Дифтерія. Як розпізнати небезпечну недугу

2176

Захворювання ЛОР-органів (отити, захворювання носа і його придаткових пазух, ангіни, тонзиліти, фарингіти, аденоїдити) завжди були частим явищем, як у дітей, так і у дорослих.

З початком осені їх стає ще більше, що пов’язано зі змінами клімату, різкими перепадами температури повітря. Збудниками переважно є віруси, проте через деякий час може приєднатися бактеріальна інфекція, що може призвести до розвитку небезпечних ускладнень. Ангіну може викликати і коринебактерія – збудник такого небезпечного захворювання як дифтерія.

Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, яке протікає у вигляді гострого запалення верхніх дихальних шляхів, у 90% випадків – ротоглотки (мигдалин), а також носа, шкіри у місцях її пошкодження, очей або статевих органів. На місцях, уражених інфекцією, відбувається запальний процес з характерним фібринозним нальотом.

Збудник дифтерії (Corynebacterium diphtheriae) виробляє один з найсильніших токсинів у природі (екзотоксин), який поступається лише ботулінічному і правцевому.

Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів, шлях передачі повітряно-крапельний. Також можлива передача збудника через предмети побуту. Джерелом інфекції є хворі на будь-яку клінічну форму та бактеріоносії.

Дифтерія розпочинається з підвищення температури тіла, почервоніння слизової оболонки ротоглотки, появи характерних сірувато-білуватих нальотів у вигляді острівців або суцільних плівок, які важко знімаються шпателем. Біль при ковтанні виражена слабо. Відмічається солодкуватий запах з рота.

Дифтерію одразу важко відрізнити від ангіни, гострого фарингіту або іншої гострої ЛОР-патології. Такі хворі часто звертаються за медичною допомогою несвоєчасно і становлять небезпеку для оточуючих, оскільки залишаються джерелом інфекції.

Особливого ризику зазнають нещеплені проти дифтерії особи. Часто у них розвиваються ускладнення: інфекційно-токсичний шок, міокардит, параліч дихальних м’язів та ураження нервової системи, які можуть призвести до смерті.

Чомусь, недооцінюючи проявів захворювання, ми вважаємо, що цілком здатні розібратися у всьому самостійно. Біжимо в аптеку і купуємо ліки, про які чули від друзів, знайомих або по телевізору і починаємо активно лікуватися. Але ж наш організм  набагато складніший, є багато збудників інфекційних хвороб, тож легка на перший погляд ЛОР-патологія може призвести до ураження ЦНС, серцево-судинної, ендокринної, опорно-рухової систем, та у найгіршому випадку – спричинити смерть.

Нагадуємо, що імунізація — це найбільш ефективний метод профілактики дифтерії та її наслідків. Вакцинацію проти дифтерії розпочинають у ранньому дитячому віці — у 2, 4, 6, 18 місяців, а потім у 6, 16 років — згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, затвердженим наказом МОЗ України від 16.06.2011 № 595 (зі змінами). Надалі ревакцинацію слід робити кожні десять років, без обмежень віку. Держава закуповує всі вакцини, які входять до Національного календаря профілактичних щеплень, і ви можете отримати їх безоплатно. Усе, що треба зробити — звернутися до сімейного лікаря.

Джерело - сайт Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб