверджений університетською радою лектором польської мови.

У 1821 році він захистив магістерську дисертацію: «Про користь історії взагалі і переважно вітчизняної і про спосіб викладання останньої». Гулак-Артемовський здобув ступінь магістра. Читав лекції з історії, естетики, історії словесності та порівняльного огляду слов'янських мов. З його ініціативи у Харківському університеті було засновано кафедру польської мови.



З 1841-го до 1849-й рік Гулак-Артемовський — ректор Харківського університету.

Створив цикл байок і віршів українською мовою, вважається класиком української літератури ХІХ століття.

Могила Гулака-Артемовського знаходиться у Молодіжному парку в Харкові, який раніше був цвинтарем.

Восени 2017 року (17.11.2017) біля стін ХНУ ім. В. Н. Каразіна було відкрито пам'ятник нашому знаменитому земляку. Журналістка GХ висвітлювали цю подію. Пропонуємо разом згадати той знаковий для міста день за матеріалами новини GX.

Перед початком заходу гостям показали пам'ятники та меморіальні дошки, встановлені на честь знаменитих "каразінців".



Особливим гостем урочистостей був український політик, поет, прозаїк, драматург, критик і борець за незалежність України у ХХ сторіччі - Іван Драч (17.10.1936-19.06.2018). Перший голова Народного Руху України (з 10 березня 1989-го по 28 лютого 1992-го), народний депутат України 3-го скликання; Герой України (2006); кавалер ордена князя Ярослава Мудрого III, IV, V ступеня; лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1976) та Державної премії (1983); почесний професор Київського університету імені Бориса Грінченка та почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка; разом з Ліною Костенко та Павлом Тичиною був номінантом на Нобелівську премію з літератури).




Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела